Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №420/15280/26
Суддя: Кузьменко Н.А.
Справа № 420/15280/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” до Одеської митниці в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026 р;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000062 від 25.02.2026 р;
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з метою митного оформлення, Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580001929U0, в якій було визначено для митного оформлення товари № 1-3 загальною вартістю 10 241,44 дол. США (графа 22). В графах 31 МД 26UA500580001929U0 Позивач визначив товар для митного оформлення 1-3 (графи 32 декларації). Позивач вищезазначені товари № 1-3 визначив митною вартістю – по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору). На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи. 25.02.2026 Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2026/000062 в митному оформленні (випуску) товарів. За результатом проведеної консультацiї мiж митним органом та декларантом Митним органом прийнято рiшення про коригування митної вартостi 25.02.2026 №UA500580/2026/000049/1.
У зв`язку з прийнятим рішенням Позивач 25.02.2026 року був змушений подати нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580002039U3, в якій зазначено, що митна вартість товарів: №1-3 (графи 31) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графа 43 до товарів №1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графа 43 до товарів №1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, різницю між сумами платежів за видами (028): До товарів № 1-3: 27581,63 + 22909,61 + 67797,49 = 118288,73 грн. різницю між сумами платежів за видами (020): До товарів № 1-3: 686,11 + 0,00 + 0,00 = 686,11 грн Отже, різниця платежів за видами 020, 028 - складає: 118 974,84 грн
При цьому, Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.
Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС66961/26) представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ “ДАНН.” є таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500580001929U0 від 23.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500580001929U0 від 23.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000062 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
16.06.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 16.06.2026 року розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” є юридичною особою та було зареєстроване 01.11.2016 року. Основним видом економічної діяльності є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Інші види: 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт.
10.09.2024, з урахуванням додаткових угод, між Компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (покупець) було укладено договір поставки №AUG-00D/11 (далі-Договір поставки), відповідно до п.1 якого, продавець зобов`язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим Договором - це сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.
Відповідно до п.1.4, 3.1 та 3.2 Договору поставки, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент товару у специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід`ємною частиною цього договору. Продавець зобов`язаний поставити покупцю товар належної якості в обумовленій специфікацією кількості.
Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору поставки, сторони погоджують та визначають умови та строки поставки товару у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Якщо інше не передбачено специфікацією, на кожну відвантажену партію товару продавець повинен надати: повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, СМR тощо відповідно до умов поставки), оригінал інвойсу на відповідну партію товару, пакувальний лист. Якщо інше не зазначено в специфікації, право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент переходу ризиків втрати або пошкодження товару відповідно до погоджених умов поставки.
Пунктами 4.1 та 4.2. Договору поставки визначено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених сторонами специфікаціях та орієнтовно складає 10 000 000 США. Оплата за цим договором здійснюється за кожну поставку товару в порядку, визначеному специфікацією.
18.02.2026 укладено додаткову угоду №11 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024, якою змінено найменування Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.
На виконання Договору поставки сторонами було складено та підписано специфікацію №54769 від 09.02.2026, якою погоджено поставку товару на загальну суму 10241,44 дол.США.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАНН.”, звернулась до Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 26UA500580001929U0 від 23.02.2026)
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500580001929U0 від 23.02.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing List) 171/02/2026 від 09.02.2026;
- рахунок – фактура (інвойс) (Commercial Invoice) 171/02/2026 від 09.02.2026;
- коносамент (Bill of Lading) № ZM25120836 від 18.12.2025;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 54768/54769 від 13.02.2026;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 171/02/2026 від 09.02.2026;
- статус особи, яка подає митну декларацію № 2;
- договір поставки № AUG-00D/11 від 10.09.2024;
- специфікація №54769 від 09.02.2026;
- додаткова угода № 1 від 25.09.2024
- додаткова угода № 2 від 17.12.2024
- додаткова угода № 7 від 04.08.2025
- додаткова угода № 11 від 18.02.2026
- договір про надання послуг митного брокера № TE 19042025/1 від 19.04.2025.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант додатково надіслав: прайс б/н від 06.02.2026, експертне дослідження №107/26 від 19.02.2026 року, експортна декларація №310120251218839271 від 18.12.2025 і комерційні пропозиції продавців, що підтверджується листом № 54769/1 від 25.02.2026.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA500580/2026/000062 від 25.02.2026.
Так, у рішенні № UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026 відповідачем було вказано, що: “За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:
Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів (графа 2 ЕМД)- Done Switzerland AG (Швейцарія), вантажовідправник TAIZHOU HENGYU VALVE CO.,LTD (Китай), заявлений виробник NINGBO NINGSHING KINHIL INT'L CO., LTD, TAIZHOUHENGYUVALVECO.,LTD(Китай), заявлена торгівельна марка Gross, Valvotec. У графі 44 ЕМД декларантом подані основні документи, які підтверджують митну вартість (ч.2 статті 53 МКУ): контракт AUG- 00D/11 від 10.09.2024 та додаткова угода №54769 від 09.02.2026, інвойс від 09.02.2026 №171/02/2026.
Згідно умов преамбули та предмету зовнішньоекономічного контракту AUG- 00D/11 від 10.09.2024 Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія)-Продавець заключає договір з Покупцем ТОВ "ДАНН". Цим же Продавцем Alltag und Geratetechnik AG видано пакувальний лист 171/02/2026 від 09.02.2026, та відомості про нього наявні у CMR. Інші контрагенти відсутні у товаросупровідних документах. Але, у графі 2 ЕМД від 23.02.2026 № 26UA500580001929U0 декларантом заявлені відомості про іншого Продавця товарів- Done Switzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою із банківськими реквізитами. Згідно додаткової угоди №4 Продавцем змінено назву. Але, датована Дод.угода №7-04.08.2025 тобто після факту Продажу оцінюваної партії товарів за ЕМД, а саме 09.02.2026 (дата специфікації та інвойсу).
Відповідно до пункту 1.1 контракту AUG- 00D/11 від 10.09.2024 «Предмет Договору» Продавець Alltag und Geratetechnik AG зобов`язується передати Покупцеві ТОВ "ДАНН" Товар, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар та сплатити Продавцю його обумовлену грошову суму. Перелік товарів зазначені пункту 1.1 контракту № AUG- 00D/11 від 10.09.2024 «Предмет Договору»: сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення не відповідають асортименту та відомостям графи 31 товарів №№1-3 заявлених за ЕМД від 23.02.2026 № 26UA500580001929U0: обладнання для фільтрування або очищення газів, клапани зворотні, крани кульові. Зазначене свідчить про заявлення недостовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що містяться в основних документах що підтверджують митну вартість (п.2 ч.2 статті 52 та п.2 ч.2 ст.53 Митного кодексу України–далі МКУ).
Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту 10.09.2024 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації № 54769 від 09.02.2026, згідно якої сформована оцінювана партія товарів,- відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення заявлених товарів: Газовий фільтр-2760шт вага 561,358, Клапан зворотній-5560шт вага 1198,011кг, кран кульовий 6548 штук, вага 3545,328кг). Згідно відкритих джерел інформації мережі Інтернет, кран кульовий може бути по матеріалу виготовлення: латунним, сталевим, чавунним, нержавіючим; по сфері застосування: муфтовим, для манометра, для газу, під приварювання, з метеликом; двоскладним або трискладовим, Т-подібним, а також різних типорозмірів та параметрів і тд.
Згідно відкритих джерел інформації мережі Інтернет, товар «Кран для підключення сантехніки ТМ Gross» є латунні нікельовані, латунні хромовані, на їх вартість впливає: розмір, клас герметичного затвора, робочий тиск, матеріал корпусу, пропускна здатність. Жодний з цих параметрів не заявлено у митній декларації та товаросупровідних документах.
Зазначене свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині обов`язку декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також частини 21 статті 58 МКУ. Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Зазначене унеможливлює реалізувати право митного органу, під час контролю заявленої декларантом митної вартості, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості згідно вимог п.1 ч.5 ст. 54 Кодексу.
Згідно ч.8 статті 264 Кодексу з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
У графі 31 ЕМД декларантом зазначені наступні відомості щодо виробника та торгівельної марки: товар №1- 2: NINGBO NINGSHING KINHIL INT'L CO., LTD, ТМ Gross, товар №3 TAIZHOU HENGYU VALVE CO.,LTD, ТМ Valvotec При цьому жодний основний комерційний документ згідно ч.2 статті 53 МКУ: контракт, додаток до контракту, інвойс не містить відомості про заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів. Передбачені п.3.3 Договору якісні документи, що можуть містити відомості про якісні характеристики товарів (сертифікат якості, паспорт безпеки), в т.ч. видані виробниками або містити відомості про заявлених виробників та торгівельні марки не подавались декларантом до митного оформлення. Сертифікат про походження товарів та/або декларація про походження з відповідними відомостями також не подано декларантом до митного оформлення.
Згідно наданих документів Продавцем Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія здійснено продаж оцінюваних товарів- 09 лютого 2026 року шляхом укладання Додаткової угоди до контракту № 54769 та підписання продавцем комерційного рахунку №171/02/2026. Але, на цей момент оцінювана партія товарів вже була відправлена 18 грудня 2025 року з порту Нінгбо китайською компанією вантажовідправником TAIZHOU HENGYU VALVE CO.,LTD по маршруту Нінгбо-Гданськ (Польша) із відбуттям з порту Китаю. На цей момент операції з фактичного продажу оцінюваних товарів не відбулось, що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Або наявність інших договорів, домовленостей, які не надані до митного оформлення.
Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення- м.Київ та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця знаходження відправника ZHEJIANG (Китай) та місця видання ZHENZHEN, але при цьому зазначено маршрут слідування товару NINGBO (Китай)– GDANSK (Польша). Також, в наданій CMR № 54768/5476 наявні відомості про перевантаження товару у морському контейнері MSNU2910139 на автомобільний транспорт AM2071HX/BH0709XG та подальше транспортування з польського порту GDANSK через п/п Ягодин-Дорогуск до м. Одеси, а далі до місця вивантаження–м. Київ українською транспортною кампанією ФОП ОСОБА_1 (2993201745, Житомирська обл.). Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (NINGBO (Китай) GDANSK,POLAND–Одеса, Україна-Киів, Україна), експедитором в порту GDANSK здійснені послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, документальне підтвердження зазначених послуг на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом.
Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності- такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Таким чином, Декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно умов пункту 4 Специфікації № 54769 від 09.02.2026 Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно ЦМР в порту Гданськ 13 лютого 2026 року заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Згідно умов Специфікації № 54769 від 09.02.2026, вказані банківські реквізити для оплати оцінюваного товару. Але враховуючи, додаткову угоду №4 про зміну Продавця, не зрозуміло на чиї рахунки буде здійснено оплата за товар. Що в свою чергу ще раз підтверджує фіктивність заявленої зовнішньоекономічної операції.
Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення при наявності в пакеті документів зазначеного документу.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанту зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів.Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.
У відповідь на повідомлення №1 митниці, 25.02.2026 разом з листом №54769/1 ТОВ "ДАНН." додатково надано у підтвердження заявленої митної вартості: прайс продавця від 06.02.2026 № б/н; копію митної декларації країни відправлення від 18.12.2025 № 310120251218839271; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 19.02.2026 № 107/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.
25.02.2026 листом №54769/2 імпортер повідомив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів та відмову від подання інших документів згідно вимог ч.2-3 ст.53 МКУ у 10-денний термін. За результатами розгляду додатково наданих документів повідомляємо про наступне.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю” розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тобто, для підтвердження заявленої митної вартості митний орган може вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою серед інших документів, визначених ст. 53 Кодексу, каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листа) виробника товару (п. 6 частина третя ст. 53 Кодексу). Зазначені документи надаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності. У разі наявності всіх документів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу такі документи. Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа може надати один з перелічених документів.
Наданий до митного оформлення прайс-лист Продавця Alltag und Geratetechnik AG від 06.02.2026 на умовах поставки EXW не містить виробника/виробників, торгівельні марки, артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прейскурант (прайс-лист)– це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий до митного оформлення Прайс-лист від 06.02.2026 містить виключно перелік товарів заявлених за ЕМД 26UA500580001929U0 При цьому, згідно баз даних Одеської митниці ТОВ "ДАНН." імпортовано від заявленого продавця дуже широкий асортимент товарів.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 статті 54 МКУ Митним органом здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно цін прайс-листа встановлено, що фактурна вартість оцінюваної партії товарів на умовах поставки EXW Китай складає 9198,64 долСША.
Надані комерційні пропозиції заявлених китайських виробників складені виключно українською мовою, не містять належних реквізитів документа: дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника. Надані комерційні пропозиції не містять відомостей про виробників товарів та їх торгівельних марок, артикули, якість товару (за необхідності), и передбачені системи знижок, и умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів; інформація про покупця або покупців кому адресовані комерційні пропозиції.
Враховуючи зазначене, додатково надані комерційні пропозиції та прайс-лист не можуть розглянуті як документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, навпаки свідчать про невірно розраховане числове значення заявленої митної вартості згідно п.1,2 ч.6 статті 54 МКУ .
Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експорту декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
У графі Реквізити контракту експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. Крім того, у експортній МД вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті– SHENZHEN, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення.У графі «Регіон/краіна торгівлі» зазначено-Сінгапур. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньоекономічної діяльності.
Експортна митна декларація датована 18.12.2025 із відомостями про Alltag und Geratetechnik AG, документи видані Alltag und Geratetechnik AG датовані пізніше - 09.02.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, інших наявність додаткових домовленостей, відомості про які документально не надані та не підтверджені.
Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки 107/26 від 19.02.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Експертний висновок не містить яким саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних.
Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, навіть без зазначення комерційних умови поставки згідно міжнародних правил торгівлі Інкотермс.
В рамках проведення консультації з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до частини п`ятої статті 55 МКУ, у зв`язку із повідомленням декларанта та поданням додаткових документів згідно вимог частини другої статті 53 МКУ,повідомляємо, що заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути визнана митним органом за ціною угоди та буде скоригована, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, відсутнє документальне підтвердження заявлених відомостей у графі 31 ЕМД та електронних інвойсах щодо виробників та ТМ; належним чином оформлених транспортні документи (повний комплект коносаментів з урахуванням перевантаження у Гданську), документально підтверджених відомостей щодо заявлених умов поставки; невірно розраховане числове значення митної вартості та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених розбіжностей та невідповідностей, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст.58 МКУ, ч.6 ст.54 МКУ.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58– 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Зазначається докладна інформація та джерело коригування, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Митну вартість товару №1 з 2,95 дол.США/кг скориговано до рівня 8,6 дол.США/кг (МД 25UA205170036922U8 від 29.12.2025 товар: Обладнання для фільтрування абоочищення газів:-Фільтр газовий для холодильника-1890шт;Виробник:NINGBO MAGIC CONTROL CO..LTD.Торговельна марка:MAGIC CONTROL Країна виробництва: CN, вагою 1674,63 кг за ціною угоди);
Митну вартість товару 2– з 1,81дол.США/кг скориговано до 4,02 дол.США/кг (МД 26UA206020000633U2 від 24.01.2026 товар: Клапани зворотні, на основі міднихсплавів (латунь), клапани зворотні:Check valve/ Зворотній клапан- 3984шт.Торговельна марка: KarroВиробник: TAIZHOU RIDA VALVE CO.,LTDКраїна виробництва: Китай, CN, вагою 1347,82 кг за ціною угоди) ;
Митну вартість товару №3 з 1,81 дол.США/кг скориговано до рівня 4,02дол.США/кг (МД 25UA100230025193U5 від 23.12.2025 товар: Крани кульові та конічні:Кран кульовий-9032шт.Торговельна Марка: Thermo AllianceКраїна виробництва: CNВиробник: YUHUAN CHUANYE VALVE CO.,LTD, вагою 2741,057 кг за ціною угоди)”.
У зв`язку з прийнятим рішенням позивач 25.02.2026 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580002039U3, в якій зазначено, що митна вартість товарів: №1-3 (графи 31) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графа 43 до товарів №1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графа 43 до товарів №1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, різницю між сумами платежів за видами (028): До товарів № 1-3: 118288,73 грн. До товарів № 1-3: 686,11 грн Отже, різниця платежів за видами 020, 028 - складає: 118 974,84 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення та картки відмови, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.
Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. На запит Відповідача були надані додаткові документи, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору.
Щодо твердження про те, що згідно умов преамбули та предмету зовнішньоекономічного контракту AUG - 00D/11 від 10.09.2024 Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія)-Продавець заключає договір з Покупцем ТОВ "ДАНН". Цим же Продавцем Alltag und Geratetechnik AG видано пакувальний лист 171/02/2026 від 09.02.2026, та відомості про нього наявні у CMR. Інші контрагенти відсутні у товаросупровідних документах. Але, у графі 2 ЕМД від 23.02.2026 № 26UA500580001929U0 декларантом заявлені відомості про іншого Продавця товарів - Done Switzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою із банківськими реквізитами, суд звертає увагу на на наступне.
10.09.2024, з урахуванням додаткових угод, між Компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (покупець) було укладено договір поставки №AUG-00D/11.
Додатковою угодою № 4 від 12.03.2025 сторони виклали в новій редакції виключно реквізити Продавця у Розділі 9 Договору (адресу та банківські рахунки); найменування Продавця при цьому залишилося незмінним — Alltag und Geratetechnik AG.
Додатковою угодою № 7 від 04.08.2025 сторони також змінили лише реквізити Продавця (зокрема, адресу на Neuhofstrasse 12, 6340 Baar, Switzerland); найменування Продавця залишилося незмінним — Alltag und Geratetechnik AG.
Додатковою угодою № 11 від 18.02.2026 сторони у зв`язку зі зміною найменування Продавця з Alltag und Geratetechnik AG на Done Switzerland AG виклали в новій редакції преамбулу та реквізити Продавця у Розділі 9 Договору.
Отже, на дату складання Специфікації № 54769 та Інвойсу № 171/02/2026 (09.02.2026) чинним найменуванням Продавця було саме Alltag und Geratetechnik AG, у зв`язку з чим зазначені комерційні документи правомірно оформлені від його імені, що прямо підтверджується їх змістом. Зміну найменування на Done Switzerland AG здійснено пізніше — 18.02.2026 на підставі Додаткової угоди № 11, тобто до дати подання митної декларації (23.02.2026). Саме тому в графі 2 ЕМД декларант правомірно зазначив актуальне станом на дату декларування найменування того самого Продавця — Done Switzerland AG.
Також, є безпідставними зауваження митного органу про те, що перелік товарів зазначені пункту 1.1 контракту № AUG - 00D/11 від 10.09.2024 «Предмет Договору»: сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення не відповідають асортименту та відомостям графи 31 товарів №№1-3 заявлених за ЕМД від 23.02.2026 № 26UA500580001929U0: обладнання для фільтрування або очищення газів, клапани зворотні, крани кульові, оскільки п. 1.1, 1.4 договору № AUG - 00D/11 від 10.09.2024 визначено: товар, що поставляється за цим договором – сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення. Сторони можуть домовитися про постачання інших категорій товарів за цим договором. Детальний опис товару, що поставляються, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.
Тобто, відповідно до усталеної міжнародної торговельної практики та умов самого Контракту № AUG-00D/11, пункт 1.1 («Предмет Договору») містить узагальнене, базове визначення номенклатури товарів і не обмежує сторони у розширенні асортименту в межах співпраці. Остаточний, деталізований та юридично обов`язковий перелік, кількість, артикули та ціна кожної конкретної партії вантажу погоджуються сторонами виключно у Специфікаціях, які є невіддільними частинами Контракту. У даному випадку, Специфікація № 54769 від 09.02.2026 чітко визначає поставку саме обладнання для фільтрування газів, зворотних клапанів та кульових кранів, що повністю та до кожної позиції збігається з даними Комерційного інвойсу № 171/02/2026 від 09.02.2026 та відомостями графи 31 ЕМД.
Щодо твердження про відсутність у специфікації інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, встановлено наступне.
Відповідно пункту 1.4. Договору, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.
Відповідно до пунктів 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.
Жодних зобов`язань щодо обов`язкового зазначення у специфікації інформації про виробника, торговельну марку, артикул або якісні характеристики товару не передбачено. При цьому, Позивач надав всі необхідні відомості про товар. Зокрема, у митній декларації № 26UA500580001929U0 зазначено такі дані: товар № 1 -Газовий фільтр-2760 шт. Торговельна марка: Gross. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO NINGSHING KINHIL INT'LCO., LTD. товар № 2 - Клапани зворотні. Клапан зворотній - 5560 шт. Торговельна марка: Gross. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO NINGSHING KINHIL INT'LCO., LTD. товар № 3 - Крани кульові. Кран кульовий – 6548 шт. Торговельна марка: Valvotec. Країна Виробник: TAIZHOU HENGYU VALVE CO.,LTD.
Крім того, повний опис товару, включаючи найменування виробника та якісні характеристики, наведено у пакувальному листі, який продавець надав у складі документів, долучених до митної декларації.
Таким чином, заявлені дані є документально підтвердженими та такими, що піддаються обчисленню, а отже, відповідають вимогам статті 52 МКУ. Враховуючи викладене, посилання митного органу на начебто відсутність необхідної інформації є безпідставним і не може слугувати обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що використання митницею інформації з Інтернету щодо можливих матеріалів виготовлення (латунь, сталь, чавун) чи посилання на сторонні торговельні марки (наприклад, «ТМ Gross», яка взагалі не є предметом даного декларування) мають виключно теоретичний та аналітичний характер.
Відтак, вказані доводи не свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар та жодним чином не унеможливлює реалізувати право митного органу, під час контролю заявленої декларантом митної вартості, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості згідно вимог п.1 ч.5 ст. 54 Кодексу.
Щодо неподання документів, передбачених п. 3.3 Контракту (сертифікати якості, паспорти), наголошуємо, що згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ ці документи не належать до переліку обов`язкових для підтвердження митної вартості. Вони мають суто технічний характер і підтверджують відповідність стандартам безпеки, а не чисельне значення ціни.
Щодо хронології оформлення документів (дата інвойсу та відвантаження) твердження відповідача про те, що товар “ще не був проданий” на момент відвантаження 18.12.2025, оскільки інвойс та додаткова угода датовані 09.02.2026, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 631 ЦК України, сторони мають право встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладення. Фізичне відвантаження товару зі складу вантажовідправника в Китаї (18.12.2025) є початком виконання зобов`язань продавця, тоді як оформлення фінального комерційного інвойсу (09.02.2026) є документальним підтвердженням вартості для здійснення розрахунків та митного оформлення. У міжнародній практиці, особливо за умов DPU (Delivered at Place Unloaded), інвойс часто оформлюється в момент наближення вантажу до місця призначення або після остаточної калькуляції витрат, що не ставить під сумнів легітимність операції.
Стаття 53 МКУ не містить жодної вимоги щодо того, щоб інвойс за датою передував транспортному документу.
Щодо маршруту та місця видачі коносамента Митниця вбачає суперечність у тому, що місцем знаходження відправника та видачі коносамента є SHENZHEN, але при цьому зазначено маршрут слідування товару NINGBO (Китай) – GDANSK (Польша). Зазначена ситуація відображає стандартну внутрішню логістику Китаю. Місце видачі коносамента (Place of Issue) - це офіс перевізника або агента, де був оформлений документ, тоді як порт завантаження (Port of Loading) - це фактичний причал, де контейнер був завантажений на борт. Така географічна розбіжність є діловою практикою і жодним чином не впливає на ідентифікацію товару чи правильність визначення його вартості.
Щодо умов поставки DPU Київ та “додаткових витрат” Митний орган стверджує, що з огляду на маршрут транспортування товару (NINGBO (Китай) - GDANSK, POLAND Одеса, Україна-Киів, Україна), експедитором в порту GDANSK здійснені послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, документальне підтвердження зазначених послуг на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом.
Це твердження суперечить суті базису поставки DPU. Відповідно до Incoterms 2020, за умов DPU Київ, Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до пункту призначення та його розвантаженням. Будь-які витрати на перевантаження в транзитних портах, зберігання чи портову обробку за межами України є операційними витратами Продавця та вже включені у ціну товару. Покупець не несе зобов`язань щодо оплати перевалки, а отже, ці витрати не можуть бути додані до митної вартості відповідно до ст. 58 МКУ.
Посилання митниці на “відсутність документів на перевантаження” є безпідставним, оскільки ці витрати не стосуються Покупця.
Щодо зауважень митного органу про те, що заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена, через отримання товару перевізником в порту Gdansk 13.02.2026, суд зазначає, що наявність у Специфікації № 54769 умови про оплату протягом 45 днів після отримання товару є прикладом відстрочення платежу (товарного кредиту). Згідно з нормами МКУ, такий порядок розрахунків не змінює числове значення вартості товару та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору. Є хибними та безпідставними твердження митниці щодо початку відліку строку оплати з моменту передачі товару українському перевізнику в порту Гданськ (13.02.2026), оскільки сомент «отримання товару»: Відповідно до умов Контракту та правил Інкотермс, поняття «отримання товару» для Покупця (ТОВ «ДАНН.») виникає виключно в м. Києві після завершення митного оформлення та фактичного розвантаження на складі Покупця. Станом на дату подання митної декларації вантаж перебуває під митним контролем, поставку за умовами DPU Київ не завершено, а отже, 45-денний строк відстрочення платежу ще навіть не розпочався.
Суд акцентує увагу на положеннях п. 4 ст. 58 МК України, відповідно яких до митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Крім цього суд звертає увагу, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо посилань митного органу на те, що митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення при наявності в пакеті документів зазначеного документу, суд наголошує, що з урахуванням положень ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що може бути витребуваний, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо аргументів митного органу про відсутність у прайс-листі відомостей щодо виробника/виробників, торгівельні марки, артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів, є необґрунтованими з огляду на наступне: Прайс-лист за своєю суттю є документом загального інформування про цінову політику Продавця (Alltag und Geratetechnik AG) на певний асортимент товарів. Він не є товаросупровідним документом на конкретну партію, а тому не зобов`язаний містити деталізацію (артикули чи ТМ), яка зазвичай фіксується у Специфікаціях та Інвойсах, що складаються під конкретну поставку. У наданому прайс-листі зазначено найменування груп товарів та їх вартість, що повністю корелюється з цінами, вказаними у Специфікації та Інвойсі. Ідентифікація конкретного виробника та торговельної марки (MIXXUS) здійснюється митним органом на підставі сукупності інших документів: пакувального листа, сертифікатів походження та маркування на упаковці, що були надані до огляду. Митний кодекс (ст. 53) не встановлює вичерпного переліку обов`язкових реквізитів для прайс-листа. Головною вимогою є об`єктивність та можливість обчислення ціни. Оскільки ціни у прайс-листі Продавця збігаються з цінами у комерційних документах, він є належним доказом стабільності цінової політики та підтверджує заявлену митну вартість за 1-м методом.
Митний орган не надав жодних доказів того, що відсутність артикулів у прайс-листі призвела до неможливості перевірки митної вартості або що існують інші прайслисти цього ж продавця з іншими цінами на аналогічний товар.
Вимога митниці щодо дублювання всіх ідентифікуючих ознак товару (ТМ, артикулів) у прайс-листі є проявом надмірного формалізму. Прайс-лист продавця виконує свою функцію — підтверджує рівень цін, за якими Продавець пропонує товар до продажу, що є достатнім для підтвердження митної вартості згідно зі ст. 58 МКУ.
Також, митним органом не наведено жодного доказу фактичного здійснення перевантаження або оформлення інших транспортних документів, які б впливали на складові митної вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ. Припущення про можливе існування інших коносаментів без встановлення конкретних витрат або платежів не являється належною підставою для сумніву в достовірності заявленої митної вартості.
З цих же підстав суд не приймає доводи відповідача щодо поданих комерційних пропозицій.
Так, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Щодо експортної декларації позивач зазначив, що відсутність перекладу експортної декларації не є підставою для невизнання митної вартості, оскільки така декларація не входить до переліку обов`язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження митної вартості за методом ціни договору. Щодо зазначення у графі «Реквізити контракту» експортної декларації документа, який не подано до митного оформлення, слід зазначити, що експортна декларація оформлюється відповідно до вимог законодавства країни експорту та відображає відносини експортера з митними органами відповідної держави. Вона не є первинним документом, що визначає умови зовнішньоекономічного контракту між продавцем і покупцем. Відсутність подання певного документа, згаданого у експортній МД, не доводить недійсність контракту або наявність інших правочинів, якщо митний орган не надав доказів існування альтернативного договору, що впливає на ціну. Розбіжність у вказівці портів Nansha New port та SHENZHEN також не свідчить про порушення умов поставки або недостовірність вартості. Вказані порти розташовані в межах одного транспортного регіону Китаю та можуть використовуватися в межах мультимодального перевезення. Зазначення одного порту в експортній декларації та іншого в коносаменті є типовою практикою при внутрішньому переміщенні вантажу до порту фактичного відправлення та не означає обов`язкової наявності інших коносаментів або прихованих операцій. Щодо різниці дат експортної декларації (18.12.2025) та документів на продаж (09.02.2026), ця обставина не спростовує реальність операції, оскільки відвантаження товару може здійснюватися в межах рамкового договору та до оформлення остаточних розрахункових документів.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що наведені митницею обставини мають формальний характер, не доводять заниження митної вартості та не містять встановленого законом причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними розбіжностями і числовими значеннями складових митної вартості відповідно до ст.54– 58 МКУ.
Щодо зауважень до висновку Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки 107/26 від 19.02.2026, про те, що він не містить яким саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, суд зазначає ,що за відсутності з боку митного органу будь-яких документальних доказів, що спростовують використані експертом характеристики або зроблені ним розрахунки, Висновок експертного дослідження № 107/26 є належним та допустимим доказом у розумінні статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує можливість застосування 1-го методу визначення митної вартості.
Крім того, суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача як необґрунтовані.
Відповідач не навів жодних доказів того, що зазначена логістична деталь призвела до зміни вартості операції або додаткових витрат, не відображених у ціні договору, як того вимагає ч. 2 ст. 55 МКУ.
Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії” Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31528 від 22.05.2026.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2026/000049/1 від 25.02.2026 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000062 від 25.02.2026 р. Одеської митниці.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, ЄДРПОУ 40929000) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А.Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua