Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №420/642/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/642/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Бучко Олег Сергійович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - відповідач, УСБУ в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - третя особа, ГУПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови 19.08.2025 позивачу підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважаючи, що визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням у 2025 році повинно бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2025 із обов`язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Листом від 19.08.2025 № 65.1/65.23-1774 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для виготовлення та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2025.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 19.01.2026 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.01.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 було змінено умови регулювання спірних відносин та встановлено розрахункову величину для обчислення розмірів посадових окладів і окладів за військовими званнями у конкретно визначеній сумі - 1762 гривні, яка підлягає множенню на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови КМУ № 704. Відповідач зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, відповідно до частини другої статті 265 КАС України має лише перспективну дію, не має зворотної сили в часі та не призводить до автоматичного поновлення чинності попередніх редакцій нормативно-правових актів. Оскільки станом на 01.07.2025 розмір грошового забезпечення діючих військовослужбовців за аналогічною посадою не підвищився, в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області відсутні правові та фактичні підстави для виготовлення оновленої довідки та інформування органів Пенсійного фонду України про наявність умов для перерахунку пенсії позивача. Окрім того, відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог, оскільки чинне законодавство встановлює конкретну дату зміни розміру прожиткового мінімуму - 1 січня календарного року, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі запитуваної довідки станом на зазначену позивачем дату.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

24.07.2025 позивач звернувся до начальника УСБУ в Одеській області із заявою, у якій, посилаючись на правові наслідки набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 (залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025), зазначив про зміну в законодавстві та відновлення первинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. На підставі цього позивач просив відповідача підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.07.2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

На звернення позивача від 24.07.2025 відповідач листом від 19.08.2025 № 65.1/65.23-1774 повідомив, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, процедура якого регламентована Порядком № 45. Відповідач зазначив, що вказані нормативно-правові акти не передбачають складання довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до органів Пенсійного фонду України за індивідуальною заявою колишнього військовослужбовця-пенсіонера поза встановленим порядком, а відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від органів Пенсійного фонду України до Управління не надходили, у зв`язку з чим правових підстав для їх підготовки та надання не вбачається.

Відповідач також зазначив, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 481 обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями здійснювалося виходячи з фіксованої величини 1762 грн без урахування прожиткового мінімуму. Визнання судовим рішенням у справі № 320/29450/24 нечинним пункту 2 Постанови № 481 означає втрату ним чинності з моменту набрання цим судовим рішенням законної сили, а саме з 18.06.2025, та не має ретроактивної дії. Оскільки впродовж всього 2024 року та станом на 01.01.2025 вказана норма була чинною, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у порівнянні з 2024 роком не змінився і становить 3 028 гривень, обставин для підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та виникнення підстав для перерахунку пенсії станом на заявлену дату не настало.

Не погоджуючись з правомірністю такої відмови УСБУ в Одеській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм та процедуру проведення такого перерахунку регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45).

Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про перерахунок пенсії подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, починаючи з 20.05.2023 року (дата набрання чинності п. 4 постанови № 704, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 12 травня 2023 року № 481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 грн.

Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, відтак пункт 2 постанови КМУ № 481 не підлягав застосуванню до спірних правовідносин з 01.07.2025, а пункт 4 Постанови № 704 застосовується в редакції, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року».

В той же час, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У цій постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:

- встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини). Водночас, сам порядок виплати грошового забезпечення здійснюється Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України;

- за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення;

- помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.09.2021 у справі №640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, згідно з якою питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Таким чином, оскільки Постанова №481 прийнята Кабінетом Міністрів України у межах наданих йому повноважень, то суд не вбачає підстав для незастосування Постанови №704 у редакції із змінами, унесеними згаданою постановою.

В цьому аспекті суд враховує, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Зазначена норма визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт у розумінні статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проте не встановлює, що саме ця величина є розрахунковою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу.

Ані Закон №2011-ХІІ, ані Закон №2262-ХІІ не визначають базового критерію, виходячи з якого обчислюються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням.

Натомість частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ, частина третя статті 43 та частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ безпосередньо відсилають до умов, порядку та розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На цю обставину вказав Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, зазначивши, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, а зміст пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не дозволяє виявити норму, на відповідність якій можна здійснити перевірку положень пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд також констатував, що за відсутності базового спеціального закону норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою №704, якою затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення, у тому числі базовий критерій для його розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що між пунктом 4 Постанови №704 у редакції, викладеній пунктом 2 Постанови №481, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відсутні колізії, які б вимагали застосування правил частини третьої статті 7 КАС України.

Отже, з набранням чинності Постановою №481 та, зокрема, станом на 18.06.2025, на 01.01.2026 розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягали визначенню виходячи з розміру 1762 гривні, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Тому за таких обставин суд уважає, що відсутні правові підстави для складання та направлення до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 рік (3328 грн).

Видача такої довідки суперечитиме чинному нормативному регулюванню та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, чинній після внесення змін Постановою № 481.

Водночас, суд зазначає, що саме по собі право на перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ виникає лише за наявності передбачених законодавством підстав, однією з яких є зміна складових грошового забезпечення у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у спірних правовідносинах таких підстав судом не встановлено, позивач не набув права вимагати оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії.

Дії відповідача щодо відмови у виготовленні такої довідки вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому не можуть бути визнані протиправними.

В аспекті обставин цієї справи суд звертає увагу також на таке.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-ІХ від 09.11.2023 зазначено: «Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 визначено наступне: «Установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень».

Таким чином, ані станом на 01.01.2025, ані станом на 18.06.2025 не відбулось зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» порівняно з прожитковим мінімумом, установленим на 01.01.2024 згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

За таких обставин, встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року в будь-якому випадку не матиме наслідком зміну розміру грошового забезпечення за посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, а відповідно - і не породжуватиме у позивача права на перерахунок пенсії з 01.07.2025, оскільки прожитковий мінімум станом на 01.01.2025 та станом на 01.01.2024 є однаковим.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2025, виходячи з розміру складових, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.