Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №160/29467/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 160/29467/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на належний розмір пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 від 23.07.2026 разом з усіма документами, доданими до неї та які були предметом розгляду під час прийняття рішення від 29.07.2026 №141713/01-16.

Відповідачем-2 у наданому 01.10.2026 відзиві зазначено, що позивачка 23.07.2026 звернулась до органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії (призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій). Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України за №61603998-14 від 14.09.2014 в довідці про страховий стаж, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, необхідно вказати форму власності підприємства та інформацію про відпустки без збереження заробітної плати та відпустки про догляд за дитиною до 3 років за всі періоди роботи. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що заявниця отримує пенсію за віком з 12.05.2021, документів, необхідних для визначення права на отримання виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій не надавалось. Враховуючи вище викладене, позивачці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Також наголосив на пропуску позивачем строку звернення до суду.

Крім того, на виконання ухвали суду відповідачем-2 надано пенсійну справу позивача.

Відповідач-1 14.10.2026 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що з 12.05.2021 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Разом з цим, для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058 грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058 особа має дотриматись таких вимог, зокрема, пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили).

Крім того, на виконання ухвали суду відповідачем-1 надано витребувані докази.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 12.05.2021 отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до довідки Борщівської школи мистецтв №23 від 31.08.2026, позивач працює на посаді викладача по класу бандури Борщівської школи мистецтв.

23.07.2026 ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно п.7.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням від 29.07.2026 року № 192650004996 у виплаті грошової допомоги відмовлено.

У рішенні відповідачем-1 зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо проведення перерахунку пенсії щодо зміни надбавки та виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. Пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків-35, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення. Згідно листа Міністерства соціальної політики України за №61603998-14 від 14.09.2014 в довідці про страховий стаж, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, необхідно вказати форму власності підприємства та інформацію про відпустки без збереження заробітної плати та відпустки про догляд за дитиною до 3 років за всі періоди роботи. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що заявниця отримує пенсио за віком з 12.05.2021р., документів, необхідних для визначеняя права на отримання виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій не надавалось. Вирішено відмовити ОСОБА_1 в проведені перерахунку.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Пункт 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV) встановлює право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій особам, які: 1.на день досягнення пенсійного віку працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності; 2.працювали на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 3. мають страховий стаж на таких посадах (для жінок - 30 років); 4. до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право на допомогу безпосередньо залежить від наявності стажу, який дає право на пенсію за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (для працівників освіти).

Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Аналізуючи все вищезазначене та висновок Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 200/854/19-а від 15 червня 2022 року, відповідно до якого, норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 510/1646/16-а (постанова від 17.01.2022), № 686/19056/16-а від 31.10.2019.

У розділі "Освіта" цього Переліку в підрозділі " Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи" зазначено, зокрема, посаду викладача та керівника гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до матеріалів справи, позивач з 16.08.1980 по 29.02.2000, з 18.09.2000 по 17.12.2002, з 14.03.2003 по 31.08.2004, з 28.01.2008 по 01.05.2008, з 01.09.2008 працювала в Борщівській школі мистецтв викладачем по класу бандури та керівником жіночого вокального ансамблю.

При цьому, станом на день звернення за призначенням пенсії, позивач мала більше необхідних 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим, матеріали справи не містять відомостей щодо отримання позивачем до призначення пенсії за віком будь-якого виду пенсії. Відповідних доводів не містить ані оскаржуване рішення, ані відзиви на позовну заяву.

З трудової книжки позивача вбачається, що станом на час досягнення позивачем пенсійного віку (11.05.2021, оскільки пенсійним віком є вік 60 років, а днем народження позивача – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач працювала на посаді викладача по класу бандури Борщівської школи мистецтв, що відноситься до переліку посад, затверджених постановою КМУ від 04.11.1993 №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" та робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги передбаченої п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Разом з цим, щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до змін, внесених Постановою правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16 грудня 2020 року, абзац 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 викладено у такій редакції «після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 23.07.2026 звернулась із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішенням якого відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, тому дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу вказаного виду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за заявою позивача, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача в частині виплати грошової допомоги на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки нарахування такої допомоги не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з урахуванням ефективності захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в такий спосіб -

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити, відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №192650004996 від 29.07.2026 про відмову в нарахуванні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49049) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49049) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна