Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №486/1159/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №486/1159/26

Суддя: Далматова Г. А.

Справа № 486/1159/26

Провадження № 2/486/1406/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», представники позивача Грибанов Д.В., Шкуренко І.В., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Зачепіло З.Я.,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ»), яке діє через свого представника Грибанова Д.В., звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 01 вересня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі – ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7852209.

04 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24022026 відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 54200 грн, з яких 19920 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 26280 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10 липня 2026 року представник відповідача Зачепіло З.Я. надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що договір № 7852209 від 01 вересня 2025 року, не містить ознаки Кредитного договору. Відповідно до умов Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті ТОВ «МІЛОАН». Згідно Договору, датою укладення договору між Товариством та клієнтом є дата його підписання, а Договір є укладеним з моменту відправки грошових коштів.

Просить врахувати той факт, що надана копія Договору не містить підпису відповідача. Крім того, суду не надано докази перерахування кредитних коштів на рахунок (рахунок, виписка) відповідача. Так само графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Відповідно, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 не ознайомлювали з умовами кредитування.

Також зазначає, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 54200 грн за кредитним договором № 7852209 від 01 вересня 2025 року та понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Про те, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.

Вказує на те, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Стосовно комісії вказує на те, що встановлюючи в договорі комісію, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісій надаються відповідачу. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»: «Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, надає витяг з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди в часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором споживчого кредиту».

Таким чином, відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону, відповідно до ст. 215 ЦК України та ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за неустойкою в розмірі 8000 грн, нараховувалась відповідно до ст. 625 ЦПК України за такий період, коли це було заборонено відповідно до Закону (п. 15; п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України), а відтак не можуть бути стягнуті з відповідача сума неустойки, оскільки Позичальник звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії воєнного стану.

Просить позовні вимоги задовольнити частково та ухвалити рішення про стягнення з відповідача заборгованість за тілом за вищевказаним договором позики загальною сумою 19920 грн.

21 липня 2026 року представник позивача Шкуренко І.В. через підсистему «Електронний суд» надала суду відповідь на відзив в якій вказує на те, що для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

У відповідності до умов Кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також зазначає, що згідно Кредитного договору, підписаного Відповідачем, прямо зазначено, що Відповідач підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця, а також отримала від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Законом України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану», який набрав чинності 24 січня 2024 року, внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаними змінами законодавець прямо визначив, що встановлені раніше обмеження щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань не застосовуються до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 січня 2024 року. Відтак кредитодавці за такими договорами мають законне право нараховувати та вимагати сплати неустойки (штрафу, пені), а також інших платежів, передбачених договором, у разі порушення позичальником своїх договірних зобов`язань.

Таким чином, якщо договір про споживчий кредит укладено після 24 січня 2024 року, нарахування та стягнення штрафних санкцій здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України та не суперечить спеціальним нормам Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак вважає, що вимоги Позивача про стягнення штрафних санкцій є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 вересня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 7852209 (індивідуальна частина) /а.с. 5-10/. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 121238.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.6 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн, кредит надається загальним строком на 360 днів за умови використання Позичальником Графіку платежів, з 01 вересня 2025 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником за встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) 27 серпня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Відповідно до п. 1.5 Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 65860 грн Денна процентна ставка складає 0,91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1575,88 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 85860 грн.

Згідно п.п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту 1620 грн, яка нараховується за ставкою 8,10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 8,10 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб).

Відповідно п.п. 1.5.2 Договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 64240 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Згідно п.п. 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно п.п. 1.5.4 Договору, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Пунктом 2.1 Договору, передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно п. 2.4.3 Договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із значенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк плати яких не настав або повернення кредиту такі платежі або повернення кредиту здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов Договору, вимога кредит додав втрачає чинність

До договору додатком №1 додано графік платежів /а.с. 11, 15/, додатком №2 заява на отримання кредиту № 7852209 /а.с. 12/, додаткові контактні данні позичальника /а.с.12зв./, паспорт споживчого кредиту /а.с. 13-14/ та Анкету-заяву на кредит № 7852209 /а.с. 15зв-16/.

Платіжним дорученням 161191754 від 01 вересня 2025 року /а.с. 16зв./ підтверджується перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 за кредитним договором № 7852209 ОСОБА_1 коштів на суму 20000 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості внесла кошти на загальну суму 4620 грн, чим визнала факт укладення кредитного договору, останній раз кошти були внесені 16 жовтня 2025 року на суму 3000 грн, з яких 2920 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 80 грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, в подальшому кошти відповідачем не вносились, /а.с. 17зв./, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 16 лютого 2026 року у розмірі 54200 грн, з яких 19920 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 26280 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 24022026 /а.с. 18зв.-23/, згідно якого та згідно із витягів з Реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників, позивач набув право вимоги до відповідача /а.с. 24, 25зв./.

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію № 45 від 26 лютого 2026 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату на користь ТОВ «МІЛОАН» із призначенням платежу: «Оплата згідно договору факторингу № 24022026 від 24 лютого 2026 року, без ПДВ» /а.с. 25/.

До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «ФК «ЄАПБ» /а.с. 29-32/.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вищевказаний кредитний договір був укладений позичальником ОСОБА_2 в електронній формі та підписаний нею електронним підписом, що відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

При укладенні договору відповідачкою здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без здійснення входу на сайт ТОВ «МІЛОАН» без її ідентифікації та верифікації її платіжної картки, без підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладення договору було б неможливе. Крім того ОСОБА_2 повідомила власні персональні дані, які безпосередньо містяться у долученому до позовної заяви Договорі, в тому числі реєстраційний номер облікової карти платника податків, адресу проживання, номер банківської карти, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти.

З урахуванням вищенаведеного, посилання відповідача та її представника щодо непідписання договору, суд розцінює критично як спробу ухилитись від виконання своїх зобов`язань за Договором.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Таке застосування зазначених норм матеріального права визначено в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16ц.

Тобто, неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Копія договору факторингу та реєстру боржників, надані позивачем, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Щодо дострокового стягнення заборгованості слід зазначити, що таке стягнення передбачене п. 2.4.3. Договору, крім того Верховний Суд у своїй постанові у справі № 539/402/24 висловив правову позицію щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів. Зокрема зазначено, що право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, якщо таке право прямо передбачене договором про споживчий кредит.

Як вже було зазначено вище заборгованість ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит № 7852209 від 01 вересня 2025 року станом на 16 лютого 2026 року складає 54200 грн, з яких 19920 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 26280 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) /а.с. 17зв./.

Суд погоджується з розміром заборгованості за основним зобов`язанням, оскільки відсутні дані щодо внесення відповідачем платежів на рахунок погашення заборгованості.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд приходить до наступного.

З розділу Договору «Терміни та визначення» вбачається, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п. 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуально і облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченою заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісне повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору служба підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Згідно п. 3.1.3 Договору, протягом всього строку кредитування надавати позичальнику сервіси за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов Договору, Кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернути кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані позичальником у зверненні канали комунікації.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит – це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати банком визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду) /а.с. 6/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Умовами Договору, графіком платежів а також паспортом споживчого кредиту, нарахування та сплата комісії за обслуговування кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання Договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення неустойки у розмірі 8000 грн, суд приходить до наступного.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні триває.

Судом встановлено, що фінансовою установою за період часу з 03 листопада 2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано неустойку в розмірі 8000 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 46200 грн, з яких 19920 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 26280 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2269,43 грн (85,24%)/а.с. 46/.

Доказів понесення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів позивачем не надано, а тому ці судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7852209 (індивідуальна частина) від 01 вересня 2025 року у розмірі 46200 (сорок шість тисяч двісті) гривень, з яких 19920 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 26280 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят) гривень – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua