Суд: Господарський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №922/2249/26
Суддя: Калантай М.В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2249/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомКерівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області, м. Берестин Харківської області, в інтересах держави в особі Берестинської міської ради, м. Берестин Харківської області
доПублічного акціонерного товариства "Красноградське АТП №16345", м. Берестин Харківської області
простягнення 2 030 186,93 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Сапітон Д.В.
від позивача: не з`явився
від відповідача: Варламов Д.В.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Берестинської окружної прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Берестинської міської ради (надалі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Красноградське АТП №16345" (надалі - відповідач) про стягнення 1535898,12грн. безпідставно збережених коштів.
На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач у період з 01.01.2018 по 31.05.2026 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357га, розташованою за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) у м. Берестин Харківської області, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.
Ухвалою від 29.06.2026, з урахуванням ухвали від 01.07.2026, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2026.
16 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог прокурора заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що прокурором не надано належних та допустимих доказів вартості нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2018-2025 роки. Крім того, як вбачається з наданого прокурором витягу з Державного земельного кадастру від 18.05.2026 за №НВ-5300592592026, земельна ділянка з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 18.05.2026. Таким чином, лише з 18.05.2026 спірна земельна ділянка виникла, як об`єкт цивільних прав, а також було визначено її площу, межі та інше.
21 липня 2026 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності позовних вимог. При цьому прокурор послався на правові позиції, що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, а також у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15.
Вищевказані заяви по суті справи подано сторонами в межах строків, встановлених в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, а тому вони були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 29.07.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання на 02.09.2026.
27 серпня 2026 року від прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він зазначив, що після відкриття провадження у справі та додаткового опрацювання матеріалів щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки Берестинською міською радою Харківської області проведено додаткову перевірку методології раніше здійсненого розрахунку суми заборгованості. За результатами цієї перевірки Берестинська міська рада Харківської області листом від 13.08.2026 № 02-23/5607 направила окружній прокуратурі уточнені розрахунки безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 за період з 01.01.2018 по 31.05.2026 та відповідні пояснення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Так, відповідно до наданих Берестинською міською радою Харківської області уточнених розрахунків сума безпідставно збережених ПАТ "Красноградське АТП 16345" коштів за спірний період (з 01.01.2018 по 31.05.2026) становить 2030186,93грн. У зв`язку з цим, прокурор збільшив відповідним чином розмір своїх позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2030186,93грн. безпідставно збережених коштів.
Ухвалою від 02.09.2026 вищевказану заяву прокурора задоволено, у зв`язку з чим подальший розгляд справи №922/2249/26 здійснювався з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог та ціни позову - 2030186,93 грн.
За наслідками підготовчого засідання 02.09.2026 судом оголошено перерву до 18.09.2026.
У підготовчому засіданні 18.09.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.09.2026.
У судових засіданнях 25.09.2026 та 16.10.2026, судом оголошувалися перерви до 16.10.2026 та 23.10.2026, відповідно.
Представник прокуратури у судовому засіданні 23.10.2026 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач свого представника у дане судове засідання не направив, про дату час і місце засідання був повідомлений належним чином. При цьому суд враховує, що за час розгляду даної справи позивачем неодноразово подавалися заяви про розгляд справи без участі його представника, в яких Берестинська міська рада також повідомляла про те, що підтримує позов прокурора у повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог прокурора заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
27 квітня 2006 року проведено державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ/711446 від 27.04.2006, виданого виконкомом Красноградської міської ради за ВАТ «Красноградське автотранспортне підприємство 16345», код ЄДРПОУ 03115175 - об`єкту нерухомого майна, а саме комплексу, розташованого за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 14607925.
В рамках проведення СВ Берестинським РВП ГУ НП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №420242221000000018 від 13.03.2024 за ч.3 ст.197-1 КК України, за участі представника Берестинської міської ради 29.04.2024 проведено огляд земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га.
В ході проведення вказаного огляду встановлено, що вказана земельна ділянка розташована в центральній частині міста за адресою вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області та встановлено факт, що в межах зазначеної земельної ділянки комунальної форми власності розташовані комплекс з цегляних – одно, двоповерхових споруд, автобоксів та ін., земельна ділянка використовується ПАТ «Красноградське АТП 16345», яка і є власником зазначеної нерухомості, територія повністю огороджена бетонними плитами.
Встановлено, що власником вказаного нерухомого майна - юридичною особою ПАТ «Красноградське АТП 16345» право користування земельною ділянкою з кадастровим 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га – до теперішнього не оформлялося, зокрема, договір з Берестинською міською радою про оренду землі не укладався, що підтверджується інформацією Берестинської міської ради.
Також, опрацюванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га в користування/оренду чи у власність фізичних чи юридичних осіб в період з 01.01.2018 по 31.05.2026 не передавалася, що вказує використання ПАТ «Красноградське АТП 16345» даної земельної ділянки в порушення вимог земельного законодавства в рамках зазначеного строку.
Окрім цього, Берестинська міська рада листом від 09.06.2026 №02-23/4012 та від 16.06.2026 №02-23/4110 також письмово проінформувала окружну прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га в користування/оренду чи у власність фізичних осіб в період з 01.01.2018 до 31.05.2026 не передавалася та в зв`язку з чим міською радою в межах строків позовної давності проведений розрахунок безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою, що становить станом на 31.05.2026 – 1535898,12грн. Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права зазначеної земельної ділянки - відсутні. Плата за використання зазначеної земельної ділянки у період з 01.01.2018 по 31.05.2026 від ПАТ «Красноградське АТП 16345» чи інших фізичних/юридичних осіб не надходила.
Вказана інформація також підтверджується листом ГУ ДПС у Харківській області від 09.06.2026 №11275/5/20-40-04-12-13, в яких зазначено, що відповідно до наявних інформаційних ресурсів ГУ ДПС ІКП платника податків за кодом бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) та 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) по платнику податків ПАТ «Красноградське АТП 16345» на території Берестинської ТГ для сплати податків не відкривалися, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з 2018 по 2026 роки до контролюючого органу не подавалися, плата за землю не сплачувалася.
За таких обставин, відповідач, як власник нерухомого майна, є користувачем земельної ділянки з кадастровим 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га, на якій розміщено комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області. При цьому, плата за використання вказаної земельної ділянки за період з 01.01.2018 по 31.05.2026 не здійснювалася.
Як зазначив прокурор у позові, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га станом на 2026 рік становить 3 630 372,68 грн. З урахуванням коефіцієнту індексації нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га за 2018 рік становить 4 713 668,16 грн., за 2019 рік становить 4 713 668,16 грн., за 2020 рік – 4 713 668,16 грн., за 2021 рік – 3 535251,12 грн., за 2022 рік – 2 592 517,49 грн., за 2023 рік – 2 981 395,11 грн, за 2024 рік – 3 133 446,26 грн, за 2025 рік – 2 821692,78 грн. Враховуючи викладене, проведеним головою міської ради розрахунком встановлено, що ПАТ «Красноградське АТП 16345» у період з 01.01.2018 по 31.05.2026 безпідставно зберегло кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357га, на якій розміщено комплекс нежитлових будівель, належних ПАТ «Красноград, розташованих за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області, на загальну суму 1 535 898,12 грн.
Проте під час розгляду даної справи, прокурором було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він зазначив наступне.
Берестинською міською радою у листі від 13.08.2026 № 02-23/5607 зазначено, що нормативна грошова оцінка земель м. Красноград, на підставі якої визначалась нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у попередні періоди, була проведена відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Красноград Красноградського району Харківської області, затвердженої рішенням Красноградської міської ради від 25.03.2011 № 243.
Однак під час додаткової перевірки встановлено, що у попередньому розрахунку за частину періоду було використано коефіцієнт, передбачений Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, у поєднанні з показниками технічної документації, розробленої за раніше чинним нормативно-правовим регулюванням.
Водночас, Методика № 1147 передбачає іншу формулу нормативної грошової оцінки земельної ділянки та іншу послідовність застосування відповідних показників і коефіцієнтів.
З огляду на це Берестинською міською радою обґрунтовано враховано, що окреме врахування коефіцієнта із Методики № 1147 та його застосування до формули й технічної документації, розроблених відповідно до попередньої методології нормативної грошової оцінки, не забезпечує методологічно правильного визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку із чим виникла необхідність у зверненні із даною заявою та збільшенню розміру позовних вимог.
У зв`язку з цим при проведенні уточненого розрахунку за 2018-2024 роки використано показники Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Красноград, затвердженої рішенням Красноградської міської ради від 25.03.2011 № 243, з передбаченими нею коефіцієнтами та відповідною індексацією нормативної грошової оцінки.
При цьому застосування нормативної грошової оцінки у відповідному бюджетному періоді пов`язується з належним набранням чинності рішенням органу місцевого самоврядування про її затвердження.
Зокрема, рішення ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населеного пункту підлягає офіційному оприлюдненню у строк, визначений пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Отже, для кожного року розрахункового періоду необхідно враховувати нормативну грошову оцінку, яка правомірно підлягала застосуванню саме у цьому році, з урахуванням її індексації, після чого до відповідної величини застосовується встановлена рішенням органу місцевого самоврядування ставка плати за землю.
Таким чином, уточнення не полягає у збільшенні нормативної грошової оцінки або застосуванні до минулих періодів нової нормативної грошової оцінки, а, навпаки, спрямоване на забезпечення розрахунку відповідно до тієї технічної документації і методології, які підлягали застосуванню у відповідний період.
Водночас із 2025 року нормативна грошова оцінка визначена вже відповідно до нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок м.Красноград, затвердженої рішенням Красноградської міської ради від 28.05.2024 №4608-VIII.
Згідно з цією технічною документацією норматив капіталізованого рентного доходу за 1 кв. м землі для земельної ділянки з цільовим призначенням 12.04 становить 145,15 грн, унаслідок чого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2025 рік з урахуванням індексації становить 2 821 692,78 грн.
За 2026 рік нормативна грошова оцінка підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2026 № НВ-9967457732026 та становить 3 630 372,68 грн.
При цьому ставка орендної плати при проведенні розрахунку не змінювалася та становить 5 % нормативної грошової оцінки, відповідно до рішення Красноградської міської ради від 05.10.2017 № 1203-VII.
Відповідно до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20: якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
У пункті 7.28. згаданої вище постанови вказано, що «з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі».
Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №645/1040/19 вказував, що «за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку за період з 01 березня 2016 року до 30 листопада 2018 року щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі».
Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Верховного Суду із подібними правовідносинами від 21 лютого 2024 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-14023св23).
Таким чином, проведений розрахунок безпідставно збережених коштів відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Красноград Красноградського району Харківської області, затвердженої рішенням Красноградської міської ради від 25.03.2011 № 243, Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Красноград, затвердженої рішенням Красноградської міської ради від 28.05.2024 № 4608-VIII та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2026 № НВ-9967457732026 є належними та допустимими доказами для цілей визначення розміру сплати орендної плати та, відповідно, розміру стягнення безпідставно збережених коштів з урахуванням ставки орендної плати у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки, відповідно до рішення Красноградської міської ради від 05.10.2017 № 1203-VII.
Зокрема, відповідно до наданих Берестинською міською радою Харківської області уточнених розрахунків сума безпідставно збережених ПАТ «Красноградське АТП 16345» коштів за період 01.01.2018-31.05.2026 становить 2 030 186,93 грн.
Як зазначалося вище, заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог була задоволена судом.
Також слід зазначити, що Берестинською міською радою на адресу ПАТ «Красноградське АТП 16345» направлялися листи від 18.01.2024 №02-24/431 та від 24.12.2025 №02-23/9375 з вимогою усунення порушень земельного законодавства та необхідності звернутися до відділу земельних відносин міської ради для укладення договору оренди вказаної земельної ділянки та попереджено, що у випадку продовження використання вказаної земельної ділянки без правоустановлюючих документів міською радою буде вжито заходів реагування щодо звернення до відповідних органів для повернення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Однак вказані листи ПАТ «Красноградське АТП 16345» були проігноровані та ПАТ «Красноградське АТП 16345» продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою без правоустановлюючих документів в порушення вимог земельного законодавства.
Прокурор наголошує, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Берестинської ради Берестинського району відповідач в період часу з 01.01.2018 по 31.05.2026 не мав прав ні власника, ні землекористувача щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323310100:03:003:0084 площею 1,7357 га з цільовим призначенням - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області, тобто у порушення ст.125 Земельного кодексу України користувався земельною ділянкою за цією адресою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою.
Таким чином, ПАТ «Красноградське АТП 16345» з 01.01.2018 по 31.05.2026 використовував вищезазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України та не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою.
У зв`язку з цим, прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з відповідача 2 030 186,93 грн. безпідставно збережених коштів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.
При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини 3 статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
З дня набрання чинності (01.01.2013) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень вказаного Закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Таким чином, в силу вищевказаних приписів чинного законодавства територіальна громада міста Берестина (колишня назва - м.Красноград) в особі Берестинської міської ради є власником усіх земель в межах населеного пункту, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Тобто право власності позивача на вищевказані землі, до яких відноситься і спірна земельна ділянка прямо встановлено вищенаведеними (спеціальними щодо територіальних громад) нормами земельного законодавства.
При цьому, відповідно до пункту 5 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Отже, спеціальною нормою щодо реєстрації прав на землі комунальної власності прямо встановлено, що процедура реєстрації права територіальної громади на земельні ділянки відбувається лише у випадку передачі земельної ділянки:
- у власність
- або у користування.
Обов`язковості проведення такої реєстрації в інших випадках чинним законодавством не передбачено, а тому відсутні підстави вимагати її здійснення від Харківської міської ради перед подачею позовів про стягнення з власників нежитлових будівель безпідставно збережених коштів в порядку статті 1212 ЦК України, до яких відноситься і спір у даній справі.
Нездійснення державної реєстрації жодним чином не позбавляє позивача права на землі, що розташовані в межах м.Берестин та не належать до приватної або державної власності.
Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно із частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Необхідність встановлення сформованості земельної ділянки, як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.
При цьому до правовідносин, які виникли між сторонами безпосередньо у даній справі, має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу (27.04.2006), в якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав при придбанні нежитлових будівель.
Таким чином, для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 646/4738/19 та від 02 липня 2024 року у справі № 644/8837/19.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що відповідач з 27.04.2006 правомірно володіє об`єктом нерухомого майна - комплексом, розташованим за адресою: вул.Преображенська 38 (колишня Карла Маркса) м.Берестин району Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 14607925.
Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Отже з 27.04.2006 у відповідача виникло право власності на вказані об`єкти нерухомості.
В той же час, у період 01.01.2018 по 31.05.2026 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Берестинською міською радою.
Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.01.2018 по 31.05.2026 в сумі 2030186,93грн. було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Перевіривши розрахунок вищевказаної суми безпідставно збережених коштів, суд визнав його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте відповідач доказів сплати вказаних у позові грошових коштів суду не надав.
У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення 2030186,93грн. безпідставно збережених коштів є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Красноградське АТП №16345" (63304, Харківська обл., м.Берестин, вул.К.Маркса, буд.38, код 03115175) на користь Берестинської міської ради (63304, Харківська обл., м.Берестин, вул.Історична, буд.94, код 04058686) 2030186,93грн. безпідставно збережених коштів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Красноградське АТП №16345" (63304, Харківська обл., м.Берестин, вул.К.Маркса, буд.38, код 03115175) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 24362,24грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "02" листопада 2026 р.
СуддяМ.В. Калантай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua