Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №140/11281/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/11281/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – також Управління) про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №704) визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого “Про Державний бюджет України на 2026 рік” №4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2026 рік, для здійснення з 01 лютого 2026 року обчислення та перерахунку пенсії за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби; зобов`язання підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” №4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2026 рік, для здійснення з 01 лютого 2026 року обчислення та перерахунку пенсії за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону №2262-XII. Позивач вказав, що відповідно до пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції розрахунковою величиною окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції та установлено, що посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт. У той же час рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, тож застосуванню підлягає первинна редакція Постанови №704. На переконання позивача, у зв`язку із зміною з 01 січня 2026 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсії згідно зі статтями 43, 63 Закону №2262-ХІІ. Такий перерахунок пенсії неможливий без довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року, однак відповідач, який є уповноваженим органом на її видачу, відмовив позивачу у вчиненні дій, про які йшлося у його заяві.

Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.36-42). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Кабінет Міністрів України не приймав відповідних рішень щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, у 2026 році. Крім того, оскільки станом на 01 січня 2026 року не відбулося зміни розміру грошового забезпечення за посадою (аналогічною/рівнозначною) тій, яку займав на час звільнення позивач, то відсутні передумови для виникнення в Управління обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

У відповіді на відзив (а.с.46-49) представник позивача підтримала доводи позову.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не є спірним.

Листом від 21 липня 2026 року №4805-3945/4804 на звернення позивача щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідач повідомив, що за процедурою, встановленою Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), видача довідки для перерахунку пенсії пов`язується з визначенням Урядом умов і розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Між тим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 в частині розрахункової величини розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями – 1762,00 грн. У 2026 році не відбулося підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок використання для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року; з 2020 року по 2026 рік оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту залишаються незмінними.

Відмова відповідача у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії оскаржується позивачем у цьому спорі.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон №2262-ХІІ.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ установлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З наведеного слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є: 1) зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або 2) введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Між тим пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Також пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Отже, з 29 січня 2020 року (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704” (далі – Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).

Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) замість розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 відступив від раніше сформованих висновків щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481.

Судова палата дійшла висновку, що для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії військовослужбовця, підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому Верховний Суд виходив із того, що Кабінет Міністрів України, маючи повноваження визначати розміри грошового забезпечення, не вправі встановлювати розрахункову величину, яка суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. У разі такої суперечності суд відповідно до частини третьої статті 7 КАС України повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, якими було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Водночас скасування судових рішень у справі №320/29450/24 не змінює правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 щодо застосування пункту 4 Постанови №704.

Більше того, після ухвалення постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 Верховний Суд у постановах від 17 вересня 2026 року у справах №520/33118/25 та №520/33178/25 повторно застосував правову позицію, сформовану судовою палатою у справі №520/5814/24.

Зокрема, Верховний Суд у зазначених постановах виходив із того, що пункт 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481 не підлягає застосуванню у частині, яка суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням належить застосовувати пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

При цьому у справах №520/33118/25 та №520/33178/25 Верховний Суд скасував постанови суду апеляційної інстанції, якими було відмовлено у задоволенні відповідних позовних вимог, та залишив у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовів.

Отже, станом на час вирішення цієї справи практика Верховного Суду після прийняття постанови від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 підтверджує необхідність застосування правового висновку судової палати, викладеного у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24.

Відповідно до статті 7 Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн (був 3028,00 грн з 01 січня 2025 року згідно із статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік”).

У зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, та похідне від цього зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у 2026 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.

При вирішенні спору суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2024 року у справі №620/4786/23, за змістом яких зі зміною на підставі пункту 4 Постанови №704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, пов`язується право на перерахунок раніше призначених пенсій в осіб з числа військовослужбовців, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у пенсіонерів виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак не виготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу “належного врядування”.

Таким чином, суд на підставі аналізу положень нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, обставин у цій справі, враховуючи висновки Верховного Суду, дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року із зазначенням відповідно до положень Постанови №704 відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Отже, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виготовлені та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії та зобов`язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії позивача.

Як передбачено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частин шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суду надано договір про надання правничої допомоги від 02 липня 2026 року №212/26 (а.с.21-23), додаткову угоду від 02 липня 2026 року №212/26 до договору (а.с.24) квитанції (а.с.25-26), акт про надані послуги від 21 серпня 2026 року (а.с.27).

Так згідно з актом про надані послуги від 21 серпня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 02 липня 2026 року №218/26 адвокат Лукомська В.В. (яка діє від імені Адвокатського бюро “Олександр Носков і Партнери” на підставі договору про співпрацю (партнерство) від 01 січня 2026 року надала, а клієнт ( ОСОБА_1 ) прийняв послуги правничої допомоги (у межах цієї судової справи) на загальну суму 6000,00 грн: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, підготовка та отримання документів від уповноважених органів, вивчення та аналіз судової практики, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, зважаючи на зазначення в акті від 21 серпня 2026 року послуг (вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, вивчення та аналіз судової практики, підготовка позовної заяви), які по суті зводяться до підготовки та подання позовної заяви (відповідь на відзив, інші процесуальні документи не подавалися), суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати у сумі 1064,96 грн, підтверджені квитанцією про сплату судового збору (а.с.7).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3064,96 грн (1064,96 грн витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, та 2000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38592652) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області судові витрати у сумі 3064,96 грн (три тисячі шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк