Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №160/28574/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа № 160/28574/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Савіцького Романа Євгенійовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року для перерахунку його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23) для перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення за результатами якого підготувати та направити до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23) для перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії позивача.

Листом від 31.08.2026 № 7/23894/6 відповідачем у задоволенні вказаної заяви відмовлено, посилаючись на відсутність правових підстав для складання нової довідки.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача заяву позивача про надання нової довідки та всі рішення, прийняті за наслідками її розгляду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 02.10.2026, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на таке.

Згідно з п.4 постанови КМ України №704 від 30.08.2017 в чинній редакції (діє з 20.05.2023) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для перерахунку в 2026 році пенсії позивача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було встановлено з 01.01.2026. А тому і підстав для надання такої довідки немає.

Також відповідач зазначає, що рішенням суду першої інстанції по справі № 320/29450/24 окремі положення пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 було визнано протиправним та нечинним. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду було залишено без змін. Проте постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано та в задоволенні позову відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не заперечується відповідачем.

11.08.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Листом від 31.08.2026 № 7/23894/6 відповідач повідомив позивача, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо зобов`язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 на ім`я позивача не надходило, тому підстав надання довідки немає.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсії відповідний орган, зокрема Міністерство оборони України, складає на кожного пенсіонера довідку про розмір грошового забезпечення за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, в якій зазначаються, зокрема, розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, відповідним категоріям військовослужбовців за відповідною посадою в державному органі, з якого особу звільнено зі служби.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, є зміна (підвищення) хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а складення довідки про розмір грошового забезпечення органом, з якого особу звільнено зі служби, є обов`язковим етапом реалізації права пенсіонера на такий перерахунок. Ініціювати складення такої довідки пенсіонер має право шляхом подання відповідної заяви. Чинне законодавство не пов`язує обов`язок уповноваженого органу скласти довідку для перерахунку пенсії з наявністю судового рішення, яке б зобов`язувало його вчинити такі дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первісній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023 (далі – Постанова № 481), пункт 4 Постанови № 704 викладено в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі – Закон № 1774-VIII) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Згідно із Законом України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії і стандарти у сферах доходів населення, а його розмір щорічно затверджується законом про Державний бюджет України.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 дійшов висновку, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, а не редакція, змінена Постановою № 481, оскільки остання замінює такий державний соціальний стандарт, як прожитковий мінімум, на сталу величину – 1762,00 грн і не підлягає застосуванню як така, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 унеможливлює видачу позивачу довідки з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, з огляду на таке.

У справі № 320/29450/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглядав судові рішення у справі щодо оскарження нормативно-правового акта – пункту 2 Постанови № 481. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у позові, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що пункт 2 Постанови № 481 після внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 вичерпав свою дію і на час розгляду справи не регулював спірні правовідносини, а обраний позивачем у тій справі спосіб захисту є неправильним та неефективним. Предметом розгляду в цій справі не було застосування пункту 4 Постанови № 704 у спорах щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, а сам Верховний Суд у цій постанові вказав на неподібність правовідносин зі справою № 440/6017/21, предметом якої був спір щодо такої довідки.

Висновок судової палати у справі № 520/5814/24 ґрунтується не на факті визнання Постанови № 481 нечинною у порядку нормоконтролю, а на обов`язку суду, передбаченому частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта закону застосовувати акт, який має вищу юридичну силу. Цей обов`язок суду не залежить від того, чи був відповідний підзаконний акт визнаний нечинним в окремому судовому провадженні. Відтак доводи відповідача про те, що висновки Верховного Суду у справі № 520/5814/24 втратили значення у зв`язку зі скасуванням судових рішень у справі № 320/29450/24, є безпідставними.

Відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, у порядку, передбаченому статтею 346 КАС України, Верховний Суд не здійснював. Отже, зазначений висновок підлягає врахуванню судом під час вирішення цієї справи.

Таким чином, станом на 01.01.2026 розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням для цілей складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, – 3328,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Збільшення з 01.01.2026 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями, зумовлює зміну розмірів зазначених складових грошового забезпечення, а відтак і похідних від них видів грошового забезпечення, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії позивача та складення відповідачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Що стосується підстави відмови, зазначеної відповідачем у листі від 31.08.2026 № 7/23894/6, – відсутності рішення суду, яке зобов`язувало б відповідача виготовити та направити довідку, суд зазначає, що ні Закон № 2262-ХІІ, ні Порядок № 45 не ставлять обов`язок уповноваженого органу скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії в залежність від наявності відповідного судового рішення. Така підстава для відмови у видачі довідки законодавством не передбачена, а тому відмова відповідача не ґрунтується на вимогах закону.

Суд також зазначає, що повноваження відповідача щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не є дискреційними, оскільки за наявності визначених законом підстав відповідач зобов`язаний скласти таку довідку із зазначенням складових грошового забезпечення, розміри яких визначаються у спосіб, прямо встановлений законодавством.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що із заявою про видачу довідки позивач звернувся до відповідача 11.08.2026, відмову відповідача викладено в листі від 31.08.2026 № 7/23894/6, а позовна заява подана до суду 11.09.2026, тобто в межах строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії є протиправними.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання позивача станом на 01.01.2026 є складовою процедури підготовки довідки про розмір грошового забезпечення, а тому окремого зобов`язання відповідача провести перерахунок розміру грошового забезпечення не потребує. Щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, які визначаються у відсотках від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, повинні обчислюватися виходячи з розмірів цих складових, визначених станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на цю дату, що відповідає змісту позовних вимог.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, у розмірі 3328,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах (у відсотках), встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, обчислених з урахуванням визначених у такий спосіб розмірів посадового окладу та окладу за військове звання.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом за позивача сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 10.09.2026 № 2T8H-ABH7-KP33-XTP1.

З огляду на задоволення позову суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати у сумі 1331,20 грн зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, у розмірі 3328,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах (у відсотках), встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, обчислених з урахуванням визначених у такий спосіб розмірів посадового окладу та окладу за військове звання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун