Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №761/41032/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41032/26

Провадження № 3/761/7156/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 771025 від 14.09.2026, 14.09.2026 року о 07 год. 40 хв. у м. Києві по бульвару Тараса Шевченка, буд. 17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET CAMARO», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку із виявленням працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння це було оголошено водію та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, про що видано відповідне направлення. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вин у визнав.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів - це придатність їх для використання в адміністративному процесі за формою, на відміну від їх належності — придатності для використання за змістом.

При цьому, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі — Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі — поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є, зокрема: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного (наркотичного) сп`яніння є також виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та регулюється Інструкцією.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється.

Огляд у закладах охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами) судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п. 2.5 ПДР кореспондується з обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона виражається, зокрема, у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду. Суб`єкт правопорушення спеціальний - водій транспортного засобу. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.

У рішенні «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія додаткові обов`язки, пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з автоматичної фото- і відеотехніки, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні:

–протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 771025 від 14.09.2026, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

–направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 14.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 направлено на огляд до КНП «КМНКЛ» «Соціотерапія»;

–відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейського з місця події, яка відбулася 14.09.2026;

–відомості з реєстрів про водія (посвідчення водія НОМЕР_3 , категорія В) та транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 );

–картка обліку адміністративного правопорушення від 14.09.2026.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів. Однак протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним і беззаперечним доказом вини особи і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, згідно з якою доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, та на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя звертає увагу на те, що у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція (вимога) пройти огляд у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду, а також факт відмови водія від його проходження, якому має передувати роз`яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп`яніння.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, як це вимагає законодавство, та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, про що видано відповідне направлення. Після відмови ОСОБА_1 пройти огляд поліцейський роз`яснив водію його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зазначено у протоколі.

Щодо дотримання порядку направлення водія для проходження огляду. Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Відповідно до п. 12 розділу І Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується відповідними органами охорони здоров`я, зокрема начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2019 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп`яніння в м. Києві» Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» надано право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, порядок направлення ОСОБА_1 на огляд до зазначеного медичного закладу відповідав вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Проходження огляду в разі наявності ознак сп`яніння і законних підстав для такого огляду є обов`язком громадянина. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворює самостійний склад правопорушення, і відповідальність за неї така ж, як за керування в стані сп`яніння. Під відмовою від проходження огляду необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке може проявлятися як в активній, так і в пасивній формі.

Наявні у матеріалах справи докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою і в сукупності підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність підстав для огляду, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та відмову від його проходження. Те, що транспортний засіб належить іншій особі ( ОСОБА_2 ), не впливає на кваліфікацію дій водія. Відсутність медичного висновку є наслідком відмови особи від огляду та не свідчить про недоведеність правопорушення, склад якого полягає саме у такій відмові.

Отже, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; процедура та порядок виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння і направлення на огляд були дотримані, а органом поліції доведено наявність правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що за відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність так само, як за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а також з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нею нових правопорушень, враховуючи особу порушника, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: