Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №461/4723/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 461/4723/26

Провадження № 2/486/1700/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», представник позивача Пархомчук С.В., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року на адресу Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з Галицького районного суду м. Львова надійшла цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 23 червня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 284937 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 4000 грн, дата надання кредиту 23 червня 2025 року, строк кредиту 90 днів, валюта кредиту UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

Умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Первісним кредитором на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договорм становить 7620,80 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1000 грн.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, 20 серпня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову в частині стягнення додаткових послуг Товариства, а також вважає суму витрат на правничу допомогу адвоката абсолютно неспівмірною, завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності.

Щодо необґрунтованості вимоги про стягнення послуг з обслуговування кредиту (1000 грн) Позивач просить стягнути «послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору» у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, які не були зазначені у паспорті споживчого кредиту та/або договорі. Більше того, встановлення плати за послуги, які банк/фінансова установа веде на власну користь (обслуговування рахунку, внутрішній моніторинг заборгованості, прийняття платежів), є незаконним згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду (зокрема, Постанова Велика Палата Верховного Суду у справі № 204/6936/14-ц). Оскільки кредитодавець здійснює обслуговування кредиту в рамках своєї підприємницької діяльності задля отримання прибутку у вигляді відсотків (0,72% на добу), покладання на Відповідача додаткових фіксованих витрат у розмірі 1000 грн за «обслуговування» є безпідставним.

Щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу (15500 грн) на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з Відповідача, до мінімального/символічного розміру (або повністю відмовити у їх задоволенні за неспівмірністю).

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 червня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору №284937 про надання фінансового кредиту (далі – Договір) /а.с. 22-32/. Вказаний Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL9388.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту – кредит. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 20 вересня 2025 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Згідно п. 1.3 Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

В силу п. 1.4 Договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» /а.с. 17/ підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №284937 від 23 червня 2025 року ідентифікований ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.aviracredit.com.ua/, на зазначений номер телефону на яку було відправлено ідентифікатор 380980486036.

До позовної заяви позивачем також додано додатком №1 графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту /а.с. 32-33/.

Інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» /а.с. 43/, підтверджено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача НОМЕР_1 за Договором №284937 від 23 червня 2025 року на суму 4000 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 21 вересня 2025 року у розмірі 7620,80 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1000 грн.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників /а.с. 34-38/.

Відповідно до витягу з реєстру боржників заборгованість відповідача за кредитним договором становить 7620,80 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1000 грн /а.с. 15/.

17 березня 2026 року позивач повідомив ОСОБА_1 про набуття права вимоги за кредитним договором та необхідність сплатити заборгованість /а.с. 13/.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку вбачається, заборгованість ОСОБА_1 становить 7620,80 грн/а.с. 14/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 284937 від 23 червня 2025 року вбачається, що станом 21 вересня 2025 року, фактично за 91 день, виникла заборгованість з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн, з якою суд погоджується.

Стосовно стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 2620,80 грн, суд приходить до наступного.

Як було зазначено раніше, строк кредиту складає 90 днів, до 20 вересня 2025 року (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,80 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно п. 3.3 Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Внаслідок чого, суд погоджується з нарахуванням первісним кредитором процентів в розмірі 2620,80 грн, які були нараховані за процентною ставкою 0,72% (28,80 грн в день), загальним строком кредитування 91 день, які сторони погодили підписуючи договір № 284937 від 23 червня 2025 року.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору (комісії), суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит – це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору (комісії за надання кредиту) в розмірі 25% /а.с. 22/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу фактично комісія була нарахована в день видачі кредиту, а тому є підстави вважати, що комісія видана за надання кредиту, а тому доводи відповідача про безпідставне нарахування комісії за обслуговування кредиту є недоведеними та не прийняті судом до уваги.

Посилання відповідача на постанову Верховного суду у справі № 204/6936/14-ц не заслуговує на увагу, оскільки вказана постанова не містить висновків щодо кредитних правовідносин.

Умовами Договору нарахування та сплата послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору (комісії за надання кредиту) визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заяви з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 7620,80 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1000 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн /а.с. 39/.

У заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги, акту про отримання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, рахунку від 01 вересня 2026 року, позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 15500 грн.

При врахуванні доводів відповідача стосовно неспівмірності витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

В силу положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.2, ч. 3 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №912/1025/20).

З урахуванням конкретних обставин справи, яка є справою середньої складності, що розгляд справи проведений за відсутності учасників справи, з огляду на ціну позову та значенням справи для сторони, суд дійшов до висновку про зменшення суми витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн, оскільки саме ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за індивідуальною частиною договору № 284937 про надання фінансового кредиту від 23 червня 2025 року в розмірі 7620 (сім тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 (чотири тисячі) гривень, прострочена заборгованість за відсотками – 2620 (дві тисячі шістсот двадцять) гривень 80 копійок, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, оф. 703, ЄДРПОУ 43561872.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова