Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №300/8477/25
Суддя: Главач І.А.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. справа № 300/8477/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Устінський Андрій Вікторович (надалі, також – представник позивача), звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також – відповідач) в якій просить:
– визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень і червень 2025 року, а також, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за такі періоди: з 01.12.2024 по 27.12.2024, з 29.03.2025 по 08.05.2025 та з 09.05.2025 по 03.07.2025;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за травень і червень 2025 року, яке не було йому нараховано та виплачено в установленому законом порядку у сумі 37160,92 гривень;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.12.2024 по 27.12.2024 у сумі 87096,77 гривень;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 29.03.2025 по 08.05.2025 у сумі 135483,82 гривні;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 09.05.2025 по 03.07.2025 у сумі 183870,97 гривень;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення за травень і червень 2025 року та додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди: з 01.12.2024 по 27.12.2024, з 29.03.2025 по 08.05.2025 та з 09.05.2025 по 03.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 28.07.2024 року по 13.08.2024 року та брав участь у бойових завданнях у період здійснення заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. Позивач вказує, що під час обстрілу ним було отримано травму, внаслідок чого він проходив лікування у медичних закладах та перебував у відпустці у зв`язку з отриманням ним тяжкої травми. Однак, за період проходження ним лікування внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та перебування у відпустці, військова частина не нарахувала та не виплатила позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі 100000 грн, пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці у зв`язку з отриманням тяжкого поранення. Також зазначає, що відповідачем протиправно не нараховано йому грошове забезпечення у травні та червні 2025 року, , що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регулюють питання нарахування та виплати грошового забезпечення в даному періоді. Відтак, просить позов задовольнити (а.с. 1-8).
26.11.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшов друкований примірник позовної заяви із додатками (а.с. 10-114).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 115-117).
16.12.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач вказує, що нормами Порядку № 260 передбачено виплату грошового забезпечення за період перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я. Водночас, відповідач вказує, що нормами Постанови № 168, виплата додаткової винагороди за період перебування на лікуванні та у відпустці у зв`язку з тяжким захворюванням, здійснюється в розмірі 100000 грн. Також відповідач вказує, що відповідно до змісту розрахункової картки позивача, йому було нараховано додаткову винагороду пропорційно дням перебування на лікуванні за певні періоди проходження лікування. Таким чином, вважає, що підстав для задоволення позову немає, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 119-130).
18.12.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді на відзив позивач вказує на помилковість аргументів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, звертає увагу, що відповідачем не надано пояснень щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за періоди перебування на лікуванні, які заявлені у позовній заяві. Також зазначає, про відсутність аргументів у відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу у травні-червні 2025. З огляду на це, просить позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 131-135).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 витребувано у сторін додаткові докази по справі (а.с. 142-145).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
19.05.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання витребуваних доказів (а.с. 147-151).
20.05.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли витребувані судом докази (а.с. 152-160).
20.05.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення щодо витребуваних доказів (а.с. 161-162).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 164), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 24.09.2026 по 22.10.2026 згідно наказу від 09.09.2026 № 203-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 164), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з березня 2022 року, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 2628 від 03.10.2024 (а.с. 56).
В період з 28.07.2024 по 13.08.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Куп`янському районі, с. Синьківка Петропавлівської сільської ради, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 10569 від 05.12.2024 (а.с. 35, 74-75). Підставою для видачі довідки є бойове розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 № 252/1/434/окп/дск від 28.07.2024 та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 9166 від 19.10.2024 (а.с. 35).
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 9166 від 19.10.2024 передбачено, що ОСОБА_1 13.08.2024 внаслідок скиду з ворожого БПЛА в районі населеного пункту Синьківка, Куп`янського району, Харківської області отримав поєднане поранення грудей та кінцівок, непроникаюче поранення м/т правої половини грудної клітки, поранення правого передпліччя з переломом обох кісток в/3 передпліччя з кістковим дефектом та зміщенням фрагментів, наявність сторонніх тіл, нейропатія променевого нерва праворуч за обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини. Перебував у засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 до Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України, розділу ІІІ). Поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з вчиненням особою злочину, адміністративного чи іншого порушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю (а.с. 51).
За змістом наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 67 від 01.03.2025, ОСОБА_1 з 13.08.2024 зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 157).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4759 від 16.08.2024, виданого Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня", ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.08.2024 по 16.08.2024 із діагнозом: вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого ліктьового суглобу з вогнепальним багатоуламковим переломом обох кісток правого передпліччя з кістковим дефектом. Нейропатія променевого нерва праворуч, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітини, стан після ПХО ран, фіксації АЗФ, стан після ВХО ран правого передпліччя. Виписаний з подальшим лікуванням та перев`язкою на етапах евакуації (а.с. 43-44, 52-53). Також даний період перебування на лікуванні підтверджено довідкою № 4759 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 (а.с. 49-50).
Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 11622 від 19.09.2024, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 17.08.2024 по 19.09.2025 із діагнозом: інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний в задовільному стані на наступний етап евакуації в м. Трускавець (а.с. 41-42).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3703 від 03.10.2024, виданого Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 19.09.2024 по 05.10.2024 із діагнозом: перелом інших частин кісток передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, фіксований АЗФ, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний у відпустку з динамічним наглядом сімейного лікаря, після відпустки скеровується у стаціонар для подальшого оперативного лікування (а.с. 45-46, 54-55).
Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 2628 від 03.10.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с. 56).
Довідкою військово-лікарської комісії 1121 Поліклініки з денним стаціонаром № 2242/2 від 01.11.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с. 57-58).
Довідкою військово-лікарської комісії 1121 Поліклініки з денним стаціонаром № 2532/1 від 29.11.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с. 59-60).
Відповідно до відпускного квитка № 976 від 30.11.2024, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений у відпустку за станом здоров`я по рішенню ВЛК тривалістю 30 діб з 30.11.2024 по 29.12.2024, після закінчення строку відпустки зобов`язаний з`явитись до місця служби (а.с. 68-69).
За змістом виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 104/5070 від 09.01.2025, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 28.12.2024 по 09.01.2025 із діагнозом: інші уточнені травми передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний із рекомендаціями щодо реабілітаційного лікування протягом місяця (а.с. 39-40, 61-62, 76-77).
Довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону № 54/1 від 08.01.2025 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує тривалого лікування після поранення, тривалістю 120 календарних днів (а.с. 63).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 104 від 28.03.2025, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 09.01.2025 по 28.03.2025 із діагнозом: інші уточнені травми передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого, ліктьового, серединного нервів справа з чутливими та руховими розладами. Виписаний із рекомендаціями щодо відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. Також подано заявку на лікування за кордоном (а.с. 37-38).
Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 782 від 26.03.2025 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с. 64-65).
Відповідно до змісту листа Федерального відомства з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків катастроф від 22.04.2025, ОСОБА_2 23.04.2025 буде перевезений до Німеччини з метою лікування (а.с. 78-79). На підтвердження проходження позивачем лікування за кордоном Соціальним фондом клініки м. Бамберг 28.04.2025 видано довідку, в якій зазначається, що ОСОБА_2 перебуває на лікуванні в даному закладі з 23.04.2025 до подальшого повідомлення (а.с. 155, 156). Також в матеріалах справи наявний лист Міністерства охорони здоров`я № 29/13047/2-25 від 22.04.2025 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ України та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому наявна інформація про переміщення ОСОБА_1 за кордон для проходження лікування (зворотна сторона а.с. 155).
30.04.2026 позивачем було подано до відповідача рапорт про надання можливості дистанційного проходження ВЛК стосовно потреби в довгостроковому лікуванні (зворотна сторона а.с. 154).
Доказів розгляду даного рапорту відповідачем матеріали справи не містять.
Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 7266 від 12.06.2025, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 28.05.2025 по 12.06.2025 із діагнозом: наслідки перелому верхньої кінцівки, за винятком зап`ястка та кисті, наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя, вогнепального перелому проксимальних частин обох кісток у вигляді незрощеного з дефектом вогнепального перелому обох кісток правого передпліччя, стійкої посттравматичної сенсо-моторної нейропатії правого променевого нерва, невроми правого ліктьового та серединного нервів, зміцнілих рубців кінцівки зі значними порушеннями функції правої верхньої кінцівки. Переведений після лікування з-за кордону 28.05.2025. Виписаний на наступний етап евакуації у військову частину НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 (а.с. 47-48, 82-83).
Госпітальною ВЛК хірургічного профілю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " проведено огляд ОСОБА_1 за результатами якого позивача визнано непридатним до військової служби, поранення так, пов`язане із захистом Батьківщини, про що видано свідоцтво про хворобу № 2025-0610-0839-2852-3 від 10.06.2025 (а.с. 86-87).
На засіданні штатної військово-лікарської комісії 19.06.2025 постанову госпітальної ВЛК хірургічного профілю при ВМКЦ ЗР, оформлену свідоцтвом про хворобу від 10.06.2025 № 2025-0610-0839-2852-3 затверджено, що підтверджується копією протоколу штатної ВЛК № 2025-0619-0921-4627-7 від 19.06.2025 (а.с. 84-85).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2143 від 02.07.2025, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 12.06.2025 по 03.07.2025 із діагнозом: наслідки перелому верхньої кінцівки, за винятком зап`ястка та кисті, наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя, вогнепального перелому проксимальних частин обох кісток у вигляді незрощеного з дефектом вогнепального перелому обох кісток правого передпліччя, стійкої посттравматичної сенсо-моторної нейропатії правого променевого нерва, невроми правого ліктьового та серединного нервів, зміцнілих рубців кінцівки зі значними порушеннями функції правої верхньої кінцівки. Виписаний із зняттям з військової служби та визнанням непридатним до військової служби (а.с. 72-73, 80-81).
17.07.2025 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу та знятий з грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 221 від 17.07.2025 (а.с. 88).
22.09.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з липня 2024 по 17.07.2025 та іншої інформації, що стосується проходження позивачем військової служби (а.с. 99-100).
У відповідь на даний адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 направила представнику позивача лист № 4425 від 28.10.2025, до якого долучено довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення позивачу (а.с. 103-109).
Відповідно до змісту довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, солдату ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення у наступних розмірах:
квітень 2025 – 17470,48 грн, з яких посадовий оклад – 2820,00 грн, оклад за військовим званням – 530,00 грн, надбавка за вислугу років – 837,50 грн, надбавка за особливості проходження служби – 2721,88 грн, премія – 14748,60 грн;
травень 2025 – 3944,92 грн, з яких посадовий оклад – 636,77 грн, оклад за військовим званням – 119,68 грн, надбавка за вислугу років – 189,11 грн, надбавка за особливості проходження служби – 614,61 грн, премія – 3330,31 грн;
червень 2025 – 0 грн (а.с. 109).
Також до матеріалів справи долучено розрахункові картки щодо ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої позивачу нараховано додаткову винагороду у зв`язку з перебуванням на лікуванні через поранення (контузію, травму, каліцтво) у наступних розмірах:
за період з 13.08.2024 по 31.08.2024 в розмірі 61290,32 грн;
за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.10.2024 по 03.10.2024 в розмірі 9677,42 грн;
за період з 05.10.2024 по 31.10.2024 в розмірі 87096,77 грн;
за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 в розмірі 100000,00 грн (а.с. 107);
за період з 28.12.2024 по 31.12.2024 в розмірі 12965,25 грн;
за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.03.2025 по 28.03.2025 в розмірі 90322,58 грн (а.с. 108, 127).
Наведені суми додаткової винагороди були виплачені позивачу у грудні 2024 року (за періоди з 13.08.2024 по 31.08.2024; з 01.09.2024 по 30.09.2024; з 01.10.2024 по 03.10.2024; з 05.10.2024 по 31.10.2024 та з 01.11.2024 по 30.11.2024 в загальному розмірі 358064,51 грн, розмір грошового забезпечення у грудні 2024 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 395613,76 грн), квітні 2025 року (за період з 01.03.2025 по 28.03.2025 в розмірі 90322,58 грн, розмір грошового забезпечення у квітні 2025 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 110300,85 грн) та в серпні 2025 (за періоди з 28.12.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.01.2025 та з 01.02.2025 по 28.02.2025 в загальному розмірі 212965,25 грн, розмір грошового забезпечення у серпні 2025 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 321233,67 грн) (а.с. 107-108).
За змістом наданих позивачем відомостей про розмір зарахованих коштів на його банківський рахунок, у грудні 2024 року йому було зараховано грошові кошти в загальному розмірі 395613,76 грн (платіж в розмірі 21461,36 грн від 06.12.2024, платіж в розмірі 21333,11 грн від 20.12.2024 та платіж в розмірі 352819,29 грн від 24.12.2024), у квітні 2025 йому було зараховано грошові кошти в загальному розмірі 110300,85 грн (платіж в розмірі 110300,85 грн від 29.04.2025) та у серпні 2025 йому було зараховано грошові кошти в загальному розмірі 321233,67 грн (платіж в розмірі 321233,67 грн від 26.08.2025) (а.с. 89-90).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, а також грошового забезпечення за травень-червень 2025 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі, також – Закон № 2011-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022 та надалі іншими Указами цей строк продовжений і триває станом на дату розгляду справи.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі, також – Постанова № 168).
Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 (надалі, також – Постанова № 400; набрала чинності 02.04.2022 та застосовується з 24.02.2022) пункт 1 Постанови № 168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:
"Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), – виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Станом на дату виникнення спірних правовідносин, постанова № 168 діяла в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 714 від 18.06.2024. Відповідно до змісту абзаців 3-6 пункту 1-2 Постанови № 168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту – із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, які доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Такими рішеннями регламентовано порядок документального підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
У пункті 7 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), – з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 № 402 (надалі, також – Положення № 402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).
У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України на 2023 рік передбачено, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2023 році здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами та рішеннями Міністра оборони України, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такої послідовності щодо здійснення виплат розрахунки зі звільненими, переведеними до нового місця служби військовослужбовцями та виплати за рішеннями судів, які набрали законної сили; щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям; додаткова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; винагорода за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) та за знищення (захоплення) техніки противника згідно Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340; грошова допомога для оздоровлення; інші одноразові обов`язкові додаткові види грошового забезпечення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
В пункті 7 даного доручення вказано, що під час підготовки та видання у військових частинах (до бригади включно) наказів про встановлення премії та виплату додаткової винагороди особовому складу вказувати окремо військовослужбовців із зазначенням посади, прізвища, імені та по батькові, евакуйованих унаслідок поранень, через хворобу до закладів охорони здоров`я, а також таких, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісячно протягом усього періоду, за який їм зберігається виплата грошового забезпечення). Грошове забезпечення військовослужбовцям нараховувати та виплачувати до 20 числа щомісячно, у разі надходження коштів пізніше цього строку – протягом трьох днів після їх надходження.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 на 2024 рік передбачено, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців з 01.01.2024 здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами та рішеннями Міністра оборони України, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такої послідовності щодо здійснення виплат: розрахунки зі звільненими, переведеними до нового місця служби військовослужбовцями та виплати за рішеннями судів, які набрали законної сили; щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям; індексація грошового забезпечення; додаткова винагорода на період дії воєнного стану згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168; винагорода за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) та за знищення (захоплення) техніки противника згідно Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340; грошова допомога для оздоровлення; інші одноразові обов`язкові додаткові види грошового забезпечення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Положенням пункту 7 Окремого доручення № 183/уд від 16.01.2024 закріплено, що під час підготовки та видання у військових частинах (до бригади включно) наказів про встановлення премії та виплату додаткової винагороди особовому складу вказувати окремо військовослужбовців із зазначенням посади, прізвища, імені та по батькові, евакуйованих унаслідок поранень, через хворобу до закладів охорони здоров`я, а також таких, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісячно протягом усього періоду, за який їм зберігається виплата грошового забезпечення). Грошове забезпечення військовослужбовцям нараховувати та виплачувати до 20 числа щомісячно, у разі надходження коштів пізніше цього строку – протягом трьох днів після їх надходження.
З урахуванням зазначеного вище рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, у подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 затверджені зміни до Положення № 260 та внесений до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення № 260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення № 260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у тому числі за період лікування, досліджувалося судом, зокрема у постанові Верховного Суду від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23.
У зазначеній постанові Верховний Суд указав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Верховний Суд звернув увагу на те, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).
Верховний Суд виснував, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за якій конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин – зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає наступне.
В період з 28.07.2024 по 13.08.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Куп`янському районі, с. Синьківка Петропавлівської сільської ради, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 10569 від 05.12.2024. Підставою для видачі довідки є бойове розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 № 252/1/434/окп/дск від 28.07.2024 та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 9166 від 19.10.2024.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4759 від 16.08.2024, виданого Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня", ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.08.2024 по 16.08.2024 із діагнозом: вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого ліктьового суглобу з вогнепальним багатоуламковим переломом обох кісток правого передпліччя з кістковим дефектом. Нейропатія променевого нерва праворуч, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітини, стан після ПХО ран, фіксації АЗФ, стан після ВХО ран правого передпліччя. Виписаний з подальшим лікуванням та перев`язкою на етапах евакуації. Також даний період перебування на лікуванні підтверджено довідкою № 4759 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач безпосередньо після участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави був госпіталізований до закладу охорони здоров`я.
Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 11622 від 19.09.2024, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 17.08.2024 по 19.09.2025 із діагнозом: інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний в задовільному стані на наступний етап евакуації в м. Трускавець.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3703 від 03.10.2024, виданого Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 19.09.2024 по 05.10.2024 із діагнозом: перелом інших частин кісток передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, фіксований АЗФ, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний у відпустку з динамічним наглядом сімейного лікаря, після відпустки скеровується у стаціонар для подальшого оперативного лікування.
Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 2628 від 03.10.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів.
Довідкою військово-лікарської комісії 1121 Поліклініки з денним стаціонаром № 2242/2 від 01.11.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів.
Довідкою військово-лікарської комісії 1121 Поліклініки з денним стаціонаром № 2532/1 від 29.11.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до відпускного квитка № 976 від 30.11.2024, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений у відпустку за станом здоров`я по рішенню ВЛК тривалістю 30 діб з 30.11.2024 по 29.12.2024, після закінчення строку відпустки зобов`язаний з`явитись до місця служби.
За змістом виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 104/5070 від 09.01.2025, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 28.12.2024 по 09.01.2025 із діагнозом: інші уточнені травми передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого нерва справа, непроникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки. Виписаний із рекомендаціями щодо реабілітаційного лікування протягом місяця.
Довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону № 54/1 від 08.01.2024 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує тривалого лікування після поранення, тривалістю 120 календарних днів.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 104 від 28.03.2025, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 09.01.2025 по 28.03.2025 із діагнозом: інші уточнені травми передпліччя, стан після ВОСП у вигляді вогнепального перелому правої ліктьової кістки, правої променевої кістки з кістковим дефектом, післятравматична нейропатія променевого, ліктьового, серединного нервів справа з чутливими та руховими розладами. Виписаний із рекомендаціями щодо відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. Також подано заявку на лікування за кордоном.
Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 782 від 26.03.2025 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до змісту листа Федерального відомства з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків катастроф від 22.04.2025, ОСОБА_2 23.04.2025 буде перевезений до Німеччини з метою лікування. На підтвердження проходження позивачем лікування за кордоном Соціальним фондом клініки м. Бамберг 28.04.2025 видано довідку, в якій зазначається, що ОСОБА_2 перебуває на лікуванні в даному закладі з 23.04.2025 до подальшого повідомлення. Також в матеріалах справи наявний лист Міністерства охорони здоров`я до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ України та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому наявна інформація про переміщення ОСОБА_1 за кордон для проходження лікування.
Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 7266 від 12.06.2025, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 28.05.2025 по 12.06.2025 із діагнозом: наслідки перелому верхньої кінцівки, за винятком зап`ястка та кисті, наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя, вогнепального перелому проксимальних частин обох кісток у вигляді незрощеного з дефектом вогнепального перелому обох кісток правого передпліччя, стійкої посттравматичної сенсо-моторної нейропатії правого променевого нерва, невроми правого ліктьового та серединного нервів, зміцнілих рубців кінцівки зі значними порушеннями функції правої верхньої кінцівки. Виписаний на наступний етап евакуації у військову частину НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2143 від 02.07.2025, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 12.06.2025 по 03.07.2025 із діагнозом: наслідки перелому верхньої кінцівки, за винятком зап`ястка та кисті, наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя, вогнепального перелому проксимальних частин обох кісток у вигляді незрощеного з дефектом вогнепального перелому обох кісток правого передпліччя, стійкої посттравматичної сенсо-моторної нейропатії правого променевого нерва, невроми правого ліктьового та серединного нервів, зміцнілих рубців кінцівки зі значними порушеннями функції правої верхньої кінцівки. Виписаний із зняттям з військової служби та визнанням непридатним до військової служби.
Суд враховує, що довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 9166 від 19.10.2024 передбачено, що ОСОБА_1 13.08.2024 отримав поранення за обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що довідками ВЛК № 2532/1 від 29.11.2024 та № 54/1 від 08.01.2024 передбачено необхідність перебування позивача у відпустці у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини та вказано, що отримана позивачем травма належить до тяжких.
З приводу перебування на лікуванні за кордоном, то суд зазначає, що факт перебування на лікуванні за кордоном підтверджується копією листа Федерального відомства з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків катастроф від 22.04.2025, за змістом якого ОСОБА_2 23.04.2025 буде перевезений до Німеччини з метою лікування, довідки Соціального фонду клініки м. Бамберг від 28.04.2025, листа Міністерства охорони здоров`я № 29/13047/2-25 від 22.04.2025, виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 7266 від 12.06.2025, виданого Військово-медичним клінічним центром Західного регіону.
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 411 (надалі, також – Порядок № 411, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі – захисники України), за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон та письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров`я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування.
Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров`я, у яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації, шляхом подання клопотання про необхідність такого направлення. У разі перебування захисника України на лікуванні в закладі охорони здоров`я, що не належить до сфери управління органів сектору безпеки і оборони, відповідне клопотання з необхідними медичними документами та згодами на обробку персональних даних надсилається до військово-медичного закладу. У військово-медичному закладі утворюється консиліум лікарів, який протягом трьох календарних днів розглядає клопотання та приймає рішення щодо необхідності направлення захисника України на лікування за кордон. За результатами розгляду консиліум оформлює відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення військово-медичний заклад формує пакет документів та надсилає його до ІНФОРМАЦІЯ_1, яке після узагальнення інформації направляє лист-направлення з відповідними документами до Міністерства охорони здоров`я України. На підставі листа МОЗ Командування Медичних сил забезпечує формування пакета супровідних документів для подальшої організації лікування захисника України за кордоном.
Факт перебування на лікуванні додатково підтверджується відомостями свідоцтва про хворобу № 2025-0610-0839-2852-3 від 10.06.2025, виданого госпітальною ВЛК хірургічного профілю "Військово-медичний клінічний центр Західного регіону", в якій в пункті 9 "Перебував на обстеженні і лікуванні" вказано: "у ВМКЦ ЗР м. Львів з 17.08.2024 по 19.09.2024, з 28.12.2024 по 09.01.2025; у клініці Бамберга з 23.04.2025 по 27.05.2025; у ВМКЦ ЗР з 28.05.2025 по теперішній час" (а.с. 86).
Аналізуючи докази у їх сукупності, суд зазначає, що у нього відсутні підстави для висновку про те, що позивач не проходив лікування у медичному закладі за кордоном у період з 23.04.2025 по 27.05.2025.
Долучені до матеріалів справи медичні документи є чинними, скасованими повністю чи в частині не були. У матеріалах справи докази їх скасування чи нечинності з інших підстав відсутні. Доказів того, що позивач перебував на лікуванні за кордоном у зв`язку з наявністю будь-якого іншого захворювання, ніж пов`язане із захистом ним Батьківщини, матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів не надано. В суду відсутні підстави для обґрунтованого припущення, що лікування за кордоном в клініці м. Бемберга здійснювалося щодо іншого захворювання позивача, ніж пов`язаного з отриманою ним травмою при захисті Батьківщини.
