Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №120/17521/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2026 р. Справа № 120/17521/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Ільчук Г.В.

представників позивача: Білан В.В., Сороки С.А. (поза межами суду)

представника відповідача: Костюка В.В. (поза межами суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ"

до: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 № 1698 "Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 23.09.2025 № 1518".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що Товариство має ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії Споживачу.

Постановою НКРЕКП від 13.11.2024 № 1940 Товариство внесено до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2025 рік, дата початку перевірки - 22.09.2025.

НКРЕКП, на підставі викладеної у Акті інформації, прийнято 21.10.2025 Оскаржувану постанову, якою накладено штраф на Позивача у розмірі 595 000 грн., з підстав недопуску Товариством Регулятора до проведення планової перевірки.

Позивач не погоджується із спірною постановою, вважає її протиправною. За доводами позивача перевірка Ліцензіата проведена з порушеннями положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженою постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.10.2025 № 1698 "Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 23.09.2025 № 1518" до моменту вирішення справи по суті.

Ухвалою від 22.12.2025 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав відзив у якому заявлені вимоги заперечує. По суті спору відповідач вказав, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2025 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.11.2024 № 1940, та посвідчення на проведення планової перевірки від 17.09.2025 № 493, НКРЕКП мала здійснити планову перевірку дотримання ТОВ «ВІТО ЕНЕРДЖИ» щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії споживачу), за період діяльності з 03.01.2019 по 31.12.2024.

За результатами перевірки Регулятором складений Акт про відмову суб`єкта у проведенні перевірки щодо дотримання ним вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу від 22.09.2025 № 223 (далі - Акт № 223), яким встановлено та зафіксовано порушення. Зокрема, Ліцензіатом шляхом надсилання 22.09.2025 на електронну пошту Сектору НКРЕКП у Вінницькій області частково надано інформацію у вигляді окремих 8 папок, не у повному обсязі відповідно до Запиту.

Комісія з проведення перевірки під час ознайомлення із наданою Ліцензіатом інформацією, встановила, що така не структурована за розділами та пунктами, як того вимагав Запит, подана в хаотичному порядку, вміст папок та назви файлів також без прив`язки до конкретних пунктів Запиту, без необхідних пояснень. Із 86 таблиць Запиту Ліцензіатом заповнено 12. На решту запитань Запиту інформація взагалі не надана.

Сукупність наведених вище обставин фактично унеможливила здійснення Комісією з проведення перевірки належного аналізу наданої інформації, та, відповідно, здійснення перевірки ліцензованої діяльності Товариства, складення акту планової перевірки його діяльності за період з 03.06.2019 по 31.12.2024 і винесення висновків щодо наявності/ відсутності порушень Ліцензійних умов та інших вимог законодавства по питанням згідно з Переліком питань для перевірки дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов суб`єктами господарської діяльності, які здійснюють постачання електричної енергії, який встановлено Додатком 8 до Порядку контролю № 428.

Підпунктом 16 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що правопорушенням на ринку електричної енергії, зокрема, є невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Враховуючи вищевикладене, згідно із положеннями абзацу шостого пункту 7.3 глави 7 Порядку контролю № 428 та на підставі пункту 7.6 глави 7 Порядку контролю № 428, яким передбачено, що у разі відмови у проведенні перевірки в перший день перевірки складається акт про відмову у проведенні перевірки за формою, наведеною в додатку 23 до цього Порядку, комісією з проведення перевірки складено Акт № 223 про відмову ліцензіата у проведенні перевірки.

Відповідач звертає увагу, що Товариство листом від 03.10.2025 №12-10 надало до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування до Акта № 223, які опрацьовані Регулятором та враховані при прийнятті Рішень Регулятора.

Таким чином, 21.10.2025 на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання за результатами розгляду Акту № 223 прийнято: Постанову №1698, якою Регулятором накладено штраф у розмірі 595 000,00 грн на Товариство за недотримання Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Тож відповідач вважає, що спірна постанова прийнята НКРЕКП в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації.

Представник позивача подала відповідь на відзив, у якій спростовувала доводи відповідача та навела мотиви їх відхилення. Зокрема, вказала що Планова перевірка проводиться за умови надання ліцензіату письмового повідомлення про проведення планової перевірки за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку від 14.06.2018 № 428, не пізніше як за 10 днів до її початку. Як обумовлено п. 3.5 Порядку строк надання інформації на запит комісії з перевірки про уточнення інформації по питаннях перевірки та/або вже наданої ліцензіатом інформації під час планової перевірки не може становити менше трьох робочих днів, а якщо відповідна інформація має великий обсяг, то менше 10 робочих днів.

Водночас, представник вказує, що до початку проведення перевірки, НКРЕКП неодноразово порушено визначену ним же процедуру, а саме, щодо забезпечення можливості належним чином надання Ліцензіатом відповіді на Запит. Останнім у максимально можливому обсязі підготовлено інформацію, що не може свідчити про відмову його від проведення перевірки та недопуск Регулятора до такої.

У запереченнях відповідач ствердив, що часткове надання Ліцензіатом інформації та документів не усуває факту перешкоджання здійсненню перевірки та правомірно може бути кваліфіковане Регулятором як недопуск до перевірки, що є самостійним порушенням ліцензійних умов і підставою для застосування відповідних заходів реагування.

У письмових поясненнях представник позивача додатково зазначила, що 14.10.2025 Товариства, до прийняття Оскаржуваної постанови, звернулось до НКРЕКП із заявою (Вих. №26-10) про проведення позапланової перевірки ліцензіата з питань планової перевірки.

НКРЕКП 21.10.2025 прийнято Постанову №1693 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІТО ЕНЕРДЖИ» у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу». На виконання цієї постанови, НКРЕКП проведено позапланову перевірку з питань планової перевірки, яка тривала з 24.11.2025 по 23.12.2025.

За результатами проведення позапланової перевірки з питань планової, відповідачем прийнято Постанову №92 від 20.01.2026 «Про застосування санкцій до ТОВ «ВІТО ЕНЕРДЖИ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії». Відповідно до цієї постанови, за результатами опрацювання наданих Товариством інформації та документів на Товариство накладено штраф за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії у розмірі 272 000 грн.

Тож, представник позивача акцентує на неспівмірності застосованого штрафу за спірною постановою у розмірі 595 000,00 грн, що стосуються питань, які за характером та практикою реагування Регулятора в аналогічних випадках раніше оцінювалися як такі, що можуть бути усунуті шляхом надання застережень без застосування фінансових санкцій.

В контексті питання розміру застосованого штрафу у Постанові № 1698 представник відповідача надав 09.06.2026 додаткові письмові пояснення щодо Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 (далі - Порядок № 1800).

Ухвалою від 30.03.2026 постановлено розгляд справи № 120/17521/25 проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.

В ході судового розгляду учасники процесу підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, наведених в заявах по суті.

Суд, заслухавши доводи сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі Постанови НКРЕКП від 31.05.2019 року № 902 "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ "БІНАР ЕНЕРДЖІ", ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ", ТОВ "ГАЗ УКРАЇНИ", ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА УКРАЇНА ЄК", ТОВ "МСК-257-810", ПРАТ "НВО "РАССВЕТ-ЕНЕРГО"; КП "ОІТЦ", ТОВ "РЕГІОНАЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ТОВ "УКРГАЗДОБИЧ" та ТОВ "УКРГОЛДГРЕЙН".

Відомості про інші ліцензії у Ліцензіата, зокрема з виробництва електричної енергії, матеріали справи не містить, що не заперечується сторонами.

Постановою НКРЕКП від 13.11.2024 № 1940 ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" внесено до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2025 рік, із датою початку перевірки - 22.09.2025 із строком здійснення заходу 5 робочих днів (далі - План).

Відповідно до Плану перевірка ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" (внесеним за порядковим номером 152 згідно з додатком) мала проводитись з питань дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії споживачу), за період діяльності з 03.01.2019 по 31.12.2024.

Позивачем 08.09.2025 отримано на електронну пошту Запит від Сектору НКРЕКП у Вінницькій області на проведення планової перевірки ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" щодо дотримання ліцензійних вимог з виробництва електричної енергії.

У відповідь товариство повідомило Сектор НКРЕКП у Вінницькій області, що відповідно до отриманої Ліцензії товариство здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії Споживачу, а не з виробництва електричної енергії.

Відповідно до наступного запиту, отриманого електронним зв`язком 10.09.2025 о 16:06 год, містив обов`язок Ліцензіата у строк до 22.09.2025 надати інформацію щодо подання форми звітності № 20 НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» до Сектору НКРЕКП у Чернігівській області за 2019-2024 рік, хоча місцезнаходження Ліцензіата є Вінницька область (п.1.7). Крім того, у запиті містилась вимога надати інформацію за 2017-2024 рік окремо по роках, хоча період перевірки мав охоплювати період з червня 2019 року (п. 1.6).

Засобами оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" цей Запит Товариством отримано 12.09.2025, що підтверджується копією конверту з відміткою про вручення.

Товариством 22.09.2025 забезпечено фактичний доступ Регулятора до здійснення перевірки, що не заперечується сторонами. Управлінню НКРЕКП у Вінницькій області надано пояснення та документи на Запит з використанням e-mail та USB-носія. Водночас, повідмлено, що у зв`язку з значним обсягом інформації (період, що перевіряється, охоплює майже 6 років, станом на початок перевірки на підприємстві працює всього 4 людини, строк для підготовки відповіді на запит обсягом 44 сторінки - 7 робочих днів), тому решта інформації та документів буде підготовлено та надано Товариством Регулятору до завершення перевірки.

Сектором НКРЕКП у Вінницькій області 22.09.2025 складений Акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу №223 (далі - Акт), який направлено позивачу 26.09.2025 засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА», що не заперечується сторонами та підтверджується конвертом, роздруківкою трекінг відправлення. Цей Акт позивачем отримано засобами поштового зв`язку 30.09.2025.

Водночас, Постановою НКРЕКП від 23.09.2025 №1518 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" Комісією продовжено товариству строк проведення перевірки на два робочих дні.

Товариством в межах строку проведення перевірки 26.09.2025 доповнено раніше подану інформацію та направлено додаткові документи згідно з Запитом на електронну пошту Управління НКРЕКП у Вінницькій області.

Після отримання 30.09.2025 Акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки, позивач на електронну пошту НКРЕКП, Сектору НКРЕКП у Вінницькій області надіслав з використанням КЕП письмові пояснення до Акту з проханням провести позапланову перевірку ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" з питань, що підлягають перевірці при проведенні планової перевірки.

Надалі, товариство направило письмові заперечення до опублікаваних 08.10.2025 проєкту постанови НКРЕКП "Про накладення штрафу на ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 23 вересня 2025 року № 1518" та Обґрунтування до нього, з повторним проханням провести позапланову перевірку ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" з питань, що підлягають перевірці при проведенні планової перевірки.

14.10.2025 товариство направило на електронну пошту НКРЕКП Заяву про проведення позапланової перевірки ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" з питань, що підлягають перевірці при проведенні планової перевірки.

НКРЕКП 21.10.2025 прийнято Оскаржувану Постанову № 1698 "Про накладення штрафу на ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за недотримання вимог нормативно правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 23 вересня 2025 року №1518" (з урахуванням уточнених Обгрунтувань до проєкту постанови).

З 24.11.2025 по 23.12.2025 відповідачем проведена позапланова перевірка товариства з питань планової, за наслідками якої прийнята Постанова №92 від 20.01.2026 "Про застосування санкцій до ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії".

Відповідно до цієї постанови, за результатами опрацювання наданих Товариством інформації та документів на останнього накладено штраф за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії у розмірі 272 000 грн.

Позивач оскаржує Постанову НКРЕКП від 21.10.2025№ 1698 якою накладено на нього штраф у розмірі 595 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до статті 4 Закону № 1540-VIII, основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення.

Частинами першою - третьою статті 19 Закону № 1540-VIII обумовлено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Відповідно до п. 4. ч. 2 ст. 17 Закону №1540-VIII, Регулятор має право вимагати від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.

Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який набрав чинності 12 серпня 2018 року (далі - Порядок № 428), який застосовується комісією при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Порядку №428 планова перевірка проводиться за умови надання ліцензіату письмового повідомлення про проведення планової перевірки за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку, не пізніше як за 10 днів до її початку.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом (за місцезнаходженням ліцензіата згідно з даними, що містяться в ліцензійній справі, або місцем провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню) та на електронну пошту ліцензіата, зазначену в ліцензійному реєстрі, або вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата під розписку з реєстрацією в журналі вхідної кореспонденції.

Разом з письмовим повідомленням ліцензіата про проведення планової перевірки комісія з перевірки направляє ліцензіату запити з переліком інформації та документів, які необхідно надати для перевірки дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов, відповідно до питань перевірки.

Ліцензіат зобов`язаний надати відповідь на зазначений запит із відповідними матеріалами в зазначений у запиті строк.

Строк надання інформації на запит комісії з перевірки про уточнення інформації по питаннях перевірки та/або вже наданої ліцензіатом інформації під час планової перевірки не може становити менше трьох робочих днів, а якщо відповідна інформація має великий обсяг, то менше 10 робочих днів. Положення цього абзацу не застосовуються під час проведення перевірок суб`єктів малого підприємництва, у тому числі суб`єктів мікропідприємництва.

Так, спірною Постановою № 1698 Регулятором накладено штраф у розмірі 595 000,00 грн на Товариство, за недотримання Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, а саме:

абзацу другого пункту 3.5 глави 3 у частині надання відповіді на запит комісії з перевірки з переліком інформації та документів, які необхідно надати для перевірки дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов, відповідно до питань перевірки із відповідними матеріалами, у зазначений у запиті строк,

абзаців першого, третього та четвертого пункту 9.2 глави 9 у частині допуску членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за умови дотримання вимог цього Порядку та забезпечення умов для проведення перевірки і надання всіх необхідних документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час перевірки, у вигляді, наведеному в запиті комісії з перевірки, відповідно до закону у терміни/строки, що відповідають обсягу запитуваної інформації.

Відповідно до Акту від 22.09.2025 акцентовано, зокрема, що у Запиті було попереджено, що незабезпечення проведення виїзної планової перевірки, пов`язане з ненаданням вищезазначеної інформації в обумовлений термін, буде вважатися порушенням ліцензійних умов в частині обов`язку надавати Комісії документи, їх копії, інформацію (дані, відомості, звітність), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (а.с. 67 т.1 зворот).

В контексті порушення Ліцензіатом ліцензійних умов в частині обов`язку надавати Комісії документи, суд зазначає, що Верховний Суд висловлював правову позицію з приводу того, що недопуск посадових осіб НКРЕКП до перевірки не є порушенням Ліцензійних умов. Зокрема, такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19 та від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.4 Порядку №428, під відмовою у проведенні перевірки - є недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законодавством та цим Порядком підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом, суб`єктом, що належать до особливої групи споживачів, при провадженні діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, відсутність ліцензіата за його місцезнаходженням згідно з даними, що містяться у ліцензійній справі, відсутність уповноваженої особи ліцензіата, суб`єкта, що належать до особливої групи споживачів, за його місцезнаходженням протягом першого дня перевірки).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону, регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, зокрема, за несвоєчасне надання інформації Регулятору - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ненадання інформації Регулятору або надання завідомо недостовірних даних - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тотожні за змістом приписи містяться у главі 10 Порядку №428

Відповідач у своїх заявах по суті та у судовому засіданні вказує, що ненадання документів та інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, є підставою вважати, що була відмова у проведенні перевірки.

Тож, суд досліджуючи спірне питання щодо обсягу та строку наданих документів та інформації щодо предмета перевірки, зазначає таке.

Аналіз наведених вище приписів п. 4. ч. 2 ст. 17 Закону та п. 3.5. Порядку №428 дає змогу дійти висновку, що повідомлення про проведення планової перевірки має бути направлено не пізніше ніж за 10 днів (без конкретизації робочих чи календарних), в той час як строк надання інформації на запит комісії з перевірки не може бути меншим ніж 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Здобутими у справі доказами підтверджується, що Запит обсягом 44 сторінки від Сектору НКРЕКП у Вінницькій області на проведення планової перевірки ТОВ «ВІТО ЕНЕРДЖИ» надійшов на електронну пошту 10.09.2025 о 16:06 год, тобто за 7 робочих днів, що не відповідає установленим п. 4. ч. 2 ст. 17 Закону та п. 3.5. Порядку №428 термінам.

До того ж, Запит містив ряд недоліків, зокрема, п. 1.7. Запиту містив обов`язок Ліцензіата надати інформацію щодо подання форми звітності № 20 НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» до Сектору НКРЕКП у Чернігівській області за 2019-2024 рік, хоча місцезнаходження Ліцензіата не є територія Чернігівської області; п. 1.6. Запиту також містив вимогу надати інформацію за 2017-2024 рік окремо по роках, хоча період перевірки мав охоплювати період з червня 2019 року.

У цьому контексті слід звернути увагу на дотримання відповідачем у спірних правовідносинах принципу належного урядування.

Суд зазначає, що за сталою практикою Європейського Суду, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Тож, процедура надання Ліцензіатом документів визначена Порядком №428, який затверджений самим відповідачем, тому дотримання цих приписів є обов`язком для останнього, що зроблено не було.

Водночас, як свідчать матеріали справи, перевіряючими 22.09.2025 складений Акт про відмову Ліцензіата від проведення перевірки.

Натомість, відповідно до п. 7.6 Порядку №428, у разі відмови у проведенні перевірки в перший день перевірки складається акт про відмову у проведенні перевірки за формою, наведеною в додатку 23 до цього Порядку. Акт про відмову у проведенні перевірки надсилається суб`єкту, діяльність якого перевірялася, рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Другий примірник акта про відмову у проведенні перевірки зберігається в НКРЕКП.

Такий акт вважається врученим у день його отримання або на п`ятий календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, у якому обслуговується одержувач.

Перевірка при цьому вважається завершеною та акт перевірки за формою, наведеною в додатку 21 до цього Порядку, не складається.

Відповідно до Акту від 22.09.2025, товариство надало Комісії інформацію в електронному вигляді частково у вигляді окремих 8 папок, не у повному обсязі відповідно до Запиту. Інформація не структурована за розділами та пунктами, як того вимагав запит, подана в хаотичному порядку. Із 86 таблиць Ліцензіатом заповнено 12. Сукупність наведених вище обставин фактично унеможливила здійснення Комісією з проведекння перевірки належного аналізу.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, товариству продовжено строк проведення перевірки на два робочих дні відповідно до постанови НКРЕКП від 23.09.2025 №1518 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "ВІТО ЕНЕРДЖИ".

Тож, наведені вище обставини дають підстави для висновку, що перевірка Лецензіата продовжена, що виключає підстави стверджувати про не допуск перевіряючих до перевірки.

До того ж, часткове надання документів та ненадання таких, що є проявом недопуску, та, відповідно, відмови від проведення перевірки є різними поняттями за своєю суттю. Забезпечення Ліцензіатом надання інформації та документів у обсязі, що дозволяє розпочати аналіз дотримання Ліцензіатом Ліцензійних умов, що підтверджується продовженням строк проведення перевірки, не може тлумачитись як «відмова від перевірки».

Будь-яке інше тлумачення не відповідає принципу «юридичної визначеності», «якості закону» та призвело б до ситуації, коли неподання Ліцензіатами хоча б одного документу вже могло б тлумачитись як недопуск Регулятора до перевірки.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що перевірка Ліцензіата проведена з порушеннями положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” та Порядку № 428.

Крім того, відповідно до преамбули спірної постанови, відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 1800, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, накладено штраф у розмірі 595 000 грн на Товариство за недотримання Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Відповідно до ч. 4 ст 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".

У запереченнях відповідач ствердив, що часткове надання Ліцензіатом інформації та документів не усуває факту перешкоджання здійсненню перевірки та правомірно може бути кваліфіковане Регулятором як недопуск до перевірки, що є самостійним порушенням ліцензійних умов і підставою для застосування відповідних заходів реагування.

Надаючи оцінку цим доводам суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 77 Закону України «При ринок електричної енергії» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина друга статті 77 цього ж Закону розкриває, що саме є порушенням нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, визначаючи перелік таких правопорушень, до яких віднесено, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2); неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності (пункт 7); створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю) (пункт 9); невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів (пункт 16).

Правова конструкція частини першої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що учасники ринку електричної енергії несуть відповідальність у встановленому законом порядку та розмірах за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У частині другій цієї ж статті законодавець уточнює перелік правопорушень таких нормативно-правових актів, який є вичерпним. При цьому правопорушення у вигляді невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів, передбаченої цим Законом, є окремим видом правопорушення, яке виділено у пункті 16 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» поряд (окремо) з таким видом правопорушення, як недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що визначено у пункті 2 частини другої цієї ж статті, а також створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю), що обумовлено пунктом 9 статті 77 Закону.

Згідно з частиною 3 статті 77 вказаного вище Закону, у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) припинення дії ліцензії.

Пункт 4 частини четвертої статті 77 цього ж Закону містить перелік правопорушень, за які до учасника ринку електричної енергії може бути застосована санкція у вигляді штрафу.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлений штраф від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках, відмову у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії", залишення оператором системи передачі, оператором системи розподілу або оператором малої системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі, системи розподілу або малої системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмову у її прийнятті;

ґ) за неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередачі та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження підстанцій та резерву потужності) з прив`язкою до географічних даних геоінформаційної системи.

Відповідно до п. 5 частини четвертої статті 77 Закону встановлений штраф від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень;

б) за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Регулятору, оператору системи передачі, оператору системи розподілу, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законодавством, а також за неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора.

При цьому, законодавець не звільняє суб`єкта господарювання, що є учасником ринку електричної енергії, від відповідальності, передбаченої Законом, а встановлює в частині третій статті 77 вказаного Закону, окрім штрафу, інші види санкцій, зокрема попередження про необхідність усунення порушень.

Відповідач в своїх письмових поясненнях вказує, що розмір штрафу визначено відповідно до Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1800 (далі - Порядок №1800).

З цього приводу суд зазначає, що статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» обумовлено, що відповідно до порядку (методики) визначення розміру штрафів, затвердженого Регулятором, застосовуються штрафи передбачені пунктами 5-1 - 5-5 цієї статті. Водночас, Законом не передбачено застосування Порядку (методики) до правопорушень передбачених п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 77.

Ба більше, відповідно до п. 5 частини четвертої статті 77 Закону встановлений штраф від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 17 000грн до 170 000грн.

Натомість пункт 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» обумовлює штраф від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що підпадає за порушення, що виражається у недотриманні вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.п. в)).

Також за доводами відповідача, вчинене правопорушення, враховуючи положення п. 2.2.9 Порядку №1800, визначається як порушення законодавства/правил/технічних умов, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності, та відповідно застосовується до ліцензіата за вказане правопорушення максимальний розмір штрафу, що становить 1 700 000грн.

В контексті цього суд зазначає, що в аспекті забезпечення юридичної визначеності у питанні правового регулювання виду та розмірів санкцій за правопорушення на ринку енергетики та комунальних послуг, Верховний Суд зробив правовий висновок, висловлений у постановах від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19, від 8 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 2 листопада 2022 року у справі № 260/2484/21, відповідно до якого широке тлумачення положення «інші нормативно-правові акти», застосованого у Ліцензійних умовах може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.

Також Верховний Суд у вищезгаданих правових висновках зазначив, що: «За усталеною практикою Європейського суду з прав людини вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи».

Такий же підхід застосував Верховний Суд у постанові від 01.05.2023 у справі 540/913/21.

З приводу покликання відповідача на п. 2.1.2. Порядку №1800, в силу якого у разі безпідставної відмови ліцензіата у проведенні перевірки, що є порушенням ліцензійних умов та/або законодавства у відповідній сфері, та/або у разі повторного ненадання завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу НКРЕКП може застосовуватися санкція у вигляді накладення штрафу за вчинення такого порушення у максимальному розмірі, встановленому законами України “Про ринок електричної енергії”, “Про природні монополії”, “Про ринок природного газу”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання”.

Суд зазначає, що до позивача спірною постановою застосований штраф у розмірі 595 000 грн з урахуванням максимального розміру 1 700 000 грн як базової величини з коригуванням його розміру за пом`яшуючих обставин, що відображено відповідачем у додаткових поясненнях (а.с. 70-75 т. 13).

Проте, ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» не передбачає штрафу у максимальному розмірі за недотримання Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, що зазначено у спірній постанові. А застосування Порядку №1800 у спірних правовідносинах за наведеного вище правового регулювання не відповідає положенням ст. 77 Закону.

До того ж, Верховний Суд виснував, що недопуск посадових осіб НКРЕКП до перевірки не є порушенням Ліцензійних умов (справа № 640/20494/19, № 824/266/20-а).

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що спірна постанови від 21.10.2025 № 1698 НКРЕКП, не відповідає критеріям правомірних, обумовлених ст. 2 КАС України, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 7140,00грн згідно з квитанцією від 16.12.2025 (а.с. 13 т.1).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, cуд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1698 від 21.10.2025 "Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю у розмірі 595 000 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 23.09.2025 №1518.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" за рахунок бюджетних асинувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 140 грн (сім тисяч сто сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТО ЕНЕРДЖИ" (23222, вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, РНОКПП 42046566);

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), б. 19, Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133).

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна