Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №715/146/26
Суддя: Цуренко В. А.
Справа № 715/146/26
Провадження № 2-о/715/256/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
за участю заявниці ОСОБА_1
представника заявниці Буряк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Буряк Оксана Ігорівна звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини від збройної агресії Російської Федерації у населеному пункті селі Греківка Сватівського району Луганської області загинув військовослужбовець - старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти І-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проходив військову службу за контрактом.
Причиною смерті стало осколкове проникаюче сліпе поранення спини, отримане внаслідок бойових дій.
ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 . Також є сестра по матері ОСОБА_4 , яка проживає закордоном у Республіці Франція.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали разом (за винятком перебування останнього на військовій службі) за адресою АДРЕСА_1 по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто по день смерті брата.
Після смерті батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , брат був єдиним, хто піклувався про свою сестру. Він допомагав у побуті та фактично був для неї найближчою людиною і підтримкою, оскільки старша сестра створила свою сім`ю та виїхала за кордон.
Заявниця та ОСОБА_3 вели спільний побут, спільно організовували щоденне життя, розподіляли обов`язки щодо забезпечення житлом, харчуванням, оплатою комунальних послуг та іншими необхідними витратами.
Фактично ОСОБА_3 повністю забезпечував заявницю матеріально, покриваючи витрати на проживання, харчування, одяг, навчання та інші повсякденні потреби. Заявниця не мала самостійного стабільного доходу, а тому перебувала на повному (основному) утриманні свого брата. Надання матеріальної допомоги носило систематичний, безперервний характер, не було разовим чи випадковим, а здійснювалося як форма постійного піклування та забезпечення засобами до існування, що свідчить про фактичні відносини утримання між братом та сестрою.
Заявниця навчається в Професійно-технічному училищі №8 II-го рівня акредитації на III-му курсі денного відділення навчання за професією «Кухар, кондитер», та отримує стипендію. Відповідно до виписки із банківського рахунку заявниця постійно отримувала грошові перекази від брата.
Саме брат - ОСОБА_3 - взяв на себе повну турботу про заявницю: забезпечував її матеріально, піклувався про неї, допомагав у веденні домашнього господарства, надавав моральну підтримку, сприяв продовженню та належному проходженню навчання, робив усе необхідне для того, щоб Заявниця почувалася захищеною та соціально забезпеченою.
Зимою 2025 року заявниця зазнала перелому гомілкової кістки. У період лікування та відновлення ОСОБА_3 супроводжував її до закладів охорони здоров`я, а також, перебуваючи у відпустці за сімейними обставинами, частково здійснював догляд за Заявницею вдома, забезпечуючи її повсякденні потреби та належні умови для одужання.
Таким чином, зазначає, що з наданих суду доказів у їх сукупності вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на повному (основному) утриманні свого брата - ОСОБА_3 . Між ними склалися фактичні сімейні відносини, що характеризувалися спільним проживанням, веденням спільного побуту, систематичним та безперервним матеріальним забезпеченням, а також постійною турботою з боку брата.
Надання матеріальної допомоги носило регулярний характер, було основним джерелом засобів до існування заявниці та не мало разового чи випадкового характеру.
Встановлення юридичного факту перебування заявниці на утриманні брата необхідне для отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця, як член сім`ї загиблого, що перебувала на його утриманні.
Тому просить суд, встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на утриманні її брата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), військовослужбовця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 від збройної агресії російської федерації у населеному пункті селі Греківка Сватівського району Луганської області.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 , за участю її представника, адвоката – Буряк Оксани Ігорівни заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився, однак надіслав листа, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з`явився, однак письмово просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Представник заінтересованої особи, Міністерства Оборони України в судове засідання не з`явився, в судове засідання не з`явився, однак у попередніх судових засіданнях в режимі відеоконференції просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, про що також надіслав до суду письмові пояснення.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації у населеному пункті селі Греківка Сватівського району Луганської області загинув військовослужбовець - старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти І-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проходив військову службу за контрактом. Причиною смерті стало осколкове проникаюче сліпе поранення спини, отримане внаслідок бойових дій.
ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 . Також є сестра по матері ОСОБА_4 , яка проживає закордоном у Республіці Франція. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали разом (за винятком перебування останнього на військовій службі) за адресою АДРЕСА_1 по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто по день смерті ОСОБА_3 .
Заявниця та ОСОБА_3 вели спільний побут, спільно організовували щоденне життя, розподіляли обов`язки щодо забезпечення житлом, харчуванням, оплатою комунальних послуг та іншими необхідними витратами.
В судовому засіданні вище вказані обставини підтвердили свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Однак, для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На вищевказаному наголошено, зокрема, у пункті 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження №14-40цс25)
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
У вищевказаній нормі права зазначено, що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається:
непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби (частина друга статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.
г) дід і бабуся – при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8- річного віку, і не працює.
Тобто непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, сестри :
1) які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, водночас сестрам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
2) незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює. (пункти «а», «д» частини четвертої вищевказаної норми права).
Дані обставини узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду викладеного у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2026 р. у № 274/5542/24 (провадження № 61-15551св25).
Отже, ОСОБА_1 не довела свою належність до переліку категорії осіб, яка у разі встановлення судом факту перебування на утриманні у загиблого брата, надавала б їй право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Також згідно зі статтею 30 Закону 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають лише непрацездатні члени сім`ї загиблого, які перебували на його утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Конституційний Суд України в Рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членом сім`ї, яка перебуває на утриманні військовослужбовця, є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний дохід яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать, зокрема непрацездатні.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.
Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.
Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України від 10.01.2002 № 2947-III ( із змінами ) ( далі - СК України ).
Згідно ст. 267 СК України повнолітні брати, сестри зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
Повнолітні брати і сестри зобов`язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
Як встановлено судом на час смерті брата заявниця була повнолітньою і не була непрацездатною.
Норми чинного законодавства не містять обов`язків повнолітніх братів утримувати повнолітніх сестер, які продовжують навчання. Такий обов`язок існує тільки щодо батьків відносно повнолітніх сина чи дочки, які продовжують навчання (ст. 199 СК України).
Утримання у розумінні законодавства про соціальне забезпечення передбачає систематичне, цільове та істотне забезпечення потреб конкретної дитини, а не загальне матеріальне сприяння сім`ї. Відсутність доказів того, що кошти були спрямовані саме на задоволення потреб заявниці та становили основне або суттєве джерело її існування, виключає можливість визнання факту перебування на утриманні.
Відсутність у заявниці інших доходів, також не може автоматично свідчити про існування правовідносин утримання між ОСОБА_3 та його сестрою.
Інші доводи представника заявниці не спростовують висновків, що зроблені судом вище. Тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог заяви слід відмовити.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 1216-1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. 4-13,19,76-81,89,259,263-265,293,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця - відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлено 03 листопада 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua