Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №703/1947/26
Суддя: Биба Ю. В.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/701/26 Справа № 703/1947/26 Категорія: ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі адвоката Мартьянова В.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мартьянова В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП
в с т а н о в и в:
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, постановлено стягнути судовий збір на користь держави 665,60 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №621831 від 23 березня 2026 року, ОСОБА_1 23 березня 2026 року о 07 год. 00 хв. в м.Сміла по вул.Трипільська керував автомобілем «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 .С., не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР України. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Відповідальність за ці дії передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №621832 від 23 березня 2026 року, ОСОБА_1 23 березня 2026 року о 07 год. 00 хв. в м.Сміла по вул.Трипільська керував автомобілем «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 .С., з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголя з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку у закладі ЧОНД відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Відповідальність за ці дії передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Мартьянов В.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Також просить визначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Захисник зазначає, що оскаржувана постанова є помилковою і незаконною, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, оскільки не було надано оцінки доказам в повній мірі, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про час та дату судового засідання, що позбавило його можливості користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Матеріали справи містять судову повістку про повідомлення ОСОБА_2 , який не є суб`єктом притягнення до відповідальності у цій справі. Інше повідомлення було направлено на невідповідну місцю проживання неіснуючу адресу.
Щодо телефонограми апелянт зазначає, що жодних дзвінків від Смілянського міськрайонного суду ОСОБА_1 не отримував, смс-повідомлення про час та місце розгляду справи суд йому не направляв, також в ній неправильно зазначено прізвище особи – ОСОБА_3 . Така телефонограма не є належним повідомленням особи, оскільки не передбачена чинним КУпАП України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнає повністю, і вважає, що працівниками поліції упереджено, незаконно та на припущеннях складено відносно нього обидва протоколи. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, його ніхто із працівників поліції не зупиняв, тому вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення.
Адвокат звертає увагу, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, не зафіксовано зупинки транспортного засобу Хюндай під керуванням водія ОСОБА_1 , а також причини зупинки цього транспорту.
Також просить суд звільнити ОСОБА_1 , як особу що має статус «Учасника бойових дій», від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження адвокат вказує, що ОСОБА_1 не був присутній в засіданні суду першої інстанції, оскільки не був повідомлений належним чином. Повістку про виклик до суду, смс-повідомлення та копію рішення він не отримував. Про винесене судом рішення дізнався лише із ЄДРСР. У серпні 2026 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом. 26.08.2026 року адвокат Мартьянов В.І. отримав копію постанови суду та у строки, визначені ч. 2 ст. 294 КУпАП України, подав апеляційну скаргу.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явився ОСОБА_1 , який не повідомив про поважні причини свого неприбуття, що, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог, враховуючи, що його інтереси представляє захисник Мартьянов В.І., який присутній під час апеляційного розгляду.
Заслухавши думку захисника Мартьянова В.І., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд протоколів про адміністративні правопорушення здійснювався за відсутності ОСОБА_1 . Як вказує апелянт, ОСОБА_1 копію рішення не отримував, про існування постанови дізнався із ЄДРСР, матеріали провадження не містять відомостей про її належне вручення чи направлення особі. Лише у серпні 2026 адвокат Мартьянов В.І. отримав копію постанови суду стосовно ОСОБА_1 .
Враховуючи обставини, зазначені вище, суд вважає справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку поважними, та вбачає необхідним його поновити.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621832 від 23.03.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого водій ОСОБА_1 о 07 год. 00 хв. в м. Сміла по вул. Трипільська керував автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку у закладі ЧОПНД відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Відповідальність за ці дії передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621831 від 23.03.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого водій ОСОБА_1 о 07 год. 00 хв. в м. Сміла по вул. Трипільська керував автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР України. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Відповідальність за ці дії передбачена ч.5 ст.126 КУпАП;
- постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6852613 від 17.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв`язку з виявленими ознаками – запах алкоголю з порожнини рота, ОСОБА_3 відмовився від огляду;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров`я «ЧОПНД» від 23.03.2026, відповідно до якого, в результаті огляду, у ОСОБА_3 виявлено ознаки сп`яніння – різкий запах алкоголю з рота, огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи;
- довідки ВП №2 УП ГУНП в Черкаській області, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- довідки ВП №2 УП ГУНП в Черкаській області, згідно якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України не притягувався;
- відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Даний відеозапис повторно переглянуто апеляційним судом.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , зафіксовано його розмову з поліцейським, у ході якої з`ясувалось, що останній їде на операцію. Коли у водія попросили пред`явити водійське посвідчення він відповів, що його немає і він ще не закінчив навчання. Патрульний перевірив цю інформацію і повідомив ОСОБА_1 , що той був позбавлений права керувати транспортними засобами. У зв`язку з цим на ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. В ході розмови патрульним поліції також було виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим неодноразово запропоновано пройти огляд на місці або у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився. Водієві роз`яснили, що наслідком такої відмови буде складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Надавати будь-які пояснення водій відмовився, зазначивши, що надасть їх в суді.
Переглянутий відеозапис дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка є дружиною ОСОБА_1 . Вона повідомила, що 23.03.2026 за кермом автомобіля їхала вона і саме вона, побачивши працівників поліції, розвернула авто та пішла в туалет. Коли повернулась – біля чоловіка стояли працівники поліції, тому побоялась підійти.
Покази свідка апеляційний суд оцінює критично, оскільки допитана є близьким родичем особи, що притягується до відповідальності. Також враховується те, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, її зафіксовано не було.
Доводи апелянта щодо наналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, врахуючи наступне.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 його було повідомлено про те, що справа буде розглядатись в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області за викликом особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
Однак ОСОБА_1 не навів доказів прояву ним належної процесуальної поведінки та готовності брати активну участь у розгляді справи, а також не вжив заходів для отримання інформації щодо розгляду справи щодо нього.
Враховуючи те, що порушник при складанні адміністративного протоколу вказав адресу, яка не відповідає його фактичному місцю проживання, особу було повідомлено за зазначеним у матеріалах провадження номером телефону. Відповідно судом було застосовано всі доступні та можливі заходи повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи.
Щодо доводів апелянта про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу та його неправомірної зупинки апеляційний суд зазначає, що сам ОСОБА_1 , як вбачається із відеозапису, жодного разу не заперечив щодо цього.
Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи. Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.
При цьому врахувується те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .
Відповідно вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та під час стандартної перевірки документів та спілкування із ОСОБА_1 було встановлено відсутність у нього водійського посвідчення та ознаки алкогольного сп`яніння.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Ураховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з застосуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 має бути звільнений від сплати судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12. п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що у даній справі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскаржуваною постановою правомірно стягнуто з нього на користь держави судовий збір у даній справі.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП
п о с т а н о в и в :
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Мартьянова В.І. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua