Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: за участю органів доходів і зборів
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №320/1734/25
Суддя: Кочанова П.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/1734/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 11668124024 від 15.10.2024 року, яке прийнято Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що згідно з приписами підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України, які кореспондуються з нормами ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», однією з обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), внаслідок форс-мажорних обставин, які підтверджуються доданими до позовної заяви документами компанія SHELLGROUP CO., LIMITED (Китай) не здійснила поставку товару та 26.07.2024 року повернула позивачу отримані грошові кошти в повному обсязі за двома траншами, а саме: 5202 USD (211391,90 грн) та 15575,00 USD (635834,56 грн.), з огляду на викладене позивач вважає, що ним не було допущено приписів діючого законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, тому податковим органом необґрунтовано застосовано штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній наполягав на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Вказував, що, до перевірки позивачем не було надано Сертифікату, про який зазначено у позовній заяві, з огляду на що вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд виходить з наступного.
Між ФОП ОСОБА_1 та SHELLGROUP CO.,LIMITED, Floor 5, Duhe Industiral Park, No. 6255 Longgang Av., Longgang District, Shenzhen, China. 518115, в особі LIN PEІXIN було укладено контракт № 19.9-23 від 19.09.2023 на суму 100 000,00 USD щодо поставки товару згідно специфікації, а саме: Комплектуючі до відеореєстраторів та відеокамер, а саме: корпус, кнопки, материнські плати, батареї, оптика тощо.
На виконання укладеного контракту позивачем було здійснено передоплату на рахунок компанії SHELLGROUP CO., LIMITED (Китай) :
29.09.2023 на суму 5 202 USD ( еквівалент - 192132,23 грн).
16.10.2023 на суму 15 575,00 USD ( еквівалент -567 786,00 грн).
Внаслідок форс-мажорних обставин, які позивач підтверджує доданими до позовної заяви документами, зокрема, копією Сертифікату, компанія SHELLGROUP CO., LIMITED (Китай) не здійснила поставку товару та 26.07.2024 року повернула позивачу отримані грошові кошти в повному обсязі за двома траншами, а саме: 5202 USD (211391,90 грн) та 15575,00 USD (635834,56 грн).
На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, плі. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», наказу від 14.08.2024 № 5364-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування самозайнятих осіб управління податкового аудиту фізичних осіб Пилипець Маргаритою Сергіївною, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN за період з 19.09.2023 по 27.08.2024.
З метою пред`явлення та ознайомлення з наказом про проведення перевірки від 14.08.2024 № 5364-п та направленням на проведення перевірки від 15.08.2024 № 18068/26-15-24-02-01 та 23.08.2024 було здійснено виїзд за фактичним місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , платник податків не знаходився, про що складено акти неможливості пред`явлення Наказу від 14.08.2024 № 5364-п та направлення від 15.08.2024 № 18068/26-15-24-02-04 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.08.2024 № 7307/Ж6/26-15-24-02-04 та від 23.08.2024 № 7391/Ж6/26-15-24-02-04, копії яких містяться в матеріалах справи.
За результатами здійсненої перевірки контролюючим органом було складено Акт від 03.09.2024 № 101010/Ж5/26-15-24-02-04/3112520830.
У висновках вказаного акту зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення: п. 3 ст.13 Закону № 2473-VIII, а саме: не надходження товару згідно контракту від 19.09.2023 № 19.9-23, укладеного з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) на загальну суму 6 810,06 доларів USD (еквівалент 249 034,25 грн. а саме: в сумі 69 624,13грн. на 27.03.2024 та в сумі 179 410,12 грн. на 13.04.2024 на дату першого дня перевищення граничного строку розрахунків).
Підставами для таких висновків, згідно змісту Акту, слугувало те, що відповідно наданих платником податків пояснень №26,7/1 від 26,07,2024 (вх. ГУ ДПС у м.Києві від 29.07.2024 №69638/8) згідно умов контракту від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIX1N (China) 29.09.2023 було оплачено аванс за першу партію товару на суму 5202 USD (сума в гривнях по договірному курсу банку 192132,23 гри.) сплачено другий транш за поставку товару на суму 15575,00 USD (сума в гривнях по договірному курсу банку 567786,00грн.).
Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортної операції за контрактом від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) встановлено, що на виконання умов укладеного вищезазначеного договору платником податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з поточного валютного рахунку (долар США) платника № НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ ПриватБанк" на банківський рахунок компанії SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) згідно виписки банку на рахунок отримувача компанії перераховано валютні кошти у загальному розмірі 20 777,0 USD: 29.09.2023 номер документу N0929DR2OM в сумі 5202 USD (сума в гривнях по договірному курсу банку 192132,23 грн.) та 16.10.2023 номер документу N1016D5W04 в сумі 15575 USD (сума в гривнях по договірному курсу банку 567786,00грн.), а саме: граничний строк поставки товару (імпорту), контракту від 19.19.2023 № 19.9-23 дата списання валюти з рахунку 29.09.2023 в сумі 5202 USD - 27.03.2024; граничний строк поставки товару (імпорту), контракту від 19.19.2023 № 19.9-23 дата списання валюти з рахунку 29.10.2023 в сумі 1.5575 USD - 13.04.2024;
Згідно наданих платником податків платіжних інструкцій за №O0726DNTLY та №O0726DNTLV від 26.07.2024 компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXLN (China) повернуто кошти за двома траншами, а саме: платіжна інструкція за №O0726DNTLY дата валютування 26.07.2024 на суму 635834,56грн. призначення платежу: гривня від обов`язкового продажу 15508,16 USD по курсу 41,0 грн., платіжна інструкція за №O0726DNTLV дата валютування 26.07.2024 на суму 211391,90грн. призначення платежу: гривня від обов`язкового продажу 5155,90 USD по курсу 41,0 грн.
А також зазначено, що висновки Міністерства економіки України на продовження строків розрахунків за контрактом від 19Л9.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLOROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) та Сертифікат Торгово-промислової падати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо унеможливлення виконання умов контракту від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) продовження строків розрахунків за договором до перевірки не надано.
Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення граничних строків розрахунків по операціям з імпорту товарів за контрактом від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China), що становлять 180 календарних днів з дати списання валюти з рахунку та граничних термінів поставки товару (повернення коштів).
При цьому, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що, для з`ясування питання дотримання платником податків ОСОБА_1 вимог діючого законодавства, щодо законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China)12.06.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено останньому Запит про наданні інформації та її документального підтвердження № 11062/І/26-15-24-02-04-08 (копія якого міститься в матеріалах справи), в якому контролюючий орган просив останнього надати пояснення та засвідчені особистим підписом копії відповідних документів щодо здійснення взаєморозрахунків нерезидента відповідно до контракту від 19.09.2023 № 19.9-23, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 19.09.2023 №19.9-23 з додатками, додатковими угодами, специфікаціями; банківські виписки та інші банківські документи, що стосуються виконання вищезазначеного контракту; митні декларації, акти виконаних робіт (наданих послуг), що стосуються вищезазначеного контракту; в разі наявності, інші документи, пов`язані з виконанням вищезазначеного контракту (дозволи на подовження термінів розрахунків, ліцензії НБУ, судові позови та рішення, тощо).
У відповідь на вказаний запит, 26.07.2024 ФОП ОСОБА_1 направив Головному управлінню ДПС у м. Києві пояснення, в яких зазначив, що ФОП ОСОБА_1 та SHELLGROUP CO/.LIMITED, Floor 5, Duhe Industiral Park, No. 6255 Longgang Av., Longgang District, Shenzhen, China. 518115, в особі LIN PEIXIN було укладено контракт № 19.9-23 від 19.09.2023 на суму 100 000,00 USD щодо поставки товару згідно специфікації, а саме: Комплектуючі до відеореєстраторів та відеокамер, а саме: корпус, кнопки, материнські плати, батареї, оптика тощо, повідомлено, що ним було оплачено аванс за першу партію товару на суму 5202 USD (192132,23 грн) та оплачено другий транш за поставку товару на суму USD (567786,00 грн), при цьому повідомлено, що керівник компанії SHELLGROUP CO/.LIMITED LIN PEIXIN через месенджер WeChat повідомив, що товару немає в наявності на його виготовлення необхідно час, приблизно від місяця до двох, після чого зможе організувати доставку, а в грудні 2023 року керівник компанії SHELLGROUP CO/.LIMITED LIN PEIXIN так само повідомив, що товар не готовий та після підготовки та пакування товару повідомить додатково.
У січні - червні місяці вже відбувалось спілкування з керівником компанії SHELLGROUP CO/. LIMITED LIN PEIXIN щодо повернення коштів або відправку товару, однак у відповідь було лише зазначено, що товар буде готовий та відправлений. Після чого, за поясненнями позивача, ним було повідомлено персонального валютного менеджера Приват Банку ОСОБА_2 , про ситуацію, що склалась та отримано консультації стосовно питання які слід вчинити дії з його боку, враховуючи, що компанія SHELLGROUP CO/.LIMITED не відправляє товар з Китаю, хоча гроші відправлені на їх рахунок, відповідно до змісту якої, враховуючи, що сума не велика то ФОП ОСОБА_1 не підлягає під фінансовий моніторинг, тому треба чекати коли компанія SHELLGROUP CO/.LIMITED відправить товар, при цьому вказано, що більше не слід оплачувати їм за контрактом товар, до поки вони не відправлять першу партію за оплачений товар.
До відповіді було надано копії первинних документів щодо виконання умов контракту від 19.19.2023 № 19.9-23 з компанією SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China), a саме: завірені копії Контракту (Contract) № 19.9-23 від 19.09.2023, заяви на купівлю валюти від 29.09.2023 та 16.10.2023, платіжні доручення від 26.07.2024, заключна виписка ПриватБанку за період з 01.09.2023 по 31.10.2023 по поточному рахунку НОМЕР_2 .
Крім цього, 30.07.2024 ФОП ОСОБА_1 направив запит АТ «КБ «ПриватБанк» про надання довідки щодо припинення валютного моніторингу та підтвердження повернення коштів за ЗЕД контрактом.
Втім, на підставі означеного Акту Головним управлінням ДПС у м. Києві 15.10.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 11668124024, яким за порушення п. 21 ч. 2 Постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 № 5 та п. 3 ст.і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (зі змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 249034,25 грн.
Відповідно розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення сума пені розрахована наступним чином: за період порушення з 27.03.2024 по 26.07.2024 простроченої суми заборгованості у розмірі 5202,00 доларів США за 122 дні затримки, по курсу валюти на момент виявлення заборгованості, застосована пеня у сумі 69624,13 грн.; за період з 13.04.2024 по 26.07.2024 простроченої суми заборгованості у розмірі 15575 доларів США за 105 днів затримки, по курсу валюти на момент нарахована пеня у сумі 179410,12 грн. Таким чином загальна сума пені дорівнює 249034,25 грн.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно п. 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
За ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами з валютного законодавства.
За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ.
Банк надає НБУ інформацію про виявлені факти ненадходження, в установлені НБУ граничні строки розрахунків валютних цінностей (п. п. 1 п. 25 Інструкції № 7).
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до норм ч. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.
За положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Суд наголошує на тому, ключовою ознакою форс-мажору, є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У разі здійснення підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення.
Суд зауважує, що форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань, проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.
При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.
Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.
Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.
У свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Нормами ст. 109 ПК України, чітко визначено випадки, коли необхідною умовою є встановлення вини. Відтак, спірні обставини у даній адміністративній справі не входить до вказаного переліку.
Тобто, відповідальність за податкове правопорушення має бути передбачена саме Податковим Кодексом, проте за порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.2 ст. 109 ПК України), відповідальність передбачена Законом України «Про валюту і валютні операції».
Судом досліджено, що за висновками акта перевірки, позивачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків з нерезидентом «SHELLGROUP СО/. LIMITED LIN PEIXIN (China) наступним чином: за період порушення з 27.03.2024 по 26.07.2024 простроченої суми заборгованості у розмірі 5202,00 доларів США за 122 дні затримки, по курсу валюти на момент виявлення заборгованості, застосована пеня у сумі 69624,13 грн.; за період з 13.04.2024 по 26.07.2024 простроченої суми заборгованості у розмірі 15575 доларів США за 105 днів затримки, по курсу валюти на момент нарахована пеня у сумі 179410,12 грн., загалом сума пені дорівнює 249034,25 грн.
Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2024 № 11668124024 щодо порушення п.3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», яким в загальному розмірі визначено грошове зобов`язання в сумі 249034,25 грн., яке прийнято на підставі акта перевірки від 03.09.2024 № 101010/Ж5/26-15-24-02-04/3112520830.
У свою чергу позивач вказує про наявність Сертифікату Серія № 254401А1/000124 №02829394 про форс-мажорні обставини у нерезидента (China) щодо виконання контракту.
Проте, суд вказує, що у означеного документу, на який посилається позивач є переклад, згідно з яким, такий є Сертифікатом, яким засвідчено дійсність печатки на документах, наданих стороною нерезидента.
При цьому, документами, які засвідчені такою печаткою є письмове повідомлення SHELLGROUP СО/. LIMITED направлені позивачу стосовно того, що через припинення виробництва модуля WiFi-модуля Mediatek RT53500, який використовується у виробничому обладнанні компанії, останнє не може продовжувати виробництво відповідної продукції та її відвантаження в Україну, із одночасною вказівкою на намір повернути кошти.
Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
В цьому контексті суд звертає увагу на те, що Закон не говорить про будь-який документ від нерезидента - він вимагає довідку (сертифікат) уповноваженого органу відповідної держави, комерційні труднощі (зняття продукції з виробництва, дефіцит комплектуючих, банкрутство виробника, зміна асортименту тощо) самі по собі не є форс-мажором, якщо вони не стали наслідком надзвичайної та невідворотної події.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставин непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Подання такого сертифікату є обов`язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.
Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Отже, копія Сертифікату Серія № 254401А1/000124 №02829394 не є тим документом, який у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII підтверджує обставини настання і припинення форс-мажорних обставин для цілей зупинення перебігу строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та нарахування пені на весь період дії таких обставин.
Таким чином суд не знайшов підстав для задоволення позову та визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
З урахуванням положень статті 139 розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 жовтня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua