Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №340/374/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/374/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення (а.с.128-136), просить:

- визнати протиправними та скасувати як незаконні, індивідуальні акти Головного управління Національної поліції в Херсонській області а саме, заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату ОГД від 09.05.2025 року, після опрацювання всіма службами ГУНП, яка зареєстрована відповідачем за вх. №Л-469 від 12.05.2025 року, з зазначенням “без наявності підстав для виплати ОГД”, та надану на його підставі “неналежну” відповідь №2027/04/10-2025 від 11.06.2025 року – якою відмовлено, у призначенні та виплаті позивачу, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності ІІІ ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45%;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, яка полягає у порушені вимог Законів України “Про звернення громадян”, “Про Національну поліцію України” та “Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, а саме у неналежному розгляді письмових звернень від 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 року - ОСОБА_1 , про призначення та виплату йому, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності ІІІ ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45% та не наданні довідкової інформації про реєстрацію останнього звернення від 13.10.2025 року, на запити від 13, 16 та 23 жовтня 2025 року;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальні акти Національної поліції України, а саме “неналежні” відповіді №115636-2025 від 05.08.2025, №131352-2025 від 03.09.2025, №164382-2025 від 04.11.2025 року - якими заявнику ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності ІІІ ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45%, надані на його письмові звернення від 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 року;

- зобов`язати Національну поліцію України провести у порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян", розгляд письмових звернень ОСОБА_1 від 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 року, та надати йому одну належну (узагальнену) відповідь (з наданням інформації про призначення, проведення і наслідки службового розслідування, з метою встановлення причин та умов, за яких виникли порушення прав та інтересів позивача, вжиті заходи щодо недопущення їх у майбутній оперативно-службовій діяльності).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 26.09.2024 року №431 о/с його звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" через хворобу. 13.03.2024 року під час керування службовим автомобілем він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження та проходив лікування. За результатами медичного огляду йому встановлено ІІІ групу інвалідності та втрату працездатності в розмірі 45%. 09.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Херсонській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Зазначена заява була зареєстрована за вхідним №Л-469 від 12.05.2025 року. Листом від 11.06.2025 року №2027/04/10-2025 йому відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Надалі, 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 року, позивач звертався до Національної поліції України з письмовими зверненнями, у яких просив перевірити викладені обставини, вжити заходів для поновлення порушених, на його думку, прав та вирішити питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Водночас, надані відповідачами відповіді, позивач вважає неналежними, оскільки, на його переконання, вони не забезпечили належного розгляду порушених ним питань. Крім того, позивач зазначає, що не отримав відповідей на запити від 13.10., 16.10. та 23.10.2025 року щодо реєстрації його звернення від 13.10.2025 року. Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 18.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.141-142)

Представником відповідача-2 - Головного управління Національної поліції в Херсонській області подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.146-151), у якому позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що на розгляд начальника ГУНП в Херсонській області надійшла заява ОСОБА_1 від 09.05.2025 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Заява позивача, отримана 12.05.2025 засобами електронної комунікації, була направлена для опрацювання до Управління кадрового забезпечення ГУНП (вх. №Л– 83 від 15.05.2025). Надалі заява була передана до служби державного нагляду за охороною праці (УЛМТЗ ГУНП), яка відповідно до Порядку №646 визначає обставини події та здійснює кваліфікацію нещасного випадку. ВПЗ ГУНП (юридична служба) отримавши 23.05.2025 №417/25/21-2025 заяву ОСОБА_1 , з відмітками інших служб, вивчивши всі документи долучені позивачем до заяви за відсутності підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності не підтвердили наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію”. За результатом повторного погодження заяви ОСОБА_1 відповідними службами на заяві у відмітці служби персоналу (кадрового забезпечення) у графі подія настала зазначено “ Правові підстави для виплати відсутні згідно абз.2 п.1 ст.101 Закону України “Про Національну поліцію” у зв`язку з учиненням діяння, яке є адміністративним правопорушенням, справа №650/1239/24”. Рішення ГУНП в Херсонській області за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.05.2025 викладене у листі від 11.06.2025 №2027/04/10-2025, в якому зазначено про відмову у призначенні ОГД з підстав, передбачених пунктом “а” частини першої статті 101 Закону №580-VIII. За таких обставин вважає, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі закону та з дотриманням вимог Порядку №646, а відмова у призначенні одноразової грошової допомоги, яка викладена у листі від 11.06.2025 №2027/04/10-2025 є правомірною та обґрунтованою. Таким чином відмова у призначенні ОГД викладена ГУНП в Херсонській області в листі від 11.06.2025 №2027/04/10-2025 є актом індивідуальної дії за результатом розгляду заяви. При цьому зауважив, що зазначене рішення ГУНП про відмову, оскаржене позивачем до суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №340/7905/25 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що заява особи, яка містить внутрішнє погодження підрозділів суб`єкта владних повноважень не є рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не породжує самостійних юридичних наслідків та не встановлює для позивача жодних прав чи обов`язків. Аргументи викладені в позовній заяві ОСОБА_1 про те, що заява є актом індивідуальної дії відповідача є юридично необґрунтованою та безпідставною. Вказує, що заява про призначення і виплату ОГД не є актом суб`єкта владних повноважень, а є реалізацією права особи на звернення, така заява не містить владного припису, не встановлює жодних прав чи обов`язків та не створює самостійних юридичних наслідків. Вимога позивача про визнання протиправною та скасування його ж заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги як індивідуального акта є юридично помилковою та такою, що не відповідає предмету адміністративного судочинства. З цих підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи з викликом сторін (а.с.175-176).

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача-2 (а.с.183-184зв), у якій він не погоджується з доводами Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Позивач наполягає на тому, що заява від 09.05.2025 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги після її опрацювання відповідними службами відповідача та зазначення відсутності підстав для виплати такої допомоги є актом індивідуальної дії. На його переконання, саме належним чином заповнена та узгоджена відповідними службами заява є підставою для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, тоді як лист від 11.06.2025 року №2027/04/10-2025 є способом повідомлення заявника про відмову. Крім того, позивач звертає увагу на обставини, викладені у свідоцтві про хворобу №390 р/нс від 02.08.2024 року, та наполягає на необхідності належного розгляду його звернень і врахування обставин отримання травм під час дорожньо-транспортної пригоди. Позивач просить врахувати його доводи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №340/374/26 до набрання законної сили постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №340/7905/25.

Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області подано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.187-191), у яких відповідач заперечує проти доводів позивача та вважає їх безпідставними й необґрунтованими. Зокрема, відповідач наполягає на тому, що заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, яка містить внутрішнє погодження підрозділів суб`єкта владних повноважень, не є рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не породжує самостійних юридичних наслідків та не встановлює для позивача прав чи обов`язків. Відповідач просить врахувати наведені заперечення під час розгляду справи. Окрім того, представник відповідача заперечує проти клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі.

Представником відповідача-1 Національної поліції України подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.197-199), у якому зазначено, що позивач зазначає, що на його заяву від 07.07.2025 він отримав відповідь НПУ від 05.08.2025 №115636-2025, на заяву від 05.08.2025 – відповідь НПУ від 03.09.2025 №131352-2025, на заяву від 13.10.2025 – відповідь НПУ від 04.11.2025 №164382-2025. В заявах від 07.07.2025 (реєстраційний номер Л-18135/ез) та від 05.08.2025 (реєстраційний номер Л-20875/ез) Леон С. В. просив розглянути звернення та в разі встановлення порушень вжити відповідних заходів шляхом призначення ОГД. На вказані звернення позивач отримав відповіді НПУ від 05.08.2025 №115636-2025 та від 03.09.2025 №131352-2025, в яких його повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 року № 646 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського” оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється бухгалтерською службою у взаємодії з підрозділами служби персоналу (кадрового забезпечення), державного нагляду за охороною праці, юридичною службою за останнім місцем проходження служби. Також зазначено про інформацію з порушеного у зверненнях питання, яку надано ГУНП в Херсонській області та яку опрацьовано під час надання відповіді. Вказує, що позивачу повідомлено, що розслідування нещасного випадку ГУНП в Херсонській області проведено та кваліфіковано вірно відповідно до вимог Порядку. Вважаючи вказані відповіді НПУ неналежними позивач в заяві від 13.10.2025 (реєстраційний номер Л-27915/ез), просив перевірити та у разі встановлення порушень провести службове розслідування. У відповідь НПУ від 04.11.2025 №164382-2025 з посиланням на рішення Херсонського апеляційного суду по справі № 650/1239/24 від 19.09.2024 та положення статті 101 Закону України “Про Національну поліцію” повідомлено про відсутність, у діях працівників Департаменту управління майном та Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України порушень законодавства під час розгляду попередніх звернень та відсутності підстав для проведення службового розслідування. Зазначає, що захист порушених, на думку позивача, прав та інтересів, зумовлено наявністю публічно-правового спору пов`язаного з бездіяльністю НПУ при розгляді його звернення, оскільки позивач не погоджуються із змістом наданих відповідей. Фактично позивач вимагає зобов`язати НПУ переглянути відповіді на його звернення та надати йому іншу відповідь, оскільки не згодний з їх змістом. Як свідчить зміст відповідей на заяву позивача від 07.07.2025 (відповідь НПУ від 05.08.2025 №115636-2025), заяву від 05.08.2025 (відповідь НПУ від 03.09.2025 №131352-2025), заяву від 13.10.2025 (відповідь НПУ від 04.11.2025 №164382-2025) Національною поліцією України позивачу надано відповіді по суті завданих ним питань, об`єктивно, всебічно, повно та у передбачений Законом строк, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність тверджень позивача про неналежний розгляд його звернень. З огляду на викладене Національна поліція України просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом ГУНП в Херсонській області від 26.09.2025 №431 о/с його звільнено зі служби в поліції через хворобу. (а.с.61)

Судом встановлено, що 13.03.2024 року на автомобільній дорозі Т-0407 на 71-му кілометрі сполученням м. Берислав – м. Кривий Ріг під час керування службовим автомобілем ВАЗ-2106 позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після чого перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу №390 р/нс від 02.08.2024 року та іншими медичними документами позивачу встановлено захворювання і травми, пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою. За результатами медичного огляду йому встановлено ІІІ групу інвалідності та втрату працездатності в розмірі 45%. (а.с.59, 62-63)

Позивачем на електрону адресу ГУНП в Херсонській області подано заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 09.05.2025 (а.с.83-84), яка зареєстрована вх.№Л-469/у від 12.05.2025 (а.с.157, 169зв.-170).

ГУНП в Херсонській області листом від 11.06.2025 №2027/04/10-2025 повідомило позивача про розгляд заяви від 09.05.2025 та про відсутність підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності. У вказаному листі зазначено, що з акту від 09.12.2024 №89 (повторного) спеціального розслідування нещасного випадку вбачається, що 13.03.2024 він рухаючись на службовому автомобілі не впорався з керуванням та з`їхав в кювет, унаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Свідоцтвом про хворобу від 02.08.2024 №390 р/нс встановлено діагноз: тракційне прегангліонарне ушкодження правого плечового сплетіння, неускладнені переломи поперечних виростків хребців, суглобового виростку. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК №557813 від 31.10.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності та відповідно до довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №107034 від 31.10.2024 ступінь втрати працездатності 45%. Спеціальна комісія зі спеціального розслідування кваліфікувала, що він отримав в період проходження служби травму, не пов`язану з виконанням службових обов`язків. Окрім того зазначено, що ст.101 Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII визначено підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, зокрема, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням. Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області по справі від 03.06.2024 №650/1239/24 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постановою Херсонського апеляційного суду по справі від 19.09.2024 №650/1239/24 постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.06.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП змінено, виключено з постанови посилання суду на пункт 2.9. б. Правил дорожнього руху та наїзд на дерево автомобіля під його керуванням. В іншій частині оскаржувану постанову залишено без змін (а.с.84зв.-85, 168).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою ГУНП в Херсонській області, позивач 07.07.2025 року звернувся до Національної поліції України з письмовим зверненням (реєстраційний номер Л-18135/ез), у якому просив: доручити проведення відповідної перевірки, фактів викладених у зверненні; в разі встановлення порушень, вжити заходів щодо поновлення його прав шляхом призначення і виплати одноразової грошової допомоги; призначити проведення службового розслідування, з метою встановлення причин та умов за яких вони виникли, притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності. До звернення додано заяву від 09.05.2025 та лист від 11.06.2025 №2027/04/10-2025 (а.с.201).

Листом від 05.08.2025 року №115636-2025 відповідачем-1 надано ОСОБА_1 відповідь, у якій повідомлено, що згідно наданої інформації ГУНП в Херсонській області, комісією з розслідування нещасного випадку Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області було проведено розслідування нещасного випадку, який стався з ним 13.03.2024 та за наслідками розслідування було складено та видано акти за формою Н-1/НВП від 12.07.2024 №4. Посадовою особу з державного нагляду за охороною праці ГУНП в Херсонській області опрацьовано матеріали розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-1/НПВ від 12.07.2024 № 4 та за результатами проведення виявлено порушення вимог пункту 7 розділу II Порядку. У зв`язку з виявленими порушеннями, наказом Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 06.08.2024 №145 було скасовано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 12.07.2024 № 4, складений відносно Вас як такий, що не відповідає вимогам Порядку. Надалі, наказом Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 06.08.2024 № 146 призначено повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним 13.03.2024 та за наслідками повторного розслідування складено акт за формою Н-1/НПВ від 16.08.2024 №5, який також через порушення вимог Порядку було скасовано наказом Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 20.11.2024 №192. Зважаючи на вищевикладене, наказом ГУНП в Херсонській області від 21.11.2024 №768 було призначене повторне розслідування вищевказаного нещасного випадку та за наслідками складено акт за формою Н-1/НПВ від 09.12.2024 № 89, який він отримав під підпис. Зазначене розслідування ГУНП в Херсонській області проведено та кваліфіковано вірно відповідно до вимог Порядку (а.с.87зв.-88, 205).

05.08.2025 року позивач повторно звернувся до Національної поліції України із зверненням (реєстраційний номер Л-20875/ез) з проханням провести перевірку обставин відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (а.с.89, 205).

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , листом від 03.09.2025 року №131352-2025 позивачу повідомлено про відмову в наданні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та зазначено, що Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області у його заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втраті працездатності поліцейського від 09.05.2025 р. зазначено, що “Правові підстави для виплати відсутні згідно абз.2 п.1 ст. 101 Закону України “Про Національну поліцію” у зв`язку з учиненням діяння, яке є адміністративним правопорушенням, справа № 650/1239/24”. При цьому роз`яснено, п.15 Порядку щодо оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги. (а.с.90-91, 205зв.-206).

13.10.2025 року позивач звернувся до Національної поліції України, вказуючи на неналежний, на його думку, розгляд попередніх звернень та просив провести перевірку, вжити заходів щодо поновлення порушених прав і надати інформацію про результати розгляду. (а.с.92, 204).

Листом від 04.11.2025 року №164382-2025 відповідачем-1 надано відповідь ОСОБА_1 , у якій повторно роз`яснено, що рішенням Херсонського апеляційного суду по справі №650/1239/24 від 19.09.2024 р., яким змінено постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.06.2024 р., констатовано наявність в його діях прямого причинного зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Окрім того, повідомлено про відсутність, у діях працівників Департаменту управління майном та Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України порушень законодавства під час розгляду попередніх звернень та відсутності підстав для проведення службового розслідування, перегляду раніше прийнятого рішення. (а.с.204зв.)

Також позивач звертався із запитами від 13.10., 16.10. та 23.10.2025 року щодо надання інформації про реєстрацію його звернення від 13.10.2025 року, однак вважає, що відповідної інформації йому не надано.

Позивач, вважаючи, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в неналежному розгляді його звернень, наданні відповідей, які він вважає неналежними, та ненаданні інформації про реєстрацію звернення від 13.10.2025 року, звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Статтею 5 Закону №393 передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно ч.4 ст.7 Закону №393 забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст.15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно зі статтею 16 Закону №393 скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону №393 передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст.19 Закону №393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення тощо.

Згідно зі ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу положень Закону №393 слідує, що в разі надходження до державного органу звернення, суб`єкт владних повноважень повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон - 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону №580 визначено, що систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

Відповідно до ст.15 Закону №580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та як міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць).

Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 №877 (далі - Положення №877) Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пункту 4 Положення №877 Національна поліція України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Пунктом 5 Положення 877 передбачено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

Підпунктами 1, 16 пункту 11 Положення 877 передбачено, що Голова Національної поліції очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; дає в межах повноважень обов`язкові до виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками Національної поліції доручення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок № 930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян (пункт 1 розділу I Порядку № 930).

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України “Про доступ до судових рішень”, “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження” (пункт 3 розділу I Порядку № 930).

Відповідно до п.5 розд. І Порядку №930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Згідно із п.13 розд. І Порядку №930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими ст.3 Закону №393/96-ВР видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із п.1 Розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Відповідно п.п.3 п.6 Розділу II Порядку №930 попередній розгляд звернень громадян здійснюється з урахуванням Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, та положень про структурні підрозділи апарату Національної поліції України, міжрегіональні територіальні органи поліції, територіальні органи поліції, а також організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України, які визначають розподіл обов`язків керівництва органів (підрозділів) поліції.

Згідно із п.1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5 розділу IV Порядку № 930).

Відповідно із п.6 розд.ІV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасувати як незаконні, індивідуальні акти Головного управління Національної поліції в Херсонській області а саме, заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату ОГД від 09.05.2025 року та надану на його підставі “неналежну” відповідь №2027/04/10-2025 від 11.06.2025 року – якою відмовлено, у призначенні та виплаті позивачу, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності ІІІ ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45%, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуальний акт є результатом здійснення суб`єктом владних повноважень правозастосовної діяльності та повинен бути прийнятим саме суб`єктом владних повноважень, містити владне волевиявлення, встановлювати, змінювати або припиняти права та/або обов`язки конкретної особи, породжувати юридичні наслідки для адресата.

Натомість заява позивача від 09.05.2025 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги не відповідає жодній із зазначених ознак.

У постанові Верховного Суду від 5 жовтня 2020 року у справі №755/12736/17 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути рішення суб`єкта владних повноважень, яке на підставі статті 4 КАС України приймається у формі нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії. При цьому, не є актом індивідуальної дії у розумінні цієї статті та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню документ, який не визначає обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для особи, а також не є обов`язковим для виконання без прийняття іншого рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, заява про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не є актом суб`єкта владних повноважень, а є реалізацією права особи на звернення, така заява не містить владного припису, не встановлює жодних прав чи обов`язків та не створює самостійних юридичних наслідків.

Відтак, заява позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги від 09.05.2025 не може бути кваліфікована як індивідуальний акт у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.

Юридичні наслідки у спірних правовідносинах виникають не з опрацювання структурними підрозділами заяви, а з рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами її розгляду, якою в даному випадку є відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності третьої групи, викладена у відповіді ГУНП в Херсонській області від 11.06.2025 №2027/04/10-2025.

При цьому, судом встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що сама відмова викладена у листі Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 11.06.2025 №2027/04/10-2025 оскаржена позивачем до суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі №340/7905/25 за позовними вимогами, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області, яка полягає у порушені вимог Законів України "Про звернення громадян", "Про Національну поліцію України" та "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, а саме у неналежному розгляді письмового звернення від 09.05.2025 року, ОСОБА_1 , наслідком чого стало надання заявнику, з порушенням термінів, “неналежної” відповіді №2027/04/10-2025 від 11.06.2025 року - якою відмовлено, у призначенні та виплаті позивачу, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності III ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45% та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Херсонській області призначити та провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності III ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45%, в порядку виконання вимог ст.97 "Про Національну поліцію України" та "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №340/7905/25 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України, яка полягає у порушені вимог Законів України “Про звернення громадян”, “Про Національну поліцію України” та “Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, а саме у неналежному розгляді письмових звернень від 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 року - ОСОБА_1 , про призначення та виплату йому, одноразової грошової допомоги, у зв`язку з визначенням йому інвалідності ІІІ ступеню, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, і втратою ним працездатності в розмірі 45% та не наданні довідкової інформації про реєстрацію останнього звернення від 13.10.2025 року, на запити від 13, 16 та 23 жовтня 2025 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025 позивач звертався до відповідача із зверненнями, зміст яких наведено вище.

Листами від 05.08.2025 №115636-2025, від 03.09.2025 №131352-2025 та від 04.11.2025 №164382-2025 відповідач надав позивачу відповіді по суті порушених у зверненнях питань.

Позивач факт отримання відповідей не заперечує.

Отже, звернення позивача розглянуто, а відповіді надано в межах місячного строку, встановленого ч.1 ст.20 Закону № 393/96-ВР.

Суд зазначає, що в рамках даної справи суд оцінює лише дотримання відповідачами строків та порядку розгляду заяв позивача, в той час як сам зміст заяви не є предметом розгляду даної справи.

Незгода позивача зі змістом відповідей не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Оскільки протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна форма поведінки державного органу чи посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення або нездійсненні юридично обов`язкових дій, які особа зобов`язана була і мала реальну можливість вчинити.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає в неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

При цьому протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.

Аналізуючи зміст листів від 05.08.2025 №115636-2025, від 03.09.2025 №131352-2025 та від 04.11.2025 №164382-2025, суд приходить до висновку, що відповідачем розглянуто звернення ОСОБА_1 в повному обсязі, не порушено процедури розгляду звернень та надано відповіді на всі пункти у зверненнях.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Суд зазначає, що відповідачем було належно та у відповідності до вимог Закону України “Про звернення громадян” розглянуто звернення позивача від 07.07.2025, 05.08.2025 та 13.10.2025, за результатами розгляду яких листами надано відповіді.

Щодо не надання довідкової інформації про реєстрацію останнього звернення від 13.10.2025 року, на запити від 13, 16 та 23 жовтня 2025 року, то позивачем не надано доказів отримання їх відповідачем.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасувати індивідуальні акти Національної поліції України, а саме “неналежні” відповіді №115636-2025 від 05.08.2025, №131352-2025 від 03.09.2025, №164382-2025 від 04.11.2025 року, суд зазначає наступне.

Основною ознакою індивідуального акту є те, що він повинен стосуватись прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб. Відтак, індивідуальний акт, як результат правозастосування адресований конкретним особам, тобто, є формально обов`язковим для чітко визначених суб`єктів, вміщує індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права чи обов`язки адресатів цих актів, розрахований на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації.

Таким чином, проаналізувавши зміст та форму листів №115636-2025 від 05.08.2025, №131352-2025 від 03.09.2025, №164382-2025 від 04.11.2025 року, судом встановлено, що останні не є індивідуальними актами у розумінні норм КАС України, а тому суд не може, скасовувати зазначені листи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи і проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578), Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, ЄДРПОУ 40108782) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА