Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №484/6398/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №484/6398/26

Суддя: Коваленко Н. А.

Провадження: 2/484/4537/26

Справа: 484/6398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.11.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

08.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 128860,75 грн, який обґрунтовано наступним.

21.01.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №С-001-079936-20-980. Згідно з умовами кредитного договору, максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн 00 коп., ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 50000 грн, та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48.00% річних. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 128860,75 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 45337,48 грн, заборгованість за відсотками - 83523,27 грн.

16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №1, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами. Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №С-001-079936-20-980 від 21.01.2020.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» заборгованість за Договором №С-001-079936-20-980 від 21.01.2020 у розмірі 128860,75 грн та понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою від 16.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання представник позивача не прибула, позовна заява містить прохання про розгляд справи за її відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 02.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 03.11.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

21.01.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування №С-001-079936-20-980, який було підписано позичальником власноручно.

Згідно з умовами кредитного договору, максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн 00 коп., ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 50000 грн, та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку.

Відповідно п.3.3. Договору процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних та комісію за обслуговування основної картки згідно тарифів.

Згідно п.4.8. Договору нанесенням власноручного підпису під цією угодою, позичальник підтверджує, що перед укладанням цієї угоди ознайомлений з інформацією необхідною для отримання кредиту, викладеною в паспорті споживчого кредиту із порівнянням різних пропозицій банку, з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладання угоди.

Відповідно до наданої виписки про руху коштів з 21.01.2020 по 16.12.2025 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.

З цього слідує, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в порядку, передбаченим договором.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за укладеним Договором належним чином не виконував, у зв`язку із чим, згідно з Довідкою-розрахунком заборгованості АТ «Ідея Банк», наданої позивачем до позову, за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування №С-001-079936-20-980 від 21.01.2020 станом на 16.12.2025 рахується заборгованість у розмірі 128860,75 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 45337,48 грн, заборгованість за відсотками - 83523,27 грн.

За відсутності будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості, належного виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань, суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ розміру наявного боргу.

16 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №1.

Згідно з п.2.1. Договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №2 (Лот №7) від 16 грудня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 в сумі 128860,75 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 45337,48 грн, заборгованість за відсотками - 83523,27 грн.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 128860,75 грн, так відповідач порушив вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування №С-001-079936-20-980 від 21.01.2020 у розмірі 128860,75 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 45337,48 грн, заборгованість за відсотками - 83523,27 грн.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

Позивачем при пред`явлені до суду цього позову було сплачено судовий збір відповідно до платіжного документу в розмірі 2662,40 грн, а оскільки позов задоволено у повному обсязі, то вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» надано наступні докази: ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1409470 від 25 вересня 2025 року, копію Договору про надання правової допомоги №25/09/25 від 25 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» та адвокатом Матулою В.Ю., Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року №25/09/25 на суму 6000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відтак, враховуючи типовість для позивача та його представника поданого позову і наданих до суду доказів, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 6000,00 грн до 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування №С-001-079936-20-980 від 21.01.2020 у розмірі 128860,75 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 45337,48 грн, заборгованість за відсотками - 83523,27 грн; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 135 523 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять три) грн 15 коп.

Решту витрат на правничу допомогу залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 03.11.2026.

Суддя Н. А. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua