Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №914/1207/26 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 914/1207/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши заяву представника позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” (вх.№4877/26 від 21.10.2026р.)

про ухвалення додаткового рішення

у справі: №914/1207/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології”, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАС-М”, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ОРУС”, м. Львів

до відповідача-3: ОСОБА_1 , м. Львів

про: стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 15.10.2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №914/1207/26, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології”, м. Київ до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАС-М”, м. Львів, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ОРУС”, м. Львів, відповідача-3 ОСОБА_1 , м. Львів про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю.

Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При поданні позовної заяви до суду, представником позивача повідомлено суд, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат складається з суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвокатів АО “АПЛЕКС” у сумі 50 000,00 грн.

21.10.2026 року через систему “Електронний суд” представником позивача подано заяву (вх.№4877/26 від 21.10.2026р.), в якому просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачів рівними частинами (по 16 666,67грн.) на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогою адвоката у загальному розмірі 50 000,00грн.

Частиною третьою статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 22.10.2026 року заяву прийнято до розгляду.

27.10.2026 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за вх.№30361/26, у яких надає свої письмові заперечення та просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а в разі наявності підстав для задоволення витрат, просить їх зменшити.

Позиція позивача (заявника).

Просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачів рівними частинами (по 16 666,67грн.) на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогою адвоката у загальному розмірі 50 000,00грн.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача додано до заяви ордер на надання правничої допомоги, Договір про надання правничої допомоги №Ю-26/1 від 17.03.2026 року разом з додатком №1, Акт приймання-передачі наданих послуг №1 за період з 20.04.2026 року по 20.10.2026 рік, рахунок-фактура №1 від 08 квітня 2026 року, платіжна інструкція від 09.04.2026 року про сплату за правничу допомогу.

Позиція відповідача.

27.10.2026 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за вх.№30361/26, у яких надає свої письмові заперечення та просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а в разі наявності підстав для задоволення витрат, просить їх зменшити.

У поданих запереченнях, представник відповідачів зазначає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірні, недоведені та необгрунтовані.

Розглянувши подану заяву позивача та заперечення відповідача, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.127 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Конкретний перелік послуг, які надавались адвокатом позивача у даній справі визначено в Договорі про надання правничої допомоги №Ю-26/1 від 17.03.2026 року разом з додатком №1, Акті приймання-передачі наданих послуг №1 за період з 20.04.2026 року по 20.10.2026 рік.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАС-М”, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ОРУС” та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” заборгованість за кредитним договором № LV/U/03-2-0090 від 19 листопада 2021 року, що складає 5 883 155,48 грн.

17 березня 2026 року, між Адвокатським об`єднанням «Аплекс» , з однієї сторони, та ТзОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ІНФОРМАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ» укладено Договір про надання правничої допомоги №Ю-26/1.

Згідно п. 2.2 Договору, Виконавець надає Замовнику повний спектр правничих послуг пов`язаних з представництвом інтересів Замовника в якості свідка, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, підозрюваного тощо в ході досудового слідства, судового розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій в яких здійснюється досудове слідство/розглядається будь-яке кримінальне провадження та в якості позивача, відповідача та третіх осіб у будь-яких судових справах, а також стягувача та боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до п.2.3. сторони погодили, що для виконання доручення Адвокатське об`єднання має право залучати старшого партнера Адвокатського об`єднання, адвоката Мургу Олександра Геннадійовича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю: серія КС №10831/10 від 12.09.2022 року.

Відповідно до розділу 5 Договору № Ю-26/1 про надання правничої допомоги від 17.03.2026 р. сторони передбачили, що: правничу допомогу (послугу), що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує в гривнях згідно виставленого рахунку на умовах 100% передоплати вартості послуг, відповідно Тарифу Адвокатського об`єднання у відповідній інстанції (витяг з Додатку 1 до Договору).

При розрахунку вартості правничої допомоги, вказаної в п.2.2. даного договору. враховується час, витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання та їх помічниками на визначену у п. 2.2. правничу допомогу.

Загальна сума Договору встановлюється Актами про надані послуги, підписаними Сторонами Договору, після надання послуг і визначення їх фактичної (остаточної) вартості.

У Додатку 1 до Договору сторонами погоджено фіксовану оплату за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн.

На виконання умов Договору Адвокатським об`єднанням було виставлено рахунок на оплату №1 від 08.04.2026 року. 09.04.2026 року Клієнтом було здійснено повну передоплату послуг згідно умов Договору та виставленого рахунку, що підтверджується платіжною інструкцією № 1X5C-7XK0-KC3P-8H00.

У зв`язку із розглядом у Господарському суді Львівської області справи №№914/1207/26 Адвокатським об`єднанням в особі адвоката Мурги О.Г. було надано ТзОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ІНФОРМАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ» правничу допомогу, що підтверджується відповідним актом №1 від 20.10.2026 року.

Отже, АО «АПЛЕКС» в особі закріпленого за цією справою адвоката Мурги О.Г., було витрачено 17 годин на надання правничої допомоги Клієнту по справі №914/1207/26.

У Договорі про надання правничої допомоги та у витязі з Додатку 1 до нього, сторони узгодили фіксовану вартість тарифу Адвокатського об`єднання, Заявником було понесено витрати у розмірі 50 000, 00 грн.

Таким чином на підтвердження заявлених вимог до заяви додано копії договору про надання правничої допомоги № Ю-26/1 від 17.03.2026, витягу з Додатку 1 до Договору, акту про наданні послуги № 1 від 20.10.2026, рахунку фактури № 1 від 08.04.2026 та платіжної інструкції № 1X5C-7XK0-KC3P-8H00 від 09.04.2026.

Загальна сума витрат на професійну правничу Допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідачів становить 50 000,00 грн.

Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Зазначив, що позивач не надав належних доказів на підтвердження обсягу виконаних адвокатом робіт. Додані до справи документи (договір, акт, рахунки), на переконання відповідача, є формальними і не деталізують, які саме юридичні дії були вчинені, скільки часу на це витрачено, як розраховувалася вартість послуг, у зв`язку із чим неможливо оцінити співмірність витрат із фактичними діями адвоката. Вважає, що складність справи не виправдовує заявлену до стягнення суму, а справедливо, на його думку, було б відмовити у стягнені витрат на правничу допомогу або їх зменшити.

З цього приводу суд зазначає, що гонорар адвоката може встановлюватися у двох формах: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Оскільки позивач погодив з адвокатом фіксований розмір його гонорару, то ненадання детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із зазначенням того, скільки годин адвокат витратив на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії чи складення документу, не має правового значення для вирішення питання про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу. Крім того, у вже згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 також зазначено, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надає перелік видів адвокатської діяльності.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України (розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). Вказане положення відповідає приписам ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу). Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року, зазначено, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Дослідивши обсяг наданих послуг адвоката позивача, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, предмет позову даної справи та кваліфікація відносин у даній справі, беручи до уваги предмет позову на момент ухвалення рішення у даній справі, вчинення ряд процесуальних дій Позивачем в процесі розгляду справи, що вплинули на ухвалене рішення по справі, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обгрунтованим, відтак застосовуючи принципи співмірності та розумності судових витрат та збереження балансу таких витрат між сторонами, суд вважає за належне заяву представника позивача задоволити та стягнути з відповідачів 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” (вх.№4877/26 від 21.10.2026р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1207/26 задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАС-М” (79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок, 317б, ЄДРПОУ 40208873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, Код ЄДРПОУ 20035704) 16 666,67 грн. витрат на правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ОРУС” (79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок, 317б, Код ЄДРПОУ 19339942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, Код ЄДРПОУ 20035704) 16 666,67 грн. витрат на правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інформація і Технології” (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, Код ЄДРПОУ 20035704) 16 666,67грн. витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.