Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №157/5/26
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 157/5/26 Провадження №33/802/984/26Головуючий у 1 інстанції:Ходачинський Р. О.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 03 серпня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25 грудня 2025 року о 19 год 20 хв по вул. Шкільна у м. Камені-Каширському Волинської області керував автомобілем марки «Renault Trafik», номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 25 грудня 2025 року о 20 год 19 хв по вул. Миколи Цюрика у м. Камені-Каширському Волинської області керував автомобілем марки «Renault Trafik», номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова, на законну вимогу поліцейського відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції у зв`язку з її незаконністю, оскільки судовий розгляд відбувся без його участі попри клопотання про відкладення судового засідання та обставини перебування його на військовій службі, що позбавило можливості реалізувати гарантоване законом право на захист. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 03.08.2026, враховуючи, що не володів інформацією щодо розгляду справи і копію судового рішення отримав лише 16.09.2026.
На думку апелянта висновок про його винуватість не може вважатися таким, що ґрунтується на достатній та належній доказовій базі, оскільки суд визнав доведеним другий епізод без належного встановлення доказів події о 20:19 год, фактично перенесено докази одного епізоду на доказування іншого, суперечності у справі не усунуто. Відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, стосується лише першого епізоду і фактично не встановлено, які саме докази доводять подію другого епізоду та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово (12.10.2026, 19.10.2026, 02.11.2026) в зазначений час та дату не з`явився, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за його відсутності
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2026 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та виніс оскаржену постанову.
Останній день строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції 13 серпня 2026 року.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 22 вересня 2026, тобто після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення необхідно вважати проходження ним військової служби та несвоєчасне отримання копії судового рішення.
Перевіряючи вищевказані доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважності причин з яких він пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за участю ОСОБА_1 , якому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, який у цей момент уже перебував на військовій службі (з 16.10.2025). При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 було проінформовано про розгляд справи в Камінь-Каширському районному суді Волинської області. Судом першої інстанції приймались необхідні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про розгляд справи і останній активно листувався з судом, подавав клопотання про відкладення судових засідань.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що в провадженні Камінь-Каширського районного суду Волинської області стосовно нього перебувають на розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та мав можливість своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення і прийняти заходи для його оскарження.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
З наявної в матеріалах справи копії довідки від 19.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у відповідній військовій частині НОМЕР_2 з 16.10.2025.
На підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме доказів перебування на службі чи наявність реальних перешкод для здійснення процесуальних дій в даній справі внаслідок проходження такої і на теперішній час до апеляційної скарги не додано.
Апелянт повинен надати достатні дані, які підтверджують, що до часу звернення з відповідною апеляційної скаргою він з поважних причин не мав можливість звернутися до суду з відповідною апеляційною скаргою та вказати, яким чином вищевказана ситуація змінилася, що дозволило йому подати апеляційну скаргу.
Зокрема, апелянт повинен був довести, що дійсно перебуває на військовій службі по час звернення з апеляційною скаргою та вказати яким чином існуюча ситуація змінилась, що надало йому можливість подати до суду відповідну апеляційну скаргу.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення має довести апелянт, який заявив таке клопотання. При цьому, апелянт повинен підтвердити реальне існування обставин на які він посилається в обґрунтування поважності своїх вимог.
Відомостей на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано. В судові засідання, призначені апеляційним судом, ОСОБА_1 не з`явився ні особисто, ні за допомогою доступних функціоналів електронного суду, будь-яких клопотань не подавав, чим позбавив суд в даному випадку можливості заслухати особисті пояснення останнього на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, оскільки перебіг процесуального строку на оскарження судового рішення починається не з дня отримання його копії, а з дня винесення судового рішення, вважаю причину пропуску строку на апеляційне оскарження не поважною, а тому у поновленні строку, апелянту, слід відмовити та відповідно до ч. 2 ст. 294 КпАП України, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 03 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua