Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №127/6264/26
Суддя: Сичук М. М.
Справа № 127/6264/26
Провадження № 2/127/1763/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Сичука М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (договір-анкета) № 95957525000.
Відповідно до умов договору банк відкрив відповідачці картковий рахунок та встановив кредитний ліміт у розмірі 25 000,00 грн зі строком дії до 05 січня 2022 року.
Кредитний продукт передбачав надання кредитних коштів у межах встановленого ліміту за допомогою платіжної картки. Договором визначено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 55 % річних за операціями отримання готівки та безготівковими операціями, а також пільговий період за безготівковими операціями тривалістю до 56 днів, протягом якого застосовувалася процентна ставка 0 % за умови дотримання передбачених договором вимог.
Позивач зазначає, що відповідачка скористалася наданими кредитними коштами, однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.
10 грудня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 196, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі боржників.
На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 95957525000 позивач надав договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі права вимоги та документи, що підтверджують проведення розрахунків між сторонами договору факторингу.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на дату звернення до суду загальна заборгованість відповідачки становить 30 638,75 грн, з яких: 24 937,23 грн — заборгованість за основним боргом, 5 701,52 грн — заборгованість за процентами.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 30 638,75 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.
Поштове відправлення, адресоване відповідачці, повернулося до суду з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, повідомленою цією особою суду, або за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, з урахуванням відомостей про направлення судової кореспонденції за адресою відповідачки, суд вважає, що учаснику справи було забезпечено можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати відзив на позовну заяву та докази на спростування позовних вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми такого договору є нікчемним.
Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (договір-анкета) № 95957525000.
Зміст договору свідчить про погодження сторонами основних умов кредитування, зокрема розміру кредитного ліміту, процентної ставки, строку дії кредитного ліміту та порядку користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Суд враховує, що відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі в електронній формі, а письмова форма правочину вважається дотриманою, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або в електронних повідомленнях, надісланих сторонами.
Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, укладений у встановленому законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.
Разом із тим у цій справі укладення договору підтверджується наданими письмовими документами, зокрема договором-анкетою та анкетою-заявкою, які містять відомості про відповідачку, погоджений кредитний ліміт і умови кредитування.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом установлено, що на виконання умов договору банк відкрив відповідачці картковий рахунок та встановив кредитний ліміт у розмірі 25 000,00 грн.
Факт використання відповідачкою кредитних коштів та рух коштів за рахунком підтверджуються наданою позивачем випискою за картковим рахунком. Зазначений доказ у сукупності з умовами договору та розрахунком заборгованості підтверджує виникнення у відповідачки грошового зобов`язання щодо повернення фактично використаних кредитних коштів.
Оцінивши надану виписку та розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що заборгованість за основним боргом становить 24 937,23 грн.
Відповідачкою не надано доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі, здійснення платежів у розмірі, який би спростовував розрахунок позивача, або наявності інших обставин, що свідчили б про припинення відповідного зобов`язання.
При цьому відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас ненадання відповідачкою відзиву саме по собі не означає автоматичного визнання позову, а тому суд перевіряє обґрунтованість кожної заявленої вимоги на підставі наявних у справі доказів.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
10 грудня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 196.
На підтвердження переходу права вимоги за договором № 95957525000 позивачем надано договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі права вимоги та документи щодо проведення розрахунків між сторонами договору факторингу.
Із наданих документів убачається, що до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95957525000, укладеним 10 грудня 2019 року, щодо заборгованості за основним боргом та процентами.
Суд враховує, що заміна кредитора не потребує згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до статті 517 ЦК України.
За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за зазначеним кредитним договором та є належним позивачем у цій справі.
Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Укладеним між сторонами договором передбачено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 55 % річних, а для безготівкових операцій протягом пільгового періоду — 0 % за умов, визначених договором.
Із наданих матеріалів справи, зокрема виписки за картковим рахунком та розрахунку заборгованості, убачається, що проценти нараховувалися за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитування.
Суд враховує, що проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування коштами, а тому їх стягнення має здійснюватися в межах строку кредитування та за наявності належних доказів погодження відповідної процентної ставки й правильності розрахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловила правову позицію, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язань у порядку, передбаченому частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, суд перевіряє нарахування процентів з урахуванням строку дії кредитного ліміту, умов договору щодо пільгового періоду та фактичного руху коштів за рахунком.
За наданим позивачем розрахунком заборгованість за процентами становить 5 701,52 грн. Доказів здійснення відповідачкою платежів, які не були враховані позивачем, або неправильності наведеного розрахунку матеріали справи не містять.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за процентами у заявленому розмірі 5 701,52 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 95957525000 становить 30 638,75 грн, з яких 24 937,23 грн — заборгованість за основним боргом та 5 701,52 грн — заборгованість за процентами.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в повному розмірі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.
На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт.
Із наданих документів убачається, що правнича допомога включала усну консультацію, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та її подання до суду. Загальний обсяг робіт зазначений у детальному описі становить 6,5 години та одну процесуальну дію.
Визначаючи розмір витрат, який підлягає відшкодуванню, суд враховує категорію та складність справи, характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів, ціну позову, а також те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд також бере до уваги, що сам факт зазначення у договорі фіксованого розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї суми таких витрат на іншу сторону. При вирішенні питання про їх розподіл суд повинен оцінити реальність, необхідність та розумність відповідних витрат.
З урахуванням наведеного суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та ціною позову і підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 205, 207, 509, 512, 514, 517, 526, 530, 599, 626, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95957525000 від 10 грудня 2019 року в розмірі 30 638 (тридцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 75 копійок, з яких: 24 937,23 грн — заборгованість за основним боргом; 5 701,52 грн — заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02 листопада 2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua