Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №619/6422/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6422/26

провадження № 2-о/619/234/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що Дублікат свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, який був виданий їй 27.08.2026 та зареєстрований в реєстрі за № 1-167 державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А., замість втраченого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Подопригорою М.І. від 29.10.1964 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2790, належить їй - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у якому її по батькові помилково зазначено як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 », а місяць народження – як «червня» замість правильного «липня».

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця пояснила, що її дівоче прізвище - ОСОБА_5 , яке вона згодом змінювала двічі у зв`язку з укладенням шлюбів. Так, до реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона мала прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 29.05.1996 року. Прізвище ОСОБА_7 вона носила у попередньому шлюбі з ОСОБА_8 , який було розірвано 28.05.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , є батьками заявниці, після смерті яких заявниця успадкувала житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою КП Технічної інвентаризації «Інвенрос» від 12.06.2026 № 01-22/336.

Правовстановлюючими документами, на підставі яких заявниця є власницею вказаного житлового будинку, є: свідоцтво про право на спадщину, посвідчене державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори від 29.10.1964 року № 2790, на 1/4 частки; свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. від 16.11.2001 року № 2-2959, на 3/4 частки.

Заявниця вказує, що під час підготовки документів для проведення державної реєстрації належного їй житлового будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вона звернула увагу на свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Подопригорою М.І. 29.10.1964 року та зареєстроване в реєстрі за № 2790.

У зв`язку з втратою оригіналу цього свідоцтва 27.08.2026 року державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву їй було видано Дублікат свідоцтва про право на спадщину, зареєстрований в реєстрі за № 1-167.

Заявниця зазначила, що під час оформлення свідоцтва про право на спадщину у 1964 році вона була малолітньою дитиною, а тому не могла усвідомлювати правильність та повноту відомостей, які вносилися до правовстановлюючого документа, зокрема правильність написання її персональних даних. Лише у серпні 2026 року, отримавши Дублікат свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, вона виявила, що відомості щодо неї містять помилки, а саме: її по батькові зазначено « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 »; місяць її народження зазначено «червень» замість правильного «липень».

Заявниця пояснює виникнення помилок тим, що при оформленні свідоцтва у 1964 році нотаріус користувалася свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , складеним російською мовою, у якому місяць народження заявниці зазначено нерозбірливо (то чи «июнь», то чи «июль»), і при перекладі нотаріус прочитала його як «июнь», що українською мовою відповідає «червню», про що і зазначено у свідоцтві. Крім того, по батькові заявниці у свідоцтві про народження зазначено російською мовою « ОСОБА_11 », яке нотаріус переклала як « ОСОБА_3 ».

Заявниця також зазначила, що нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_12 померла, у зв`язку з чим виправлення помилки у свідоцтві про право на спадщину неможливе, як неможливо і внести зміни до Дубліката свідоцтва про право на спадщину, виданого замість втраченого.

Заявниця вказує, що для подальшого розпорядження належним їй житловим будинком з надвірними будівлями необхідно встановити факт належності їй Дубліката свідоцтва про право на спадщину, оскільки по батькові та місяць народження у ньому і у її паспорті різняться.

Наявність зазначеної помилки перешкоджає їй здійснити передбачені законодавством дії щодо реєстрації нерухомого майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, подання повідомлення про пошкоджене майно внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та отримання компенсації за таке пошкоджене майно.

Просить задовольнити заявлені вимоги, вважає, що існують на те усі правові та фактичні підстави.

Ухвалою суду заяву було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності та задовольнити таку у повному обсязі, з підстав викладених у ній.

Представник Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала до суду заяву, у якій просила справу розглянути без представника Дергачівської міської ради. Зазначила, що заперечення, щодо розгляду справи відсутні.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 26.03.1997 року, картки платника податків та витягу з реєстру територіальної громади від 04.09.2026 № 2026/015375607, сформованого на підставі відомостей Державної міграційної служби України, заявниця є – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована з 21.03.2006 за адресою: АДРЕСА_3 .

Заявниця при народженні мала прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , трудовою книжкою, заповненою 08.09.1970 року, та інформаційною довідкою КП ТІ «Інвенрос» від 12.06.2026 № 01-22/336, де вона значиться власницею 1/4 частки будинку саме під цим прізвищем.

Надалі заявниця двічі змінювала прізвище у зв`язку з укладенням шлюбів. Спершу, після першого шлюбу з ОСОБА_8 , вона отримала прізвище « ОСОБА_7 ». Воно збереглося за нею і після розірвання цього шлюбу, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , видане Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова 28.05.1996 року. Згодом, у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6 , їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_13 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 29.05.1996 року.

Таким чином, ОСОБА_14 та ОСОБА_1 є однією і тією самою особою.

Це узгоджується з тим, що ім`я, по батькові, дата та місце народження заявниці в цих документах збігаються, а нотаріус під час видачі дубліката окремо зазначив, що особу ОСОБА_1 , яка його отримала, встановлено.

У Дублікаті свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, виданому 27.08.2026 державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А. ОСОБА_2 , замість втраченого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Подопригорою М.І. 29.10.1964 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2790 (дублікат зареєстровано в реєстрі за № 1-167), одним із спадкоємців після смерті ОСОБА_9 зазначено малолітню дочку ОСОБА_14 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , замість правильного – ОСОБА_14 , народження ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто, у написанні по батькові та місяця народження заявниці у свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена невідповідність: у правовстановлюючому документі зазначено « ОСОБА_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а у паспорті громадянина України та інших документах – « ОСОБА_4 » та «23 липня 1953 року» – наявні розбіжності, що унеможливлюють реалізацію заявницею її майнових прав.

Проте, на думку суду, вищенаведені розбіжності у Дублікаті свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року є очевидною опискою, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись до суду з вказаною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються главою 6 розділу IV ЦПК України.

Частинами 1, 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 3, 4, 6 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У роз`ясненнях, що викладені в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Метою встановлення факту належності правовстановлюючого документа ОСОБА_1 , а саме Дубліката свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, виданого 27.08.2026 державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А. замість втраченого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Подопригорою М.І. 29.10.1964 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2790, та на підставі чого у заявниці виникло право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , є підтвердження її права власності на цю частку житлового будинку.

Однак розбіжність у написанні по батькові та місяця народження унеможливлює здійснення заявницею своїх майнових прав, зокрема державну реєстрацію цього права власності у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, подання повідомлення про пошкоджене майно внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та отримання компенсації за пошкоджене майно, а також розпорядження належним їй майном.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт, який просить встановити заявниця, підтверджується наступними письмовими доказами:

– Дублікатом свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, виданим 27.08.2026 державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А. (реєстр № 1-167) замість втраченого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Подопригорою М.І. (реєстр № 2790), відповідно до якого спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , є в рівних частинах дружина ОСОБА_10 та малолітня дочка ОСОБА_14 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають у АДРЕСА_4 , до складу спадкового майна входить половина домоволодіння, що знаходиться за цією ж адресою; у дублікаті нотаріусом також зазначено, що особу ОСОБА_1 , яка отримала дублікат свідоцтва про право на спадщину, встановлено. У цьому документі по батькові заявниці вказане неправильно – « ОСОБА_3 », замість правильного – « ОСОБА_4 », а місяць народження – «червня», замість правильного – «липня»;

– паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 26.03.1997 року, карткою платника податків та витягом з реєстру територіальної громади від 04.09.2026 № 2026/015375607, відповідно до яких заявниця є – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

– свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_14 народилася 1953 року у с-щі Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. Свідоцтво складене російською мовою, по батькові заявниці в ньому зазначено « ОСОБА_11 », місяць народження написаний нерозбірливо;

– свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 29.05.1996 року, відповідно до якого ОСОБА_15 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с-щі Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_13 »;

– свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова 28.05.1996 року, яке підтверджує зміну прізвища заявниці під час першого шлюбу на « ОСОБА_7 »;

– витягом з трудової книжки, заповненої 08.09.1970 року на прізвище ОСОБА_5 , у якій по батькові заявниці, 1953 року народження, зазначено російською мовою « ОСОБА_16 »;

– інформаційною довідкою КП Технічної інвентаризації «Інвенрос» від 12.06.2026 № 01-22/336, відповідно до якої власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_14 (1/4 частки, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року № 2790) та ОСОБА_1 (3/4 частки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2001 року № 2-2959, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П.);

– розпорядженням Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 09.09.2026 № 1364 «Про зміну адреси об`єкту нерухомого майна», яким, за заявою ОСОБА_1 , змінено адресу належного їй на праві приватної власності жилого будинку з надвірними будівлями з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_5 .

На переконання суду, зазначені розбіжності у написанні по батькові та місяця народження заявниці викликані різним перекладом з російської мови на українську, а також нерозбірливим написанням місяця народження у свідоцтві про народження, складеному російською мовою (відрізняється лише одна літера в по батькові – «е»/«і» та один місяць – «июнь»/«июль»), що узгоджується з поясненнями заявниці щодо обставин оформлення свідоцтва про право на спадщину у 1964 році, коли вона була малолітньою і не могла впливати на правильність внесення відомостей про неї.

Суд бере до уваги, що відомості про дату народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_5 » послідовно підтверджуються паспортом, витягом з реєстру територіальної громади та свідоцтвом про укладення шлюбу від 29.05.1996 року, які складені незалежно від свідоцтва про право на спадщину, а по батькові « ОСОБА_4 » – усіма вказаними документами.

Суд також враховує, що тотожність особи заявниці та особи, на ім`я якої видано правовстановлюючий документ, підтверджується сукупністю обставин: збігом прізвища (до зміни у зв`язку із шлюбами), імені, року народження та місця народження; родинним зв`язком заявниці зі спадкодавцем ОСОБА_9 та спадкоємицею ОСОБА_10 , які зазначені її батьками у свідоцтві про народження, збігом адреси домоволодіння, що входило до складу спадкового майна ( АДРЕСА_6 , що підтверджено розпорядженням від 09.09.2026 № 1364 та інформаційною довідкою КП ТІ «Інвенрос»), з майном, власником частки якого заявниця значиться за даними технічної інвентаризації, а також відміткою нотаріуса у дублікаті про встановлення особи заявниці.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд погоджується із слушністю доводів викладених у заяві та поданої у порядку окремого провадження та вважає, що Дублікат свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року, виданий 27.08.2026 року, зареєстрований в реєстрі за № 1-167, належить саме заявниці ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заява підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити юридичний факт приналежності ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документу – Дубліката свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1964 року (зареєстрований в реєстрі за № 1-167), виданого 27.08.2026 року державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А., замість втраченого Свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом Подопригорою М.І. 29.10.1964 року (реєстр № 2790), у якому її по батькові помилково зазначено « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 », а місяць народження – «червня» замість правильного - «липня».

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04059496, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 5, e-mail: derrad@di.gov.ua (є користувачем підсистеми ЄСІТС – Електронний Суд).

Суддя В. С. Овсянніков