Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №380/6200/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокусправа № 380/6200/26

Львівський окружний адміністративний суд

у складі судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Ракович А.-В.В.

за участю представника позивача адвоката Прокіпчука Л.І

представника відповідача Білоуса А.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» (місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. Пилипа Орлика, 2, код ЄДРПОУ 40302247) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1068/13-01-07-08 від 09.01.2026 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на хибних висновках акта перевірки про безпідставне віднесення до витрат послуг з консультування з корпоративного, господарського, цивільного, трудового, податкового, митного законодавства та інші стратегічні юридичні завдання, послуги у сфері інформатизації та комп`ютерних технологій від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та не включення до доходу реалізації товарів на не ідентифікованих фізичних осіб. Позивач не погоджується із такими висновками контролюючого органу, оскільки послуги, надані ФОПами, були вчасно і в повній мірі задокументовані згідно чинного законодавства, належним чином було складено акти наданих послуг, а господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Айрісмед». Зауваження про відсутність ідентифікації покупців і, як наслідок, визнання відповідних операцій дефектними є безпідставним, оскільки особи покупців чітко визначаються через банківські платіжні документи, які у сукупності з рахунками на оплату та видатковими накладними підтверджують факт укладення та виконання господарських операцій. На думку ТОВ «Айрісмед», під час проведення перевірки, розгляду заперечень на акт перевірки, позивач надав всі затребувані документи, обґрунтував проведені операції з контрагентами, доводив до відома реальність здійснених операцій. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що при проведенні перевірки позивача, відповідачем дотримано усіх вимог податкового законодавства. Позиція відповідача полягає в тому, що податкове повідомлення-рішення №1068/13-01-07-08 від 09.01.2026 є законним та обґрунтованим, оскільки за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Айрісмед» встановлено заниження податку на прибуток на суму понад 2,44 млн. грн. Податкова вважає, що товариство безпідставно сформувало витрати за операціями з ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП Паляницею, оскільки первинні документи не підтверджують реальне надання юридичних, консультаційних та ІТ-послуг, а самі операції мають ознаки формального документального оформлення з метою мінімізації податкових зобов`язань. На думку відповідача, надані договори, акти та звіти не містять належних доказів фактичного виконання робіт: у документах виявлено ознаки їх дооформлення вже після підписання, звіти містять загальнодоступну інформацію, а контрагенти не мали достатніх ресурсів та підтвердженої кваліфікації для надання заявлених послуг. Також відповідач вказує, що позивач не довів економічної доцільності придбання відповідних послуг та їх зв`язку з господарською діяльністю підприємства. Крім того, податковий орган стверджує, що ТОВ «Айрісмед» отримало понад 4,44 млн. грн. від не ідентифікованих фізичних осіб без належного документального оформлення поставок товару. Видаткові накладні не містять даних покупців та їх підписів, а банківські документи не дозволяють співставити оплату з конкретними поставками. У зв`язку з цим ГУ ДПС у Львівській області вважає, що отримані кошти не підтверджують реальних господарських операцій та можуть свідчити про приховування доходів і ухилення від оподаткування. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Позивач наголошує, що контролюючий орган фактично підміняє докази власними оціночними судженнями, зокрема щодо часу нанесення написів чи використання загальнодоступної інформації у звітах. При цьому законодавство не містить вимог щодо форми таких внутрішніх відміток або необхідності унікальності джерел інформації для консультаційних та ІТ-послуг. ТОВ «Айрісмед» також вказує, що податковий орган безпідставно застосовує судову практику щодо фіктивних контрагентів, хоча ФОПи були реальними суб`єктами господарювання, здійснювали діяльність та мали необхідні знання й ресурси для надання послуг. Щодо операцій із фізичними особами, позивач зазначає, що покупці були належним чином ідентифіковані через банківські платіжні документи, а всі господарські операції підтверджуються сукупністю рахунків, накладних та оплат. Відсутність окремих реквізитів або підписів у видаткових накладних не спростовує фактичного руху товару та коштів. Крім того, позивач вважає, що відповідач порушив процедуру, оскільки після подання заперечень та додаткових документів не провела позапланову перевірку, як це передбачено Податковим кодексом України та практикою Верховного Суду, а безпідставно залишила висновки акту перевірки без змін. На думку позивача, оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» зареєстроване як юридична особа з 26.02.2016 за адресою: 79059, Львівська область, м. Львів, вул. Пилипа Орлика, 2; ЄДРПОУ: 40302247.

Основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрісмед»: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.

Інші види діяльності: Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення, Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, Надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність, Організування конгресів і торговельних виставок, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Видання іншого програмного забезпечення, Консультування з питань інформатизації, Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням, Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, Рекламні агентства, Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, Установлення та монтаж машин і устаткування, Інша діяльність у сфері охорони здоров`я, Спеціалізована медична практика, Загальна медична практика, Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Вантажний автомобільний транспорт, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Інші види освіти, н.в.і.у.

На підставі направлень від 11.11.2025 року №11960, 11964, 11965, 11966, 11967, 11968, 11969, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п75.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 29.10.2025 №5980-ПП була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Айрісмед» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2019 по 30.09.2025, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 30.09.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 30.09.2025.

За результатами проведення перевірки було винесено акт №55845/13-01-07-08/40302247 від 08.12.2025, яким податковим органом було встановлено, що ТОВ «Айрісмед» нібито порушило окремі норми законодавства, зокрема:

- П(с) БО 16 «Витрати», п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.138.3.2 п.138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 444 007 грн., в тому числі за 2021р. на суму 22 323 грн., за 2022р. на суму 206 483 грн., за 2023р. на суму 372 787 грн., за 2024р. на суму 1 604 008 грн., за 9 місяців 2025 р. на суму 238 406 грн.

Так, в Акті перевірки зазначено, що господарські операції між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 фактично не здійснювались, оскільки документи, видані ФОПами, не фіксують факт здійснення господарських операцій, а також те, що ТОВ «АЙРІСМЕД» отримували кошти від невстановлених фізичних осіб на загальну суму 4 440 724,92 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 444 001 грн.

На вказаний акт позивач подав заперечення разом із додатковими відомостями та документами. Податковий орган надав відповідь, якою вказав, що розглянуто всі наведені аргументи в поданому запереченні ТОВ «Айрісмед» та прийнято рішення, що дані аргументи та надані додаткові документи не спростовують фактів порушень, відображених в акті документальної планової виїзної перевірки від 08.12.2025 №55845/13-01-07-08/40302247, а тому комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила висновки акта перевірки від 08.12.2025 №55845/13-01-07-08/40302247 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №1068/13-01-07-08 від 09.01.2026 яким встановлено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3 050 008,75 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Айрісмед» звернулося до Державної податкової служби України із скаргою.

За результатами розгляду скарги позивача Державна податкова служба України рішенням №7587 від 24.03.2026 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу – без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №1068/13-01-07-08 від 09.01.2026 протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі також Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону № 996-ХIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до акта перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставне віднесення до витрати послуг з консультування з корпоративного, господарського, цивільного, трудового, податкового, митного законодавства та інші стратегічні юридичні завдання, послуги у сфері інформатизації та комп`ютерних технологій від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та не включення до доходу реалізації товарів на не ідентифікованих фізичних осіб.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Айрісмед» із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Як видно з матеріалів справи, 03.01.2023 р. між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №01/03/01-23 про надання юридичних послуг.

Відповідно до умов даного Договору ФОП ОСОБА_1 зобов`язується надавати ТОВ «Айрісмед» юридичні послуги згідно чинного законодавства України, а ТОВ «Айрісмед» зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Айрісмед» були надані послуги на загальну суму 6 498 100 грн без ПДВ, з яких у 2023 році – на суму 2 136 100 грн., у 2024 році – 3 503 800 грн., у 2025 році – 858 200 грн. Надання послуг підтверджується належним чином оформленими актами наданих послуг, договорами, звітами та іншими первинними документами, а відповідні господарські операції відображені у бухгалтерському обліку товариства.

Суд критично оцінює висновки контролюючого органу щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 необхідної кваліфікації, трудових та матеріальних ресурсів для надання послуг, оскільки такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за КВЕДами, які охоплюють, зокрема, консультування з питань комерційної діяльності, надання інформаційних послуг, діяльність у сфері права та інші види освіти, що відповідає характеру наданих послуг. Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_1 відповідної освіти за спеціальністю «правознавство», а законодавством України не передбачено обов`язкового ліцензування таких видів діяльності.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на залучення суб`єктів господарювання на підставі цивільно-правових договорів навіть за наявності у штаті підприємства працівників відповідного профілю. Сам по собі факт наявності штатних працівників не свідчить про нереальність господарських операцій із контрагентом. При цьому контролюючим органом не доведено, які саме працівники товариства фактично виконували роботи, зазначені в актах, не проведено аналізу їх посадових обов`язків, завантаженості чи можливості виконання відповідних завдань. Відсутність у ФОП значних матеріальних або трудових ресурсів також не може автоматично свідчити про фіктивність операцій, з огляду на специфіку індивідуальної підприємницької діяльності у сфері права та консалтингу.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_1 підтверджується значним обсягом первинної документації, яка була надана контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки та скаргою на податкове повідомлення-рішення. Зокрема, до матеріалів були долучені договори поставки, сервісного та технічного обслуговування, виконання робіт, надання послуг, додаткові угоди, договори оренди, угоди про конфіденційність, міжнародні контракти та інші документи, укладені у 2023-2025 роках із державними установами, медичними закладами, благодійними організаціями, військовими частинами, а також українськими та іноземними суб`єктами господарювання. Вказані документи містять підписи та печатки сторін, усі необхідні реквізити, а також відмітки ФОП ОСОБА_1 «Опрацьовано та рекомендовано до підписання», що свідчить про безпосередню участь останньої у підготовці та супроводі відповідних правочинів.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо нанесення написів «опрацьовано та рекомендовано до підписання» після укладення договорів, оскільки такі твердження не підтверджені належними доказами та не ґрунтуються на вимогах законодавства. Вказані написи мають виключно інформаційний характер, не є первинними бухгалтерськими документами та не впливають на реальність господарських операцій. Також відповідачем не наведено жодної норми права, яка б встановлювала вимоги щодо способу чи часу нанесення таких відміток, у тому числі обов`язку проставлення їх на кожному аркуші документа.

Посилання відповідача на те, що написи виконані «однією і тією ж ручкою», є припущенням та не підтверджене жодним експертним висновком чи іншим належним доказом. Аналогічно формальний характер мають і зауваження щодо відсутності перекладу окремих документів українською мовою, оскільки це не спростовує факту надання юридичних послуг та реальності господарських операцій.

Суд враховує, що позивачем надано 187 договорів та супровідних документів, які підтверджують системний характер, обсяг і результативність послуг, наданих ФОП ОСОБА_1 . При цьому документи із відповідними написами були подані не лише до суду, а й раніше – разом із запереченнями на акт перевірки та скаргою до ДПС України, що спростовує твердження відповідача про їх створення «заднім числом». За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи відповідача мають характер припущень та не спростовують факту реального надання послуг і здійснення господарських операцій між сторонами.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Айрісмед» із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суд встановив, що 02.04.2023 між ТОВ «АЙРІСМЕД» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання посередницьких та консультаційних послуг, на виконання якого ФОП ОСОБА_2 надано послуги на загальну суму 1 778 000 грн. без ПДВ, у тому числі у 2023 році – на суму 930 000 грн., у 2024 році – 848 000 грн. Надання послуг підтверджується належним чином оформленими актами, звітами про виконані роботи та іншими первинними документами, а відповідні господарські операції відображені у бухгалтерському обліку позивача.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ФОП ОСОБА_2 необхідних навичок, трудових та матеріальних ресурсів для надання послуг, оскільки такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_2 здійснює діяльність, пов`язану, зокрема, із посередницькою діяльністю, консультуванням, дослідженням ринку та наданням інформаційних послуг, що відповідає характеру спірних правовідносин. При цьому чинне законодавство не покладає на замовника обов`язку перевіряти наявність у контрагента трудових чи матеріальних ресурсів, а сам факт їх відсутності не свідчить про нереальність господарських операцій.

Суд також враховує, що ФОП ОСОБА_2 почав надавати послуги після припинення трудових відносин із ТОВ «Айрісмед», а законодавство України не містить заборони на укладення цивільно-правових договорів із колишніми працівниками підприємства. Наявність у штаті позивача працівників відповідного профілю також не виключає можливості залучення підрядників для виконання окремих робіт чи надання послуг. Крім того, матеріалами справи підтверджується системний характер наданих послуг, зокрема шляхом подання численних звітів про виконані роботи за 2023-2024 роки, які містять відомості про зміст, обсяг та результати виконаних робіт. За таких обставин суд дійшов висновку, що первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_2 , а висновки контролюючого органу є необґрунтованими.

Суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність реального виконання робіт ФОП ОСОБА_2 , оскільки контролюючим органом не конкретизовано, які саме роботи не були виконані, які документи є неналежними та які обставини свідчать про фіктивність господарських операцій. Натомість позивачем надано договори, акти наданих послуг, платіжні документи та щомісячні звіти з деталізацією виконаних робіт, які відповідають вимогам законодавства, містять усі необхідні реквізити та підтверджують зміст, обсяг і результат наданих послуг.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у ФОП ОСОБА_2 необхідних навичок та ресурсів для надання послуг, оскільки не наведено, які саме навички є обов`язковими для здійснення відповідної діяльності та якими нормами законодавства це передбачено. При цьому матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 раніше був працівником ТОВ «АЙРІСМЕД», що свідчить про його обізнаність зі специфікою діяльності підприємства та наявність відповідного досвіду. Суд враховує, що посередницька та консультаційна діяльність за своєю природою не потребує значних матеріальних ресурсів і базується насамперед на професійних знаннях, досвіді, аналітичних здібностях та ділових контактах.

Безпідставними є і твердження відповідача про відсутність підтвердження участі ФОП у наданні послуг, оскільки акти наданих послуг та звіти є первинними документами, які підтверджують факт виконання робіт, а законодавство не вимагає додаткової фіксації кожної дії виконавця. Сам факт підписання актів сторонами свідчить про прийняття замовником результатів послуг та відсутність претензій щодо їх обсягу і якості. Посилання відповідача на те, що окремі звіти містять загальнодоступну інформацію або є «витягами з Інтернету», також не спростовують факту надання послуг, оскільки використання відкритих джерел є звичайною практикою у сфері консалтингу та аналітики. При цьому відповідачем не доведено відсутності практичного значення таких матеріалів для господарської діяльності позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_2 , їх економічну доцільність та фактичне виконання.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Айрісмед» із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Судом встановив, що 30.06.2023 між ТОВ «Айрісмед» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір №01/30/06-23 про виконання робіт та надання послуг у сфері інформатизації та комп`ютерних технологій. На виконання умов договору сторонами оформлено акти наданих послуг на загальну суму 861 000 грн. без ПДВ, а господарські операції відображено у бухгалтерському обліку позивача. Реальність спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи договорами, актами, платіжними документами та щомісячними звітами про виконані роботи, які містять необхідні реквізити та дозволяють встановити зміст, обсяг і характер наданих послуг.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у ФОП ОСОБА_3 необхідних трудових та матеріальних ресурсів, оскільки такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Податковим органом не конкретизовано, яких саме ресурсів бракувало виконавцю та чому їх наявність була обов`язковою для здійснення діяльності у сфері інформатизації та комп`ютерних технологій. При цьому сама специфіка такої діяльності не передбачає необхідності значних матеріальних чи трудових ресурсів, а визначальне значення мають професійні знання, технічні навички та кваліфікація виконавця.

Також суд зазначає, що наявність у позивача штатних працівників не виключає можливості залучення фізичних осіб-підприємців на підставі цивільно-правових договорів. Законодавство України не містить заборони щодо укладення таких договорів, а твердження відповідача про можливість виконання відповідних робіт працівниками підприємства не підтверджені жодними доказами, зокрема щодо посадових обов`язків, завантаженості чи фактичної можливості виконання ними спірних робіт.

Суд також відхиляє доводи податкового органу щодо відсутності у ФОП ОСОБА_3 необхідних трудових та матеріальних ресурсів, оскільки відповідач не конкретизував, яких саме ресурсів бракувало виконавцю та чому їх наявність є обов`язковою для надання послуг у сфері інформатизації та комп`ютерних технологій. При цьому специфіка такої діяльності не передбачає необхідності значної кількості працівників чи основних засобів, а визначальне значення мають професійні знання, технічні навички та досвід виконавця. Додатково суд враховує, що послуги, надані позивачу, становили лише 4,7 % від загального доходу ФОП ОСОБА_3 , що свідчить про здійснення ним господарської діяльності також з іншими контрагентами.

Надані позивачем первинні документи, зокрема договір, акти наданих послуг, регулярні звіти про виконані роботи та відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, у своїй сукупності підтверджують реальність, системність та економічну доцільність спірних операцій. Суд також враховує, що діяльність позивача пов`язана з використанням значної кількості комп`ютерної техніки, програмного забезпечення та функціонуванням власного вебсайту, що об`єктивно зумовлює потребу у постійному отриманні послуг у сфері інформатизації та технічного супроводу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.08.2024 у справі № 560/12984/23, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання в його межах від посадової особи відомостей щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише відсутність у контрагентів платника податків матеріальних і трудових ресурсів; лише недоліки в оформленні первинних документів або відсутність окремих документів тощо - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. Аналогічну правову позицію підтвердив ВС в Постанові від 04.09.2018 у справі №809/1337/17.

Згідно з правовою позицією викладеною у Постанові ВС від 06.11.2018 у справі №826/1198/13-а, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто, не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими. За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 року (справа № 0870/3891/12) зазначив, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим, презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди, є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

У разі здійснення посилання податковим органом на наявність недоліків у звітності платника податків, можливих неправомірних дій керівника/засновника (непричетність до підписання первинних документів тощо), відсутності належних та достатніх трудових та матеріальних ресурсів для вчинення саме тієї господарської операції, про яку/які йде мова в акті перевірці та що є предметом розгляду в суді, вказані обставини мають бути не лише процитовані податковим органом для суду, а мають бути належним чином опрацьовані, всі дані співставлені між собою та надано для суду кінцеву інформацію, яка, дійсно має вказати на те, що за умов укладеного між сторонами договору, контрагент позивача, аж ніяк не міг фізично виконати взяті на себе зобов`язання у силу об`єктивних обставин, які перевірені контролюючим органом.

Відповідач в акті не спростував обставини реального виконання спірних господарських операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентами позивача господарських операцій; натомість, контролюючий орган лише обмежився податковою інформацією з власних баз даних, достовірність інформації в яких не підтверджена жодними об`єктивними доказами.

Відтак висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як це передбачено п. 73.5 ст. 75 ПК України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань.

Тобто контролюючим органом в ході перевірки, складення акту перевірки та винесення оскаржуваного ППР не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів, як не було надано і доказів про наявність фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Отже, проаналізувавши наведені вище аргументи сторін, дослідивши всі надані до справи матеріали та первинні документи, суд дійшов висновку про те, що реальність господарських операцій з вказаними вище контрагентами підтверджуються належними та допустимими доказами.

Стосовно отримання ТОВ «Айрісмед» коштів від фізичних осіб.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про «дефектність» видаткових накладних та нереальність господарських операцій ґрунтуються виключно на формальних зауваженнях щодо відсутності окремих реквізитів, однак не спростовують факту реального здійснення господарських операцій. Надані позивачем первинні документи містять відомості про зміст, обсяг та вартість поставленого товару, а господарські операції відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. При цьому чинне законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового зазначення у видаткових накладних РНОКПП чи інших ідентифікаційних даних фізичних осіб-покупців, які не є суб`єктами господарювання.

Суд враховує, що відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки первинних документів не можуть бути самостійною підставою для невизнання господарської операції, якщо такі документи дають можливість встановити зміст операції, її учасників та обсяг. У даному випадку фактичне здійснення поставок підтверджується не лише видатковими накладними, а й рахунками на оплату, банківськими виписками та платіжними документами, які містять інформацію про платників та призначення платежів.

Крім того, суд бере до уваги, що оплата товару фізичними особами здійснювалася через банківські установи шляхом безготівкового перерахування коштів. Під час проведення таких операцій банки зобов`язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію платників відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Відтак твердження контролюючого органу про «неідентифікованість» покупців спростовується самою природою банківських операцій та наявними платіжними документами, у яких містяться дані платників, номери рахунків та призначення платежів, що дозволяє однозначно співвіднести оплату з конкретними господарськими операціями.

Судом встановлено, що у призначеннях платежів у відповідних банківських виписках зазначено номери рахунків на оплату, виставлених ТОВ «Айрісмед», а також прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) платників, які кореспондують даним, відображеним у видаткових накладних. Вказані обставини підтверджуються сукупністю первинних документів, поданих позивачем разом із запереченнями на акт перевірки та скаргою на податкове повідомлення-рішення.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується наявність взаємопов`язаних документів щодо кожної господарської операції, а саме: рахунків на оплату, видаткових накладних та платіжних інструкцій (доручень), які містять ідентифікаційні реквізити операцій та забезпечують їх простежуваність. Зазначені документи узгоджуються між собою за змістом, датами, сумами та платниками, що дає змогу ідентифікувати як самі господарські операції, так і осіб, які брали в них участь.

Крім того, у матеріалах справи містяться документи, що підтверджують здійснення розрахунків із фізичними особами-покупцями, а також додатково отримані від них примірники видаткових накладних, у яких зазначено ідентифікаційні номери. Такі відомості у сукупності з банківськими платіжними документами та первинними бухгалтерськими документами свідчать про належну ідентифікацію сторін господарських операцій.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про відсутність ідентифікації покупців та дефектність первинних документів не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів контролюючого органу про відсутність письмових договорів та ідентифікації фізичних осіб, суд зазначає, що такі доводи не узгоджуються з матеріалами справи. Розрахунки здійснювалися через банківські установи, які відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу здійснюють ідентифікацію платників, а платіжні документи містять їх персональні дані, що виключає анонімність операцій. Відсутність окремого письмового договору сама по собі не спростовує факту вчинення господарської операції за наявності інших належних доказів її здійснення.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, що відображена у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 813/1926/16, згідно з якою відсутність окремих ідентифікаційних реквізитів у видаткових накладних не є підставою для невизнання господарських операцій реальними, якщо їх зміст підтверджується сукупністю первинних документів та фактичним рухом активів. Отже, висновки контролюючого органу про нереальність операцій та відсутність ідентифікації покупців є такими, що ґрунтуються на формальному підході, не підтверджені належними доказами та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Щодо перегляду результатів перевірки суд зазначає таке.

Суд зазначає, що у поданому запереченні на Акт перевірки №55845/13-01-07-08/40302247 від 08.12.2025 позивач просив здійснити повний перегляд результатів проведеної перевірки, посилаючись на те, що під час її проведення контролюючим органом не було належним чином досліджено всі обставини, а їх об`єктивне встановлення потребує додаткової перевірки. Одночасно із запереченнями позивачем було надано значний обсяг первинних документів, спрямованих на спростування висновків акта перевірки та підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Відповідно до пункту 78.1.5 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі подання платником податків заперечень до акта перевірки або скарги на податкове повідомлення-рішення, в яких ставиться питання про повний чи частковий перегляд результатів перевірки та містяться посилання на обставини, що не були досліджені під час її проведення, за умови, що їх об`єктивний розгляд неможливий без проведення такої перевірки. Така перевірка здійснюється виключно з питань, які стали предметом оскарження.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 08.09.2019 у справі №802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі №640/637/19 та від 04.03.2020 у справі №0440/5658/18, відповідно до якої платник податків має право подавати додаткові документи на підтвердження своєї позиції, а у разі посилання у запереченнях на обставини, які не були предметом дослідження під час перевірки, контролюючий орган зобов`язаний ініціювати проведення відповідної позапланової перевірки.

Разом з тим, судом встановлено, що контролюючий орган не врахував зазначених вимог та не забезпечив належного розгляду доводів позивача, обмежившись формальним повідомленням про правомірність висновків акта перевірки, викладеним у листі №125/6/13-01-07-08-12 від 05.01.2026, після чого прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства. Як наслідок, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні Договір №1-11/12/25 про надання правової допомоги від 11.12.2025 р., Додаткова угода №1 від 11.12.2025р., рахунок №1-1-11/12/25 від 11.12.2025, платіжна інструкція № 284 від 11.12.2025, опис виконаних робіт адвокатом, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 20 000 грн. 00 коп. Вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві зазначає про завищення позивачем витрат на правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 26 624 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» (місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. Пилипа Орлика, 2, код ЄДРПОУ 40302247) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області №1068/13-01-07-08 від 09.01.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» (місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. Пилипа Орлика, 2, код ЄДРПОУ 40302247) 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрісмед» (місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. Пилипа Орлика, 2, код ЄДРПОУ 40302247) 3000 (три тисячі)грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складене 03.11.2026.

Суддя Лунь З.І.