Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №400/2484/26
Суддя: Гордієнко Т. О.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 р.№ 400/2484/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 ,
провизнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 23.11.2025 №2025-1123-1319-0573-0, визнання протиправним та скасування наказу №891 від 24.11.2025 в частині, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про
-визнання дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійсненного призову ОСОБА_1 під час мобілізації, на особливий період - протиправними.
-визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії від 23.11.2025 року №2025-1123-1319-0573-0, оформлену у вигляді довідки військово- лікарської комісії за результатами проведеного 23.11.2025 року медичного огляду ОСОБА_1 .
-визнання протиправним і скасування наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №891 від 24.11.2025 року, в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
-зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , у 2008 році був визнаний непридатний до військової служби у мирний час та обмежено приданий у військовий час на підставі ст. 38в наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 року. Його було затримано та примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 без складання будь- якого протоколу про адміністративне затримання та вручення повістки. Позивач ніколи не перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , своєчасно уточнив військово-облікові дані, до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку ніколи не притягувався, у «розшуку» ТЦК не перебував, від виконання військового обов`язку не ухилявся. Проте, після незаконного затримання представниками Відповідача 1 та утримання ними Позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , примусово було проведено військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 . При здійсненні медичного огляду, Позивачем було повідомлено членів військово-лікарської комісії про наявність у нього хронічних захворювань. При проходженні військово-лікарської комісії Позивачу не було запропоновано підписати медичну карту та постанову військово-лікарської комісії про ознайомлення з результатами її проходженням. Постанову військово-лікарської комісії не отримував. З результатами постанови військово-лікарської комісії, ознайомився лише після отримання її копії на адвокатський запит у лютому 2026 року. Підпис, який стоїть в медичній карті проставлений не Позивачем. Призов Позивача на військову службу за загальною мобілізацією на особливий період відбувся без проходження професійно-психологічного відбору, без вручення повістки щодо його призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Жодних документів, на підставі яких позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не підписував.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки 22.11.2025 під час перевірки групою оповіщення військово-облікових документів позивача було встановлено, що відповідно до відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції позивач підлягає доставленню до ТЦК та СП, оскільки не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Під час уточнення персональних даних було встановлено, що позивач не має права на відстрочку та відповідно бронювання. Посилання представника позивача на відмову позивача від проходження ВЛК, нібито погрози незаконним позбавленням волі та побиттям є відвертим намаганням викривити дійсні обставини справи, оскільки все перелічене не відповідає дійсності. Так, на виконання пункту 81 Порядку № 560, позивач перед призовом на військову службу був взятий на військовий облік у Відповідача у зв`язку з тим, що відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Позивач пройшов ВЛК. За результатами проходження військово-лікарської комісії була видана довідка № 2025-1123-1319-0573-0 від 23.11.2025 де зазначено, що Позивач є придатним до військової служби. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив на адміністративний позов, представником Відповідача 1 був поданий з порушенням строків, які визначенні судом в ухвалі про відкриття провадження від 16.03.2026 року. При цьому, Відповідачем 1, в тексті самого відзиву не зазначені поважні причини пропуску такого строку, а також, Відповідачем 1 не подано, разом із відзивом, клопотання про поновлення пропущеного строку надання відзиву із зазначенням поважності причин пропуску такого строку. Суд при прийнятті рішення по справі не може враховувати позицію Відповідача 1, яка викладена останнім у відзиві на позовну заяву з огляду на порушення ним строків направлення відзиву на адміністративний позов. Виявлення факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачено ст.210 або 210-1 КУпАП, відбулось ще у листопаді 2024 року. На час примусового затримання та доставлення Позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_10 будь-яких постанов про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності винесено не було, та вже закінчилися строки притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності, визначені у ст. 38 КУпАП, наявність правових підстав стверджувати про правомірність доставлення Позивача, а також наявність у останнього порушення правил військового обліку відсутні. Відповідач 1 не зазначив жодних дій, які передбачене п.54 Порядку №560 щодо складання та вручення повістки, акту відмови від отримання повістки та протоколу про адміністративне затримання відповідно до статей 261 і 262 КУпАП. Будь- яких належних доказів, на підтвердження правомірності здійсненного затримання та доставлення Позивача в РТЦК та СП, Відповідачем 1 надано не було.
У запереченнях відповідач 1 ІНФОРМАЦІЯ_8 вказав, що відсутність врученої повістки не свідчить про примусове затримання та не свідчить про порушення процедури проходження медичного огляду ВЛК та незаконність призову на військову службу. Стосовно відеозаписів процесу оповіщення, слід зазначити ,що відповідно до положень п. 2 Розділу IV Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 532 від 06.08.2024, строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації, тому станом на момент подання позовної заяви (10.03.2026), відповідні відеозаписи не збереглися, що унеможливлює подання їх до суду.
Ухвалою від 16.10.2026 суд залучив до участі у справі в якості відповідача військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 та запропонував подати в 15- денний строк з дня отримання ухвали суду відзив на позовну заяву.
Відповідач ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 відзив суду не надав.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_12 надав суду відзив, в якому зазначив, що в їх ТЦК на військовому обліку позивач не перебуває. Відповідач не направляв позивача на проходження ВЛК та у відповідача відсутні документи, які б підтверджували проходження позивачем медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідач військова частина відзив суду не надав. Ухвала суду від 17.03.2026 надсилалась на адресу відповідача поштою та була ним отримана 20.04.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_13 з 22.05.2008 року зарахований в запас ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується обліково-послужною картою №337 від 26.06.2008. Також в ній зазначено, що позивач військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , 22.08.2008 році був визнаний непридатний до військової служби в мирний час та обмежено приданий у військовий час на підставі ст. 38в наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 року.
22.11.2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Направлення № 5589365 від 23.11.2025 видано позивачу про проходження ВЛК для визначення придатності до військової служби.
Довідка військово-лікарської комісії від 23.11.2025 року №2025-1123-1319- 0573-0 про проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 свідчить, що позивач на підставі статті 61в,23в,52в,55б графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.11.2025 року №891 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
Згідно зі статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пп. 70-73 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.
Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_16 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ затверджене наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу( в редакції чинній на момент проходження ВЛК).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Згідно з розділом І гл.2 п.2.1. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
2.5. Позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК)
2.5.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема
ВЛК ТЦК та СП;
2.5.11. Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.
2.8. ВЛК ТЦК та СП
2.8.1. ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
2.8.2. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
2.8.3. ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
2.8.4. На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
2.8.5. У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
Розділом ІІ медичний огляд гр.3 п.3.1 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
3.2. Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
3.3. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_18 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Позивач у позові зазначив, що при здійсненні медичного огляду ним було повідомлено членів військово-лікарської комісії про наявність у нього хронічних захворювань, проте ця інформація була повністю проігнорована лікарями.
Стосовно цих доводів суд зазначає, що у довідці ВЛК зазначено, опис діагнозу: гастродуоденіт рефракційний, Хронічний гастрит, Міопія слабкого ступеню обох очей. Міжреберна невропатія. Артроз правого плечового, лівого променево-зап`ясного суглоба без порушення функції. Діафрагмальна кила. На підставі ст.61в,23в,52в,55 б графа ІІ розкладу хвороб придатний до військової служби, тому всі доводи позивача лікарями були враховані.
Щодо доводів позивача, що при проходженні військово-лікарської комісії йому не було запропоновано підписати медичну карту та постанову військово-лікарської комісії про ознайомлення з результатами її проходженням, постанову військово-лікарської комісії він не отримував, суд зазначає, що п.3.8 гл.3 розділ ІІ. Та п.22.5 гл.22 розділу ІІ наказу № 402 в редакції чинній на момент проходження ВЛК зазначено, що паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров`я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою.
Отже, наказом №402 передбачено, що копія довідки ВЛК видається за запитом військовозобов`язаного. Доказів звернення до ВЛК або до ТЦК про надання паперової копії документів про проходження ВЛК позивач суду не надав.
Щодо доводів стосовно підпису, який стоїть в медичній карті проставлений не позивачем, суд зазначає, що ці доводи не підтверджені будь-якими доказами та наявність/відсутність підпису на медичній карті ніяким чином не може вплинути на правомірність довідки ВЛК.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, а порушення процедури проходження ВЛК чи неповнота медичного огляду можуть бути оцінені судом під час розгляду спору, оскільки перевірка процедури проведення ВЛК не потребує спеціальних медичних знань.
Водночас Верховний Суд у постанові від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22 зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких рішень, однак не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері.
Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974 (далі форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Доказів наданні вказаної медичної документації під час проведення ВЛК, матеріали справи не містять.
Отже, позивач не конкретизував порушень процедури проведення медичного огляду, які б могли вплинути на зміст прийнятої постанови ВЛК, а його доводи фактично зводяться до незгоди з медичним висновком комісії, оцінка якого виходить за межі компетенції суду.
Позивач не дотримався вимог постанови КМУ №560 (п.п.70,72,73 щодо порядку оскарження) , норм Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанову ВЛК, оформлену у формі довідки від 23.11.2025 року №2025-1123-1319-0573-0 про придатність позивача до військової служби, як таку, що прийнята всупереч встановленому законом порядку та за відсутності належних правових підстав (постанова ВС від 26 лютого 2025 року по справі № 240/13173/22, по справі № 600/3273/22) , тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_19 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 23.11.2025 року №2025-1123-1319-0573-0 задоволенню не підлягають.
Щодо визнання дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійсненного призову ОСОБА_1 під час мобілізації, на особливий період – протиправними, визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №891 від 24.11.2025 року, в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з підстав, зазначених у позові суд зазначає:
Постанова КМУ №560 визначає:
процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до постанови КМУ №560
П. 38. У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені:
представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.
54. У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач надав суду повістку ІНФОРМАЦІЯ_20 № 951325 від 01.11.2024, якою позивача викликали на 13.11.2024 о 14:00 до ТЦК для уточнення даних. Повістка надсилалась за адресою АДРЕСА_1 , яка вказана позивачем у позові.
Відповідач 1 надав суду витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який свідчить, що позивач не прибув за повісткою до ТЦК та з 26.11.2024 є порушником правил військового обліку до 25.11.2025, звернення направлено до Миколаївського районного управління поліції.
Отже, працівники поліції разом з працівниками ТЦК мали повноваження доставити позивача до РТЦК відповідно до вимог постанови КМУ №560, оскільки в Резерв+ щодо нього містилась інформація про порушення правил військового обліку, а саме неявка по повістці. Доказів того, що в групі оповіщення були відсутні працівники поліції матеріали справи не містять.
Щодо доводів позивача, що він не був у розшуку та строк притягнення до адміністративної відповідальності 3 місяця відповідно до ст.38 КУпАП, суд зазначає, що питання правомірності/протиправності станом на 22.11.2025 року перебування позивача у Реєстрі…., як порушника правил військового обліку до 25.11.2025 , не є ні підставою, ні предметом позову, тому оцінка цим діям ІНФОРМАЦІЯ_9 , який не є стороною у справі судом не надається.
Щодо посилання позивача на те, що позивач був призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоча перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 суд зазначає:
Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України(ч.5 ст.22 Закону).
Нормами постанови КМУ №560 від 16.05.2024 передбачено:
П.81 Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють:
військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З вищезазначених норм слідує, що Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в порядку визначеному КМУ, а постановою КМУ№ 560 передбачена можливість призову не за місцем їх перебування на військовому обліку.
Щодо посилання позивача, що призов його на військову службу за загальною мобілізацією на особливий період відбувся без проходження професійно-психологічного відбору, з посилання на Порядок № 560, то суд зазначає, що цей обов`язок передбачений п.81-1 для військовозобов`язаних та резервістів, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, тому й рішення про їх призов приймає не ТЦК, як у випадку з позивачем, а командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ, до яких позивач не відноситься.
Посилання позивача на невручення повістки при перевірці документів; повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, не підписання документів , на підставі яких позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не може стати підставою для визнання процедури призову незаконною та привести до звільнення позивача з військової служби, оскільки надання повісток та наказу ТЦК не змінило б результату процедури призову позивача на військову службу.
«Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу».
(постанова ВС по справі № 160/2592/23 від 05.02.2025).
Позовні вимоги в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними від позовних вимог про протиправність ВЛК та призову ( наказу про призов), в задоволенні яких судом відмовлено.
Щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, що відповідач 1 надав відзив з пропуском строку, тому суд не повинен брати його до уваги при прийнятті рішення суд зазначає:
Відповідно до ч.ч.6,7 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.
Суд не з`ясовував причини пропуску відповідачем строку подачі відзиву, при розгляді справи по суті відзив, як і всі інші заяви по суті справи є в матеріалах справи, тому у суду відсутні правові підстави при прийняті рішення не брати до уваги відзив відповідача1.
Отже, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua