Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №487/7785/26
Суддя: Нікітін Д. Г.
Справа № 487/7785/26
Провадження № 3/487/1234/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого судді Нікітін Д.Г., при секретарі Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Миколаєві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН відсутній, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
17.09.2026 до Заводського районного суду м. Миколаєва від Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2026 року серії ЕПР1 №769019, 11.09.2026 року близько 15-57 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем «Renault Logan» державний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Громадянська 46, не був уважний не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці свого маневру при виникненні небезпеки для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх учасників руху об`їзду перешкоди та здійснив зіткнення з транспортним засобом, що зупинився Mazda 6 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.3 ПДР. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримли механічні пошкодження.
Так, відповідно до пунктів 10.1, 2.10А Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнає. Повідомив, що вказана територія є житловою зоною, про що вказує знак 5.31, який розташований на стовпі, тому, якщо уявити, що вказане перехрестя є рівнозначним, то водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Водій ОСОБА_3 знаходився праворуч, йому не було надано дорогу.
Суд, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2026 року серії ЕПР1 №769019, складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи та підтверджені ним у судовому засіданні, 11.09.2026 року близько 15-57 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем «Renault Logan» державний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Громадянська 46, вчинив маневр повороту праворуч, оскільки оцінив свій маневр безпечним.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, письмові пояснення ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що в діях останнього немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення пункту 2.3Б, 12.3 Правил дорожнього руху.
Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначених пунктів Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , що підтверджується поясненнями останнього, які містяться в матеріалах справи, а також наданих безпосередньо в судовому засіданні.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в суді не було встановлено порушень водієм автомобіля «Renault Logan» державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п. 2.3 б та 12.3 Правил дорожнього руху, провадження по притягненню до адміністративної відповідальності останнього за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.
Таким чином суд вважає, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 291, 124 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.Г. Нікітін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua