Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №756/362/24
Суддя: Тиха О. О.
03.11.2026 Справа № 756/362/24
Справа № 756/362/24
Провадження № 2/756/141/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,
представника позивача Каплі А.С. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Браги А.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_4 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 25 740,26 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.05.2023 близько 20:35 у м. Києві на регульованому перехресті вул. Будіндустрії та Набережно-Печерської дороги сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Subaru, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належного позивачу автомобіля Opel, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідач, повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофора, не дала дорогу автомобілю Opel, який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушила вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Протокол про адміністративне правопорушення щодо відповідача від 13.05.2023 було складено за порушення п. 2.3 «б», 16.13 ПДР, і провадження у справі закрито постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2023, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2023, оскільки п. 16.13 ПДР не стосується обставин ДТП. Провадження у справі за складеним 04.10.2023 протоколом за порушення п. 16.6 ПДР закрито постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2023. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не звільняє володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності, а його вина може бути підтверджена іншими доказами. Висновком експерта Скорохода К.М. № 206/23 від 28.09.2023 встановлено, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.6 ПДР і перебувають у причинному зв`язку з ДТП, а в діях водія ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається.
Відповідач не мала чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і не повідомила про його наявність, тому позивач звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), на замовлення якого складено звіт про визначення вартості матеріального збитку № 2840 від 15.06.2023. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel становить 25 740,26 грн. Страхове відшкодування позивачу не сплачено.
Пошкодження автомобіля спричинило позивачу душевні переживання, змусило вживати додаткових заходів для його відновлення, що порушило нормальний ритм її життя і вплинуло на емоційний стан. Моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн.
Ухвалою судді від 12.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У подальшому за клопотанням представника позивача суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача - адвокат Брага А.І. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, зокрема, що протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складено без належного огляду транспортних засобів і місця події та без з`ясування зони видимості для обох водіїв, схема місця ДТП не містить розмірних прив`язок, відомостей про дорожню розмітку та слідову інформацію, а провадження у справах щодо неї закрито, тому вона не може бути вдруге притягнута до відповідальності за те саме правопорушення.
На переконання сторони відповідача, ДТП сталася з вини водія ОСОБА_5 , який порушив правила проїзду регульованих перехресть, рядність руху та правила обгону. Зустрічний маршрутний автобус, що рухався в крайній лівій смузі, зупинився та світловим сигналом надав ОСОБА_2 можливість виконати поворот ліворуч, а водій автомобіля Opel, рухаючись позаду автобуса, з прискоренням перестроївся в праву смугу і, не переконавшись у безпечності маневру, допустив зіткнення з правою боковою частиною автомобіля Subaru, який перебував у завершальній стадії повороту.
Висновок експерта Скорохода К.М. № 206/23 представник відповідача вважав неналежним та недопустимим доказом, оскільки його складено на замовлення адвоката в інтересах ОСОБА_5 без письмового замовлення позивача, з використанням вихідних даних, яких немає в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, без урахування пояснень самого ОСОБА_5 про обгін маршрутного транспортного засобу та пояснень ОСОБА_2 .
У письмових поясненнях від 21.09.2024 представник відповідача зазначив, що водій ОСОБА_5 , з урахуванням габаритності маршрутного автобуса «Богдан», що був у нього по ліву сторону, фактично був позбавлений кута огляду того що відбувалось у нього ліворуч, а ОСОБА_2 , у свою чергу, об`єктивно через габаритні розміри автобуса не могла вчасно побачити та належно відреагувати на появу автомобіля «Опель». Крім того, на думку представника відповідача, водій автомобіля Opel всупереч п. 16.5 ПДР не дав дорогу транспортному засобу, що завершував рух через перехрестя.
Ухвалою суду від 07.01.2025 за клопотаннями представників обох сторін у справі призначено комплексну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ), провадження у справі зупинено.
30.04.2026 до суду надійшов висновок експертів № 1021/1022/25-52 від 25.03.2026, ухвалою від 08.05.2026 провадження у справі поновлено.
У письмових поясненнях від 13.10.2026 представник відповідача зазначив, що висновком судової експертизи не встановлено в категоричній формі невідповідностей дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 16.6 ПДР, які перебували б у причинному зв`язку з ДТП. Первинна схема місця ДТП складена з грубими методичними порушеннями, момент виникнення небезпеки для руху і технічну можливість водіїв уникнути зіткнення встановити неможливо, а якщо автомобіль Opel рухався за мікроавтобусом або перебував поза зоною видимості, підстав вважати дії водія автомобіля Subaru такими, що не відповідали вимогам ПДР, немає. Позивач відремонтувала та відчужила автомобіль Opel до проведення експертного огляду, що унеможливило дослідження його пошкоджень, і не надала доказів, які б спростовували висновок судової експертизи.
Ухвалою від 01.09.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Відповідач пояснила, що виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофора, після того, як водій маршрутки, яка рухалася по лівій полосі, показав їй жестом, щоб вона проїжджала, вона почала повертати ліворуч і коли вже закінчувала маневр поворот та була на правій полосі для руху у зустрічному напрямку, побачила автомобіль Opel, з яким відбулося зіткнення. Раніше вона автомобіль Opel не бачила, бачила тільки маршрутний автобус. Представник відповідача також зазначив, що за відшкодуванням шкоди позивач мала звернутися до МТСБУ.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 є власником автомобіля Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 14.06.2022.
13.05.2023 близько 20:35 у м. Києві на регульованому перехресті вул. Будіндустрії та Набережно-Печерської дороги сталося зіткнення автомобіля Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка повертала ліворуч, з автомобілем Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку прямо. Обидва водії виїхали на перехрестя на дозвільний (зелений) сигнал світлофора. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджується схемою місця ДТП від 13.05.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 260365 від 13.05.2023, письмовими поясненнями водіїв від 13.05.2023 і сторонами не оспорюється.
У письмових поясненнях від 13.05.2023 ОСОБА_2 зазначила, що під`їхавши до світлофора на перехресті, увімкнула лівий покажчик повороту; коли на світлофорі загорілося зелене світло, вона разом з автомобілем, що стояв попереду, виїхала на перехрестя та почала поворот ліворуч; першим проїхав автомобіль, що був попереду, другою - вона; у зустрічному напрямку рухався маршрутний автобус, і, коли вони роз`їхалися з маршруткою, з правої полоси виїхав і врізався в неї автомобіль Opel AI8458OP.
У письмових поясненнях від 13.05.2023 ОСОБА_5 зазначив, що рухався вул. Будіндустрії в напрямку автостанції «Видубичі», на перехресті з Набережно-Печерською дорогою випереджав (об`їжджав маршрутку), рухався на зелений сигнал світлофора прямо, назустріч їхав автомобіль Subaru, який швидко повертав ліворуч, і при гальмуванні сталося зіткнення.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 260365 від 13.05.2023 ОСОБА_2 ставилося в провину порушення п. 2.3 «б», 16.13 ПДР. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2023 у справі № 757/21083/23-п провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
04.10.2023 щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 531069 за порушення п. 16.6 ПДР. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2023 у справі № 757/46909/23 провадження у справі закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з наявністю по тому самому факту нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення. Постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2024 цю постанову залишено без змін.
Згідно з висновком експерта Скорохода К.М. № 206/23 від 28.09.2023, складеним на замовлення адвоката Каплі А.С., в даній дорожній обстановці водій автомобіля Subaru ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п. 16.6 ПДР, а водій автомобіля Opel ОСОБА_5 - відповідно до вимог п. 12.3 ПДР; дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.6 ПДР та знаходились у причинному зв`язку з виникненням ДТП, а в діях водія ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається.
Згідно з висновком експертів КНДІСЕ № 1021/1022/25-52 від 25.03.2026 експертами за наданими судом матеріалами встановлено, що автомобіль Opel та автомобіль Subaru рухалися в зустрічному напрямку та здійснили виїзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора. Автомобіль Subaru в щільному потоці здійснював поворот ліворуч, його пропускав автомобіль типу «мікроавтобус», що рухався в крайній лівій смузі зустрічного напрямку, а автомобіль Opel, що рухався позаду «мікроавтобуса», здійснив його випередження та виїхав на перехрестя. Первинний контакт відбувся між передньою правою кутовою частиною кузова автомобіля Opel та правою бічною частиною автомобіля Subaru (приблизно в середній частині правих передніх дверей), поздовжні осі транспортних засобів у момент первинного контакту знаходились під тупим кутом.
Експерти дійшли висновку, що в даній дорожній обстановці водію автомобіля Subaru необхідно було діяти відповідно до вимог п. 16.6 ПДР, а дії водія автомобіля Opel регламентуються вимогами п. 10.1 ПДР у випадку зміни смуги руху та з моменту виникнення небезпеки для руху - вимогами п. 12.3 ПДР; з огляду на первинний напрямок руху ТЗ, з урахуванням того, що водій автомобіля здійснював маневр повороту ліворуч, саме водій автомобіля Subaru повинен був дати дорогу, тобто не здійснювати будь-яких маневрів, ТЗ, які рухалися у зустрічному напрямку прямо та праворуч; водій автомобіля Opel мав право першочергового проїзду по відношенню до автомобіля Subaru; пояснення водіїв не мають суперечностей між собою в частині механізму ДТП та зафіксованої слідової і речової інформації. Встановити момент виникнення небезпеки для руху водія автомобіля Opel, технічну можливість водіїв уникнути зіткнення та в категоричній формі оцінити дії водіїв за обсягом наданих матеріалів експерти не змогли через відсутність комплексу кількісних параметрів зближення транспортних засобів і даних про розташування автомобіля Opel відносно елементів проїзної частини в момент перетину автомобілем Subaru траєкторії руху зустрічних транспортних засобів. Експерти також зазначили, що схема місця ДТП не містить слідової інформації та розмірних параметрів.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 2840 від 15.06.2023, складеним оцінювачем ОСОБА_7 на замовлення МТСБУ, вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 13.05.2023 становить 25 740,26 грн, ринкова вартість автомобіля - 218 012,40 грн, а матеріальний збиток з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,7 - 16 001,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки самим цим джерелам, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним, а вина відповідача як обов`язковий елемент складу цивільного правопорушення підлягає встановленню судом безпосередньо у справі про стягнення шкоди (постанова Верховного Суду від 18.03.2026 у справі № 207/5014/24).
За умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, тягар доказування розподіляється так: позивач доводить наявність шкоди та причинний зв`язок, а відповідач - відсутність протиправності та вини; постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а обставини, викладені в такій постанові, преюдиційними не є (постанова Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 559/4086/24).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до п. 16.6 ПДР, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Згідно з п. 1.10 ПДР дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість; перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена, зокрема, транспортними засобами; випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі; обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 ПДР).
Обставини ДТП в частині напрямку руху транспортних засобів сторонами не оспорюються: обидва водії виїхали на регульоване перехрестя на зелений сигнал світлофора, автомобіль Subaru під керуванням відповідача повертав ліворуч, а автомобіль Opel під керуванням ОСОБА_5 рухався в зустрічному напрямку прямо.
За такої дорожньої обстановки черговість проїзду перехрестя визначалася п. 16.6 ПДР. Відповідач, повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофора, була зобов`язана дати дорогу автомобілю Opel, який рухався в зустрічному напрямку прямо, тобто не продовжувати рух і не виконувати маневр, якщо це могло примусити водія автомобіля Opel змінити напрямок руху або швидкість. Такий самий висновок зробили і судові експерти у висновку від 25.03.2026, які вказали, що водію автомобіля Subaru необхідно було діяти відповідно до вимог п. 16.6 ПДР, а водій автомобіля Opel мав право першочергового проїзду по відношенню до автомобіля Subaru.
Обов`язок дати дорогу, встановлений п. 16.6 ПДР, поширюється на всі транспортні засоби, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, незалежно від того, якою смугою вони рухаються. Зупинка зустрічного маршрутного автобуса в крайній лівій смузі та подання його водієм сигналу не змінюють встановленої ПДР черговості проїзду і не звільняють водія, який повертає ліворуч, від обов`язку дати дорогу транспортним засобам, що рухаються іншими смугами зустрічного напрямку. Посилаючись на обмежену оглядовість, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП не з`ясована об`єктивна зона видимості для обох водіїв, а в письмових поясненнях від 13.10.2026 наголосив на тому, що у висновку судових експертів зазначено, що якщо автомобіль Opel рухався у лівій смузі за мікроавтобусом або перебував поза зоною видимості внаслідок маневрування/випередження маршрутного транспорту (мікроавтобуса), немає підстав вважати дії водія Subaru такими, що не відповідали вимогам ПДР. Проте обмежена оглядовість вимагала від ОСОБА_2 переконатися в безпечності маневру до перетину смуги, якою могли рухатися зустрічні транспортні засоби, а не виконувати поворот, не бачачи цієї смуги. Представник відповідача у своїх письмових поясненнях сам наголошував на тому, що ОСОБА_2 через габарити автобуса не могла вчасно побачити та належно відреагувати на появу автомобіля Opel під керуванням ОСОБА_5 .
З пояснень самої відповідачки, наданих безпосередньо після ДТП, вбачається, що вона, «роз`їхавшись з маршруткою», тобто проїхавши повз маршрутний автобус, який рухався в зустрічному напрямку, продовжила поворот ліворуч, після чого сталося зіткнення з автомобілем Opel, що рухався правою смугою зустрічного напрямку. Локалізація пошкоджень, встановлена судовими експертами (передня права кутова частина автомобіля Opel та права бічна частина автомобіля Subaru в середній частині правих передніх дверей), свідчить про те, що зіткнення відбулося в межах смуги руху автомобіля Opel, яку перетинав автомобіль Subaru. Тобто відповідач, проїхавши повз маршрутний автобус, продовжила поворот ліворуч і перетинала смугу руху автомобіля Opel, який мав перевагу, не переконавшись у тому, що цією смугою не рухаються транспортні засоби, яким вона зобов`язана дати дорогу.
Доводи сторони відповідача про те, що водій ОСОБА_5 здійснив обгін на перехресті всупереч п. 14.6 ПДР, суд відхиляє. Обгоном є випередження, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху. З пояснень обох водіїв та висновку судових експертів вбачається, що автомобіль Opel рухався проїзною частиною свого напрямку, випереджаючи маршрутний автобус по суміжній правій смузі, тобто здійснював випередження, а не обгін.
Не знайшли підтвердження й доводи про порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1 та 12.3 ПДР. Судові експерти не встановили, чи змінював автомобіль Opel смугу руху безпосередньо перед перехрестям, чи весь шлях рухався правою смугою, а також не встановили, коли для водія Opel виникла небезпека для руху і чи мав він технічну можливість уникнути зіткнення. Доказів того, що водій автомобіля Opel перевищив допустиму швидкість, мав змогу своєчасно виявити автомобіль Subaru та не вжив заходів до зменшення швидкості, суду не надано. Крім того, навіть у разі перестроювання з лівої смуги в праву автомобіль Opel продовжував рухатися в зустрічному для відповідача напрямку прямо, а отже зберігав перевагу перед транспортним засобом, що повертав ліворуч.
Посилання сторони відповідача на п. 16.5 ПДР є безпідставним. Ця норма зобов`язує водія при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, дати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя, тобто регулює черговість проїзду в момент зміни сигналів світлофора. Як пояснили обидва водії, вони виїхали на перехрестя на один і той самий зелений сигнал світлофора, тому черговість їх проїзду визначається п. 16.6 ПДР.
Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення виключає її відповідальність. У справі № 757/21083/23-п суд оцінював дії ОСОБА_2 на відповідність п. 2.3 «б» і 16.13 ПДР, тобто правилу проїзду нерегульованих перехресть, тоді як ДТП сталася на регульованому перехресті, черговість проїзду якого визначається п. 16.6 ПДР.
Відповідність дій відповідача вимогам п. 16.6 ПДР по суті в жодній із справ не розглядалась, провадження у справі № 757/46909/23 закрито з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, без оцінки її дій. Висновок апеляційного суду про причинний зв`язок дій водія ОСОБА_5 з ДТП є правовою оцінкою, наданою в іншій справі щодо особи, стосовно якої провадження у справі про адміністративне правопорушення не здійснювалось, і відповідно до ч. 6, 7 ст. 82 ЦПК України для суду обов`язковим не є.
Посилання на ст. 61 Конституції України також є безпідставним, оскільки в цій справі вирішується питання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану майну позивача, а не притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Відсутність у висновку судових експертів категоричної відповіді на питання про причинний зв`язок дій водіїв з ДТП не спростовує висновку суду. Експерти не змогли дати категоричну відповідь через відсутність кількісних параметрів зближення транспортних засобів і даних про розташування автомобіля Opel у момент початку маневру. Разом з тим питання про те, хто з водіїв мав перевагу в русі та чи виконала відповідач обов`язок дати дорогу, є питанням правової оцінки встановлених обставин, яке вирішує суд, а висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 102, ст. 110 ЦПК України). Наведене експертами припущення, що за перебування автомобіля Opel за мікроавтобусом поза зоною видимості водія автомобіля Subaru немає підстав вважати її дії такими, що не відповідали п. 16.6 ПДР, стосується технічної можливості виявити транспортний засіб, а не обов`язку дати дорогу. Водій, оглядовість якого обмежена, зобов`язаний не розпочинати та не продовжувати маневр, доки не переконається в його безпечності, тому обмежена оглядовість не звільняла відповідача від обов`язку, встановленого п. 16.6 ПДР.
Висновок експерта Скорохода К.М. № 206/23 від 28.09.2023 суд оцінює в сукупності з іншими доказами. Можливість подання висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, передбачена ч. 3 ст. 102, ст. 106 ЦПК України. Цей висновок у частині того, що водій автомобіля Subaru мала діяти відповідно до вимог п. 16.6 ПДР, узгоджується з висновком судових експертів і поясненнями водіїв. Доводи сторони відповідача про недоліки вихідних даних цього висновку суд враховує, однак висновок суду про порушення відповідачем п. 16.6 ПДР ґрунтується на сукупності інших доказів і не залежить від наведених експертом розрахунків часу реакції водія автомобіля Opel.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, повертаючи ліворуч, не дала дорогу автомобілю Opel, який рухався в зустрічному напрямку прямо і мав перевагу, чим порушила вимоги п. 16.6 ПДР, і ці дії перебувають у причинному зв`язку з ДТП та пошкодженням автомобіля позивача.
Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1192 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 638/10072/17).
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel відповідно до звіту № 2840 від 15.06.2023 становить 25 740,26 грн, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 16 001,48 грн. Розмір шкоди відповідач не оспорювала, доказів іншої вартості ремонту не надала.
Разом з тим, доводи сторони відповідача про те, що за відшкодуванням шкоди позивач мала звернутися до МТСБУ, є частково обґрунтованими.
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV; тут і далі - у редакції, чинній на день ДТП) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи (абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV). У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (ст. 29 Закону № 1961-IV). Після здійснення виплати МТСБУ має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п. 38.2.1 ст. 38 Закону № 1961-IV).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обов`язок виплатити відшкодування шкоди, заподіяної під час ДТП, за Законом № 1961-IV виникає у страховика (у визначених цим Законом випадках - МТСБУ), а в особи, яка завдала шкоди, - якщо розмір шкоди перевищує розмір страхового відшкодування чи якщо страховик (МТСБУ) за цим Законом не має обов`язку здійснити відшкодування; винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ) (постанова від 14.12.2021 у справі № 147/66/17). У разі заподіяння шкоди транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність власника якого не застрахована, належним відповідачем у частині позовних вимог, які підлягають задоволенню за рахунок регламентних виплат, є МТСБУ, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 285/3662/23).
Як зазначила сама позивач, цивільно-правова відповідальність відповідача на дату ДТП застрахована не була, і позивач звернулася до МТСБУ, на замовлення якого складено звіт № 2840 від 15.06.2023. Отже, у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, що становить 16 001,48 грн, обов`язок відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду закон покладає на МТСБУ. Вимог до МТСБУ позивач не заявила, клопотань про залучення його до участі у справі як співвідповідача не подавала, тому в цій частині позов заявлено до неналежного відповідача і задоволенню не підлягає.
Водночас регламентна виплата МТСБУ обмежується вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу, тоді як особа, яка завдала шкоди, відшкодовує її в повному обсязі (ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1192 ЦК України). Розмір майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню винною особою виходячи з реальної вартості втраченого майна, не є тотожним розміру регламентної виплати МТСБУ, який визначається з урахуванням зносу (постанова Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 760/9336/16-ц). Тому різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та з його урахуванням, яку МТСБУ за Законом № 1961-IV не відшкодовує, підлягає стягненню з відповідача: 25 740,26 грн - 16 001,48 грн = 9 738,78 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення, а право на відшкодування моральної шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц).
Моральна шкода, завдана у зв`язку з пошкодженням майна, за рахунок страхового відшкодування (регламентної виплати) не відшкодовується: страховик (МТСБУ) відшкодовує лише моральну шкоду, заподіяну у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю потерпілого, а моральну шкоду з інших підстав відшкодовує особа, яка її завдала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17). Тому в цій частині відповідач є належним відповідачем.
Пошкодження належного позивачу автомобіля з вини відповідача спричинило позивачу душевні страждання, позбавило її можливості користуватися автомобілем до проведення ремонту та змусило вживати додаткових заходів для його відновлення, що порушило нормальний ритм її життя. Враховуючи характер правопорушення, вину відповідача та тривалість порушення прав позивача, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню матеріальна шкода у розмірі 9 738,78 грн та моральна шкода у розмірі 10 000 грн, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.12.2023. Позовні вимоги задоволено на суму 19 738,78 грн із заявлених 35 740,26 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн х 19 738,78 / 35 740,26 = 592,93 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 9 738 (дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 78 копійок; моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 592 (п`ятсот дев`яносто дві) гривні 93 копійки.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення - 03.11.2026
Суддя О.О. Тиха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua