Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №486/1580/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1580/26

Провадження № 2/486/1710/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача Сорочан В.О., відповідач ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2026 року ОСОБА_1 , яка діяла через свого представника – адвоката Сорочана В.О., через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 червня 2019 року у справі № 486/38/19 в твердій грошовій сумі з присуджених раніше 9000 грн до 24000 грн щомісячно, починаючи із дня пред?явлення позовної заяви і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18 серпня 2007 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 січня 2020 року. Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11 червня 2019 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у справі № 486/38/19 було ухвалено рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 9000 грн щомісячно, починаючи з 08 січня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

Вказане рішення суду знаходиться на виконанні у Другому відділі ДВС Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після ухвалення рішення, матеріальний стан відповідача значно поліпшився, він почав сплачувати визначені судом аліменти наперед, великими сумами, внаслідок чого постійно утворюються переплати. У підтвердження цього відповідач сам зазначає у своїй скарзі на бездіяльність державного виконавця від 09 червня 2026 року про те, що ним «у період з 30 січня 2019 року до 26 травня 2025 року добровільно було перераховано на рахунки стягувача 867177,9 грн в якості аліментів». Така платоспроможність відповідача пояснюється тим, що він є приватним підприємцем, який займається господарською діяльністю з обробки численних земельних ділянок, з яких отримує стабільний прибуток. Зі слів спільних знайомих позивача і відповідача, щомісячний заробіток останнього сягає більше 100000 грн, а річний прибуток набагато більше мільйона гривень.

31 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19 серпня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає вимоги у заявленому позивачем розмірі 24000 грн безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на скрутний матеріальний стан відповідача. Водночас, керуючись виключно інтересами своїх трьох дітей відповідач визнає позовні вимоги частково та погоджується на збільшення розміру аліментів до 10000 грн щомісячно на утримання трьох дітей, що є максимальним фінансово можливим для нього рівнем виплат. Вказує на те, що позивач обґрунтовує позовні вимоги виключно суб`єктивними припущеннями про його нібито «надприбутки» від підприємницької діяльності, а саме від обробки земельних ділянок, та маніпулює фактами, зазначаючи, що у його скарзі на бездіяльність державного виконавця від 09 червня 2026 року вказано про добровільне перерахування на її рахунки 867177,9 грн аліментів за період з 30 січня 2019 року по 26 травня 2025 року. Насправді, можливість здійснювати виплати у сумах, що перевищували встановлений судом розмір, та навіть сплачувати аліменти наперед, з?явилася у нього не за рахунок чистих доходів від бізнесу, а виключно за рахунок залучення значних кредитних коштів після початку повномасштабного вторгнення. Відповідач посилається на суттєве погіршення його матеріального стану у зв`язку з наявністю великих примусових боргів та трьох банківських кредитів, за якими він зобов`язаний щомісячно сплачувати понад 12500 грн. Також, відповідач вказує на суттєве покращення матеріального стану позивача. Остання офіційно працевлаштована у свого батька фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , де штучно декларує дохід на рівні мінімальної заробітної плати (8000 грн), з метою приховування реальних прибутків. Невідповідність задекларованої позивачем мінімальної зарплати її реальному матеріальному стану повністю підтверджується її регулярними, систематичними та тривалими поїздками за кордон до країн ЄС разом із дітьми під час дії воєнного стану. Даний факт підтверджується як офіційною відповіддю ДПСУ (АСВП № 79072329 від 10 серпня 2026 року), так і копією закордонного паспорта ОСОБА_1 , яку вона власноруч надавала до суду в матеріали іншої цивільної справи. Це свідчить про високий реальний рівень доходів позивача та стабільне благополуччя дітей. Крім того, відповідач посилається на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі № 486/1109/25, яким ОСОБА_1 було відмовлено у стягненні з ОСОБА_7 додаткових витрат.

26 серпня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказав на те, що у наданих відповідачем кредитних договорах чітко зазначається, що кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу (фінансування витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності позичальника) та на споживчі цілі позичальника, але ж ніяк не на можливість сплати аліментів. Також, зазначає, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 26 серпня 2026 року щодо відповідача існує лише одне відкрите виконавче провадження про стягнення з нього аліментів. Зазначена відповідачем інформація, яка на його думу, свідчить про суттєве покращення матеріального стану позивача, являється припущеннями самого відповідача і не підтверджено жодним доказом. Визначені рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 червня 2019 року аліменти в твердій грошовій сумі в розміру 9000 грн на трьох неповнолітніх дітей на сьогоднішній день не відповідає реаліям цін, та фактичному мінімальному прожитковому рівню. Тому просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

31 серпня 2026 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав на те що ст. 180 СК України встановлює рівний обов`язок обох батьків щодо утримання дитини. Діти забезпечені всім необхідним на високому рівні, що підтверджується їхнім регулярним міжнародним туризмом та якісним приватним медичним обслуговуванням. Позовна вимога про стягнення 24000 грн щомісячно є економічно необґрунтованою, не підтвердженою первинними фінансовими документами позивача та має ознаки наміру перекласти фінансування особистих капризів і туризму позивача на відповідача. Водночас відповідач діє добросовісно і в інтересах дітей. Попри особисту фінансову скруту та борги, він погоджується на збільшення аліментів до 10000 грн щомісячно на трьох дітей. Це є компромісним, справедливим та максимально можливим для нього рівнем виплат.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив у повному обсязі. Просив задовольнити позовні вимоги частково та збільшити розмір аліментів до 10000 грн щомісячно сукупно на трьох дітей.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 січня 2020 року /а.с. 3/.

Сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 4, 5, 6/.

Рішенням Южнукраїнського міського суду Миколаївської області у справі №486/38/19 від 11 червня 2019 року задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 9000 грн щомісячно, починаючи з 08 січня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття /а.с. 66-67/.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 червня 2019 року без змін /а.с. 68-71/.

Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20 травня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75046669 на підставі виконавчого листа (дублікат виданий згідно ухвали №486/38/19) виданого 14 травня 2024 року Южноукраїнським міським судом миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей /а.с. 12/.

До позовної заяви долучено копію скарги ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії /а.с. 7-9/ та копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року, згідно з якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної Виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельченко Т.М. щодо неврахування при здійсненні розрахунку заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження №75046669 перерахованих боржником стягувачу за період з січня 2019 року і до 16 вересня 2024 року коштів, вказаних в платіжних документах з зазначенням у призначенні платежу - «аліменти». Зобов?язано головного державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № 75046669, врахувавши перераховані боржником стягувачу за період з січня 2019 року до 16 вересня 2024 року кошти, вказані в платіжних документах з зазначенням у призначенні платежу - «аліменти» /а.с. 13-17/.

Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів /а.с. 10-11/ вбачається, що станом на 16 січня 2026 року у боржника ОСОБА_2 відсутня заборгованість по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 75046669.

Відповідачем до відзиву долучені: копія рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2024 року у справі № 486/2108/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АК «Креді Агріколь Банк» заборгованість за Договором карткового рахунку, видачу кредитної платіжної картки та їх обслуговування №850584 від 07 грудня 2012 року у сумі 244290,35 грн та витрати по сплаті судового збору 3664,35 грн /а.с. 33/; копія довідки Відділення №1 ПУМБ в м. Південноукраїнську від 10 серпня 2026 року про наявність у ОСОБА_2 перед АТ «Перший український міжнародний банк» кредитного зобов`язання за договором № 1002092070001 від 21 лютого 2022 року на загальну суму 100000 грн /а.с. 41/; копію акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501406213 від 14 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 на суму 250000 грн (на споживчі цілі) та копію квитанції про отримання 250000 грн /а.с. 42-44, 45/; копію кредитного договору №011/30256/01346242 від 30 грудня 2021 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 на суму 75000 грн (на розвиток бізнесу) /а.с. 47-54/.

Також, відповідачем надані копії відповідей на запити до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником ОСОБА_1 державного кордону у АСВП № 79072329 від 10 січня 2026 року, 22 січня 2026 року, 15 лютого 2026 року, 09 березня 2026 року, 10 серпня 2026 року та копію закордонного паспорту ОСОБА_1 з відмітками про перетин кордону у 2025 році /а.с. 34, 35, 36, 37, 38, 39/.

До відзиву долучено копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11 вересня 2025 року, відповідно до яких за період з січня 2025 року по липень 2025 року ОСОБА_1 нараховувались соціальні виплати з відповідних бюджетів (УСЗН ПМР), а також заробітна плата від ОСОБА_6 у розмірі 8010 грн на місяць /а.с. 40/.

Також, відповідач надав копію рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року у справі №486/1109/25, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів /а.с. 55-57/.

Представником позивача до відповіді на відзив долучено витяг про результати пошуку виконавчих проваджень у АСВП від 26 серпня 2026 року щодо ОСОБА_2 , відповідно до якого відносно відповідача 20 травня 2024 року відкрито ВП № 75046669 (стягувач ОСОБА_1 ). Також, міститься інформація щодо завершених виконавчих проваджень № 78175878 (стягувач ОСОБА_1 ) та № 79209601 (стягувач АТ «Креді Агріколь банк») /а.с. 61/.

Статтею 27 частинами 1 та 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789Х11 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В частині 1 ст. 3 Конвенції, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частинами 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України встановлено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Станом на 2026 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить 1756,00 грн (50% від 3512,00 грн), а мінімальний рекомендований розмір 3512 грн.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі №686/28590/23).

В силу вимог ст. 182 СК України та роз`яснень, даних у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів, позивач та її представник посилаються на те, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів, матеріальний стан відповідача покращився, оскільки він почав сплачувати визначені судом аліменти наперед, великими сумами, внаслідок чого постійно утворюються переплати. Відповідач є приватним підприємцем, який займається господарською діяльністю з обробки земельних ділянок та зі слів спільних знайомих щомісячний заробіток останнього сягає більше 100000 грн, а річний прибуток набагато більше мільйона гривень.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22.

За приписами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання трьох неповнолітніх дітей, в твердій грошовій сумі з 9000 грн до 24000 грн щомісячно.

Заявлена позивачем загальна сума аліментів у розмірі 24000 грн на місяць не підтверджується жодними належними доказами. Позивач не надала суду орієнтовного розрахунку фактичних витрат на базові потреби дітей, обмежившись лише зазначенням бажаної суми.

Доводи позивача, що відповідач має реальну фінансову можливість сплачувати аліменти у розмірі 24000 грн на трьох дітей щомісяця нічим не підтверджені. Позивачкою не було надано доказів, які б із достовірністю та достатністю стверджували про наявність підстав для збільшення розміру аліментів у зазначеному нею розмірі. Клопотань про витребування доказів позивачем та її представником не заявлено.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача на наявність у нього кредитних зобов`язань, оскільки останні ніяк не впливають на обов`язок утримувати неповнолітніх дітей.

Надані відповідачем кредитні договори, рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості, посилання відповідача на невиконання позивачем постанови Миколаївського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року у справі №486/1346/24 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 200000 грн, не підтверджують у цілому погіршення матеріального стану відповідача. Відповідач не заперечує, що займається підприємницькою діяльністю, однак, розмір своїх доходів суду не надав. В той же час, останній визнає позовні вимоги ОСОБА_1 частково та просить збільшити розмір аліментів до 10000 грн щомісячно сукупно на трьох дітей.

Посилання відповідача на суттєве покращення матеріального стану позивача та штучне заниження нею доходів, ним не доведено.

Таким чином, суд враховує те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи із засад справедливості, добросовісності і розумності, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відсутності доказів реального розміру доходу відповідача та фінансової спроможності надавати дітям допомогу у розмірі, заявленому позивачем, а саме 24000 грн на трьох дітей щомісячно, часткове визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 10000 грн, суд приходить до переконання, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання трьох неповнолітніх дітей згідно рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 червня 2019 року у справі № 486/38/19 в твердій грошовій сумі з 9000 грн до 10500 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів становить майже місячний прожитковий мінімум на кожного із дітей.

Аліменти в новому розмірі сплачуються з дня набрання цим рішенням законної сили, що відповідає статті 192 Сімейного кодексу України щодо стягнення аліментів в зміненому розмірі та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 23).

Згідно вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

В позовній заяві зазначено, що попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу становить 15000 грн.

Станом на день розгляду справи, позивачем докази понесених нею судових витрат до суду не надавались.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, на користь держави з відповідача підлягає стягненню 44 відсотки судового збору в сумі 585,73 грн (1331,20:44%=665,60), а судовий збір у сумі 745,47 грн необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 червня 2019 року у справі №486/38/19, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 08 січня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відкликати з виконання виконавчий лист, виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у справі №486/38/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 08 січня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 585 (п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 73 копійки.

Судовий збір у сумі 745 (сімсот сорок п`ять) гривень 47 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Г. А. Далматова