Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №160/13279/26
Суддя: Рябчук Олена Сергіївна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 рокуСправа № 160/13279/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
18.05.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбачену пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 13 січня 2024 року позивач отримав поранення пов`язане з захистом Батьківщини, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності. Позивач зазначає, що з 07.08.2025 Кабінетом Міністрів України врегульовано питання права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, передбаченої Постановою №153, громадянами України - військовослужбовцями, зазначеними в пункті 4 Постанови №153, які відповідають вимогам щодо виплати такої винагороди, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили військову службу до введення воєнного стану на території України. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненархування та не виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень протиправною, та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) учасників справи ( у письмовому провадженні) з 18.06.2026 року за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
08.06.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проєкту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Поряд із цим зазначає про те, що позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2024 №248 звільнено з військової служби у відставку та виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення з 30.08.2024 року. Отже, станом на дату набрання чинності Постанови КМУ №153 (13.02.2025) та на дату подання позивачем заяви від 17.12.2025 до Генерального штабу Збройних Сил України, щодо виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1млн. грн. позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем, а отже не перебував у статусі діючого військовослужбовця.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
13.06.2026 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив проти позову, в якій позивач наголошує, що брав участь у бойових діях та отримав поранення під час захисту Батьківщини, внаслідок якого протезований. Звільнення з військової служби відбулось саме внаслідок отриманого поранення та визнання його непридатним за станом здоров`я із встановлення ІІ групи інвалідності. З огляду на вищевикладене позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.11.2023 №326 Вважати такими, що зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : солдата ОСОБА_2 , 3675405510, військовослужбовця призваного за мобілізацією, призначеного на посаду ЕЛЕКТРИКА ЛІСОПИЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ВЗВОДУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ РОТИ ГРУПИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , ВОС - 659995А (4793) який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 22 листопада 2023 року зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважати таким, що 22 листопада 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з тарифним розрядом 2, шпк «солдат».
Під час служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.02.2024 №2409.
13 січня 2024року Позивач отримав поранення: мінно-вибухова травма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої стопи. Травматична повна ампутація лівої стопи. Загальне переохолодження. Садна обличчя, правої кисті. За обставин: встановлено з витяry з журналу бойових дiй взводу радiоелектронної боротьби вiйськової частини НОМЕР_1 факт отримання травми (поранення) вiйськовослужбовцем електриком лiсопильного вiддiлення iнженерно - технiчного взводу iнженерно - технiчної роти групи iнженерного забезпечення вiйськової частини НОМЕР_1 , що 13 сiчня 2024 року приблизно о 20 год. 00 хв., під час бойових дiй в районi населеного пункту Тоненьке, Донецької областi пiд час виконання вiйськового обов`язку по захисту Батькiвщини та територіальної цілісності, відсічі i стримування збройної агресiї з боку збройних сил російської федерації внаслідок атаки ворожого FPV-дрона було поранено електрика лісопильного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Отримане поранення пов`язане з захистом Батьківщини. Обставини отримання поранення підтверджуються довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 23.02.2024 №2587.
Позивач пройшов повний курс медичної реабілітаціїї. Протезований.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2024 №248 Вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_3 , 3675405510, який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишній електрик лісопильного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 157-РС від 06.08.2024 відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ВІДСТАВКУ (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 17 вересня 2024 року отримав 2 групу інвалідності у зв`язку із захистом Батьківщини, безстроково (копії медичних документів: виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Е736, виписка №6970/363, свідоцтво про хворобу №3733, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №078828, посвідчення особи з інвалідністю серія НОМЕР_3 . Згідно свідоцтва про хворобу №3733 солдат ОСОБА_1 травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. За характером ушкоджень поранення відноситься до категорії тяжких згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, тощо: на підставі статей 63а,78а графи II розкладу хвороб: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
18.12.2025 подано укрпоштою заяву адвоката до Генштабу ЗСУ щодо виплатити ОСОБА_4 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень для направлення за належністю до командира військової частини НОМЕР_1 .
03.02.2026 подано адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 щодо результатів розгляду його заяви про виплату Винагороди.
У зв`язку з ненаданням відповіді на заяву та адвокатський запит, Позивачем 28.02.2026 подано скаргу на бездіяльність військової частини.
31.03.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь №855/4407, якою повідомлено, що за результатами опрацювання в межах компетенції військової частини НОМЕР_1 , відсутній пакет документів на солдата ОСОБА_1 для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000грн., передбаченою постановою КМУ від 11 лютого 2025 року №153 та запропоновано надати відповідні документи за списком.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у нарахуванні грошової винагороди не в повному обсязі та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтею 67 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває й до теперішнього часу.
На підставі статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, зокрема,: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232 передбачені види військової служби, зокрема, базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Як визначено частиною сьомою статті 2 Закону № 2232 базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
На підставі частини першої статті 4 Закону № 2232 Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
призову (направлення) громадян України на військову службу;
прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2232 (встановлено, що базова загальновійськова підготовка для громадян, визначених підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024, розпочинається з 1 вересня 2025 року) базова загальновійськова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону № 2232 для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
На підставі частини першої статті 20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153, у редакції від 08.04.2025)
Відповідно до пункту 1 Порядку № 153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Як визначено пунктом 2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 153 встановлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
Збройні Сили;
Національна гвардія;
Державна прикордонна служба;
Міністерство оборони;
Міністерство внутрішніх справ;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 153 встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (…), які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (…).
Окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (…).
Контракт з окремими категоріями громадян укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.
Укладення нового контракту з окремими категоріями громадян, які проходили військову службу на умовах експериментального проекту, здійснюється відповідно до статті 19 та частини четвертої статті 23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.
На підставі пункту 13 Порядку № 153 однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту (…).
Військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами:
перша частина 200 000 гривень протягом п`яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку призначений;
друга частина 300 000 гривень протягом п`яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини;
третя частина 500 000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку.
Спірним у справі є наявність підстав для виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн відповідно до Постанови № 153, ураховуючи, що на час набрання чинності цієї постанови позивача було звільнено з військової служби за станом здоров`я.
Пункт 4 Постанови №153 регламентує випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними постановою та Порядком № 153.
Виплата одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень здійснюється до набрання чинності цією постановою за наступних умов:
- громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, у віці до 25 років;
- які прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
- проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);
- строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Так, при дослідженні наданих доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 з 21.11.2023 по 30.08.2024, що підтверджується записами у військовому квитку серія НОМЕР_4 .
Під час служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.02.2024 №2409.
13 січня 2024року Позивач отримав поранення: мінно-вибухова травма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої стопи. Травматична повна ампутація лівої стопи. Загальне переохолодження. Садна обличчя, правої кисті. За обставин: встановлено з витяry з журналу бойових дiй взводу радiоелектронної боротьби вiйськової частини НОМЕР_1 факт отримання травми (поранення) вiйськовослужбовцем електриком лiсопильного вiддiлення iнженерно - технiчного взводу iнженерно - технiчної роти групи iнженерного забезпечення вiйськової частини НОМЕР_1 , що 13 сiчня 2024 року приблизно о 20 год. 00 хв., під час бойових дiй в районi населеного пункту Тоненьке, Донецької областi пiд час виконання вiйськового обов`язку по захисту Батькiвщини та територіальної цілісності, відсічі i стримування збройної агресiї з боку збройних сил російської федерації внаслідок атаки ворожого FPV-дрона було поранено електрика лісопильного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Отримане поранення пов`язане з захистом Батьківщини.
Обставини отримання поранення підтверджуються довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 23.02.2024 №2587.
Позивач пройшов повний курс медичної реабілітаціїї. Протезований.
З 17 вересня 2024 року отримав 2 групу інвалідності у зв`язку із захистом Батьківщини, безстроково (копії медичних документів: виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Е736, виписка №6970/363, свідоцтво про хворобу №3733, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №078828, посвідчення особи з інвалідністю серія НОМЕР_3 .
Згідно свідоцтва про хворобу №3733 солдат ОСОБА_1 травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. За характером ушкоджень поранення відноситься до категорії тяжких згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, тощо: на підставі статей 63а,78а графи II розкладу хвороб: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, Позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої п. 4 Постанови №153, оскільки:
-є громадянином України; є особою рядового складу Збройних Сил України (солдат);
-призваний на військову службу за призовом під час воєнного стану з 21.11.2023 року у віці (22 роки) до 25 років;
-брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та одержав поранення, пов`язане із захистом Вітчизни.
-не притягувався до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності, що виключає виплату (абзац 5 пункту 4 Постанови №153).
Що стосується доводів відповідача про те, що позивач звільнений з військової служби, а Постанова № 153 стосується лише осіб, якій проходять дійсну військову службу, то суд критично оцінює вказані доводи з огляду на вимоги окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 в якому Міністр , з метою реалізації Постанови № 153 вимагав у головнокомандувача Збройних сил України зобов`язати підпорядкованих командирів військових частин провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені із служби та виключені із списків особового складу військових частин та не отримали Винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки.
Відтак, право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах виникло у позивача 13.01.2024 при отриманні поранення під час захисту Батьківщини, що призвело до втрати кінцівки та встановлення ІІ групи інвалідності, однак відповідач самостійно та своєчасно не забезпечив реалізацію такого права за наявності в усіх підстав до виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбачену пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua