Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №160/13511/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа № 160/13511/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення №047250025776 від 20.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 10.09.1990 по 01.02.1991, з 11.03.1991 по 03.09.1991, з 03.09.1991 по 01.08.1998, з 02.11.1998 по 30.07.1999, з 14.10.2003 по 31.10.2003, та з 01.01.2005 по 19.03.2006;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 20.03.2006 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 по 13.06.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.06.2025, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.06.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заява була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області, яке рішенням від 20.06.2025 № 047250025776 відмовило у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. Так, відповідачем не зараховано до стажу роботи позивача: період навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991, оскільки у дипломі відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації; стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці наявне виправлення місяця народження, яке не завірене установою з посиланням на паспорт або свідоцтво про народження, що порушує вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях від 20.06.1974 № 162; роботи з 15.05.2006 по 14.02.2007 та з 01.05.2009 по 30.04.2025, оскільки немає наказів про прийом на роботу. Представник позивача між іншим, посилався в позовній заяві на рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 щодо права позивача вийти на пенсію за віком на пільгових умовах не з 55 років, а з 50 років. Вважаючи рішення відповідача протиправними, представник позивача звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів позивача.

25.05.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

02.06.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 18.06.2026, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та від ГУ ПФУ в Одеській області витребувані матеріали пенсійної справи, які були на розгляді при прийнятті спірного рішення.

15.06.2026 в системі «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Одеській області, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування посилався на те, що рішенням №047250025776 від 20.06.2025 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В рішенні відповідач зазначив, що пенсійний вік визначений п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить 55 років, вік позивача 52 роки 11 місяців. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить 25 років, а страховий стаж позивача становить 22 роки 2 місяця 10 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списом №2, становить 10 років, а у позивача пільговий стаж відсутній. За результатами розгляду заяви, позивачу не зараховано період навчання, оскільки в дипломі відсутня інформація про присвоєння кваліфікації, стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки трудова книжка має недоліки, та пільговий стаж роботи з 15.05.2006 по 14.02.2007 і з 01.05.2009 по 30.04.2025, оскільки немає наказів про прийом на роботу. Враховуючи відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи 10 років та страхового стажу – 25 років, відповідач ухвалив рішення про відмову в призначенні пенсії. За наявним страховим стажем, позивач матиме право на пенсію 13.07.2037. Окрім того, у відзиві відповідач посилався на те, що у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку 55 років та за відсутності пільгового стажу 10 років, у неї відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Також відповідач посилався на те, що позивачем не надані належні докази на підтвердження сплати страхових внесків під час здійснення позивачем підприємницької діяльності. Посилаючись на те, що рішення про відмову в призначенні пенсії є обґрунтованим, а дії правомірними, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

15.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив ГУ ПФУ в Одеській області, в якій представник позивача посилався на те, що трудова книжка позивача та уточнююча довідка ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» містять всі необхідні відомості, яка підтверджують пільговий стаж роботи позивача. Окрім того, підприємством надані накази на підтвердження проведення атестації робочих місць позивача, а тому відмова в зарахування пільгового стажу є безпідставною. Щодо незарахування періоду навчання та роботи згідно трудової книжки, представник позивача посилався на практику Верховного Суду стосовно того, що певні недоліки не можуть бути підставою для неврахування стажу згідно трудової книжки. На підтвердження періодів підприємницької діяльності представник позивача посилався на те, що позивачкою надані патенти, які є належним доказом для зарахування періоду підприємницької діяльності до страхового стажу. Отже, представник позивача вважав, що відповідач формально підійшов до розгляду питання про призначення позивачу пенсії, а тому просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

16.06.2026 від третьої особи - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому представник посилався на те, що ОСОБА_1 , зверталася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, визначений абзацом першим пунктом другим частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Представник третьої особи помилково вважав, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є відповідачем по справі, посилався на те, що цим пенсійним органом не порушені права позивача, оскільки рішення прийнято ГУ ПФУ в Одеській області, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області, яке своїм рішенням від 20.06.2025 № 047250025776 відмовило у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність у позивача необхідного страхового та пільгового стажу.

В рішенні зазначено наступне: вік позивача – 52 роки 11 місяців, страховий стаж позивача складає 22 роки 02 місяці 10 днів, пільговий стаж відсутній.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди:

- навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991, оскільки у дипломі відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації;

- стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці наявне виправлення місяця народження, яке не завірене установою з посиланням на паспорт або свідоцтво про народження, що порушує вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях від 20.06.1974 № 162.

за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди:

- роботи з 15.05.2006 по 14.02.2007 та з 01.05.2009 по 30.04.2025, оскільки немає наказів про прийом на роботу.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 047250025776 від 20.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 до статті 114 Закону, за відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років та відсутності необхідного страхового стажу 25 років.

За наявним страховим стажем заявниця матиме право на пенсію 13.07.2037.

Отже, спір між сторонами виник з підстав не зарахування спірних періодів навчання, роботи позивача до пільгового та страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року (далі – Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

У постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірні періоди роботи з 11.03.1991 по 03.09.1991, з 03.09.1991 по 01.08.1998, з 02.11.1998 по 30.07.1999.

- з 11.03.1991 по 03.09.1991 позивач працювала в Нікопольському райкомі ЛКСМУ на посаді секретаря машиністки (записи №1-2);

- з 03.09.1991 по 01.08.1998 позивач працювала лаборантом хімії в середній загальноосвітній школі №4 м. Нікополя та звільнена у зв`язку зі скороченням штату згідно ст. 40 (п.1) КЗпП України (записи №3,4);

- з 02.11.1998 по 30.07.1999 позивач перебувала на обліку у центрі зайнятості та їй призначено було виплату допомоги по безробіттю ( записи № 5,6);

- з 20.03.2006 позивач прийнята в трубопрокатний цех учнем сортувальника-сдатчика труб ЗАТ «Нікопольський завод безшовних труд «Ніко Т`юб» (запис № 7);

- з 15.05.2006 позивач переведена в трубопрокатний цех сортувальником-сдатчиком труб 3 розряду (запис № 8), а 30.09.2006 звільнена з заводу згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку договору (запис № 9);

- 01.10.2006 позивач прийнята в трубопрокатний цех сортувальником-здавальником труб третього розряду (запис № 10);

- 20.11.2007 позивач переведена в трубопрокатний цех різчиком труб 4 розряду (запис № 12);

- 01.02.2015 позивач переведена в трубопрокатний цех 2 сортувальником-здавальником метала 3 розряду (запис № 14);

- 06.05.2015 позивач переведена в трубопрокатний цех сортувальником-здавальником труб 2 розряду (запис № 15);

01.06.2018 позивач переведено в трубопрокатний цех сортувальником-здавальником труб 3 розряду (запис №16).

Довідкою ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 85 від 27.05.2025 підтверджена робота позивача за період:

- з 15.05.2006 по 14.02.2007 за Списком № 2 розділу 3 підрозділу 4 згідно постанови КМУ № 36 від 16.01.2003;

- з 01.05.2009 по 31.01.2015 за Списком № 2 розділу 3 підрозділу 4 згідно постанови КМУ № 36 від 16.01.2003;

- з 01.02.2015 по 02.08.2016 за Списком № 2 розділу 3 підрозділу 4 згідно постанови КМУ № 36 від 16.01.2003;

- з 03.08.2016 по 30.04.2025 – за Списком № 2 розділу 3 підрозділу 4 згідно постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.

За період з 15.05.2006 по 30.04.2025 пільговий стаж роботи становить 16 років 01 місяць 16 днів.

Також довідка містить посилання на те, що позивач була зайнята повний робочий день та робоче місце позивача атестована за умовами праці на підставі наказів № 518 від 31.12.2004, № 725 від 30.12.2009, № 890 від 23.12.2014, № 1328 від 23.12.2019, № 2701 від 01.12.2024.

Безпосередньо до позовної заяви надані самі накази про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівників ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», яким за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2 та /або отримання додаткових пільг і компенсацій, а саме: наказ № 518 від 31.12.2004; наказ № 725 від 30.12.2009; наказ № 259 від 04.04.2013; наказ № 890 від 23.12.2014; наказ № 1328 від 23.12.2019; наказ № 2701 від 01.12.2024

Підставою для незарахування до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 було виправлення місяця народження позивача на першій сторінці трудової книжки.

Оскільки трудова книжка позивача містить записи про її роботу та про звільнення у спірні періоди, в силу положень чинного законодавства позивач не несе відповідальності за правильне оформлення трудової книжки, а тому певні недоліки не можуть мати наслідком незарахування періодів до страхового стажу позивача.

Доказів того, що трудова книжка НОМЕР_1 належить не позивачу відповідачем суду не надано.

Таким чином, стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 має бути зарахований позивачу до страхового стажу.

Що стосується пільгового стажу роботи, то трудова книжка позивача, довідка № 85 від 27.05.2025 та накази про атестацію містять всі необхідні дані, які підтверджують пільговий характер роботи позивача у період з 15.05.2006 по 14.02.2007 та з 01.05.2009 по 30.04.2025, а тому ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу роботи позивача для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується, серед іншого, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

На підтвердження навчання у період з 10.09.1990 по 01.02.1991 в (далі мовою оригіналу) Всесоюзном ордена Ленина и ордена Красного знамени добровольном обществе содействия армии, авиации и флоту (ДОСААФ СССР) позивачем надано свідоцтво, згідно з яким вона отримала навчання за професією секретар-машиністка ( свідоцтво серія ОФ № 147253).

Приймаючи до уваги, що позивач ставить питання про зарахування до страхового стажу періоду навчання на курсах по підготовці кадрів, а також враховуючі наявність в неї відповідного свідоцтво про отримання саме професії, суд приходить до висновку, що період навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішення на відсутність інформації щодо кваліфікації не ґрунтується нормах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637.

Що стосується періодів здійснення позивачем підприємницької діяльності з 14.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2005 по 19.03.2006, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цих вимог, як передчасно заявлених, оскільки оскаржуване рішення не містить посилань на незарахування цього стажу та позивачкою не надано доказів на підтвердження звернення до відповідача з приводу незарахування цього періоду до страхового стажу та отримання відмови.

В межах перегляду оскаржуваного рішення ГУ ПФУ Одеській області суд також вважає необхідним зазначити, що хоча й вік позивача не був підставою для відмови в призначенні пенсії, проте при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач має врахувати постанову Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021, з урахуванням зміни мотивувальної частини постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 та рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № 047250025776 від 20.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991, періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.05.2006 по 14.02.2007 та з 01.05.2009 по 30.04.2025 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.06.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1064,96грн. що документально підтверджується платіжною інструкцією № 24 від 28.05.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ПФУ в Одеській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 047250025776 від 20.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 10.09.1990 по 01.02.1991, періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.05.2006 по 14.02.2007 та з 01.05.2009 по 30.04.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.06.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець