Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №903/1148/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 903/1148/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Григорової Д.С.,

представників учасників справи:

прокуратури - Готка Ю.О., прокурор,

позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Волинській області -

Дригуля Т.П., діючий в порядку самопредставництва,

позивача 2 - Луцької міської ради - не з`явився,

відповідача - Комунального підприємства "Луцькводоканал" - Деркач Д.В., адвокат (ордер від 28.09.2026),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - скаржник)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 (головуючий суддя - Юрчук М.І., судді: Тимошенко О.М., Крейбух О.Г.)

у справі за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі також - Інспекція, позивач 1) та Луцької міської ради (далі також - Міськрада, позивач 2)

до Комунального підприємства "Луцькводоканал" (далі також - Водоканал, відповідач)

про стягнення 8 290 120,28 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Інспекції та Міськради до Водоканалу про стягнення 8 290 120,28 грн збитків, стягнення яких обґрунтоване порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Волинської області рішенням від 01.05.2026 у справі № 903/1148/25 (суддя Якушева І.О.) позов задовольнив.

2.2. Рішення місцевого суду мотивоване, зокрема, тим, що:

- прокурор обґрунтував і довів нанесення Водоканалом шкоди навколишньому природному середовищу, а саме: допущення у період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020 порушення правил охорони вод (водних об`єктів) та незабезпечення надійної роботи насосних станцій каналізації на підприємстві відповідача, ритмічної, безперебійної та якісної очистки стічних вод, що поступають на каналізаційно-очисні споруди, очистки стічних вод по якості гранично допустимих скидів (далі - ГДС), що призвело до скиду 1 520 954 м3 недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, завислих речовин та інших забруднюючих речовин, з очисних споруд відповідача та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами підприємства-відповідача з очисних споруд (випуск № 2) м. Луцьк у річку Стир, між с. Липляни Ківерцівського р-ну (наразі - Луцького р-ну) та с. Княгининок Луцького р-ну. Вказане за розрахунком спеціалістів Інспекції складає 956 90,63 грн збитків, які частково сплачені відповідачем двома платежами: 30.11.2020 у сумі 30 000 грн (платіжне доручення № 18932) та 11.02.2021 у сумі 65 590,63 грн (платіжне доручення № 19881), а всього у сумі 95 590, 63 грн збитків погашено;

- зазначені обставини, крім вказаного, призвели до загибелі риби на зазначеному об`єкті, що зафіксовано актом обстеження русла р. Стир від 25.06.2020;

- встановлені судом обставини свідчать про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, яка полягає у неналежному виконані посадовими особами обов`язків щодо захисту навколишнього природного середовища від потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин та скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд у водні об`єкти; безпосереднього причинного зв`язку між збитками і протиправною поведінкою відповідача, оскільки збитки виступають об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; вини відповідача, яка полягає у порушенні правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та призвела до загибелі об`єктів тваринного світу; не доведення відповідачем відсутності вини у заподіянні збитків, не спростування доводів прокурора про те, що скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд Водоканалу, в яких містилися, зокрема, завислі речовини, спричинили збитки рибному господарству, неподання відповідачем доказів спростування доводів прокурора;

- прокурор виконав розрахунок збитків згідно з вимогами підпунктів 4.3.1., 4.3.2. пункту 4.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 36 (далі також - Методика, Методика № 36), які передбачають відповідні формули розрахунків та показники, що використовуються при обчисленні відповідних збитків.

2.3. За результатом апеляційного перегляду Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.08.2026 у цій справі рішення місцевого суду скасував; ухвалив нове рішення, задовольнивши позов частково; стягнув з відповідача на користь держави 653 275,5 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок Міськради.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, тим, що:

- за наявністю доведеного прокурором складу цивільного правопорушення, останній взяв за основу розрахунки Інспекції, яка застосувавши Методику, обрахувала збитки рибному господарству від втрати потомства (безпідставно збільшивши грошовий її вираз на 7 636 859 грн), оскільки не застосувала початкові дані, від яких залежить правомірність та законність визначення таких збитків згідно з вказаною Методикою, та яка не врахувала, що при застосуванні формули збитків мають бути наявні дані щодо відсотку самок у виявленій кількості снулої риби, середньої плодючості самки, тис. шт. ікринок, кратності нересту, (разів) та коефіцієнту промислового повернення від ікри, а матеріали справи не містять жодних письмових доказів встановлення та підтвердження долі самок серед 53 виявлених снулих рибин (це питання не досліджувалося жодним органом чи експертизою);

- місцевий суд, описуючи обставини у справі, здійснив посилання на підпункт 4.3.2. Методики, навів відповідну формулу для розрахунку збитків від втрати потомства, однак жодним чином не надав оцінки тим обставинам, що така формула застосовується / не застосовується за умови, наявності / відсутності всіх початкових даних, яких ні прокурор ні Інспекція не надали, зважаючи на що позовні вимоги про стягнення 7 636 859 грн збитків від втрати потомства задоволенню не підлягають.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Прокурор звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням змін від 04.09.2026), в якій просить, зокрема, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 у справі № 903/1148/25 скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 у цій справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. В обґрунтування підстави касаційного оскарження прокурор, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13 про те, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

4.2. Крім того, прокурор у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування Методики розрахунку збитків від втрати потомства водних біоресурсів у разі їх загибелі та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення поверхневих вод шляхом перевищення суб`єктами господарювання нормативів по скидам шкідливих речовин, а саме: чи доцільно та необхідно вираховувати конкретні вихідні дані плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб, за наявності в положеннях Методики необхідності застосування середніх показників.

Позиція інших учасників справи

4.3. Водоканал у відзиві на касаційну скаргу, з посиланням на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду- без змін.

4.4. Позивачі не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

4.5. Від Інспекції, прокурора до Суду надійшли додаткові пояснення у справі, а від Водоканалу заперечення на вказані додаткові пояснення, які з огляду на положення статті 42 ГПК України Суд долучив до матеріалів справи та оцінює їх у межах статті 300 ГПК України.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про: реєстрацію 28.05.1992 виконавчим комітетом Луцької міської ради Комунального підприємства "Луцькводоканал" (код ЄДРПОУ 03339489); види його діяльності: 36.00. Забір, очищення та постачання води (основний), 43.21. Електромонтажні роботи, 43.22. Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 52.21. Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах, 37.00. Каналізація, відведення і очищення стічних вод, 38.21. Оброблення та видалення безпечних відходів, 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель.

5.2. Згідно зі статутом Водоканалу у новій редакції, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 27.11.2019 № 66/70, засновником (власником) підприємства є територіальна громада Луцька в особі Луцької міської ради Волинської області, а головною метою підприємства є проведення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів послугами водопостачання та водовідведення, а також господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку (підпункт 2.1.1. пункту 2.1. статуту Водоканалу).

5.3. Водоканал, здійснюючи господарську діяльність, користувався дозволом на спеціальне водокористування від 26.01.2018 № 68/ВЛ/49д-18, термін дії якого з 01.01.2018 до 25.01.2021 (тобто чинним у період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020), яким затверджені ліміти ГДС забруднюючих речовин та фактичні скиди речовин зі зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти, окремо для випуску № 2 р. Стир / 295 (294,95) км для завислих речовин. Умовами спеціального водокористування також передбачене дотримання вимог водного законодавства, зокрема, вимог статті 44 Водного кодексу України, санітарно-технічних норм з утримання експлуатаційної водозабірної споруди та водонесучих комунікацій.

5.4. У період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020 Водоканал допустив порушення правил охорони вод (водних об`єктів) та не забезпечив надійної роботи насосних станцій каналізації на підприємстві, ритмічної, безперебійної та якісної очистки стічних вод, що поступають на каналізаційно-очисні споруди, очистки стічних вод по якості ГДС, що призвело до скиду 1 520 954 м3 недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, завислих речовин та інших забруднюючих речовин, з очисних споруд Водоканалу та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами Водоканалу з очисних споруд (випуск № 2) м. Луцьк у р. Стир, між с. Липляни Ківерцівського р-ну (наразі - Луцького району) та с. Княгининок, Луцького р-ну.

5.5. Вказане за розрахунком спеціалістів Державної екологічної інспекції у Волинській області становить 95 690,63 грн збитків заподіяних державі, які Водоканал сплатив двома платежами: 30.11.2020 у сумі 30 000 грн (платіжне доручення № 18932) та 11.02.2021 у сумі 65 590,63 грн (платіжне доручення № 19881), а всього у сумі 95 590, 63 грн збитків погашено.

5.6. Зазначені обставини, крім вказаного, призвели до загибелі риби на зазначеному об`єкті, що зафіксували спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області актом обстеження русла р. Стир від 25.06.2020 та іхтіопатологічним розтином риби, яким виявлені патологічні зміни у зябрах снулої риби: зябра блідого забарвлення, місцями з нашаруванням на зябрових пелюстках густого слизу брудно-сірого кольору; збудники екто- та ендопаразитів риби не виявлені.

5.7. Судова інженерно-екологічна експертиза надала 15.08.2024 висновок № 21243/23-63, згідно з яким причиною заподіяних збитків рибному господарству є скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд Водоканалу через випуск № 2 у р. Стир, в яких містяться завислі речовини (мул та слиз, що спричинили загибель риби у зв`язку із механічною закупоркою дихальних шляхів (зябр) риби).

5.8. Інспекція з урахуванням вимог Методики здійснила розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за яким спочатку визначила загальні втрати рибного господарства в натуральному виразі, а потім - у вартісному виразі, які обчислюються за цінами на рибу для конкретного регіону в певний період року.

5.9. Інспекція, здійснюючи розрахунок збитків, зазначила, що:

- загальна площа водного дзеркала ділянки р. Стир, на якій 25.06.2020 в першій половині дня (конкретніший час не встановлений) виявлена загибель риби, становить 177 500 м2 (довжина ділянки русла річки - 7 100 м, середня ширина річки - 25 м згідно з картографічними матеріалами Публічної кадастрової карти України);

- на частині річки площею 600 м2, де спостерігалася загибель риби, виявлені на поверхні водного дзеркала та відібрані 53 екз. снулої риби, в т.ч.: плітки - 11 екз., плоскирки - 23 екз., ляща - 3 екз., верховодки - 2 екз., краснопірки - 2 екз., лина - 2 екз., в`язя - 1 екз., щуки - 4 екз., окуня - 5 екз;

- відповідно до підпункту 4.3.1., пункту 4.3. Методики прямі збитки обчислені за кількістю загиблої риби, молоді* (* - молодь риби приймається за статевозрілу рибу), личинок та ікри** (** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1):

N = ПSM + П1MSK1 / 100 + П2MSK2 / 100 (1), де:

N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;

П - середня кількість загиблої риби, шт./м2;

П1 - середня кількість загиблих личинок, шт./м2;

П2 - середня кількість загиблої ікри, шт./м2;

S - площа негативного впливу пошкодження, м2;

М - середня маса дорослої особини, кг;

K1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;

K2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

- згідно з підпунктом 4.3.2. пункту 4.3. Методики такий розрахунок ведеться від втрати потомства за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2): N = П х Z / 100 х Q + C х К / 100 х M (2), де:

N - обсяг збитків, кг;

П - кількість загиблої риби, шт.;

Z - доля самок, %;

Q - середня плодючість самки, тис. шт. ікринок;

C - кратність нересту, (разів);

K - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

M - середня маса дорослої рибини, кг;

- оскільки на водоймах Волинської області біологічні показники риб не визначені, то Інспекція використала аналогічні показники тих самих видів риб для умов Київського водосховища з таблиці 1 Методики, як близького за географічними та гідрологічними показниками водного об`єкта;

- прямий збиток визначається за формулою (1): плітка N = 0,018 х 177 500 х 0,29 = 926,6 кг; плоскирка N = 0,038 х 177 500 х 0,3 = 2 023,5 кг; лящ N 0,005 х 177 500 х 1,2 = 1 065 кг; верховодка N = 0,003 х 177 500 х 0,008 = 4,3 кг; краснопірка N = 0,003 х 177 500 х 0,2 = 106,5 кг; лин N 0,003 х 177 500 х 0,98 = 521,9 кг, в`язь N =0,002 х 177 500 х 0,9 = 319,5 кг; щука N 0,007 х 177 500 х 3,5 = 4 348,8 кг, окунь N = 0,008 х 177 500 х 0,25 = 355 кг, а всього: 9 671,1 кг;

- кількість риби, що загинула становить: плітка 926,6 кг / 0,29 = 3 195 шт.; плоскирка 2 023,5 кг / 0,3 = 6 745 шт.; лящ 1 065 кг / 1,2 = 888 шт.; верховодка 4,3 кг / 0,008 = 538 шт.; краснопірка 106,5 кг / 0,2 = 533 шт.; лин 521,9 кг / 0,98 = 533 шт.; в`язь 319,5 кг / 0,9 = 355 шт.; щука 4 348,8 кг /3,5 = 1 243 шт.; окунь 355 кг / 0,25 = 1 420 шт., а всього: всього 15 450 шт.;

- розрахунок збитків, завданих рибному господарству від втрати потомства становить: N = 3 195 х 50 / 100 х 50 000 х 8 х 0,006 / 100 х 0,29 = 11 118,6 кг; N = 6 745 х 50 / 100 х 90 000 х 8 х 0,004 / 100 х 0,3 = 29 138,4 кг; N = 888 х 50 / 100 х 120000 х 9 х 0,003 / 100 х 1,2 = 17 262,7 кг; N = 538 х 50 / 100 х 1 500 х 2 х 0,2 / 100 х 0,008 = 12,9 кг; N = 533 х 50 / 100 х 150 000 х 2 х 0,002 / 100 х 0,2 = 319,8 кг; N = 533 х 50 / 100 х 350 000 х 2 х 0,001 / 100 х 0,98 = 1 828,2 кг; N = 355 х 50 / 100 х 90 000 х 5 х 0,003 / 100 х 0,9 = 2 156,6 кг; N = 1 243 х 50 / 100 х 60 000 х 8 х 0,005 / 100 х 3,5 = 52 206 кг; N = 1 420 х 50 / 100 х 25 000 х 7 х 0,01 / 100 х 0,25 = 3 106,3 кг, а всього: 117 149 кг;

- розрахунок збитків у грошовому виразі (ціна на свіжу товарну рибу, яка реалізовується в торгівельній мережі Волинської області за 1 кг): плітка - 40 грн, плоскирка - 30 грн, лящ - 40 грн, верховодка - 15 грн, краснопірка - 40 грн, лин - 80 грн, в`язь - 50 грн, щука - 100 грн, окунь - 45 грн;

- розрахунок прямих збитків у грошовому виразі за фактично знищену рибу становить: плітка 926,6 кг х 40 грн = 37 064 грн, плоскирка 2 023,5 кг х 30 грн = 60 705 грн, лящ 1 065 кг х 40 грн = 42 600 грн, верховодка 4,3 кг х 15 грн = 64,5 грн, краснопірка 106,5 кг х 40 грн = 4 260 грн, лин 521,9 кг х 80 грн = 41752 грн, в`язь 319,5 кг х 50 грн. = 15975 грн, щука 4348,8 кг х 100 грн = 434 880 грн, окунь 355 кг х 45 грн = 15 975 грн, а всього 653 275,5 грн;

- розрахунок прямих збитків у грошовому виразі від втрати потомства становить: плітка 11 118,6 кг х 40 грн. = 444 744 грн, плоскирка 29 138,4 кг х 30 грн = 874 152 грн, лящ 17 262,7 кг х 40 грн. = 690 508 грн, верховодка 12,9 кг х 15 грн. = 193,5 грн, краснопірка 319,8 кг х 40 грн = 12 792 грн, лин 1 828,2 кг х 80 грн = 146 256 грн, в`язь 2 156,6 кг х 50 грн = 107 830 грн, щука 52 206 кг х 100 грн = 5 220 600 грн, окунь 3 106,3 кг х 45 грн = 139 783,5 грн, а всього: 7 636 859 грн;

- загальна сума збитків у грошовому виразі становить 8 290 135 грн.

5.10. Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 15.08.2024 № 21243/23-63 причиною заподіяних збитків рибному господарству є скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд Водоканалу через випуск № 2 у р. Стир, в яких містяться завислі речовини, а їх розмір підтверджується у сумі 8 290 120,28 грн за умови, що вихідні дані щодо кількості загиблої риби є об`єктивними; вихідними даними для розрахунку розміру шкоди є дані, які зафіксовані в акті обстеження русла р .Стир від 25.06.2020.

5.11. У процесі розгляду справи інші відомості не встановлені.

5.12. Різниця у сумі збитків, обчислених Державною екологічною інспекцією у Волинській області та експертом становить 14,72 грн, яка виникла внаслідок заокруглення числових значень.

5.13. Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах відділу) Волинської обласної прокуратури 14.01.2025 скерувала до Луцького міськрайонного суду обвинувальний акт відносно начальника цеху насосних та очисних станцій каналізації Водоканалу ОСОБА_1 за частиною другою статті 242 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме: порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та масову загибель об`єктів тваринного світу з визначеною потерпілою особою Інспекцію.

5.14. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.08.2025 ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 242 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, заявлений Інспекцією цивільний позов залишений судом без розгляду.

5.15. З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави прокуратура листами від 24.10.2025 № 12-713вих-25 та № 12-714вих-25 повідомила Інспекцію та міську раду про порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля та масову загибель об`єктів тваринного світу (риби).

5.16. Листом-відповіддю від 29.10.2025 Інспекція повідомила, що нею заявлявся цивільний позов у кримінальному провадженні, натомість окремий позов про стягнення 8 290 120,28 грн про стягнення збитків за порушення природоохоронного законодавства нею не заявлявся через брак коштів на оплату судового збору. У свою чергу Міськрада у відповіді від 31.10.2025 повідомила, що потерпілою стороною у кримінальному провадженні виступала Інспекція.

5.17. Зважаючи, що ні Міськрадою, ні Інспекцією не вживалися заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної забрудненням поверхневих вод та створення небезпеки для довкілля і масової загибелі об`єктів тваринного світу (риби), чим порушені права та інтереси держави, Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся із позовом за їх захистом в особі Інспекції та Міськради до Господарського суду Волинської області.

6. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив касаційне провадження у справі № 903/1148/25 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

6.2. Склад Суду змінений відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026.

6.3. Верховний Суд ухвалою від 15.10.2026 відклав розгляд справи на 29.10.2026.

6.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Предметом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатом перегляду рішення суду першої інстанції.

7.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

7.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

7.5. Стосовно наведеного Верховний Суд виходить із того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови і, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

7.6. При дослідженні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: 1) чи є правовідносини подібними та 2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосованих нормативно-правових актів.

7.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначений критерій подібності правовідносин, відповідно до якого на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Водночас у кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

7.8. Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

7.9. За доводами касаційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13 про те, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

7.10. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, колегія суддів виходить з такого.

7.11. У справі № 911/2005/13 розглядався спір за позовом прокурора в інтересах держави в особі територіальної державної екологічної інспекції до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про стягнення збитків у грошовому виразі завданих державі за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом самовільного водокористування (використання певного об`єму підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування). Залишаючи постанову апеляційної інстанції про часткове задоволення позову без змін, Верховний Суд зазначив таке. Розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, стягнення яких є предметом спору у цій справі, позивач здійснив на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика № 389). Тобто, у зазначеній скаржником справі проводився розрахунок заявлених до стягнення у цій справі збитків з урахуванням вимог іншого нормативно-правового регулювання, на відміну від справи № 903/1148/25, в якій по-перше, спірні правовідносини (стягнення збитків за фактично знищену рибу та від втрати її потомства) виникли за обставин загибелі риби та її потомства через заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення поверхневих вод шляхом перевищення суб`єктом господарювання (Водоканалом) нормативів по скидам шкідливих речовин (тобто, наявний інший предмет спору, інший склад учасників спірних правовідносин), а по-друге, відповідні спірні правовідносини регулюються іншими нормативно-правовими актами, зокрема, і Методикою № 36, яка регулює питання розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

7.12. З викладеного вбачається, що зазначена скаржником справа і справа, постанова апеляційної інстанції в якій переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах.

7.13. Отже, наведена прокурором підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, що є підставою для закриття касаційного провадження за його касаційною скаргою в означеній частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу.

7.14. Касаційне провадження у цій справі відкрите також на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.15. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Водночас зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

7.16. Колегія суддів звертає увагу, що правові висновки суду, у т.ч. касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

7.17. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

7.18. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував Методику № 36. Посилаючись, зокрема, на пункт 4.2. Методики

№ 36 скаржник вважає, що для розрахунків мають братися в цій частині середні біологічні показники основних промислових видів риб згідно з додатками № 1 (таблиця 1) і № 2 (таблиця 2).

7.19. Водночас суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, та ухвалюючи нове рішення, яким задоволені позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у сумі 653 276 грн та відмовляючи у решті позовних вимог про стягнення 7 636 844,28 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (фактично збитків рибному господарству від втрати потомства), мотивував своє рішення тим, що: (8.37.4.) Розрахунок (а .с. 44-45, т. 1), який проведений Інспекцією не містить висхідних даних Z доля самок, %; Q середня плодючість самки, тис. шт. ікринок; C кратність нересту, (разів); K коефіцієнт промислового повернення від ікри, %; (8.37.5.) Без цих відомостей (висхідних даних) не може бути розрахована шкода рибному господарству від втрати потомства; (8.37.6.) Матеріали справи не містять жодних письмових доказів, за якими було встановлено та підтверджено доля самок серед 53 виявлених снулих рибин. Це питання не досліджувалося жодним органом чи експертизою; (8.37.7.) Орган прокуратури, готуючи позов до суду, допустився цієї ж самої помилки, обрахувавши шкоду рибному господарству від втрати потомства без висхідних даних, від яких залежить правомірність та законність визначення такої шкоди, відповідно до Методики № 36; (8.37.8.) Відсутність відомостей про: Z долю самок, %; Q середню плодючість самки, тис. шт. ікринок; C кратність нересту, (разів); K коефіцієнт промислового повернення від ікри, % унеможливлює застосування пункту 4.3.2. Методики № 36, для стягнення з особи, яка заподіла збитки рибному господарству від втрати потомства, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність, необґрунтованість, незаконність вимог прокурора про стягнення збитків рибному господарству від втрати потомства з відповідача у сумі 7 636 859 грн; (8.37.9.) Місцевий господарський суд, описуючи обставини у справі, здійснив посилання на пункт 4.3.2. Методики № 36, навів відповідну формулу для розрахунку збитків від втрати потомства, однак жодним чином не надав оцінки тим обставинам, що така формула може бути застосована чи не застосована за умови, коли наявні (або відсутні) усі висхідні дані, яких ні прокурором ні Інспекцією надано не було.

7.20. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду відносно питання застосування норми матеріального права, яка зазначені скаржником, у подібних правовідносинах, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, відсутні.

7.21. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм Методики № 36, з огляду на наступне.

7.22. Під неправильним застосуванням норм матеріального права розуміється, у т.ч., коли суд застосував норму, але зробив помилковий висновок щодо її змісту і дійсного значення.

7.23. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції в цій справі, погодився з висновками місцевого суду про наявність у складі вказаного цивільного правопорушення всіх елементів:

1) протиправної поведінки Водоканалу, яка полягає у неналежному виконані посадовими особами обов`язків щодо захисту навколишнього природного середовища від потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин та скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд у водні об`єкти;

2) безпосереднього причинного зв`язку між шкодою державі і протиправною поведінкою Водоканалу, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства;

3) вини відповідача у порушенні правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та загибель об`єктів тваринного світу;

4) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою, яка полягає у тому, що шкода (збитки), спричинена наднормативним скиданням забруднюючих речовин, зокрема, завислих речовин, амоній-іону та заліза, з очисних споруд Водоканалу у р. Стир, загальним обсягом скинутих недостатньо очищених стічних вод у розмірі 1 520 954 м3, що став об`єктивним наслідком протиправної поведінки посадових осіб Водоканалу і призвело до забруднення водного об`єкта та заподіяння збитків рибному господарству.

7.24. Суд апеляційної інстанції не погодився лише із визначенням Інспекцією розміру збитків рибному господарству у грошовому виразі від втрати потомства, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд всупереч вимог Методики № 36, яка передбачає при обрахунку збитків рибному господарству від втрати потомства застосування пункту пункт 4.3.2., за змістом якого розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2):

N = П х Z / 100 х Q + C х К / 100 х M (2), де:

N - обсяг збитків, кг;

П - кількість загиблої риби, шт.;

Z - доля самок, %;

Q - середня плодючість самки, тис. шт. ікринок;

C - кратність нересту, (разів);

K - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

M - середня маса дорослої рибини, кг,

За висновками суду апеляційної інстанції, розрахунок, який проведений позивачем (Інспекцією) не містить вихідних даних, а саме показників: Z - доля самок; %; Q - середньої плодючості самки, тис. шт. ікринок; C - кратності нересту, (разів); K - коефіцієнту промислового повернення від ікри, %., - без яких відомостей (початкових даних) не може бути розрахована шкода рибному господарству від втрати потомства. Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять жодних письмових доказів, які встановлюють та підтверджують долю самок серед 53 виявлених снулих рибин і це питання не досліджувалося жодним органом чи експертизою. Вказане, в свою чергу, унеможливлює застосування пункту 4.3.2. Методики № 36 для стягнення з Водоканалу заподіяних ним збитків рибному господарству від втрати потомства, та свідчить про безпідставність, необґрунтованість, незаконність вимог прокурора про стягнення збитків рибному господарству від втрати потомства з відповідача у сумі 7 636 859 грн.

7.25. Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, з огляду на таке.

7.26. Згідно з пунктом 4.2 Методики № 36 підрахунок збитків здійснюється на підставі формул (1)-(8) окремо щодо кожного виду риб або групи біологічно близьких видів, а також щодо кожної стадії розвитку риб із подальшим підсумовуванням отриманих результатів. Абзац другий вказаного пункту також прямо передбачає, що середні біологічні показники основних промислових видів риб приймаються відповідно до додатків № 1 (таблиця 1) та № 2 (таблиця 2) до Методики № 36. Отже, пункт 4.2 Методики № 36 установлює не лише порядок проведення розрахунку за відповідними формулами, а й джерело визначення середніх біологічних показників основних промислових видів риб при здійсненні розрахунків. Тобто, під час здійснення розрахунку необхідно розмежовувати фактичні вихідні дані, які встановлюються на підставі матеріалів конкретної справи (зокрема, площу водного дзеркала ділянки річки, на якій виявлено загибель риби, кількість і види виявленої загиблої риби тощо), та середні біологічні показники, які визначаються відповідно до таблиць, передбачених Методикою № 36 (середня маса дорослої особини, середня плодючість самки, кратність нересту, частка самок, коефіцієнт промислового повернення від ікри) у визначених Методикою випадках. При цьому середні біологічні показники основних промислових видів риб наведені в Методиці № 36 у додатку № 1 (таблиця 1) Методики № 36.

7.27. Верховний Суд бере до уваги, що складові формули для розрахунку збитків від втрати потомства, такі як частка самок, Z- %; плодючість самки, Q - тис. шт.; кратність нересту, C - (разів) та коефіцієнт промислового повернення від ікри, K - %, - для кожного визначеного у спірних правовідносинах виду риб містяться у додатку № 1 (таблиця 1) Методики № 36. Положення пункту 4.2. Методики № 36 прямо передбачає використання середніх біологічних показників у % відношенні основних промислових видів риб, наведених у таблиці 1 додатку № 1 Методики № 36.

7.28. Крім того, додаток № 3 до Методики № 36, містить приклад розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, який також містить пряму вказівку на те, що: "З таблиці 1 беруться середні біологічні показники з основних промислових видів риб". Із наведеного прикладу розрахунків, зокрема, вбачається, що показники Q - (плодючість самки, тис. шт.), C - (кратність нересту, разів), Z - (частка самок, %) та К - (промислове повернення від ікри, %) відповідають значенням у таблиці 1 та відповідно застосовуються в розрахунках за формулою.

7.29. Отже відсутність окремих фактичних вимірювань кожного з указаних показників не означає неможливості проведення розрахунку, оскільки Методика прямо встановлює необхідність використання за формулою № 2 саме середніх біологічних показників для відповідного виду риб, що обумовлює належність їх застосування та правильність математичного обчислення, здійсненого Інспекцією та перевіреного судом першої інстанції згідно з Методикою №36.

7.30. Між тим зі змісту встановлених місцевим судом обставин справи вбачається, що види загиблої риби, виявленої на поверхні р. Стир, визначені спеціалістами Інспекції під час обстеження відповідної ділянки водного об`єкта, за результатами якого зафіксовані 53 екземпляри загиблої риби, тобто, видовий склад виявленої загиблої риби встановлений позивачем 1 на підставі фактичних даних, отриманих під час обстеження, тоді як середні біологічні показники, необхідні для обчислення збитків, зокрема від втрати потомства, застосовані Інспекцією та в наступному покладені в основу розрахунку збитків від втрати потомства у відповідні вимоги позову згідно з положеннями Методики № 36, а саме підпункту 4.3.2. пункту 4.3. такої у взаємозв`язку з даними додатку № 1 (таблиця 1) Методики № 36 та відповідно до прикладу розрахунку збитків (додатку № 3 до Методики № 36).

7.31. Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, розрахунок збитків позивач 1 провів відповідно до Методики №36.

7.32. Висновки ж суду апеляційної інстанції щодо обов`язкового встановлення безпосередньо вихідними даними вказаних біологічних характеристик не передбачені Методикою № 36, оскільки вказаний підзаконний нормативно-правовий акт прямо передбачає використання саме середніх біологічних показників, визначених на підставі наукових даних спеціалізованих установ. Інше тлумачення призвело б до неможливості практичного застосування пункту 4.3.2. Методики № 36 та фактичного виключення із складу шкоди збитків від втрати потомства, хоча їх визначення прямо передбачене Методикою № 36.

7.33. За таких обставин, Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість поданої касаційної скарги прокурора та про наявність підстав для скасування постанови апеляційної інстанції та залишення рішення місцевого суду без змін.

7.34. Таким чином, доводи скаржника знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи, оскільки апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування (помилкове тлумачення) норм матеріального права: положень Методики № 36, що призвело до безпідставного скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції стосовно позовних вимог про стягнення збитків за втрату потомства у сумі 7 636 859 грн, яке відповідає закону, зокрема, й приписам статей 86, 237-238 ГПК України.

7.35. Враховуючи міркування зазначені у цій постанові, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги прокурора, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

7.36. Суд вважає, що доводи Водоканалу, викладені у відзиві на касаційну скаргу стосовно законності та обґрунтованості судового рішення апеляційного господарського суду у зазначеній частині висновків, наведених Судом у цій постанові не спростовують та відповідно відхиляються ним як безпідставні.

7.37. Верховний Суд, ураховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

8.3. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

8.4. Таким чином, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у справі слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з Водоканалу на користь Рівненської обласної прокуратури слід стягнути судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 198 962,89 грн.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 903/1148/25, відкрите за касаційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 у справі № 903/1148/25 скасувати, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 у цій справі залишити в силі.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Луцькводоканал" на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 198 962,89 грн.

5. Доручити Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Колос

Судді Ю. Власов

Т. Малашенкова