Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №917/2082/25 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 917/2082/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/2082/25

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс», 46016, м. Тернопіль, вул. Симоненка, 4, кв. 188, код ЄДРПОУ 38535484,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростеп», 36020, м. Полтава, проспект Миру, 16А, код ЄДРПОУ 39291937,

про стягнення 14 000,00 грн

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростеп» про стягнення 14 000,00 грн заборгованості за Договором-Заявкою про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/02/2025-1 від 05.02.2025 р.

У вказаній позовній заяві, а також у заяві від 16.11.2025 р. (вх. № 14752 від 17.11.2025 р.) позивач просив стягнути з відповідача понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.12.2025 року судом було закрито провадження у справі № 917/2082/25 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, вказаною ухвалою було зупинено провадження у справі № 917/2082/25 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 917/1161/25 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою суду від 19.10.2026 р. поновлено провадження у справі в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі розглядається без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд дійшов висновку про наступне:

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У постанові від 05.03.2026 р. у справі № 917/1161/25 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України, відповідно до якого у позивача виникає право на відшкодування за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не лише в разі відмови від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, а й у разі закриття провадження у справі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

Таким чином, у разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмету спору) у позивача виникає право на відшкодування за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на надану професійну правничу допомогу, розмір яких встановлюється судом на підставі поданих доказів.

Як було зазначено вище, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростеп» понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» витрати на правову допомогу в сумі 5 300,00 грн.

До позовної заяви ТОВ «Ексімп Транс» у даній справі було додано належним чином засвідчені копії Договору про правову допомогу б/н від 03.11.2025 р., укладеного між ТОВ «Ексімп Транс» та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, довіреності б/н від 03.11.2025 р. на представництво Лозою Віктором Миколайовичем інтересів ТОВ «Ексімп Транс», Акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 05.11.2025 р., квитанції до прибуткового касового ордера № 03-11 від 05.11.2025 р. та свідоцтва серія № 507 від 16.05.2008 р. про право Лози Віктора Миколайовича на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п. 1.1 Договору про правову допомогу б/н від 03.11.2025 р. Повірений (адвокат Лоза Віктор Миколайович) зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя (ТОВ «Ексімп Транс») здійснити наступні дії: Надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ «Хімагростеп». З цією метою: 1. Здійснити огляд, вивчення, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням; 2. Здійснити заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу; 3. Провести арифметичні розрахунки, підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву; 4. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, в т. ч. забезпечення примусового виконання судового рішення.

Пунктом 2.1 Договору б/н від 03.11.2025 р. визначено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 5 300,00 грн.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 300,00 грн є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідач у заяві від 23.10.2026 р. (вх. № 14327 від 23.10.2026 р.) зазначив, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання; провадження в частині стягнення основного боргу було закрито без ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог; таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу необхідно врахувати дійсний обсяг процесуальних дій, виконаних адвокатом саме в межах цієї справи, складність підготовлених документів, характер спірних правовідносин та фактичну тривалість розгляду спору.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач не навів у заяві від 16.11.2025 року обґрунтування того, чому витрати на правничу допомогу в заявленому ним розмірі є необхідними та пропорційними предмету спору, а за відсутності належного розрахунку та деталізації наданих послуг суд позбавлений можливості перевірити відповідність заявлених витрат критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності..

Однак, відповідачем, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України та вищенаведеним висновкам Верховного Суду, не надано жодних доказів на підтвердження того, що визначений позивачем та його адвокатом розмір гонорару є неспівмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18 вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом цієї справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що, хоча опрацювання матеріалів справи № 917/2082/24 та формування правової позиції у зазначеній справі не становили виключної проблеми для кваліфікованого юриста, однак саме заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката не є надмірним та є таким, що відповідає критеріям реальності та обґрунтованості судових витрат.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зменшення вказаних судових витрат.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, а витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені у розмірі 5 300,00 грн, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Заяву позивача по розподіл втрат на професійну правову допомогу адвоката - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростеп» (36020, м. Полтава, проспект Миру, 16А, код ЄДРПОУ 39291937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» (46016, м. Тернопіль, вул. Симоненка, 4, кв. 188, код ЄДРПОУ 38535484) 5 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 02.11.2026 р.

Суддя О.С. Мацко