Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №922/3140/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3140/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомНаціонального технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ 02071180)

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універ Плюс" (вул.Чернівецька, буд. 3-В, кв. 111, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ 41837267)

простягнення 24 528,33 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 04.09.2026 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універ Плюс" про стягнення з відповідача на користь позивача 24 528,33 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору оренди № 0127Х/2019 від 02.12.2019 своєчасно не здійснював орендну плату та в порушення Договору № 360-Ф від 11.12.2019 не відшкодовував балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати на комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 позовну заяву Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3140/26; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 08.09.2026 двічі була надіслана на адресу відповідача (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернута до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Також відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.12.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універ Плюс" (Орендар) було укладено Договір оренди № 0127Х/2019 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до пункту 1.1 цього Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення: кім. № 0-4 у підвалі 4-поверхової частини будівлі навчально - адміністративного корпусу, пам`ятка архітектури літ. А-4, загальною площею 38, 70 кв.м, розташованої за адресою: місто Харків, вулиця Багалія, 13, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (Балансоутримувач).

Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 02 грудня 2019 року до 01 листопада 2022 року включно.

02.12.2019 між Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем було підписано акт приймання-передавання до Договору оренди № 0127Х/2019.

Відповідно до пункту 5.11 Договору оренди, Орендар взяв на себе обов`язок здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

На виконання умов Договору оренди 11.12.2019 між відповідачем та позивачем укладено Договір № 360-Ф про оплату Орендарем Балансоутримувачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та відшкодування Орендарем Балансоутримувачу оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі договору оренди № 0127Х/2019.

Вказаним Договором були врегульовані питання відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання державного нерухомого майна, по сплаті комунальних послуг і податку на землю, сплату Орендарем Балансоутримувачу 50% орендної плати, з ПДВ.

Згідно з пунктом 2.2.3 цього Договору, Орендар взяв на себе обов`язок отримувати у Балансоутримувача в термін до 08 числа місяця, наступного за звітним, такі рахунки:

- по відшкодуванню експлуатаційних витрат;

- за комунальні послуги;

- по орендній платі.

Відповідно до пункту 2.2.9 Договору, Орендар взяв на себе обов`язок щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити платежі по рахункам, які зазначені в п. 2.2.3 цього Договору на рахунок Балансоутримувача.

В разі несвоєчасного перерахування Орендарем грошових коштів, або не в повному обсязі (крім відшкодування Балансоутримувачу земельного податку), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

У зв`язку із тим, що припинення строку дії Договору оренди припадало на період воєнного стану, даний Договір був продовженим відповідно до постанови від 27.05.2022 № 634, умови укладених договорів застосовувалися до правовідносин сторін, що мали місце до 31.01.2026.

На підставі звернення відповідача щодо дострокового припинення Договору оренди 31.01.2026 між сторонами підписано Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за Договором оренди від 02.12.2019 №0127Х/2019.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору, позивачем здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 12388,84 грн; за несвоєчасну сплату експлуатаційних витрат у розмірі 9461, 65 грн; за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг у розмірі 2582,70 грн.

Крім того, у травні 2026 року позивачем була нарахована пеня за відшкодування комунальних послуг у розмірі 95,14 грн.

Всього нараховано пені: 2677,84 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Судом встановлено,та матеріалами справи підтвержено порушення істотних умов договору в частині своєчасного перерахування орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування комунальних послуг.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на загальну суму 24528,33 грн, з яких:

- 12388,84 грн - нарахування пені з оренди за період з 16.03.2022 по 12.03.2026;

- 9461,65 грн - нарахування пені з експлуатаційних витрат за період з 16.03.2022 по 12.03.2026;

- 2677,84 грн - нарахування пені з відшкодування комунальних послуг за період з 16.08.2023 по 06.05.2026.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універ Плюс" (вул.Чернівецька, буд. 3-В, кв. 111, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ 41837267) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ 02071180; р/р НОМЕР_1 , банк одержувача ДКСУ, код ЄДРПОУ банку одержувача 37567646) - 24 528,33 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "03" листопада 2026 р.

СуддяН.М. Кухар