Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №300/7166/26
Суддя: Матуляк Я.П.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. справа № 300/7166/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2026 за № 091630030113, зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2026 за № 091630030113, зобов`язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного стажу. Встановлено стаж роботи 34 роки 3 місяці 17 днів при необхідних 35 років, одночасно не зарахувавши стаж роботи позивача з 15.08.1985 по 17.11.1986, у зв`язку з тим, що відповідно до Постанови КМУ від 04.11.1993 за №909 посада тренера-викладача не передбачена. На переконання позивача, відмова відповідача у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправною, оскільки дотримано всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.10.2026. Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що позивач не працював в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення та виплату грошової допомоги.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
З 05.03.2026 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі 42 роки 25 днів.
З 15.08.1985 по 17.11.1986, ОСОБА_1 працював на посаді тренера-викладача Тисменицької дитячо-юнацької спортивної школи відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації м. Тисмениця, а з 18.09.1992 і по даний час працює на посаді вчителя фізкультури в Ліцеї №4 Івано-Франківської міської ради (до 25.02.2020 – Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4) (а.с.18, 19).
На заяву позивача від 07.09.2026, відповідач рішенням від 15.09.2026 за № 091630030113 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного стажу. Встановлено стаж роботи 34 роки 3 місяці 17 днів при необхідних 35 років, одночасно не зарахувавши стаж роботи позивача з 15.08.1985 по 17.11.1986, у зв`язку з тим, що відповідно до Постанови КМУ від 04.11.1993 за №909 посада тренера-викладача не передбачена (а.с.25,26).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 згаданого Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Пунктом 2 згаданого Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі – Перелік №909).
Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зокрема, у позашкільних навчальних закладах передбачені директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Таким чином, посада тренера-викладача у позашкільних навчальних закладах безпосередньо у Переліку №909 не зазначена.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посади вчителів, викладачів усіх спеціальностей віднесено до категорії педагогічних працівників.
Отже, при вирішенні питання щодо зарахування відповідного періоду роботи до спеціального стажу суд має враховувати не лише буквальне найменування посади у Переліку №909, а й правовий статус відповідного закладу та характер роботи, яку фактично виконувала особа.
При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18.06.2007 №4-рп/2007, розглядаючи питання реалізації права на соціальний захист, зазначив про існування категорій громадян, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать, зокрема, громадяни, яким пенсія призначається відповідно до спеціального законодавства.
У рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 Конституційний Суд України сформулював правову позицію щодо недопустимості такого звуження змісту та обсягу прав, яке призводить до порушення сутності відповідного права.
Також, у рішенні від 22.05.2018 №5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження щодо реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, повинні переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю, пропорційними та обґрунтованими.
Вирішуючи спір по суті, суд також враховує сформовану практику Верховного Суду щодо застосування положень пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 виходила з необхідності забезпечення реалізації права на соціальний захист та дійшла правового висновку щодо можливості зарахування роботи викладачем позашкільного навчального закладу до спеціального стажу, незважаючи на те, що відповідна посада прямо не передбачена Переліком №909.
Аналогічний правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №718/2293/16-а, від 05.03.2019 у справі №686/9307/17, від 12.03.2019 у справі №647/514/17, від 13.03.2019 у справі №602/958/16-а та від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.
З наведеного вбачається, що при вирішенні питання про зарахування роботи педагогічного працівника позашкільного навчального закладу до спеціального стажу застосування виключно формального критерію щодо відсутності буквального найменування відповідної посади у Переліку №909 не відповідає наведеному правовому підходу.
Відповідно до пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку №909 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е"-"ж" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 січня 2019 року у справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст.55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправним.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як наслідок, суд зазначає, що у спірному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням до спеціального стажу період роботи з 15.08.1985 по 17.11.1986 на посаді тренера-викладача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1332,00 гривні, що підтверджується квитанцією від 29.09.2026 (а.с.9).
Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1332 гривні 00 копійок.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2026 за № 091630030113, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у нарахуванні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" з урахуванням до спеціального стажу період роботи з 15.08.1985 по 17.11.1986 на посаді тренера-викладача.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1332 (одну тисячу триста тридцять дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua