Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №131/796/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №131/796/26

Суддя: Шелюховський М. В.

Справа № 131/796/26

Провадження № 2/131/481/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці за правилами загального позовного провадження без фіксації судового процесу технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька. Позов мотивує тим, що під час перебування у офіційному шлюбі із Відповідачкою (вперше), який було розірвано у 2013 році у них народилась донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, (без реєстрації шлюбу) у них народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено відповідними свідоцтвами про народження доньок, де дійсно у графі батько записаний позивач « ОСОБА_1 ». З 24 травня 2022 року по 23 червня 2025 року позивач із відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі (вдруге), який було розірвано рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області.

27 березня 2026 року за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області на користь Відповідачки з позивача стягнуто аліменти на утримання його двох доньок. Наразі позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Подавши відповідні документи на військову частину для стягнення аліментів, зокрема і актові записи про народження доньок, позивач не зміг отримати витяг на доньку ОСОБА_5 , оскільки йому повідомили у органах ДРАЦС, що згідно актового запису, відомості про батька ОСОБА_5 було внесено згідно ст. 135 СК України, тобто зі слів матері.

Реєстрація народження дитини проведена Виконавчим комітетом Купчинецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області відповідно до актового запису № 8 від 12 травня 2015 року.

Враховуючи, що на момент народження дитини вони з відповідачкою не перебували у шлюбі, у відомостях про батька було вказано - ОСОБА_1 , зі слів матері, хоча в дійсності біологічним батьком є позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач визнає своє батьківство відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зважаючи на записи у свідоцтвах про народження доньок та рішенні суду про стягнення аліментів, а також підтвердження даного факту самою Відповідачкою, існують підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження його доньки ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладені обставини позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та прав доньки у судовому порядку для визнання батьківства.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 липня 2026 року у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення батьківства позивача ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його захисник адвокат Діденко Н.П. не з`явилися, надавши суду заяву про проведення судового засідання без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, однак її представник ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій позов визнає повністю і беззаперечно та просить розглядати справу у її та відповідача відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Іллінецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника відділу, щодо винесення рішення покладається на розсуд суду.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі. Згідно ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Так, судом встановлено, що згідно з актовим записом про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис про батька дитини проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері) та вказано батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Іллінецького районного суду від 25 червня 2025 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 травня 2022 року.

Згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2026 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно з пункту 3 частини другої статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду. Відповідно до частини другої статті 125 СК України - якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду. Отже, як випливає із даної норми існує добровільний порядок ( п. 1) і примусовий порядок (п. 3) згідно із статтею 125 СК.

Згідно статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Відповідно до статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 липня 2026 року у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення батьківства позивача ОСОБА_1 . Проте проведення вказаної експертизи виявилося неможливим, оскільки відповідач ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_4 до експертної установи не з`явились. Представник відповідача надала суду пояснення, що відповідач ОСОБА_2 перебуває за кордоном, на території Австрії та не має фінансової можливості для проїзду для проведення експертизи, що унеможливило явку для відбору біологічних зразків.

Судом встановлено, що представник відповідач подала до суду письмову заяву, у якій повністю та беззаперечно визнала позовні вимоги, підтвердила факт біологічного батьківства позивача щодо дитини та просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що визнання Відповідачем позову є добровільним, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Окрім цього, суд враховує процесуальну поведінку відповідача в контексті неможливості проведення ДНК-експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі, якщо без цього експертизу провести неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що Відповідач перебуває з дитиною за кордоном, не має фізичної та фінансової можливості з`явитися до експертної установи в Україні, однак при цьому офіційно подала заяву про визнання позову, суд розцінює такі обставини в їх сукупності як безумовне підтвердження батьківства позивача. Фактична неможливість надання дитини для експертизи через проживання за кордоном, поєднана з визнанням позову матір`ю, дає суду повні правові підстави застосувати положення ст. 109 ЦПК України та визнати факт біологічного батьківства позивача без фактичного проведення молекулярно-генетичного дослідження.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що визнання батьківства у судовому порядку повністю відповідає найвищим інтересам дитини на забезпечення її права на батьківське виховання та піклування (ст. 7 Конвенції ООН про права дитини).

Змістом пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині третій 3 статті 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина перша статті 135 СК України).

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/2 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із підпункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5 підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пункту 2.16.4. зазначених Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За змістом статті 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

З урахуванням викладеного, зважаючи на наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку наявність у даному випадку підстав задоволення позову про визнання батьківства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 128, 135, 148, 150, 164-166, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 43, 48, 77-80, 95, 109, 263, 273, 293, 294 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України – батьком – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №8 від 12 травня 2015 року, виданого Виконавчим комітетом Купчинецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,50 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 50 коп.) грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місця знаходження: 22700, вул. Соборна, 22, м. Іллінці Вінницького району Вінницької області.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua