Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №550/639/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №550/639/25

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/639/25 Номер провадження 22-ц/814/3489/26, 22-ц/814/3489/26Головуючий у 1-й інстанції Литвин В.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року та ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої загибеллю бджіл,-

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача майнову шкоду- реальні збитки та упущену вигоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 1 368 164,50 грн., завдану моральну шкоду у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 50 000,00 грн., а також вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником зареєстрованої в установленому законодавством порядку стаціонарної пасіки, що підтверджено ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-62, виданим 27.04.2021, паспорт пасіки є документом про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Пасіка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначав, що станом на 13.06.2022 пасіка складалась із 53 бджолиних сімей. Станом на 04.04.2022 бджоли були клінічно здорові, що підтверджується актом епізоотичного обстеження пасіки від 04.04.2022.

Згідно з даними державного реєстру потужностей операторів ринку пасіка позивача зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів за № r-UA-16-24-283, що підтверджується повідомленням Чутівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 07.09.2020 № 01-27/37-24/248.

У червні 2022 року відповідач ПСП «Дружба» застосувало на посівах гороху, в тому числі на полі, яке знаходиться на відстані близько 4 км від пасіки позивача, пестициди.

Вказував, що відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» позивача не було завчасно (за 3 доби) попереджено через засоби масової інформації про початок обробки медоносних рослин та застосування засобів захисту рослин.

11.06.2022 позивач виявив на своїй пасіці масовий падіж бджіл.

В подальшому 13 червня 2022 року він звернувся із письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити пасіку та зафіксувати факт отруєння бджіл, а також встановити винних осіб та розмір заподіяної йому шкоди.

Згідно акту встановлення факту отруєння бджіл від 13 червня 2022 року, складеним Комісією із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної виконавчим комітетом Чутівської селищної ради, виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз) та встановлено розмір заподіяної шкоди. Зазначав, що у добровільному порядку відповідач у шкоду не відшкодував, тому позивач вимушений бу в звернутися до суду із вказаним позовом.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» на користь ОСОБА_2 569 189 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп. шкоди, завданої загибеллю бджіл (реальних збитків), 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 7 686 (сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 75 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» на користь державного бюджету 5 891 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна) грн. 90 коп. судового збору.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача -адвоката Клименка О.Ю. про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить рішення в частині задоволених вимог скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що суд допустив низку порушень норм процесуального права, а саме безпідставно не поновив строки для подачі відзиву та залишив відзиви представників відповідача без розгляду. Також залишив без розгляду клопотання про долучення висновку експерта № 14.2 від 28.10.2025 року та клопотання про витребування доказів.

Зазначає, що у справі відсутні докази того, що саме внаслідок неправомірних дій ПСП « Дружба» відбулося отруєння бджіл, оскільки звіт за результатами якого встановлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) було складено за результатами обстеження пасіки ОСОБА_3 у с. Вільхуватка Чутівського району. В той час, як пасіка ОСОБА_2 знаходиться у с. Грякове Чутівського району, де окрім земель ПСП « Дружба» знаходяться інші землекористувачі, які вирощують такі ж культури.

Вказує, повідомлення Департаменту АПР Полтавської ОВА про те, що ПСП» Дружба» не повідомило про запланований обробіток пестицидами своїх сільськогосподарських угідь органи місцевого самоврядування та місцевих пасічників, не може бути прийнято як доказ у відповідності до ЦПК України.

Також вказує, що позивачем не надано належних доказів, щодо реалізації медової продукції у кількості та за цінами, які вказаним ним у позові, як реальні збитки.

Щодо моральної шкоди вказує, що позивачем не доведено належними доказами спричинення йому моральної шкоди.

Окрім того представником відповідача було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду, в які посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить її скасувати та увалити нове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки про понесені судові витрати було заявлено в судових дебатах, а в подальшому відповідно до норм ЦПК України подано докази, тому наявні підстави для їх стягнення.

Також із апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , в якій просила рішення районного суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення упущеної вимоги скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем надано належні та допустимі докази наявності підстав для стягнення упущеної вигоди, а саме довідку Громадської спілки «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» № 4 від 18.07.2022 року.

Окрім того вказує, що позивач не зобов`язаний подавати декларацію про доходи, оскільки він звільняється від обов`язку декларування доходів від продажу власної продукції.

10.07.2026 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційні скарги відповідача в якому просить клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судової економічної експертизи № 14.2 від 28.10.2025 року залишити без задоволенні. Визнати висновок експерта недопустимим доказом. Апеляційні скарги відповідача залишити без задоволення, а рішення районного суду в частині стягнення реальних збитків та моральної шкоди без змін.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники сторін, сторони та інші особи по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги представників сторін на рішення суду не підлягають, а апеляційна скарга представника відповідача на ухвалу суду про відмову в ухваленні додаткового рішення частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Районним судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником зареєстрованої у встановленому законом порядку пасіки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки UA-53-08-62.

З огляду на акт епізоотичного обстеження пасіки від 04.04.2022 пасіка позивача складалась із 53 бджолиних сімей та відповідала ветеринарно-санітарним вимогам.

13 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Чутівської селищної ради з проханням організувати перевірку факту отруєння бджіл з видачею відповідного акта (т.1 а.с.29).

У цей же день, 13.06.2022, комісією у складі: завідувача Чутівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини Горобця В. М.; начальника відділу економічного розвитку виконавчого комітету Чутівської селищної ради Лоєнко Л. В.; старшого інспектора, капітана поліції ВП № 3 ПРУП Шульги Р.А.; провідного спеціаліста відділу фітосанітарної безпеки Полтавського РУ Старко Н. І.; власника пасіки ОСОБА_2 складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл, яким зафіксовано: кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки - 46; бджоли утримуються у багатокорпусних вуликах (11 рамкові 435 х 300 мм); кількість бджолиних сімей, які отруїлися - 53; характер загибелі - масовий (частково загинули); відсоток загибелі - 70 %; клінічні ознаки отруєння - масова загибель бджіл, у вуликах мала кількість бджіл, не обсідають гніздо, перед вуликами трупи бджіл з витягнутими хоботками повністю. Збитки (втрати) становлять: робочі бджоли – 291,5 кг; мед - 106 кг; віск - 22,26 кг. Інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки: горох - відстань 2 км, горох - відстань 3,5 км. Інформація про власника, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок - ПСП «Дружба», с. Вільхуватка, Полтавський район; відомості про застосування пестицидів – засіб захисту рослин «Енжіо», фунгіцид «Амістар Екстра», добрива Плантагор 202020, Мікроплантагор; спосіб обробітку - наземний/на висоту рослини; дотримання вимог, правил, регламентів, інструкцій - порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ Розділ пункти 4, 6, 7, 9, 10, 13 (Інструкція затверджена наказом Мінекономрозвитку № 338 від 18.02.2021); час проведення обробітку - в денний та нічний час; ужиті власником пасіки заходи для збереження бджолиних сімей - скорочення гнізда з відбором рамок з незапечатаним медом.

Відповідно до п. 10 Акта комісією відібрані проби та зразки: трупи бджіл - 500 штук, відбирав ОСОБА_4 . Попередня причина загибелі бджіл (діагноз) – хімічний токсикоз (п. 14 Акта).

Згідно п. 13 Акта відсутні відомості щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів як органу місцевого самоврядування, так і власника пасіки.

30 червня 2022 року виконавчий комітет Чутівської селищної ради листом № 03-16/695 повідомив, що із 01 червня до 11 червня 2022 року до Чутівської селищної ради інформація від ПСП «Дружба» про проведення робіт із застосуванням засобів захисту рослин не надходила.

Згідно з повідомленням засновника, редактора газети «Чутівський край» від 29 серпня 2022 року у період із 01 січня до 20 червня 2022 року до редакції газети «Чутівський край» не надходило попереджувальної інформації від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин.

30 серпня 2022 року Товариство обмеженої відповідальністю «Медіа «Сільські новини» листом № 43 повідомило, що з 1 січня до 20 червня 2022 року попередження від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних та інших рослин не надходило і не було надруковано на сторінках газети «Сільські новини».

Згідно звіту про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 27 червня 2022 року № 003496п.м./22 проведено випробування матеріалу - підмор бджолиний 1 проба від 53 бджолосімей, що належать ОСОБА_2 , яким установлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) – 003496п.м./1/22.

Звітом про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 27 червня 2022 року № 003490п.м./22 проведено випробування матеріалів: проба зеленої маси рослин (кінець цвітіння та формування стручка) з поля, розташованого на відстані 2 км від с. Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що належить ПСП «Дружба» – 003490п.м./3/22; проба ґрунту з поля, розташованого на відстані 2 км від с. Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, засіяного горохом – кінець цвітіння та формування стручка, що належить ПСП «Дружба» - 003490п.м./4/22, - якими встановлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами).

Із відповіді виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 29.08.2022 № 03-16/1052, наданої на адвокатський запит представника позивача, вбачається, що на території Вільхуватського старостинського округу Чутівської територіальної громади Полтавської області розташовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебувають у користуванні ПСП «Дружба»: кадастровий номер 5325482700:00:002:0181, площею 5,3354 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0180, площею 5,2617 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0300, площею 5,2397 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0301, площею 5,0635 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0302, площею 2,5300 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0160, площею 5,0641 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0246, площею 11,1227 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0092, площею 5,5563 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0152, площею 5,2004 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0153, площею 5,1159 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0428, площею 5,0639 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0130, площею 5,0634 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0358, площею 5,5972 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0275, площею 5,0619 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0274, площею 5,0638 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0445, площею 1,0821 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0446, площею 1,0821 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0447, площею 1,8123 га.

Згідно довідки № 65 від 23.08.2022, складеною директором ПСП «Дружба», ПСП «Дружба» було проведено обробіток посівів гороху у червні місяці 2022 року пестицидами: Амістар Екстра, Енжіо, Нуредін Супер на полі № 11 площею 72 га, полі № 9 - 85 га, полі № 5 - 77 га та п/с - 73 га (т.1 а.с. 47).

З довідки № 64 від 23.08.2022 вбачається, що в ПСП «Дружба» ведеться облік з утримання, використання пестицидів на полях господарства і в Журналі обліку застосування пестицидів зареєстровані отрутохімікати, що вносились на посівах гороху в червні 2022 року на полі № 11 – 72 га, полі № 9 - 85 га, полі № 5 - 77 га та п/с - 73 га (т.1 а.с.46).

Відповідальною особою за проведення робіт із засобами захисту рослин в ПСП «Дружба» та встановлення попереджувальних написів у період проведення робіт з пестицидами був головний агроном ОСОБА_5 . Вказану вимогу не було виконано при обробітку пестицидами посівів гороху в ПСП «Дружба» у червні 2022 року тому, що ця культура є самозапильною рослиною. Зазначене підтверджується довідками ПСП «Дружба» від 23 серпня 2022 року № 61 та № 63 (т.1 а.с.43, 45).

Згідно з довідкою ПСП «Дружба» № 62 від 23.08.2022 на обробітку посівів гороху в ПСП «Дружба» в червні 2022 року був задіяний самохідний оприскувач Джон Дір з державним номерним знаком НОМЕР_1 (т.1 а.с. 44).

Нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджується виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року, зокрема: - наряд від 09.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 9 - 85 га та частина поля № 11 - 72 га, початок роботи 03:00 10.06.2022 (т.1 a.c. 76); - наряд від 10.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар; Екстра, залишок поля № 11 - 72 га та п/с - 73 га, початок роботи 03:00 11.06.2022 (т.1 а.с. 75);

- наряд від 11.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 5 - 77 та, початок роботи 03:00 12.06.2022 (т.1 a.c. 74).

Згідно листа № 02.5-10/4685 від 22.11.2022 Державна екологічна інспекція центрального округу Державної екологічної інспекції України на адвокатський запит повідомила, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 171/02.5-24 від 05.07.2022 ОСОБА_5 як посадову особу (головного агронома) ПСП «Дружба» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн., який сплачено 05 липня 2022 року.

У період 10-11 червня 2022 року загибель бджіл виявили на своїх пасіках й інші бджолярі у селах Вільхуватка і Грякове Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, що вбачається з листа Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації від 11.07.2022 № Л-01-31/100, у якому зокрема зазначено, що під час роботи Комісії 13 червня 2022 року встановлено, що у селах Вільхуватка та Грякове Чутівської територіальної громади на 6 пасіках частково загинули 357 бджолосімей, загибель бджіл відбулась 11 червня 2022 року внаслідок застосування пестицидів на посівах гороху ПСП «Дружба» 10 червня 2022 року. Визначено, що підприємство не повідомляло про запланований обробіток пестицидами своїх сільськогосподарських угідь органи місцевого самоврядування та місцевих пасічників.

Районним судом також встановлено, що 29 липня 2022 року та 17 березня 2025 повторно ОСОБА_2 звертався із претензією до ПСП «Дружба» на суму 1 418 164,50 грн.

Задовольняючи частково позов, районний судом виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи викладене, суд вважав, що вимоги позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, реальних збитків в розмірі, заявленому до стягнення, знайшли своє підтвердження та не спростовані відповідачем, тому підлягають до задоволення.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях. Виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості та зважаючи на реальність відшкодування, підлягають до часткового задоволення на суму 20000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог щодо відшкодування упущеної вимоги, районний суд виходив з недоведеності цих вимог.

Колегія суддів вважає такі висновки районного суду вірними з наступних підстав.

За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Частиною другою с татті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у, зокрема, неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Основні причини отруєння бджіл, установлення факту отруєння бджіл та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім`ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл, встановлює Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року №338 (надалі Інструкція №338), резекція якої була чанна на час отруєння бджіл .

Відповідно до п.п.1, 3 розділу ІІ Інструкції №338, отруєння бджіл засобами захисту рослин може настати внаслідок недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин.

Отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене: 1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування; 2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження; 3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце; 4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Згідно із п.п.3-5 розділу ІІІ Інструкції №338, фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів з метою попередження отруєння бджіл. Фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування. Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

Відповідно до п.п.1, 3, 5, 8 , 9 розділу IV Інструкції №338, обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія). До складу Комісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія; представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби; представник територіального органу Національної поліції України. До роботи Комісії залучається власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа. До роботи комісії можуть бути залучені інші особи. Склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня. Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл, який заповнюється членом комісії згідно з додатком №1. Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл від 30.01.2001 за №9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема, пунктом 7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Відповідно до пункту 7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджується виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року, зокрема:- наряд від 09.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 9 - 85 га та частина поля № 11 - 72 га, початок роботи 03:00 10.06.2022 (т.1 a.c. 76); - наряд від 10.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, залишок поля № 11 - 72 га та п/с - 73 га, початок роботи 03:00 11.06.2022 (т.1 а.с. 75); - наряд від 11.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 5 - 77 та, початок роботи 03:00 12.06.2022 (т.1 a.c. 74).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем порушення ним пунктів 4, 5 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом від 19.02.2021 №338, що полягає у не повідомленні про застосування заходів захисту рослин органи місцевого самоврядування; пунктів 8, 9, 10 цієї Інструкції - внесення токсичних хімічних речовин у денний час.

Згідно відомостей Державної екологічної інспекції України від 14.07.2022 №02-5-19/2673 підтверджено порушення саме відповідальною особою ПСП «Дружба», а не третіми особами, п.6.11.7. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 03.08.1998 №1, а також притягнуто посадову особу підприємства до адміністративної відповідальності за ст.83 КУпАП, а саме, за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2022 року виконавчий комітет Чутівської селищної ради листом № 03-16/695 повідомив, що із 01 червня до 11 червня 2022 року до Чутівської селищної ради інформація від ПСП «Дружба» про проведення робіт із застосуванням засобів захисту рослин не надходила.

Згідно з повідомленням засновника, редактора газети «Чутівський край» від 29 серпня 2022 року у період із 01 січня до 20 червня 2022 року до редакції газети «Чутівський край» не надходило попереджувальної інформації від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин.

30 серпня 2022 року Товариство обмеженої відповідальністю «Медіа «Сільські новини» листом № 43 повідомило, що з 1 січня до 20 червня 2022 року попередження від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних та інших рослин не надходило і не було надруковано на сторінках газети «Сільські новини».

Вказане вже само по собі свідчить про недотримання підприємством вимог зазначеної Інструкції про обов`язковість повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

Враховуючи, що діючим на час спричинення шкоди законодавствам ( Інструкцією №338) визначено як самостійну підставу масового отруєння бджіл засобами захисту рослин недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів, а саме внаслідок неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування, вказана бездіяльність ПСП «Дружба» як форма винної протиправної поведінки знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Щодо розміру завданих збитків слід зазначити наступне.

Додатком №2 до Інструкції №338 визначено Таблицю перевідних коефіцієнтів для продуктів бджільництва та зазначено, що 1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кілограму меду в даній області України.

Так, згідно з Актом про встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 встановлено загибель 291,5 кг робочих бджіл, 106 кг меду та 22,26 кг воску, що становить 3076,7 умовних медових одиниць. При цьому одна умовна одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кг меду.

З довідки Полтавської торгово-промислової палати вбачається, що середньоринкова ціна на внутрішньому ринку Полтавської області в червні 2022 року становила 185 грн. за 1 кг. меду. Таким чином колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що розмір завданих збитків становить 569 189,50 грн.

Щодо вимоги про відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди суд зазначає наступне.

За змістом частини першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

За положеннями статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її завдання - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 612/3521/16-ц).

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях та виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості та зважаючи на реальність відшкодування, дійшов вірного висновку р наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Щодо відмови у відшкодуванні упущеної вигоди слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої та пунктів 1, 2 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча ймовірно і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14, від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем, як доказ упущеної вигоди, надано довідку Громадської спілки «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» про ціни на продукти бджільництва та бджіл 2022 року, які бджолярем не отримано у зв`язку з загибеллю бджіл від отруєння.

Надаючи оцінку вказаному доказу, колегія суддів зазначає, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі N 127/16524/16-ц (провадження N 61-22106св18)).

Окрім того, позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі N 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі N 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі N 910/14341/18).

Оцінюючи вказану довідку, колегія суддів зазначає, що вона має інформативний характер, а саме із вказаної довідки вбачається, що втрачена вигода від неотриманого меду, зокрема вказано: мед весняно-літній, соняшниковий, прополіс. Проте за вказаних обставин неможливо встановити який саме мед знаходиться в рамочних стільниках, тому його диференціація за такою ознакою є помилковою.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновок районного суду, що позивачем не доведено належними доказами розмір упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, щодо відмови в поновленні строку на подачу відзивів та залишення їх без розгляду не знайшли свого підтвердження, оскільки були подані з порушенням строку. Слід також зазначити, що представники відповідача не скористались правом подати заяву про продовження строку на подачу відзиву.

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду щодо залишення без розгляду клопотання про витребування доказів без розгляду у зв`язку з порушенням строків його подачі. Окрім того дане клопотання стосується вимог про упущену вигоду, у стягненні якої районним судом відмовлено.

Доводи апеляційної скарги відповідачів щодо недоведеності їх вини, колегія суддів відхиляє, оскільки наявними матеріалами підтверджено причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність рішення районного суду не впливають та відхиляються колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги представника позивача щодо наявності підстав для стягнення упущеної вигоди не беруться до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг на рішення суду не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення районний суд виходив з того, що відповідачем не наведено поважних причин неподання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р у справі № 753/1203/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази про понесені судові витрати подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача до закінчення судових дебатів було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу, а також протягом п`яти днів після ухвалення рішення подано заяву про ухвалення додаткового рішення та надано докази понесених витрат на загальну суму 20000 грн ( т.3 а.с.104-111).

На вказане районний суд уваги не звернув, чим порушив норми процесуального права, а тому ухвалу слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на часткове задоволення позову, співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені витрати у розмірі 20000 грн. не відповідають критерію розумності, не зовсім є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер. Колегія суддів вважає, що слід стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375,376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" та ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року - залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року – залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року - задовольнити частково.

Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року - скасувати. Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua