Суд: Господарський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: про стягнення заробітної плати
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №916/596/20(916/3171/26)
Суддя: Грабован Л.І.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/596/20(916/3171/26)
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Чолак Ю. В.
дослідивши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”
про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
в межах справи № 916/596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”
у відкритому судовому засідання у порядку спрощеного позовного провадження за участю представників:
від позивача: не з`явилися;
від відповідача: не з`явилися;
ВСТАНОВИВ:
03.08.2026 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”, в якій позивач просить суд:
- визнати наказ ліквідатора за № 22к від 07.07.2026 “Про фактичне вивільнення працівників банкрута” незаконним та скасувати;
- стягнути з ТОВ “ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 07.07.2026 по час постановлення рішення суду;
- стягнути з ТОВ “ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі визначених платіжними квитанціями;
- рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць піддати до негайного виконання.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, позовну заяву у справі №916/3171/26 передано на розгляд судді Грабован Л.І.
Рух справи
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2026 позовну заяву (вх. №3252/26 від 03.08.2026) ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху; зобов`язано ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати заяву про усунення недоліків, у якій зазначити: підстави для залучення до участі у справі третьої особи - Незалежну профспілку працівників морського торгового порту “Чорноморськ”; надати: докази відправлення позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача.
07.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№30242/26) про усунення недоліків позовної заяви, в якій наведено підстави для залучення до участі у справі третьої особи та додано докази відправлення позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №3252/26 від 03.08.2026) та відкрито провадження у справі № 916/3171/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; справу № 916/3171/26 розглядати в межах справи № 916/596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "„ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, із присвоєнням справі № 916/596/20(916/3171/26); судове засідання у справі № 916/596/20(916/3171/26) призначено на "14" жовтня 2026 р. о 12:00 год., про що повідомлено учасників справи.
25.09.2026 від ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” надійшов відзив (вх.№32925/26 від 25.09.2026) на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2026 відкладено розгляд справи № 916/596/20(916/3171/26) до 26.10.2026 о 15:00 год.
Відповідач у судове засідання 26.10.2026 не з`явився. Про судове засідання відповідач був повідомлений належним чином, шляхом доставки ухвали суду до його електронного кабінету користувача підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи – "Електронний суд", про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки секретаря судового засідання.
Позивач у судові засідання не з`явився, відповідь на відзив в установленому ГПК порядку та строки визначені ухвалою суду не надав.
Про судові засідання позивач був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал суду від 14.09.2026, від 14.10.2026 на юридичну адресу відповідача - 68001, вул. Паркова, 20-а, кв. 68, м. Чорноморськ, які повернуті на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пп. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 04.11.2024 у справі №910/2552/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2024 у справі №910/2552/23, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №906/638/22.
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Тойшлер проти Германії від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема Електронний кабінет ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення позивача про розгляд справи, забезпечення позивачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи.
В залученні до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги – Незалежної профспілку працівників морського торгового порту “Чорноморськ”, суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки зазначеної профспілки щодо однієї зі сторін. Крім того, позивачем не надано належних обґрунтувань та доказів на підставі ч. 3 ст. 50 ГПК України стосовно того, на яких саме підставах належить залучити вказану особу до участі у справі.
У судовому засіданні 26.10.2026 за відсутності учасників справи судом прийнято та підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
Позиція позивача
ОСОБА_1 працювала за переведенням в ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” на посаді тальман.
07.07.2026 на підставі наказу № 22 «Про фактичне вивільнення працівників банкрута» ОСОБА_1 була звільнена з підприємства - ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивачка вказує, що з цим наказом не згодна та вважає його незаконним, що стало наслідком звернення до суду з цим позовом.
В обґрунтування позову посилається на ч. 1 ст. 110 ЦК України, ч. 5 ст. 111 ЦК України. Застосовує норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зазначає, що вивільнення ліквідатором працівників на підприємстві, що визнано банкрутом відбувається у строгій відповідності і порядку передбаченому трудовим законодавством, з врахуванням переважного права працівника на залишення на роботі, та з виплатою працівникові заборгованості по заробітній платі і відповідної вихідної допомоги.
Вказує, що запроваджуючи наказ про звільнення ліквідатор не виконав вимоги ст. 42, 492, 494 КЗпП України, ст. 61 КУзПБ, не провів ніяких розрахунків і виплат вихідної допомоги та заборгованості по заробітній платі.
Заперечення відповідача
Відповідач у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.
Посилання позивача на ч. 5 ст.111 ЦК України не підтверджує незаконності звільнення, зазначена норма прямо передбачає звільнення працівників юридичної особи, що припиняється. Вона не встановлює обов`язку зберігати трудові відносини до завершення ліквідації. У цій справі повноваження щодо звільнення працівників прямо передбачене ч.1 ст.61 КУзПБ. і застосування загальних правил ст.110 – 111 ЦК України замість спеціального порядку передбаченого КУзПБ у ліквідаційній процедурі є помилковим
Посилання позивача на ст. 41, 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не регулюють спірне звільнення та не може застосовуватись у зв`язку із втратою чинності ще у 2019.
Твердження позивача про неможливість звільнення до ліквідації Товариства і його штатного розпису суперечить п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та ч.1 ст.61 КУзПБ. Банкрутство і ліквідація прямо передбачені п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Додатково звертає увагу суду на те, що ч.1 ст.61 КУзПБ прямо зобов`язує ліквідатора повідомляти працівників банкрута та здійснювати їх звільнення з дня визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Посилання позивача на відсутність відомостей про ліквідацію юридичної особи також є помилковим, запис у ЄДР про припинення юридичної особи відповідно до ч.5 ст.104 ЦК України визначає момент завершення її існування та не є попередньою умовою звільнення працівників банкрута в рамках ліквідаційної процедури передбаченою КУзПБ.
Пункт 1 ч.1 ст.40 КЗпП України та ст.61 КУзПБ не вимагають попередньої «ліквідації штатного розпису» для звільнення працівників у зв`язку з визнанням боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури. В свою чергу Наказ №22к від 07.07.2026 містить конкретну правову підставу звільнення – п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, посилання на ч.1 ст.61 КУзПБ, обставини визнання ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» банкрутом та повідомлення працівника про звільнення. Назва наказу «Про фактичне вивільнення працівників банкрута» позначає його предмет, вона не замінює і не скасовує прямо зазначеної в наказі законної підстави звільнення.
Листом №05/05-26.1 від 05.05.2026 ліквідатором банкрута ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» Колєжуком А.С. на повідомлену позивачкою адресу направлено письмове повідомлення про звільнення відповідно до ст.61 КУзПБ, ст.40, 49 КЗпП України.
Вказує, що поштове відправлення № 6504522581607 прибуло до відділення 68001 м. Чорноморськ 06.05.2026. Статус «Повернення Відправнику (за відмовою адресата)» зареєстровано 08.05.2026, повернене відправлення виїхало з відділення Укрпошти 09.05.2026р. о 09 годині 26 хвилин та вручено ліквідатору 11.05.2026. Причиною повернення є відмова адресатки, що підтверджується також відміткою на конверті.
Зазначає, що для обчислення строку повідомлення про звільнення ліквідатор виходив із 07.05.2026 як дати відмови від одержання повідомлення, врахувавши прибуття листа 06.05.2026 та реєстрацію його повернення 08.05.2026 без окремого запису про час самої відмови. Цю дату ліквідатор використав у розрахунку строку, вона не є окремо зафіксованою у трек номері датою вручення або ознайомлення. Відповідно до ч.1 ст.49 та ст.241 КЗпП України двомісячний строк, обчислюваний з 07.05.2026, закінчується 07.07.2026, саме на цьому розрахунку ґрунтується визначення дати наказу про звільнення Позивача №22к.
Вказує, що 07.07.2026 ліквідатором на адресу ОСОБА_1 направлено трудову книжку та копію наказу №22к від 07.07.2026 відправленням №R651210007319. Вказані обставини підтверджує опис вкладення, накладна та фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Відповідач заперечує проти покладення на нього судових витрат за результатом відмови в позові відповідно до ст.129 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 01.09.2018 на підставі Наказу № 159-0 від 29.08.2018 прийнята тальманом в ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” за переведенням з ДП «МТП» «Чорноморськ».
Ухвалою підготовчого засідання суду від 29.05.2020 (суддя – Райчева С.І.) відкрито провадження № 916/596/20 у справі про банкрутство ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чепелюка О.О.
Постановою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі № 916/596/20 визнано банкрутом ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”; відкрито відносно ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 12.07.2024р.; ліквідатором ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” призначено арбітражного керуючого Кійко Є.А.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2025 відсторонено арбітражного керуючого Клименка Михайла Анатолійовича від виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі №916/596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колєжука Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1986 від 28.12.2020).
Листом від 05.05.2026 вих.№05/05-26.1 ліквідатор ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражний керуючий Колєжук А.С. направив ОСОБА_1 повідомлення про звільнення працівника банкрута у зв`язку з ліквідацією товариства.
07.07.2026 на підставі наказу № 22 к «Про фактичне вивільнення працівників банкрута» ОСОБА_1 звільнено з посади тальмана на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
07.07.2026 ліквідатором ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражним керуючим Колєжуком А.С. на адресу ОСОБА_1 направлено трудову книжку та копію наказу №22к від 07.07.2026, що підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» за №R651210007319.
Норми права, що підлягають застосуванню. Висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене справу № 916/2453/24(916/2822/26) розглянуто в межах справи № 916/2453/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 6 ст.104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Правові наслідки визнання боржника банкрутом, призначення ліквідатора та його повноваження визначаються ст. 58 – 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до абз. 8 ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як встановлено судом, постановою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі № 916/596/20 визнано банкрутом ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”; відкрито відносно ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 12.07.2024р.; ліквідатором ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” призначено арбітражного керуючого Кійко Є.А.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2025 відсторонено арбітражного керуючого Клименка Михайла Анатолійовича від виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі №916/596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колєжука Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1986 від 28.12.2020).
Листом від 05.05.2026 вих.№05/05-26.1 ліквідатор ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражний керуючий Колєжук А.С. направив ОСОБА_1 повідомлення про звільнення працівника банкрута із займаної посади у зв`язку з визнанням ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» та трек номером поштового відправлення № 6504522581607
07.07.2026 ліквідатор ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражний керуючий Колєжук А.С. на підставі наказу № 22 к «Про фактичне вивільнення працівників банкрута» звільнив з 07.07.2026 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади тальман.
07.07.2026 ліквідатором ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражним керуючим Колєжуком А.С. на адресу ОСОБА_1 направлено трудову книжку та копію наказу №22к від 07.07.2026, що підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» за №R651210007319.
Отже, звільнення позивача відбулось у зв`язку з ліквідацією підприємства в порядку, встановленому законодавством про банкрутство.
За таких обставин та в силу прямих імперативних вказівок закону (ст. 61 КУзПБ та ст. 40 КЗпПУ) позивач з моменту визнання відповідача (боржника) банкрутом з 07.07.2026 є звільненою, а її трудові відносини з боржником припиненими.
Твердження позивача про неможливість звільнення до ліквідації товариства і його штатного розпису суперечить п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та ч.1 ст.61 КУзПБ, не заслуговують на увагу судом, оскільки банкрутство і ліквідація прямо передбачені п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Доводи позивача про неврахування переважного права працівника на залишення на роботі, не беруться судом до уваги, оскільки стосуються виключно випадків реорганізації або скорочення чисельності/штату. У разі повної ліквідації підприємства в процедурі банкрутства ліквідатор звільняє всіх працівників (включно з вагітними, жінками у відпустці для догляду за дитиною тощо), і правила про переважне право не застосовуються, оскільки ці категорії працівників також підлягають вивільненню у зв`язку з ліквідацією юридичної особи.
Відповідно до ст.44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з ч.1 ст.61 КУзПБ вихідна допомога виплачується у першу чергу за рахунок коштів від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.
Вимоги щодо заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, вихідної допомоги та відповідних страхових внесків погашаються відповідно до п.1 ч.1 ст. 64 КУзПБ.
Враховуючи, що звільнення позивача відбулось у зв`язку з ліквідацією підприємства в порядку, встановленому законодавством про банкрутство, вимоги позивача щодо визнання наказу ліквідатора за № 22к від 07.07.2026 “Про фактичне вивільнення працівників банкрута” незаконним не обґрунтовані та не підлягають задоволенню, внаслідок чого вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 07.07.2026 по час становлення рішення суду, задоволенню не підлягають.
Крім того, Довідка від 23.06.2020 не містить даних про заробіток за травень–червень 2026 року та сама по собі не визначає розміру виплати у зв`язку зі звільненням у липні 2026 року.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Судові витрати
Ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі № 916/596/20(916/3171/26).
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2026 року.
Копію ухвали надіслати: ОСОБА_1 ; ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”.
Суддя Л.І. Грабован
Оригінал: reyestr.court.gov.ua