Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №420/31532/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №81893639 від 28.09.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, яке набрало законної сили 21.08.2026 року, позивачем 16.09.2026 проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.07.2025. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 22158,41 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/14686/26 за період з 01.07.2025 по 30.09.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 88161,10 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. В подальшому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 07.09.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81893639 за виконавчим листом № 420/14686/26, виданого 24.08.2026. Головним управлінням листом № 1500-0505-5/158360 від 18.09.2026 року повідомлено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, з доданими до нього копіями відповідних документів. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень, старшим державним виконавцем винесено постанову від 28.09.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Головне управління внесло відомості про виконання рішення у справі № 420/14686/26 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в порядку черговості їх надходження.

Позивач вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року позов залишений без руху.

20.10.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 13.10.2026 року.

Ухвалою суду від 22.10.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 03.11.2026 року о 10.30 год., сторони не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими ст.268 КАС України.

02.11.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи 03.11.2026 року без його участі.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі зазначеного, суд вирішив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви без участі представника.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, яке набрало законної сили 21.08.2026, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.07.2025 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО109705 від 03 квітня 2026 року, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО109705 від 03 квітня 2026 року, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

ОСОБА_1 16.09.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.07.2025.

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 року відкрито виконавче провадження за №81893639 з виконання виконавчого листа № 420/14686/26, виданого 24.08.2026 року (ідентифікатор доступу 9АГ86Г10490Д).

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №81893639 від 07.09.2026 року Головним управлінням листом № 1500-0505-5/158360 від 18.09.2026 року повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, а саме: «Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, яке набрало законної сили 21.08.2026, ОСОБА_1 16.09.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.07.2025. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 22158,41 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/14686/26 за період з 01.07.2025 по 30.09.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 88161,10 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152.

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.07.2025 по 30.09.2026 в сумі 88161,10 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії додаються).».

Старшим державним виконавцем винесено постанову ВП №81893639 від 28.09.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 (справа № 1-7/2013) Конституційний Суд України наголосив, що він неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.04.2025 у справі № 440/10814/24, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа № 140/279/21).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із частинами другою, третьою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою - третьою статті 63 Закону № 1404-VIII установлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання рішення без поважних причин, якщо його можна виконати без участі боржника, виконавець інформує орган досудового розслідування про кримінальне правопорушення та продовжує заходи примусового виконання.

Згідно із приписами частин першої, другої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як видно з матеріалів справи, рішенням суду у справі № 420/14686/26 та відповідним виконавчим документом на ГУПФУ в Одеській області покладено обов`язок здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО109705 від 03 квітня 2026 року, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження боржник надіслав державному виконавцю листа № 1500-0505-5/158360 від 18.09.2026 року, в якому зазначив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, яке набрало законної сили 21.08.2026, ОСОБА_1 16.09.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.07.2025. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 22158,41 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/14686/26 за період з 01.07.2025 по 30.09.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 88161,10 грн, і таким чином, визначені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 420/14686/26, зобов`язання в частині обчислення та нарахування сум виконані в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень покладених на Головне управління.

Також, в листі зазначено, що з метою забезпечення належного та своєчасного виконання судових рішень, недопущення порушення прав пенсіонерів, а також уникнення застосування до посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України заходів процесуального примусу, Головним управлінням направлено лист від 11.06.2026 № 1500-0902-5/91575 до Пенсійного фонду України щодо порядку дій територіальних органів Пенсійного фонду України до прийняття відповідного нормативно-правового акта або визначення іншого механізму фінансування та здійснення зазначених виплат, на який 23.07.2026 надана відповідь № 2800-0703-9/56486, що Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074, від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України із запитами щодо порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання рішень суду.

З наявних у справі доказів вбачається, що на час винесення оскарженої постанови згаданий лист до державного виконавця не надходив.

Суд акцентує увагу на тому, що позивач лише послався на факт надсилання листа, однак не надав жодних належних і допустимих доказів того, коли цей лист був отриманий виконавцем.

Крім того, як видно з листа позивача № 1500-0505-5/158360 від 18.09.2026 року, постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2026 отримано Головним управлінням 08.09.2026.

Пунктом 2 резолютивної частини постанови від 07.09.2026 боржника повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Лише в останній день цього строку позивач створив лист-відповідь від 18.09.2026 № 1500-0505-5/158360, зміст якого не дозволяє зробити висновки про те, що рішення суду фактично виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом або воно не виконано з поважних причин.

Суд підкреслює, що ГУПФУ в Одеській області не надало ані державному виконавцю, ані суду під час розгляду цієї справи жодного доказу фактичної виплати нарахованої заборгованості стягувачу ОСОБА_1 , як і не надавав доказів наявності поважних причин для невиплати цих коштів у встановлений виконавцем строк, окрім посилань на загальну відсутність бюджетного фінансування.

Отже, державний виконавець дійшов правомірного висновку, що боржник не виконав рішення суду і не довів наявності поважних причин його невиконання.

Ураховуючи наведене,оскаржена постанова державного виконавця ВП №81893639 від 28.09.2026 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає.

Інших доводів в обґрунтування протиправності оскарженої постанови позивач не наводить.

Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65605, код ЄДРПОУ 45862901) про визнання протиправною та скасування постанови,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.