Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №917/1218/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Справа № 917/1218/26

за позовною заявою Державного підприємства спеціального зв`язку, площа Вокзальна, 3, м. Київ, 01032

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп", шлях Київ-Харків, корпус 134 км, с. Малютинці, Лубенський район, Полтавська область, 37043

про стягнення 132 851,80 грн,

Суддя Семчук О.С.,

секретар судового засідання Олійник Н.І.,

представники учасників справи:

від позивача - Пустовгар А. О.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство спеціального зв`язку (далі - позивач, ДПСЗ, Покупець) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (далі - відповідач, ТОВ "Гарант Ойл Групп", Постачальник) про стягнення 132 851,80 грн збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за господарськими операціями з поставки нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів № 042306/05/46 від 06.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач поставив, а позивач прийняв і оплатив товар за 17 видатковими накладними за період з 01.11.2023 по 25.06.2024; податкові накладні, складені відповідачем за цими операціями, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не зареєстровано; за результатами розгляду повідомлень про подання пояснень комісією регіонального рівня 04.11.2024 прийнято рішення про відмову в їх реєстрації. Через бездіяльність відповідача, який не вжив належних заходів для реєстрації податкових накладних, позивач позбавлений права на податковий кредит, чим йому завдано збитків у сумі ПДВ, сплаченого в ціні товару.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 22.07.2026.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9659) у якому проти позову заперечив повністю з таких підстав:

- обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним у момент її надіслання до ЄРПН, подальші дії вчиняє контролюючий орган; відповідач відправив усі спірні податкові накладні на реєстрацію та подав пояснення, а реєстрацію безпідставно зупинено і в ній відмовлено органами Державної податкової служби України (далі - ДПС), за дії яких відповідач відповідальності не несе;

- обов`язок зареєструвати податкову накладну є публічно-правовим, а не обов`язком перед покупцем, включення його до договору не перетворює його на цивільний (постанова Верховного Суду від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24); відповідальність за пунктом 4.7 Договору може настати лише за невиконання "взагалі" обов`язку направити податкові накладні на реєстрацію;

- позивач не довів складу правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку, вини); сума податкового кредиту не є збитками в розумінні частини 2 статті 224 Господарського кодексу України; господарський суд не може встановлювати факт порушення податкового законодавства (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22);

- позов відповідача до Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/6159/25 повернуто ухвалою від 23.12.2025 через несплату судового збору; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 320/48250/23 визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 286 від 02.03.2023 і № 1222 від 11.09.2023 про відповідність відповідача критеріям ризиковості платника податку, яке, за твердженням відповідача, набрало законної сили 29.06.2026 і не виконане; податкові накладні за аналогічним договором № 042506/05/71 від 24.06.2025 зареєстровано.

У судовому засіданні 22.07.2026 суд розпочав розгляд справи по суті, представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечив. В засіданні була оголошена перерва. Після перерви в судове засідання 28.10.2026 представник відповідача не з`явився, судом була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Обставини справи, встановлені судом.

06.06.2023 між ТОВ "Гарант Ойл Групп" (Постачальник) і ДПСЗ в особі в.о. директора Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (далі - Дніпропетровський ОВСЗ) Киргизова О.В. (Покупець) за результатами закупівлі UA-2023-05-08-008121-a укладено договір поставки нафтопродуктів № 042306/05/46 (далі - Договір), за яким Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти (бензини, дизельне паливо, газ) шляхом передачі талонів та/або паливних карток, а Покупець - прийняти й оплатити товар (пункти 1.1, 3.1). Загальна сума Договору - 1 401 815,56 грн з ПДВ (пункт 4.2); оплата здійснюється шляхом передплати за кожну партію (пункт 5.1); Договір діє до 30.06.2024 (пункт 8.1). Отримувачем товару є Дніпропетровський ОВСЗ (пункт 1.4).

Пунктом 4.7 Договору передбачено: "Постачальник, відповідно до діючого Порядку заповнення податкової накладної, при складанні податкової накладної у графі «Покупець» зазначає найменування Покупця - платника ПДВ та найменування його відокремленого підрозділу, який є Отримувачем Товару, а також зазначає код ЄДРПОУ Філії ДПСЗ (згідно розділу 12 Договору). Постачальник зобов`язується здійснити, у терміни, визначені Податковим кодексом України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Постачальник зобов`язаний забезпечити реєстрацію в ЄРПН належним чином оформлені податкові накладні та розрахунки коригувань до них, відповідно до норм та термінів встановлених ПКУ. У разі відсутності реєстрації Продавцем належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН протягом терміну визначеного ПКУ, Продавець на підставі письмової вимоги Покупця повертає грошові кошти в розмірі суми ПДВ."

На виконання Договору відповідач поставив, а позивач (через Дніпропетровський ОВСЗ) прийняв товар за видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами обох сторін і скріпленими їх печатками: № Рн231101/014 від 01.11.2023 на суму 40 348,80 грн (у т.ч. ПДВ 6 724,80 грн); № Рн231116/008 від 16.11.2023 на суму 34 756,80 грн (ПДВ 5 792,80 грн); № Рн231129/004 від 29.11.2023 на суму 40 348,80 грн (ПДВ 6 724,80 грн); № Рн231215/004 від 15.12.2023 на суму 40 348,80 грн (ПДВ 6 724,80 грн); № Рн231218/012 від 18.12.2023 на суму 84 620,40 грн (ПДВ 14 103,40 грн); № Рн240125/004 від 25.01.2024 на суму 35 877,60 грн (ПДВ 5 979,60 грн); № Рн240206/002 від 06.02.2024 на суму 41 469,60 грн (ПДВ 6 911,60 грн); № Рн240220/004 від 20.02.2024 на суму 48 230,40 грн (ПДВ 8 038,40 грн); № Рн240305/004 від 05.03.2024 на суму 48 230,40 грн (ПДВ 8 038,40 грн); № Рн240319/002 від 19.03.2024 на суму 48 814,80 грн (ПДВ 8 135,80 грн); № Рн240401/015 від 01.04.2024 на суму 47 103,60 грн (ПДВ 7 850,60 грн); № Рн240415/002 від 15.04.2024 на суму 48 230,40 грн (ПДВ 8 038,40 грн); № Рн240429/001 від 29.04.2024 на суму 47 073,60 грн (ПДВ 7 845,60 грн); № Рн240513/002 від 13.05.2024 на суму 47 073,60 грн (ПДВ 7 845,60 грн); № Рн240528/006 від 28.05.2024 на суму 47 073,60 грн (ПДВ 7 845,60 грн); № Рн240610/012 від 10.06.2024 на суму 52 677,60 грн (ПДВ 8 779,60 грн); № Рн240625/003 від 25.06.2024 на суму 44 832,00 грн (ПДВ 7 472,00 грн). Загальна вартість поставленого товару - 797 110,80 грн, у т.ч. ПДВ 132 851,80 грн.

Зазначення в позовній заяві ПДВ за видатковою накладною № Рн240206/002 у сумі 5 911,60 грн є опискою: сума ПДВ 6 911,60 грн підтверджується самою видатковою накладною (41 469,60 грн з ПДВ), податковою накладною № 106 від 06.02.2024 та платіжною інструкцією № 55 від 06.02.2024.

Позивач оплатив товар у повному обсязі платіжними інструкціями Дніпропетровського ОВСЗ (з рахунку в АТ "ПУМБ" на рахунок відповідача в АБ "Південний"), у призначенні платежу кожної з яких виділено суму ПДВ: № 642 від 02.11.2023 - 40 348,80 грн; № 695 від 24.11.2023 - 34 756,80 грн; № 706 від 30.11.2023 - 40 348,00 грн; № 757 від 15.12.2023 - 40 349,60 грн; № 770 від 19.12.2023 - 84 620,40 грн; № 38 від 26.01.2024 - 35 877,60 грн; № 55 від 06.02.2024 - 41 469,60 грн; № 98 від 20.02.2024 - 48 230,40 грн; № 108 від 05.03.2024 - 48 230,40 грн; № 145 від 19.03.2024 - 48 814,80 грн; № 170 від 01.04.2024 - 47 103,60 грн; № 212 від 15.04.2024 - 48 230,40 грн; № 246 від 29.04.2024 - 39 229,00 грн; № 248 від 01.05.2024 - 7 844,60 грн; № 279 від 13.05.2024 - 47 073,00 грн; № 280 від 15.05.2024 - 0,60 грн; № 300 від 29.05.2024 - 47 073,60 грн; № 337 від 10.06.2024 - 52 677,60 грн; № 360 від 25.06.2024 - 44 832,00 грн. Усього сплачено 797 110,80 грн, з яких ПДВ (1/6 сплаченої суми за ставкою 20 %) - 132 851,80 грн. Факт поставки й оплати товару відповідач не заперечує.

За наслідками зазначених операцій відповідач склав на ДПСЗ (податковий номер 243669226656, код філії 4) податкові накладні № 709 від 01.11.2023, № 767 від 16.11.2023, № 812 від 29.11.2023, № 880 від 15.12.2023, № 886 від 18.12.2023, № 68 від 25.01.2024, № 106 від 06.02.2024, № 153 від 20.02.2024, № 199 від 05.03.2024, № 260 від 19.03.2024, № 298 від 01.04.2024, № 355 від 15.04.2024, № 406 від 29.04.2024, № 453 від 13.05.2024, № 510 від 28.05.2024, № 554 від 10.06.2024, № 590 від 25.06.2024 на загальну суму ПДВ 132 851,80 грн, показники яких відповідають видатковим накладним.

Реєстрацію податкових накладних в ЄРПН зупинено. Зокрема, згідно з квитанцією від 05.07.2024 реєстрацію податкової накладної № 554 від 10.06.2024 зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкову накладну складено та подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з квитанціями від 04.11.2024 за результатами розгляду повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, комісією регіонального рівня прийнято рішення від 04.11.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних: № 709 від 01.11.2023 (рішення № 12001078/25392923), № 767 від 16.11.2023 (№ 12001080/25392923), № 812 від 29.11.2023 (№ 12001079/25392923), № 880 від 15.12.2023 (№ 12001081/25392923), № 886 від 18.12.2023 (№ 12001082/25392923), № 68 від 25.01.2024 (№ 12001083/25392923), № 106 від 06.02.2024 (№ 12001084/25392923), № 153 від 20.02.2024 (№ 12001085/25392923), № 199 від 05.03.2024 (№ 12001086/25392923), № 260 від 19.03.2024 (№ 12001087/25392923), № 298 від 01.04.2024 (№ 12001088/25392923), № 355 від 15.04.2024 (№ 12001089/25392923), № 406 від 29.04.2024 (№ 12001090/25392923), № 453 від 13.05.2024 (№ 12001091/25392923), № 510 від 28.05.2024 (№ 12001092/25392923), № 554 від 10.06.2024 (№ 12001093/25392923).

Квитанції про зупинення реєстрації, рішення про відмову в реєстрації чи інших доказів щодо податкової накладної № 590 від 25.06.2024 (ПДВ 7 472,00 грн) позивач не подав, хоча квитанцію про зупинення її реєстрації зазначено в переліку додатків до позовної заяви. У тексті позовної заяви рішення комісії регіонального рівня наведено лише щодо шістнадцяти податкових накладних; податкової накладної № 590 серед них немає. Квитанція від 05.07.2024 (реєстраційний № 9184610836), яку позивач навів у позові, стосується податкової накладної № 554 від 10.06.2024 на суму 52 677,60 грн, а не податкової накладної № 590: нею зупинено реєстрацію податкової накладної № 554, а в подальшому рішенням комісії від 04.11.2024 № 12001093/25392923 у реєстрації цієї ж податкової накладної відмовлено.

Доказів реєстрації будь-якої зі спірних податкових накладних в ЄРПН, скасування рішень комісії регіонального рівня від 04.11.2024 в адміністративному чи судовому порядку або хоча б їх оскарження відповідач не надав. Копій ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 440/6159/25, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі № 320/48250/23 до відзиву не додано; за змістом відзиву позов у справі № 440/6159/25 повернуто без розгляду по суті, а в справі № 320/48250/23 предметом оскарження були рішення комісії від 02.03.2023 № 286 і від 11.09.2023 № 1222 про відповідність відповідача критеріям ризиковості, а не рішення від 04.11.2024 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

Листом від 25.10.2023 № 25/10/1, наданим на вимогу Дніпропетровського ОВСЗ від 19.09.2023 № 03/153 щодо податкових накладних за червень - вересень 2023 року, відповідач повідомив, що реєстрацію його податкових накладних систематично зупиняють з підстав відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Отже, на час поставок, з яких виник спір (листопад 2023 - червень 2024 року), відповідачу було відомо про таку перешкоду для реєстрації податкових накладних.

Претензією від 11.05.2026 № 3/1231 Дніпропетровський ОВСЗ вимагав від відповідача повернути суму ПДВ за незареєстрованими податковими накладними за Договором. Доказів її задоволення матеріали справи не містять.

Норми права, застосовані судом при прийнятті рішення.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною 3 цієї статті збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки особи; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. При цьому наявність збитків, протиправність поведінки та причинний зв`язок доводить позивач, а вина боржника презюмується, і відсутність вини доводить відповідач (частина 2 статті 614, частина 2 статті 1166 ЦК України).

Щодо характеру спірних правовідносин і способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 зазначила: "...обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних". Цей висновок Велика Палата Верховного Суду повторила в пункті 8.25 постанови від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, а Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - в пункті 7.26 постанови від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24, на яку посилається відповідач.

У пункті 8.27 постанови від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала: "Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом."

Отже, доводи відповідача про те, що спірні правовідносини є виключно публічно-правовими і можуть існувати лише між ним і податковими органами, суперечать наведеним висновкам Верховного Суду, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України. Постанова Верховного Суду від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24, на яку посилається відповідач, стосується застосування договірної відповідальності (штрафних санкцій) за невиконання обов`язку з реєстрації податкових накладних, тоді як предметом цього позову є відшкодування збитків, право на яке виникає із загальних положень ЦК України незалежно від того, чи встановлено договором окрему санкцію. З цієї ж причини не впливають на вирішення спору доводи відповідача щодо змісту пункту 4.7 Договору: суд не застосовує передбачений ним договірний механізм повернення суми ПДВ, а вирішує вимогу про відшкодування збитків за загальними правилами статей 22, 614, 623, 1166 ЦК України.

Щодо протиправної поведінки відповідача.

Обов`язок продавця за пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України полягає не лише у складенні податкової накладної та її надісланні до ЄРПН, а саме у її реєстрації в ЄРПН. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється лише у разі настання однієї з подій, визначених пунктом 19 Порядку № 1246, у тому числі прийняття рішення про реєстрацію або набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію. Тому доводи відповідача про те, що його обов`язок виконано в момент надіслання податкових накладних до ЄРПН, а подальше від нього не залежить, суперечать наведеним нормам.

Шістнадцять податкових накладних (№ 709, 767, 812, 880, 886, 68, 106, 153, 199, 260, 298, 355, 406, 453, 510, 554), складених відповідачем за операціями з поставки товару позивачу, в ЄРПН не зареєстровано, щодо кожної з них прийнято рішення про відмову в реєстрації, яке є чинним. Невиконання відповідачем обов`язку зареєструвати ці податкові накладні, внаслідок якого позивач позбавлений можливості включити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту, є протиправною поведінкою відповідача у спірних правовідносинах.

Доводи відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що господарський суд не може встановлювати факт порушення податкового законодавства, суд відхиляє. У цій справі суд не встановлює податкового правопорушення відповідача і не дає оцінки правомірності рішень податкового органу; відсутність реєстрації податкових накладних підтверджується квитанціями ДПС і відповідачем визнається. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 02.05.2024 у справі № 910/155/23 зазначив, що в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд виходив з того, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача (пункт 44), та зазначив: "Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента" (пункт 45). У пункті 50 цієї ж постанови зазначено: "Водночас позиція Верховного Суду про те, що відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки викладена, зокрема, в постанові Об`єднаної палати від 01.12.2023 у справі №926/3347/22".

Щодо збитків та їх розміру.

За шістнадцятьма податковими накладними, в реєстрації яких відмовлено, позивач сплатив відповідачу в ціні товару 125 379,80 грн ПДВ. Через відсутність реєстрації цих податкових накладних ця сума відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не може бути віднесена до податкового кредиту позивача, тобто не зменшує його податкових зобов`язань з ПДВ (пункт 200.1 статті 200 ПК України). Отже, позивач зазнав реальних збитків у розмірі сплаченої і не компенсованої за рахунок податкового кредиту суми ПДВ (пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК України).

Доводи відповідача про те, що сума податкового кредиту не є збитками, а відшкодування ПДВ здійснює держава, суд відхиляє. Позивач не вимагає бюджетного відшкодування ПДВ, а просить відшкодувати майнові втрати, яких зазнав унаслідок того, що сплачена ним відповідачу сума ПДВ не може бути врахована в його податкових розрахунках з бюджетом. Посилання відповідача на частину 2 статті 224 ГК України висновку суду не змінюють, оскільки визначення збитків як витрат, зроблених управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержаних нею доходів за змістом відповідає статті 22 ЦК України.

Загальна сума ПДВ за сімнадцятьма податковими накладними, зазначеними в позові (132 851,80 грн), відповідає сумі ПДВ, сплаченій позивачем за платіжними інструкціями. Розбивка ПДВ у позовній заяві за окремими платежами (6 724,67 грн, 6 724,93 грн, 6 538,17 грн, 1 307,43 грн, 7 845,50 грн, 0,10 грн) зумовлена тим, що оплата окремих поставок здійснювалася частинами, і на загальний розмір вимоги не впливає. За вирахуванням ПДВ за податковою накладною № 590 від 25.06.2024 (7 472,00 грн) розмір доведених збитків становить 125 379,80 грн. Контррозрахунку відповідач не подав.

Щодо податкової накладної № 590 від 25.06.2024 (ПДВ 7 472,00 грн) позивач не довів протиправної поведінки відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Матеріали справи не містять ні квитанції про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, ні рішення про відмову в її реєстрації, ні інших доказів того, що її не зареєстровано з причин, які залежали від відповідача. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Отже, податкова накладна № 590 від 25.06.2024 підлягала реєстрації до 15.07.2024 включно. Чи надсилалася вона на реєстрацію, чи зупинялася її реєстрація і з яких підстав, чи приймалося рішення про відмову в реєстрації - позивач не довів, а рішень комісії від 04.11.2024 щодо неї в матеріалах справи немає. Отже, у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо причинного зв`язку.

Між бездіяльністю відповідача щодо реєстрації податкових накладних і збитками позивача існує прямий причинний зв`язок: саме відсутність зареєстрованих податкових накладних, обов`язок реєстрації яких покладено законом виключно на відповідача (пункт 8 Порядку № 1246), унеможливлює віднесення позивачем сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Позивач не може самостійно зареєструвати податкові накладні, оскаржити зупинення реєстрації чи рішення про відмову в реєстрації.

Щодо вини відповідача.

Вина відповідача презюмується. Для звільнення від відповідальності відповідач мав довести, що вжив усіх залежних від нього заходів для реєстрації податкових накладних.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в пункті 41 постанови від 02.05.2024 у справі № 910/155/23 зазначив: "Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення)."

Відповідач таких доказів не надав. Подання пояснень після зупинення реєстрації не є вжиттям усіх залежних від нього заходів, оскільки за результатами їх розгляду прийнято рішення про відмову в реєстрації, які відповідач не оскаржив ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Позов у справі № 440/6159/25 повернуто через несплату самим відповідачем судового збору, а доказів того, що його предметом були рішення від 04.11.2024 щодо спірних податкових накладних, відповідач не подав. Посилання відповідача на скрутне фінансове становище, пов`язане зі сплатою судового збору в інших справах, не свідчить про відсутність вини: за змістом частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, а відсутність коштів до таких обставин не належить.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 320/48250/23 стосується рішень комісії від 02.03.2023 і 11.09.2023 про віднесення відповідача до ризикових платників податку і не скасовує рішень від 04.11.2024 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Ці рішення є чинними, а податкові накладні - незареєстрованими. Крім того, з листа відповідача від 25.10.2023 № 25/10/1 вбачається, що відповідач знав про зупинення реєстрації його податкових накладних з підстав ризиковості ще до спірних поставок, однак продовжував поставки, не забезпечивши можливості реєстрації податкових накладних.

Доводи відповідача про те, що відсутність реєстрації зумовлена протиправними діями органів ДПС, не звільняють його від відповідальності перед позивачем. Як зазначено вище, у такому разі продавець залишається відповідальним перед покупцем, а питання відповідальності держави за шкоду, завдану продавцю незаконними рішеннями контролюючого органу, вирішується у спорі між продавцем і державою (пункт 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21). Позивач не є учасником відносин з реєстрації податкових накладних і не може нести ризик їх нереєстрації.

Реєстрація податкових накладних за іншим договором (№ 042506/05/71 від 24.06.2025) не стосується предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши докази за правилами статей 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позивач довів протиправну поведінку відповідача, наявність і розмір збитків та причинний зв`язок між ними щодо шістнадцяти податкових накладних на суму ПДВ 125 379,80 грн, а відповідач не довів відсутності своєї вини. Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 125 379,80 грн збитків, у стягненні 7 472,00 грн слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328,00 грн (платіжна інструкція № 1505 від 18.06.2026). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 125 379,80 грн із 132 851,80 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 140,82 грн судового збору (3 328,00 грн x 125 379,80 / 132 851,80), решта судового збору в сумі 187,18 грн покладається на позивача.

Доказів понесення інших судових витрат сторони не подали.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (шлях Київ-Харків, корпус 134 км, с. Малютинці, Лубенський район, Полтавська область, 37043; ідентифікаційний код 25392923) на користь Державного підприємства спеціального зв`язку (площа Вокзальна, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24366929) 125 379,80 грн збитків та 3 140,82 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частин рішення - з дня складення повного судового рішення (стаття 256 ГПК України).

Повне рішення складено 02.11.2026

Суддя Олена СЕМЧУК