Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №754/12070/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11865/26

Справа №754/12070/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2026 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було залишено без руху.

На виконання ухвали суду, 20 липня 2026 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків та надано позов про поділ майна подружжя (в новій редакції).

Вимоги позову обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13 липня 2012 року до тепер. Шлюб зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 236, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

02 липня 2026 року Позивачем подано позовну заяву про розірвання шлюбу між сторонами. Справа № 754/11853/26 розглядається Деснянським районним судом міста Києва.

Під час шлюбу сторонами у спільну сумісну власність подружжя набута двокімнатна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,3 кв. м, житловою площею 30,6 кв. м. Квартира була придбана на ім`я відповідачки 28 лютого 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною, зареєстровано у реєстрі за номером 369. Ринкова вартість квартири на момент її придбання становила 2010030 грн. (Два мільйони десять тисяч тридцять гривень), про що зазначено у договорі купівлі-продажу. В договорі також зазначено, що договір укладений за згодою чоловіка відповідачки - позивача у цій справі ОСОБА_3 .

Під час шлюбу сторонами у спільну сумісну власність подружжя набутий також Автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN /номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см?, тип пального - газ або бензин, колір - сірий. Автомобіль був придбаний 12 травня 2021 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . За наявними у позивача даними, на вказаний автомобіль було оформлене відповідачкою нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 . Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів сформованим засобами ІС "Електронний кабінет водія" за запитом представника позивача адвокатки Музичко Р.В. автомобіль зареєстрований за Відповідачкою. Ринкова вартість автомобіля становить 254 012,00 грн. Вартість визначена на підставі аналізу п`яти відкритих ринкових пропозицій щодо продажу аналогічних автомобілів Chevrolet Lacetti 2012 року. Відповідачка фактично користується автомобілем та контролює доступ до нього, порядок користування автомобілем із позивачем не погоджує, добровільного згоди щодо поділу автомобіля сторони не досягли.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з грудня 2025 року. Сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо, домовленості щодо добровільного поділу спільного майна не досягли.

Відповідачка заперечує право позивача на спільне майно подружжя, зокрема на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN / номер кузова НОМЕР_3 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 серпня 2026 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Призначено підготовче засідання по названій справі.

02 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Тихоновою А.М. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву відповідно до якої зазначили наступне.

Відповідачка частково погоджується із заявленими позивачем позовними вимогами щодо поділу майна, набутого сторонами за час перебування у шлюбі.

Зокрема, відповідачка не заперечує проти визнання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та її поділу шляхом визначення за кожним із подружжя по 1/2 частки у праві власності на зазначену квартиру.

Таким чином, у цій частині відповідачка погоджується із позовними вимогами та не заперечує проти визначення за позивачем та відповідачкою рівних часток у праві власності на квартиру.

Також відповідачка не заперечує проти визнання автомобіля Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, VIN/номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визначення за кожним із подружжя по 1/2 частки у праві власності на зазначений автомобіль.

Разом з тим відповідачка не погоджується з позовною вимогою про стягнення з неї на користь позивача грошової компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль у розмірі 127 006,00 грн.

Заперечення відповідачки в цій частині обумовлені тим, що заявлений позивачем розмір грошової компенсації визначений виходячи із вартості автомобіля у розмірі 254 012,00 грн, яка, як зазначено у позовній заяві, була визначена на підставі аналізу п`яти відкритих ринкових пропозицій щодо продажу аналогічних автомобілів Chevrolet Lacetti 2012 року випуску. При цьому належна та допустима оцінка ринкової вартості конкретного автомобіля відповідно до вимог законодавства не проведена.

Отже, відповідачка заперечує проти визначення вартості автомобіля у розмірі 254012,00 грн. та відповідно, проти стягнення з неї 127006,00 грн. як компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

Сама по собі згода відповідачки з тим, що автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та належить сторонам у рівних частках, не означає її згоди з розміром грошової компенсації.

За таких обставин питання щодо способу поділу автомобіля та розміру можливої грошової компенсації має вирішуватися судом з урахуванням його дійсної ринкової вартості, належних та допустимих доказів такої вартості, а також фактичних обставин щодо користування та утримання автомобіля сторонами.

У позовній заяві позивач зазначає, що автомобіль фактично перебуває у користуванні відповідачки. Водночас відповідачка вважає, що сама по собі обставина користування автомобілем не може бути підставою для автоматичного визначення його вартості та стягнення з неї заявленої позивачем суми без належного підтвердження такої вартості.

Окремо варто зазначити, що з матеріалів позову вбачається: позивач посилається на необхідність визначення ринкової вартості автомобіля та зазначає про звернення до експерта для отримання відповідного висновку, однак на момент подання позовної заяви такий висновок, за його твердженням, ще не був отриманий.

Водночас на підтвердження дійсної ринкової вартості автомобіля відповідачкою замовлено відповідну оцінку транспортного засобу. За результатами проведеної оцінки складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу, виконаний ПП «Виробничо-комерційне агентство «Ріко-Інвест» на замовлення ОСОБА_2 . Згідно із зазначеним Звітом, складеним за результатами оцінки станом на 14 серпня 2026 року, ринкова вартість автомобіля CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, VIN/номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 199 900,00 грн.

Оцінку проведено кваліфікованим оцінювачем Р.В. Желудченком, який має кваліфікаційне свідоцтво № 4550/2025 від 12.12.2025, видане Фондом державного майна України. Звіт складено ПП «Виробничо - комерційне агентство «Ріко-Інвест», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 618/2022, виданий Фондом державного майна України 12.12.2022.

При цьому під час проведення оцінки оцінювачем враховано фактичний технічний стан автомобіля, строк його експлуатації, пробіг, комплектність, а також наявні пошкодження та інші обставини, що впливають на його ринкову вартість. Зокрема, у Звіті зазначено, що автомобіль має строк експлуатації 14 років, пробіг 165042 км та перебуває у задовільному технічному стані, водночас під час огляду зафіксовано пошкодження окремих елементів кузова, оббивки салону та лакофарбового покриття.

За результатами розрахунку із застосуванням порівняльного підходу, з урахуванням відповідних коригувань на технічний стан та пошкодження транспортного засобу, його ринкова вартість визначена у розмірі 199900,00 грн.

Таким чином, розмір компенсації за належну позивачу 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль, виходячи з визначеної Звітом ринкової вартості транспортного засобу, становить 99 950,00 грн., а не 127 006,00 грн., як зазначено позивачем у позовній заяві.

Тому заявлений до стягнення розмір компенсації у 127 006,00 грн. на цей час є таким, що не підтверджений належними доказами. Натомість відповідачкою надано належне документальне підтвердження ринкової вартості конкретного транспортного засобу, відповідно до якого його вартість станом на 14 серпня 2026 року становить 199 900,00 грн., а 1/2 частка у праві власності на автомобіль - 99 950,00 грн. Отже, заявлений позивачем розмір компенсації у сумі 127 006,00 грн. є необґрунтованим та завищеним на 27 056,00 грн.

Відповідачка також заперечує проти покладення на неї судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з поданням даного позову, у тому числі сплаченого ним судового збору.

Як зазначалося вище, відповідачка не заперечує права позивача на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на квартиру та не заперечує проти поділу зазначеного майна.

Так само відповідачка не заперечує права позивача на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль Chevrolet Lacetti та не заперечує проти визначеного позивачем способу поділу автомобіля шляхом його залишення у власності відповідачки з виплатою позивачу грошової компенсації за належну йому частку.

Фактично між сторонами наявний спір лише щодо розміру грошової компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль, оскільки відповідачка не погоджується із визначеною позивачем вартістю автомобіля у розмірі 254012,00 грн та похідним від неї розміром компенсації у сумі 127006,00 грн.

При цьому до звернення до суду позивач не звертався до відповідачки з пропозицією щодо добровільного врегулювання питання поділу спільного майна, не пропонував узгодити його спосіб та не пропонував визначити дійсну ринкову вартість автомобіля.

Відповідачка, зі свого боку, не вчиняла дій, спрямованих на заперечення права позивача на спільне майно або ухилення від його поділу, а тому необхідність звернення до суду з вимогами, з якими відповідачка фактично погоджується, була відсутня.

За таких обставин відповідачка вважає, що покладення на неї судових витрат позивача у повному обсязі було б несправедливим та не відповідало б фактичній поведінці сторін до звернення до суду, оскільки відповідачка не заперечувала ані права позивача на частку у спільному майні, ані необхідності його поділу.

З огляду на викладене відповідачка просить суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати її позицію щодо відсутності спору про право на спільне майно, відсутність з боку позивача спроб досудового врегулювання спору, а також те, що фактичні заперечення відповідачки стосуються виключно розміру визначеної позивачем компенсації за автомобіль, та не покладати на відповідачку судові витрати позивача у повному обсязі.

З огляду на викладене відповідач просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у праві власності на зазначену квартиру; припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/номер кузова НОМЕР_3 , та визнати право особистої приватної власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_2 ; у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль у розмірі 127006,00 грн. - відмовити у заявленому розмірі та визначити розмір такої компенсації виходячи з дійсної ринкової вартості автомобіля, визначеної відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу станом на 14 серпня 2026 року, у розмірі 99950,00 грн. У задоволенні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, у тому числі судового збору, - відмовити.

До підготовчого розгляду справи сторони не з`явились.

21 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Позивач та представник позивача до судового розгляду не з`явились. На адресу суду від представника подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач та представник відповідача до судового розгляду справи не з`явився, матері містять клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно ст. 3 СК України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Судом встановлено, що 13 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , про що складено актовий запис № 236, прізвища дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

У період шлюбу сторонами була придбана квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 51,3 кв. м., житлова площа 30,6 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 лютого 2024 року ОСОБА_6 придбала квартиру АДРЕСА_2 , що складається з двох житлових кімнат, має загальну площу 51,3 кв.м., житлову площу 30,6 кв.м., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та зареєстровано у реєстрі за №369.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №486278397 від 16.07.2026 на підставі договору купівлі - продажу 369, 28.02.2024 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. 28.02.2024 року за відповідачем здійснено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість нерухомого майна, двокімнатної квартири становила 2010030,00 гривень.

Під час шлюбу сторонами у спільну сумісну власність подружжя набутий також Автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN /номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см?, тип пального - газ або бензин, колір - сірий. Автомобіль був придбаний 12 травня 2021 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Згідно ст. 57 СК України, 1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. 2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. 3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. 4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. 5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов`язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. 6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. 7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Згідно із ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 Сімейного Кодексу України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із ст. 70 Сімейного Кодексу України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Згідно із ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частиною 2 статті 184 ЦК України передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки і майна, що є у спільній сумісній власності, і в разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Цією ж статтею ЦК України передбачено, що виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 364 цього ж кодексу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Як роз`яснює Постанова Верховного Суду від 3.10.2018 року у справі №755/1525/15-ц (провадження №61-24518св18) за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Суд вважає достовірним набуття прав на частину квартири АДРЕСА_2 між позивачем та відповідачем.

Даний факт визнається ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Щодо припинення права спільної сумісної власності подружжя на автомобіль та стягнення компенсації за частину вартості транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 в розмірі 127006,00 грн. з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) суд зазначає наступне.

Під час проживання в зареєстрованому шлюбі позивач та відповідач набули в спільну сумісну власність автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, тип пального - бензин, колір - сірий.

Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів вбачається, що автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, тип пального - бензин, колір - сірий, зареєстрований за ОСОБА_2 , дата реєстрації 07.05.2026 року.

Згідно із зазначеним Звітом, складеним за результатами оцінки станом на 14 серпня 2026 року, ринкова вартість автомобіля CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, VIN/номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 199 900,00 грн.

Зокрема, у Звіті зазначено, що автомобіль має строк експлуатації 14 років, пробіг 165042 км та перебуває у задовільному технічному стані, водночас під час огляду зафіксовано пошкодження окремих елементів кузова, оббивки салону та лакофарбового покриття.

За результатами розрахунку із застосуванням порівняльного підходу, з урахуванням відповідних коригувань на технічний стан та пошкодження транспортного засобу, його ринкова вартість визначена у розмірі 199900,00 грн.

Оцінку проведено оцінювачем Р.В. Желудченком , який має кваліфікаційне свідоцтво № 4550/2025 від 12.12.2025, видане Фондом державного майна України. Звіт складено ПП «Виробничо- комерційне агентство «Ріко-Інвест», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 618/2022, виданий Фондом державного майна України 12.12.2022.

Таким чином, розмір компенсації за належну позивачу 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль, виходячи з визначеної Звітом ринкової вартості транспортного засобу, становить 99 950,00 грн, дану суму представником позивача визнано.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти визначеного позивачем ОСОБА_1 способу поділу автомобіля шляхом його залишення у власності відповідачки з виплатою позивачу грошової компенсації за належну йому частку.

Як передбачає ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 3 СК України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб - автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 .

Визнати право особистої приватної власності на автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) грошову компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN/ номер кузова НОМЕР_3 в розмірі 99950 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.А. Галась