Зважаючи на вищевикладене, суд робить висновок про те, що позивач перебував на лікуванні у зв`язку з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини. Оскільки госпіталізація позивача відбулася одразу після завершення періоду участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то відповідно перебування позивача на лікуванні безпосередньо пов`язане із таким пораненням. Крім того, суд звертає увагу на те, що у всі вказані періоди позивач перебував у стаціонарі медичних закладів, проходячи в них лікування, або у відпустці у зв`язку з отриманням тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Крім того, суд звертає увагу на однотипність діагнозів, лікування яких у медичних закладах проходив позивач. Такі діагнози корелюються із діагнозом первинної госпіталізації позивача.
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 9166 від 19.10.2024 передбачено, що ОСОБА_1 13.08.2024 внаслідок скиду з ворожого БПЛА в районі населеного пункту Синьківка, Куп`янського району, Харківської області отримав поєднане поранення грудей та кінцівок, непроникаюче поранення м/т правої половини грудної клітки, поранення правого передпліччя з переломом обох кісток в/3 передпліччя з кістковим дефектом та зміщенням фрагментів, наявність сторонніх тіл, нейропатія променевого нерва праворуч за обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини. Перебував у засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 до Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України, розділу ІІІ). Поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з вчиненням особою злочину, адміністративного чи іншого порушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами належним чином підтверджено право позивача на отримання відповідної додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн.
Позивачем заявлено наступну вимогу щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн:
"– визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень і червень 2025 року, а також, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за такі періоди: з 01.12.2024 по 27.12.2024, з 29.03.2025 по 08.05.2025 та з 09.05.2025 по 03.07.2025;
– зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.12.2024 по 27.12.2024 у сумі 87096,77 гривень;
– зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 29.03.2025 по 08.05.2025 у сумі 135483,82 гривні;
– зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 09.05.2025 по 03.07.2025 у сумі 183870,97 гривень;".
Також до матеріалів справи долучено розрахункові картки щодо ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої позивачу нараховано додаткову винагороду у зв`язку з перебуванням на лікуванні через поранення (контузію, травму, каліцтво) у наступних розмірах:
за період з 13.08.2024 по 31.08.2024 в розмірі 61290,32 грн;
за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.10.2024 по 03.10.2024 в розмірі 9677,42 грн;
за період з 05.10.2024 по 31.10.2024 в розмірі 87096,77 грн;
за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 28.12.2024 по 31.12.2024 в розмірі 12965,25 грн;
за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 в розмірі 100000,00 грн;
за період з 01.03.2025 по 28.03.2025 в розмірі 90322,58 грн.
Наведені суми додаткової винагороди були виплачені позивачу у грудні 2024 року (за періоди з 13.08.2024 по 31.08.2024; з 01.09.2024 по 30.09.2024; з 01.10.2024 по 03.10.2024; з 05.10.2024 по 31.10.2024 та з 01.11.2024 по 30.11.2024 в загальному розмірі 358064,51 грн, розмір грошового забезпечення у грудні 2024 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 395613,76 грн), квітні 2025 року (за період з 01.03.2025 по 28.03.2025 в розмірі 90322,58 грн, розмір грошового забезпечення у квітні 2025 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 110300,85 грн) та в серпні 2025 (за періоди з 28.12.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.01.2025 та з 01.02.2025 по 28.02.2025 в загальному розмірі 212965,25 грн, розмір грошового забезпечення у серпні 2025 року з урахуванням даної додаткової винагороди становив 321233,67 грн).
Судом встановлено, що в період з 01.12.2024 по 27.12.2024 позивач перебував у відпустці у зв`язку з отриманим тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
Додаткова винагорода за даний період позивачу не нараховувалася.
Отже, позовні вимоги за період перебування у відпустці з 01.12.2024 по 27.12.2024 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо періоду з 29.03.2025 по 08.05.2025 та з 09.05.2025 по 03.07.2025 суд вказує, що в даному періоді позивач перебував у відпустці у зв`язку з отриманим тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, на лікуванні у медичному закладі за кордоном та стаціонарному лікуванні у національних медичних закладах. У зв`язку з цим, у вказаному періоді в позивача виникло право на отримання додаткової винагороди, відповідно до положень постанови КМУ № 168.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем порядку проходження дистанційного ВЛК та направлення відповідного рапорту в порушення строків, то суд вважає за необхідне зазначити, що у період з 23.04.2025 по 27.05.2025 позивач перебував на лікуванні у медичному закладі за кордоном, що є самостійною та достатньою підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, пропорційно до кількості днів перебування на лікуванні.
Щодо позовних вимог позивача в частині визначення конкретної суми додаткової винагороди, яка має бути нарахована та виплачена відповідачем, то суд вважає за необхідне зазначити, що дана позовна вимога є передчасною, з огляду на те, що станом на день розгляду справи між сторонами відсутній спір про розмір додаткової винагороди, яка має бути нарахована та виплачена позивачу.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, у зразковій справі № 560/2120/20, в якому зазначено про те, що вимоги здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та лікуванні за кордоном, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за період з 01.12.2024 по 27.12.2024 та з 29.03.2025 по 03.07.2025.
Щодо позовної вимоги про ненарахування позивачу грошового забезпечення у травні-червні 2025, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 9 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.
Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (надалі, також – Порядок № 260).
Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про донорство крові та її компонентів" та постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", від 15 червня 1994 року № 414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", від 11 серпня 1995 року № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", від 22 грудня 1995 року № 1037 "Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі", від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі – військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 8 розділу І даного Порядку встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі – командир).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Крім того, пунктом 17 Порядку 260 зазначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до окремого рішення (доручення) Міністра оборони України №3740/уд від 22.06.2024 року визначено, що грошове забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні виплачувати на підставі висновку ВЛК про потребу у тривалому лікуванні. Цей висновок є підставою для виплати грошового забезпечення за період лікування понад чотири місяці (не більше дванадцять місяців).
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16 травня 2024 року в справі № 520/16191/23.
Позивачем заявлено наступну позовну вимогу щодо невиплати грошового забезпечення:
"– визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень і червень 2025 року …;
– зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за травень і червень 2025 року, яке не було йому нараховано та виплачено в установленому законом порядку у сумі 37160,92 гривень…".
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з березня 2022 року, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 2628 від 03.10.2024.
Довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону № 54/1 від 08.01.2025 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує тривалого лікування після поранення, тривалістю 120 календарних днів.
Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 № 782 від 26.03.2025 визначено, що отримана позивачем травма відноситься до тяжких, поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з отриманою травмою потребує відпустки на лікування після поранення на 30 календарних днів.
30.04.2026 позивачем було подано до відповідача рапорт про надання можливості дистанційного проходження ВЛК стосовно потреби в довгостроковому лікуванні (зворотна сторона а.с. 154).
Доказів розгляду даного рапорту відповідачем матеріали справи не містять.
У зв`язку з ненадходженням до Військової частини НОМЕР_1 висновку ВЛК про потребу у тривалому лікуванні позивача після завершення чотиримісячного безперервного строку перебування на лікуванні, йому припинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
Такі дії військової частини повністю відповідають встановленому порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.
Щодо доводів позивача про те, що відповідач належним чином не розглянув його рапорт, то такі доводи є виключно його припущенням та не мають встановленої доказовості.
З приводу аргументів позивача про його перебування на лікуванні за кордоном та Україні, у зв`язку з чим він не міг належним чином забезпечити проходження ВЛК, то суд зауважує що законодавство не містить винятків з цього приводу в аспекті необхідності подання військовослужбовцем до військової частини, в якій він проходить службу висновку ВЛК про необхідність продовження періоду перебування такого військовослужбовця на лікуванні.
Оскільки від позивача відповідного висновку не надійшло, що ним визнається, то підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Крім того, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 8).
У зв`язку з цим позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і початкового складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000 гривень за період з 01.12.2024 по 27.12.2024 та з 29.03.2025 по 03.07.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.12.2024 по 27.12.2024 та з 29.03.2025 по 03.07.2025, з урахуваннями раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення надіслати представнику позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 );
відповідач – Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Главач І.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua