Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №921/708/25(921/506/26) — Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/708/25(921/506/26)

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз"

до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради

про стягнення 44 355 684,29 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (з врахуванням заяви №б/н від 19.10.2026 про збільшення позовних вимог)

в межах справи №921/708/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", ЄДРПОУ21155959

за участі представників:

позивача: Процько І.Я., адвокат;

відповідача: Решетуха А.В.,самопредставництво.

Суть справи:

Через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ПАТ "Тернопільміськгаз" до КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради про стягнення 44 355 684,29 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні уповноваженим представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов договору розподілу природного газу №250 від 31.12.2015 в частині вчасної оплати послуги з розподілу природного газу, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, про що також зазначено у відзиві на позовну заяву №б/н (вх. №6867) від 01.09.2026 та додаткових поясненнях №б/н (вх. №8717) від 27.10.2026 на заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2026 відкрито провадження у справі №921/708/25 про банкрутство ПАТ "Тернопільміськгаз"; введено процедуру розпорядження майном; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В.; призначено попереднє засідання суду.

На даний час провадження у справі №921/708/25 перебуває в процедурі розпорядження майном.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Між Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (Споживач) та Публічним акціонерним товариством по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" (перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз") (Оператор ГРМ) 31.12.2015 укладено договір розподілу природного газу №250 (надалі Договір), згідно якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язуються прийняти зазначену послуги та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку визначеному цим Договором, що підтверджується Заявою–приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 31.03.2017.

Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2.Догвору).

Відповідно до п. 2.3 даного правочину, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Розділом VI "Порядок розрахунків" Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.3). Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (п.6.4).

Відповідно до п. 8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим правочином Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 12.1. правочину, він укладається на невизначений строк.

На виконання своїх договірних зобов`язань, позивач надав послуги з розподілу природного газу відповідачу з січня по вересень 2026 року в сумі 42 691 873,19 грн, що підтверджується зокрема:

- Актом про надання послуг №1-00250 від 31.01.2026 в сумі 4 747 966,79 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №2-00250 від 28.02.2026 в сумі 4 747 966,79 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №3-00250 від 31.03.2026 в сумі 4 747 966,79 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №4-00250 від 30.04.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №5-00250 від 31.05.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №6-00250 від 30.06.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №7-00250 від 31.07.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №8-00250 від 31.08.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ;

- Актом про надання послуг №9-00250 від 30.09.2026 в сумі 5 399 147,28 грн з ПДВ та рахунком №10-00250 від 15.10.2026 на суму 5 399 147,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання досягнутих домовленостей Споживачем частково здійснено оплату за надані послуги з розподілу природного газу за січень 2026 року у повному розмірі 1 289 908,65 грн та частково оплачено заборгованість за лютий 2026 року у розмірі 4 590 091,35 грн та становить 149 875,44 грн, що підтверджується складеними та підписаними контрагентами Актами звірки взаємних розрахунків за Договором №250 від 31.12.2015.

Відтак, за доводами позивача, його контрагент прострочив виконання договірних зобов`язань, за що йому нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

У ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно з ч.2 ст.633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у цій справі виникли правовідносини за договором розподілу природного газу.

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач оплату за надані послуги з розподілу природного газу здійснив частково, у зв`язку з чим заборгованість склала 42 691 837,19 грн.

Вказану суму боргу відповідач визнав у відзиві на позов від 02.09.2026 та додаткових поясненнях від 27.10.2026.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Тернопільміськгаз" в частині стягнення з КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради в розмірі 42 691 837,19 грн основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з простроченням КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, позивач заявив до стягнення 1 257 774,92 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 406 036,18 грн за період з 06.02.2026 по 15.10.2026.

Обґрунтовуючи період цих нарахувань позивач стверджує, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, відповідно до п. 6.4. Договору.

В той же час, суд зауважує, що згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З наведеного та зважаючи на дату Актів надання послуг - розподілу природного газу суд констатує, що остаточний розрахунок за надані послуги повинен бути здійснений Споживачем з 07.04.2026, 07.07.2026 та 08.09.2026, оскільки 5-ий день припадає на 05.04.2026, 05.07.2026 та 05.09.2026 (вихідні дні), а відтак позивач вправі здійснити нарахування інфляційних втрат та 3% річних з 07.04.2026, 07.07.2026 та 08.09.2026.

Відтак, проаналізувавши наданий ПАТ "Тернопільміськгаз" розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи дату виникнення боргу, дату часткової оплати, період існування заборгованості та її розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 1 257 74,92 грн та 3% річних в розмірі 404 261,12 грн. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно із ч.3 та ч.4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду, у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення такого судового рішення проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що подана заява відповідача про визнання позову підписана уповноваженим представником.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що визнання позову в частині суми заборгованості 44 353 909,23 грн суперечить законодавству чи порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Як наслідок, суд приймає заяву відповідача про визнання позов у частині суми заборгованості 44 353 909,23 грн, та визнає заявлені позивачем вимоги про їх стягнення.

Наведене, в силу наведених вище процесуальних норм, слугує підставою для прийняття судом рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до підпункту 3) пункту 21 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява ПАТ "Тернопільміськгаз" до КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради про стягнення 44 355 684,29 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) подана до суду в електронній формі.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532 268,21 грн (44 355 684,29 грн*1,5%*0,8).

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 17.08.2026 та 21.10.2026 задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову та постановлено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, керуючись статтею 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що із відповідача в дохід Державного бюджету України слід стягнути 266 123,45 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради про визнання позову в частині суми заборгованості 44 353 909,23 грн

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськ теплокомуненерго" Тернопільської міської ради (вул. І.Франка, буд. 16, м. Тернопіль, 46025, ЄДРПОУ 14034534) на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (вул. М.Шептицького, буд. 20, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 21155959) 44 353 909 (сорок чотири мільйони триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`ять) грн 23 коп. за надані послуги з розподілу природного газу у відповідності до договору розподілу природного газу №250 від 31.12.2015 з яких: основна сума заборгованості – 42 691 873 (сорок два мільйони шістсот дев`яносто одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн 19 коп. (за період лютий 2026 року – жовтень 2026 року), 3% річних – 404 261 (чотириста чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн 12 коп. (за період з 06.02.2026 по 15.10.2026 року), інфляційна нарахування – 1 257 774 (один мільйон двісті п`ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 92 коп. (за період з 06.02.2026 по 15.10.2026 року).

4. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськ теплокомуненерго" Тернопільської міської ради (вул. І.Франка, буд. 16, м. Тернопіль, 46025, ЄДРПОУ 14034534) в дохід Державного бюджету України (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 266 123 (двісті шістдесят шість тисяч сто двадцять три) грн 45 коп.

5. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко