Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №754/12321/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11994/26

Справа №754/12321/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 11 973,05 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У липні 2026 року Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором позики № 75377678 від 08.08.2021 у загальному розмірі 11 973,05 грн, яка складається з 4 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом позики), 7 972,40 грн заборгованості за відсотками та 0,65 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано тим, що 08.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Відповідачем укладено Договір позики № 75377678 в електронній формі, відповідно до умов якого Позичальник отримав позику у сумі 4 000,00 грн строком на 30 днів. У подальшому, на підставі договорів про відступлення прав вимоги № 22/02/2022 від 22.02.2022 та № 10-01/2023 від 10.01.2023, право вимоги за вказаним договором перейшло до Позивача. Відповідач зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідач надіслав на адресу суду поштою письмову заяву (вхідний № 67921 від 02.11.2026), у якій зазначив про визнання позову та просив розглядати справу за наявними матеріалами. Водночас Відповідач звернувся з клопотанням про надання розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, а також просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000 - 5 000 грн з огляду на їх неспівмірність та невідповідність складності справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА МОТИВИ СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Суд встановив, що 08.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Первісний кредитор) та Відповідачем, ОСОБА_1 , укладено Договір позики № 75377678 у формі електронного документа з дотриманням вимог Законів України "Про електронну комерцію" та "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору сума позики становить 4 000,00 грн, строк позики становить 30 днів із датою повернення 07.09.2021, базова процентна ставка становить 1,99% за кожен день користування позикою.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором та перерахував Відповідачу кошти у розмірі 4 000,00 грн на картковий рахунок, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" від 06.05.2026 № КД-000163585/ТНПП та інформацією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 22.07.2026.

Відповідач зобов`язання з повернення позики та сплати відсотків належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованість Відповідача за Договором позики № 75377678 від 08.08.2021 становить 11 973,05 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 7 972,40 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 0,65 грн - 3% річних.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до Відповідача на підставі договорів про відступлення прав вимоги № 22/02/2022 від 22.02.2022 та № 10-01/2023 від 10.01.2023. Презумпція правомірності зазначених правочинів не спростована.

Згідно з частиною першою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (частина четверта статті 206 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у постановах від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, від 22 серпня 2023 року у справі № 521/3657/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 130/2703/20, від 29 листопада 2023 року у справі № 607/15704/22 визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову лише за сукупності умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України; відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставин справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Відповідач у поданій заяві повністю визнав позовні вимоги у розмірі 11 973,05 грн.

Суд встановив наявність законних підстав для задоволення позовних вимог. Надані Позивачем докази підтверджують факт укладення Договору позики № 75377678 від 08.08.2021, факт перерахування Позичальнику коштів у сумі 4 000,00 грн , правомірність набуття права вимоги ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", а також обґрунтованість розрахунку заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 4 000,00 грн, відсотками у розмірі 7 972,40 грн та 3% річних у розмірі 0,65 грн, що разом становить 11 973,05 грн.

Водночас обставини щодо наявності та розміру заборгованості, визнані Відповідачем, не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України. У Суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності визнаних обставин та добровільності волевиявлення Відповідача.

Ураховуючи те, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позовні вимоги підтверджуються належними доказами та є обґрунтованими, Суд вважає за можливе прийняти визнання позову Відповідачем та задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" у повному обсязі.

Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на воєнний стан та скрутне матеріальне становище.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України). Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України). Вирішуючи питання про розстрочення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору та його матеріальний стан (частина четверта статті 435 ЦПК України).

Обставини воєнного стану в Україні створюють додаткове фінансове та соціальне навантаження на громадян, що враховується судом при оцінці матеріального стану боржника. Разом з тим, невиконання грошового зобов`язання не може виправдовуватися виключно посиланням на воєнний стан, а розстрочення виконання рішення не повинно порушувати законні інтереси кредитора, який має право на своєчасне повернення належних йому коштів.

Суд встановив, що заборгованість за Договором позики № 75377678 виникла ще у серпні-вересні 2021 року, тобто до введення воєнного стану на території України. Протягом тривалого часу Відповідач не вживав заходів щодо її погашення. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Відповідач має постійне місце роботи у КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати, що свідчить про наявність реальної спроможності здійснювати розрахунок.

Суд встановив, що заборгованість виникла ще у серпні-вересні 2021 року, однак Відповідач протягом тривалого часу не вживав заходів щодо її погашення. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Відповідач має постійне місце роботи у КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати. Тому Суд дійшов висновку, що надання розстрочки на запитуваний боржником тривалий строк (12 місяців) є надмірним та порушитиме права Позивача на своєчасне виконання судового рішення у розумні строки.

Отже, з метою дотримання розумного балансу між забезпеченням законних інтересів кредитора на отримання присуджених коштів та фінансовою спроможністю боржника реально виконати грошове зобов`язання, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання Відповідача частково, розстрочивши виконання судового рішення терміном на 6 місяців, що забезпечить належний захист прав Позивача та водночас сприятиме добровільному виконанню рішення боржником.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжним дорученням від 15.06.2026 № 0658970205.

З огляду на те, що Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, Позивачу з Державного бюджету України підлягає поверненню 50 відсотків судового збору у розмірі 1 331,20 грн. Інша частина судового збору у розмірі 1 331,20 грн (50 відсотків від сплаченої суми) підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача відповідно до статті 141 ЦПК України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, Позивач заявив до стягнення 9 000,00 грн. Відповідач подав заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000 - 5 000 грн через їх неспівмірність зі складністю справи.

Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Ураховуючи клопотання Відповідача, незначну складність справи (типовий спір за договором позики) та обсяг наданих послуг, Суд визначає співмірний та обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю, вказана сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 142, 206, 263-265, 267, 279, 435 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором позики № 75377678 від 08.08.2021 у розмірі 11 973,05 грн (Одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 05 копійок), яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованості за основним зобов`язанням (тілом позики), 7 972,40 грн - заборгованості за процентами, 0,65 грн - 3% річних; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, розстрочивши виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у розмірі 11 973,05 грн терміном на 6 місяців, а саме: зобов`язати ОСОБА_1 здійснювати виплати на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" у розмірі 1 995,51 грн щомісячно протягом 5 послідовних місяців та 1 995,50 грн у 6-й місяць. Кожен платіж повинен бути внесений до останнього дня відповідного календарного місяця, починаючи з грудня 2026 року.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 15.06.2026 № 0658970205, у розмірі 1 331,20 грн.

Позивач (Стягувач): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 44276926; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; поточний рахунок IBAN: НОМЕР_1 в АТ "Сенс Банк").

Відповідач (Боржник): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 03.11.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО