Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №293/442/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №293/442/26

Суддя: Павицька Т. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №293/442/26 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.

Категорія 101 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №293/442/26 за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Лось Л.В. в селищі Черняхів Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, у якій просила:

- переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі № 293/442/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні;

- скасувати ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі №293/442/26 та прийняти нову про відкриття провадження по справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні.

В обґрунтування заяви зазначала, що 31.03.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області була подана заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі №293/442/26 суд відмовив у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Проте, рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/504/26 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служби у справах дітей Черняхівської селищної ради було встановлено, що між позивачем та відповідачем відсутній спір, що стало підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, що під час прийняття Черняхівським районним судом Житомирської області рішення по справі №293/504/26 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 були встановленні обставини які є істотними та мають суттєве значення у справі №293/442/26 та не могли бути встановленні раніше. Таким чином, прийняття рішення по справі №293/504/26 є нововиявленою обставиною, яка не була відома раніше і повинна бути врахована у справі про встановлення факту що має юридичне значення в окремому провадженні №293/442/26.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі №293/442/26 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/442/26 було прийнято рішення про відмову у відкритті провадження по справі ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України у зв`язку з наявністю спору про право. Проте вже по іншій справі встановлено відсутність в даній справі спору про право, що по логіці говорить про те, що ухвала суду по справі №293/442/26 має нові обставини, які були виявленні після прийняття ухвали суду та протирічать прийнятому рішенню. Також, в ухвалі суду зазначається, що заявник просить повторно вирішити предмет позову, яка вже розглянута у справі №293/504/26. Проте, дана справа є справою окремого провадження та не містить спору. Законодавство забороняє позивачу звертатись з одним тим самим позовом до одного і того самого відповідача, проте дана справа не містить спору взагалі. І по-друге, справа №293/504/26 була закрита на підставі відсутності спору, що є абсурдним з урахуванням факту того що розглядав її один і той самий суддя що і справу №293/442/26. Таким чином, прийняття рішення по справі №293/504/26 є нововиявленою обставиною, яка не була відома раніше і повинна бути врахована у справі про встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні №293/442/26. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у березні 2026 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2015 року, справа №293/2016/14-ц позбавлено ОСОБА_7 батьківських прав відносно дочок – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опіку та призначено їх опікуном ОСОБА_6 . Стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 350 грн щомісячно на кожну дитину на особисті розрахункові рахунки в Ощадному банку, починаючи з дня надходження позову до суду, тобто з 18.12.2014 та до повноліття дітей. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 487,20 грн. В подальшому рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року, справа №293/395/23 призначено ОСОБА_1 додатковим опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Роз`яснено ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду з позовом у загальному порядку.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами, заявник посилається на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року, справа №293/504/26, яким встановлено відсутність в даній справі спору про право.

Відмовляючи у задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що фактично заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 та відповідно повторно вирішити вимогу (предмет позову), з якого вже судом ухвалено рішення суду у справі №293/504/26, що є недопустимим. При цьому, вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні вимог цивільно-процесуального закону, а тому підстави для перегляду ухвали суду від 06.04.2026 відсутні.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.

Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Частиною другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №919/11027/18, провадження №12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, провадження №14-549зц18, пункт 26).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Для визначення обставин нововиявленими необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.

Практикою Європейського суду з прав людини визначені такі критерії для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), №52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х; mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява №4994/04, § 42-43)).

Процедура перегляду остаточного рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v. Moldova №2), №19960/04, п.46). Однак, суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

Саме національні суди оцінюють факти та надані їм докази (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain) [ВП], №30544/96, п.28, ECHR 1999-I).

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено судам, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі висновки наведені у п.25, п.26, п.27, п.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі №127/10129/17.

У справі, що розглядається, заявник, в обґрунтування підстав для перегляду ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України за нововиявленими обставинами посилався на те, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/504/26 встановлено відсутність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Цю обставину ОСОБА_1 вважає нововиявленою. Посилань на інші обставини, які заявник вважає нововиявленими заява не містить.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Відкриття провадження у справі є процесуальним питанням, яким не закінчено розгляд справи по суті.

У постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №463/6259/15-ц (провадження №61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі №2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі №2-1207/2011 (провадження №61-1546св21) зазначено, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №461/11703/15-ц (провадження №61-2382св20) зроблено правовий висновок про те, що перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалені за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Разом із тим інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не належать до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №127/2-н-439/09 (провадження №61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі №1121/1717/12-ц (провадження №61-22788св19).

Відповідно, не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами судові рішення, які не належать до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Таким чином, за змістом вказаної норми цивільного процесуального законодавства ухвала суду, якою відмовлено у відкритті провадження у справі не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №2-1244/11 (провадження №61-6739св22) вказано, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року викладеними у справі №308/11243/21 (провадження №61-6981св24).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду та вирішив по суті заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі №293/442/26 за нововиявленими обставинами, оскільки ця ухвала не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, а отже, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Тому процесуальним наслідком звернення із такою заявою мало бути постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, помилково вирішив заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по суті.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.04.2026 у справі №293/442/26 за нововиявленими обставинами було відкрито судом першої інстанції помилково, то воно підлягає закриттю.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року скасувати.

Провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03 листопада 2026 року.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Шевчук А. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua