Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №917/1071/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 917/1071/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136,

до Комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» м. Кременчука, 39627, Полтавська обл., м. Кременчук, квартал 278, буд. 13-Б, код ЄДРПОУ 38742846,

про стягнення 944 179,61 грн

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» до Комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» м. Кременчука про стягнення 944 179,61 грн, з яких 910 942,01 грн заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 4041 від 01.10.2025 р., 6 748,77 грн пеня, 20 941,90 грн інфляційні втрати, 5 546,93 грн 3 % річних, та відкрито провадження у справі № 917/1071/26; справу визнано малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач 16.06.26р. подав відзив на позов, у якому повідомив про часткову сплату заборгованості у сумі 50 000,00 грн; суму основного боргу визнав; пояснив утворення заборгованості тим, що оплата постачання теплової енергії здійснюється за рахунок бюджету видатків територіальної громади м.Кременчука, проте відповідач позбавлений можливості впливати на процес та обсяги бюджетного фінансування відповідних видатків, тобто, його вина у виникненні боргу повністю відсутня. На цій підставі відповідач росить зменшити пеню на 90%, в стягненні річних та інфляційних – відмовити.

Позивач повідомив суду, що вказана оплата на суму 50 000,00 грн була проведена за іншим договором, та просив не враховувати її; водночас, 7.07.2026 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» від 17.07.2026 р. (вх. № 9861), у якій позивач повідомив про сплату відповідачем коштів у сумі 382 224,40 грн та посив відповідно зменшити розмір позовних вимог. Ухвалою від 23.07.26р. вказану заяву залишено без розгляду.

В подальшому позивач заявами від 17.07.2026р., 24.07.2026р., 11.09.2026р. повідомляв про поступове погашення відповідачем заборгованості, надавав відповідні докази та просив повернути йому сплачений судовий збір на підставі ст..7 ЗУ «Про судовий збір».

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1436 від 04.06.2025 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з покладанням відповідних обов`язків згідно з законодавством.

01.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (надалі Позивач) та Комунальним некомерційним медичним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» м. Кременчука (надалі Відповідач) було укладено Індивідуальний Договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 4041 (надалі Договір) та підписано Заяви-приєднання, які є додатками до даного Договору (копії Договору та Заяв-приєднання – арк..справи 9-16).

02.01.2026 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Індивідуального Договору про надання послуг з постачання теплової енергії № 4041 від 01.10.2025, за умовами якої вказаний Договір був доповнений новим нежитловим приміщенням за адресою: вул. О. Древеля, будинок 101, м. Кременчук загальною площею 23,90 кв.м та підписано додаток до Договору «Заява приєднання» за даною адресою (арк..справи 17).

Згідно п. 5 Договору Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; - частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. Відповідно до п. 7 Договору Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства розвитку громад та територій України № 358 від 28.12.2021 та № 61 від 26.03.2021 (далі - Методика розподілу). У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п. 12 Договору). Відповідно до п. 17 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця. Згідно з п. 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації – за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Відповідно до п. 23 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 28 по 31 число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю. Згідно з п. 25 Договору, у разі ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань вузла (вузлів) розподільного обліку/приладіврозподілювачів теплової енергії, якщо такі показання зобов`язаний знімати споживач, для цілей визначення обсягу теплової енергії, спожитої споживачем, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання споживачем теплової енергії у попередньому опалювальному періоді, а за відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення виконавця до вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань засобів вимірювальної техніки після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець здійснює розрахунки із споживачем як таким, приміщення якого не оснащені вузлами розподільного обліку/приладамирозподілювачами теплової енергії (п. 26 Договору).

Відповідно до п. 30 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507). - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; - плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб- сайті органу місцевого самоврядування та/ або на веб-сайті виконавця http://kremtec.com.ua. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 Договору).

Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць Відповідно до п. 33 Договору виконавець формує та надає рахунок па оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Обсяг фактично спожитої Споживачем теплової енергії за розрахунковий період підтверджується Актом приймання-передачі послуг, який надається (надсилається) Споживачеві у двох примірниках разом з рахунком.

У десятиденний строк після надання (надсилання) Акту приймання-передачі послуг Споживач повинен повернути Виконавцю один примірник Акту, підписаний зі свого боку, що буде вважатися узгодженням обсягів фактично зазначених у Акті спожитої теплової енергії за розрахунковий період. У разі неповернення Акту, або відмови від його підписання, або відсутності зворотного зв`язку від Споживача у зазначений вище строк, такий Акт буде вважається дійсним з дати його виписки, а обсяги спожитої теплової енергії, зазначені в такому Акті, - узгодженими і такими, що підлягають оплаті, за умови підписання Акта приймання-передачі послуг трьома представниками виконавця. Фактом, що підтверджує надання (надсилання) рахунку та актів прийманняпередачі послуг є: - особистий підпис споживача або його представника, в тому числі по довіреності з наданням документу, що посвідчує особу, у відповідному реєстрі виконавця; - реєстр відправленої кореспонденції виконавця про направлення споживачам рахунків та актів приймання- передачі послуг з поштовою відміткою.

Відповідно до п. 34 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до п.п. 3 п. 41 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 51 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2025, а в частині надання послуг з постачання теплової енергії – з початку опалювального періоду, що визначений Рішенням органів місцевого самоврядування (згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України) і діє до 30 вересня 2026 (включно), а в частині розрахунків – до їх повного здійснення. Відповідно до додатків до Договору «Заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії», послуги з постачання теплової енергії надаються Боржнику до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресами, вказаними в заявах.

Як вказує позивач (це не заперечується відповідачем), будинки в яких знаходяться приміщення Відповідача , обладнано вузлами комерційного обліку теплової енергії, а приміщення Відповідача – вузлами розподільчого обліку. Тому, відповідно до умов Договору та Методики розподілу, нарахування за спожиту теплову енергію здійснювалося з урахуванням показів таких вузлів обліку теплової енергії (Обгрунтування щодо обсягу спожитої теплової енергії та нарахувань по Договору, копії Відомостей про фактичні показники засобів обліку теплової енергії та Актів зняття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках – арк..справи 26-66).

Несвоєчасна сплата наданих послуг відповідачем призвела до виникнення станом на 25.05.2026 року заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року на загальну суму 910 942 грн 01 коп. Саме ця сума основного боргу була заявлена у позові.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просив стягнути пеню, річні та інфляційні.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перебування справи на розгляді відповідач частково погасив борг. Так, згідно поданих позивачем заяв від 17.07.2026р., 24.07.2026р., 11.09.2026р. та доданих до цих заяв документів, якими підтверджується сплата заборгованості, станом на 11.09.2026р. (остання подана позивачем заява) сума основного боргу становить 144 199,33 грн. Саме цю суму основного боргу, згідно заяви, позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідач у відзиві на позов визнав факт наявності заборгованості, станом на час прийняття рішення доказів її сплати у повному обсязі – не надав. З урахуванням усіх обставин справи у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними і обґрунтованими. В іншій частині позову, враховуючи погашення заборгованості після відкриття провадження у справі, провадження у справі підлягає закриттю у зв"язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім того, як зазначено вище, позивач просить стягнути 3% річних від простроченої суми блргу – 5 546,93 грн, інфляційні втрати – 20 941,90 грн, пеню у розмірі 6 748,77 грн.

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 44 Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону. Відповідно п. 45 Договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та дійшов до висновку, що він є арифметично правильним.

Відповідач, як зазначено вище, просить зменшити пеню на 90%. При вирішенні цього клопотання суд виходить з наступного:

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення вказаних сум.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2023 р. у справі № 914/3231/16 та відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також не надано доказів надмірності вказаних сум, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Враховуючи вищевикладене, інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми боргу, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, входять до складу грошової вимоги як особлива міра відповідальності та спосіб захисту майнового права. Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 року у справі № 3- 28гс12 зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення розрахунків, оскільки, на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність Відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446.

Згідно чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду, вказані нарахування (3% річних та інфляційні, нараховані на підставі ст.625 ЦК України) зменшенню судом не підлягають; суд також не вправі звільняти боржника від їх сплати. Відтак, клопотання відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині є необґрунтованим.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» у даній справі в частині стягнення 144 199,33 грн основного боргу, 5 546,93 грн річних, 20 941,90 грн інфляційних, 6 748,77 грн пені.

В іншій частині вимог про стягнення основного боргу провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн (мінімальний розмір судового збору, передбачений чинним законодавством). В іншій частині судовий збір, сплачений позивачем, підлягає поверненню йому на підставі його заяв згідно ст.7 ЗУ «Про судовий збір» (8 667,75 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст.129,231-234,238-240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» м.Кременчука (Квартал 278, будинок 13-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39627,Код ЄДРПОУ 38742846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область,39610, Код ЄДРПОУ 42225136) кошти у розмірі 177 436 грн 93 коп, в тому числі:

- вартість послуг з постачання теплової енергії ту плату за абонентське обслуговування в сумі 144 199 грн 33 коп на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 5 546 грн 93 коп на поточний рахунок № НОМЕР_2 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код

ЄДРПОУ 42225136;

- інфляційні втрати у розмірі 20 941 грн 90 коп на поточний рахунок № НОМЕР_2 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- пеня у розмірі 6 748 грн 77 коп на поточний рахунок № НОМЕР_2 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136

3. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» м. Кременчука (Квартал 278, будинок 13-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, Код ЄДРПОУ 38742846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, Код ЄДРПОУ 42225136) судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп на поточний рахунок НОМЕР_2 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

4. Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» з Державного бюджету України сплачений платіжною інструкцією № 0001232767 від 28.05.2026 року судовий збір в розмірі 8 667 грн 75 коп на поточний рахунок № НОМЕР_2 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

5. В іншій частині позову - закрити провадження у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 03.11.26р.

Суддя Мацко О.С.