Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №912/1612/26 — Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1612/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1612/26

за позовом: Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006 та Кіровоградської обласної державної адміністрації, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідачів:

1. Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради", вул. Габдрахманова, 18/29, м. Кропивницький, 25009

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", вул. Сагайдачного Петра, 25, літ. Б, оф. 5, м. Київ, 04070

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 101 718,86 грн

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., службове посвідчення №075395 від 01.03.2023;

від позивача 1 - Іванова Л.А., виписка ЄДР, самопредставництво;

від позивача 2 - участі не брали;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Серебряник О.О., ордер серія АА №1597186 від 16.04.2025 (в режимі відеоконференції).

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі Прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради (позивач 1) та Кіровоградської обласної державної адміністрації (позивач 2) з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" (далі - КНП "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради", відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", відповідач 2) про визнання недійсними Додаткових угод №5 від 25.08.2023, №6 від 29.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 та про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради грошових коштів в сумі 101 718,86 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що при укладенні оспорюваних угод, якими підвищено ціну електричної енергії, сторонами договору не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 632 ЦК України, у зв`язку з чим такі угоди підлягають визнанню недійсними, а надлишково сплачені кошти в розмірі 101 718,86 грн підлягають стягненню на користь обласного бюджету.

Ухвалою від 30.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1612/26 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивачі подали заяви, відповідно до яких вважають себе неналежними позивачами у спірних правовідносинах.

Відповідач 1 КНП "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" подав письмові пояснення, в яких, серед іншого, звернув увагу, що оспорювані угоди укладалися від імені підприємства-правопопередника, тоді як чинне керівництво відповідача 1 не брало участі в укладенні договору і спірних угод. Відповідач 1 просить врахувати положення законодавства та висновки Верховного Суду, які ним наведені у поясненнях, та вирішити спір на розсуд суду за результатами повного, всебічного, об`єктивного і безпосереднього дослідження доказів у справі.

Відповідач 2 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" позовні вимоги заперечив, про що подав відзив на позов, посилаючись на таке: пунктом 7 розділу XIV Закону № 4888-IX передбачено, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №4888-IX застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, які виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, а отже обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін); застосовуючи до постачальника цивільно-правові наслідки у вигляді стягнення безпідставно набутих грошових коштів за ст. 1212 ЦК України за порушення ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідальність за яке законодавець прямо відніс до сфери адміністративної відповідальності посадових осіб замовника, фактично створюється нова форма юридичної відповідальності, яка не передбачена законом, що суперечить ст. 92 Конституції України та принципу поділу влади.

У відзив на позов Прокурору поставлено питання в порядку ст. 90 ГПК України.

Одночасно у відзиві відповідач 2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-107/2026(239/26, 264/26).

Клопотання про зупинення провадження у справі ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" також подав окремо 28.09.2026.

У відповіді на відзив Прокурор з приводу заперечень відповідача 2 навів такі аргументи: правило щодо максимального розміру кожної окремої зміни, яка може становити не більше 10 відсотків від ціни за одиницю товару, не змінено; застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України є правомірним, оскільки згідно з п. 1 ч. 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У відповіді на відзив Прокурор заперечив з приводу зупинення провадження у справі та виклав відповіді на запитання відповідача 2, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України.

Відповідач 2 подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що зміни до оскаржуваних додаткових угод вносилися на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, законодавець не обмежує будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення змін до договору про закупівлю електричної енергії.

Відповідач 2 зазначив про недотримання Прокурором правил ст. 90 ГПК України при наданні відповідей на поставлені відповідачем запитання та просив зобов`язати Прокурора надати такі відповіді за встановленим порядком.

Прокурор подав письмові пояснення від 09.09.2026 з приводу зауважень відповідача 2 щодо правил ст. 90 ГПК України.

30.07.2026 суд відкрив підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 17.09.2026.

17.09.2026 підготовче засідання не відбулося через тривалу повітряну тривогу, у зв`язку з чим суд призначив підготовче засідання на 29.09.2026.

У підготовчому засіданні 29.09.2026 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зупинення провадження у справі. Також у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання відповідача 2 щодо письмового опитування, у зв`язку з не підтриманням такого клопотання представником.

У підготовчому засіданні 29.09.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2026.

21.10.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 28.10.2026.

28.10.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурор підтримав позовні вимоги повністю, представник позивача 1 Кіровоградської обласної ради вказав на неналежність ради як позивача у справі, представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники позивача 2 Кіровоградської ОДА та відповідача 1 КНП "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" участі в засіданні суду з розгляду справи по суті не брали та є такими, що належним чином повідомленні про їх проведення. Суд враховує письмові пояснення вказаних учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора і представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.

За результатами проведеної процедури закупівлі, між Комунальним некомерційним підприємством "Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради", який у подальшому відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради від 06.10.2023 № 382 реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний фтизіопульмологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради", і ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" укладено договір про закупівлю електричної енергії № 2 від 07.04.2023 з додатками (далі - Договір, том 1 а.с. 36-44, 49-50, 64-75).

Згідно вказаного Договору, Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з розподілу електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1.).

Загальна сума Договору складає 1 522 053,75 грн, у тому числі ПДВ 20% - 253 675,63 грн (пункт 5.2.).

За пунктом 5.3. Договору ціна за 1 кВт.год електричної енергії становить разом з ПДВ 5,749997 грн. в тому числі:

- тариф на послуги з передачі енергії - 0,38028 грн. (постанова НКРЕКП №1788 від 21.12.2022)

- тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 грн (постанова НКРЕКП №1801 від 21.12.2022).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 4,791664 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,749997 гри.

У пункті 13.3. Договору сторони передбачили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційна збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У разі коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни. Наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку (наприклад, довідки з органів статистики або довідки з Торгово-промислової палати або довідка з Української енергетично" біржі, тощо).

Коливання ціни електричної енергії визначається шліхом порівняння середньозважених цін на Ринку РДН двох останніх послідовних періодів (місяців), що передують розрахунковому. Середньозважена ціна РДН визначається на підставі середньозважених цін двох останніх послідовних періодів (місяців), зазначених на офіційному веб-сайті ДП "Оператора ринку".

У залежності від коливання середньозваженої ціни РДН сторони протягом дії договору можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару з урахуванням попередніх змін, внесених до нього у відповідності до чинного законодавства України.

У разі зміни ціни за одиницю товару по даному договору, Постачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це Споживача з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Такі зміни починають діяти не раніше ніж через 20 днів з моменту отримання повідомлення Споживачем від Постачальника (у відповідності до чинного законодавства України та ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до пункту 13.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

У подальшому до Договору укладено додаткові угоди №1 від 12.04.2023, №2 від 30.05.2023, №3 від 10.07.2023, №4 від 11.08.2023, №5 від 25.08.2023, №6 від 29.09.2023, №7 від 27.11.2023, №8 від 18.12.2023 (том 1 а.с. 76-84), серед яких додаткові угоди, якими змінено ціну:

- №2 від 30.05.2023 - ціна за 1 кВт*год та становить разом з ПДВ 5,8099608 грн, в тому числі:

тариф на послуги з передачі енергії - 0,43025 грн

тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 грн

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.05.2023 становить 4,841634 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,8099608 грн.

- №3 від 10.07.2023 - ціна за 1 кВт*год з 01.05.2023 разом з ПДВ 5,8099608 гри., в тому числі:

тариф на послуги з передачі енергії - 0,43025 гри.

тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 гри.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.05.2023 становить 4,841634 гри. без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,8099608 гри.

- №4 від 11.08.2023 - ціна за 1 кВт*год з 01.07.2023 разом з ПДВ 5,875781 гри., в тому числі:

тариф на послуги з передачі енергії - 0,48510 грн.

тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 грн.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною що з 01.07.2023 становить 4,896484 без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,875781 грн;

- № 5 від25.08.2023 - піна за 1 кВт*год з 01.08.2023 разом з ПДВ 6,726384 гри., в тому числі:

тариф на послуги з передачі енергії - 0,48510 гри.

тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 гри.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною з 01.08.2023 по 5,60532 гри без ПДВ, а разом з ПДВ - 6,726384 гри.

№6 від 29.09.2023 - ціна за 1 кВт*год з 11.09.2023 разом з ПДВ 7,326276 гри., в тому числі:

тариф на послуги з передачі енергії - 0,48510 гри.

тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,39508 гри.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію з 11.09.2023 за ціною що на дату укладення договору становить 6,10523 без ПДВ, а разом з ПДВ - 7,326276 гри.

Згідно Актів прийому-передачі електричної енергії Споживач фактично отримав 98 398 кВ/год, за яку сплачено грошові кошти по ціні, визначеній в Договорі і Додаткових угодах (том 1 а.с. 113-122).

Як зазначає Прокурор, угоди №5 від 25.08.2023 та №6 від 29.09.2023 укладено з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 3 ст. 632 ЦК України, оскільки: збільшення ціни не відповідає фактичному рівню коливання ціни електричної енергії на ринку та перевищує документально підтверджений показник зростання; показники ринку свідчать про зниження ціни; при укладенні угод перевищено максимальну межу 10 відсоткового збільшення; ціну збільшено після поставки товару.

Норми права застосовані судом та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо обґрунтованості представництва інтересів держави Прокурором.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом спору згідно поданого Прокурором позову є визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання, розрахунок за яким здійснено за рахунок коштів обласного бюджету, про що повідомлено у листі Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (том 1 а.с. 144). Прокурор вказує на незаконне підвищення ціни за оспорюваними угодами, що не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів територіальної громади.

Зазначено, що у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Кіровоградська обласна рада, якою не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд дійшов таких висновків.

Як вказано, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді у разі, коли є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 587/1382/15-ц зроблено висновок, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація категорії "інтереси держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 916/3022/21, від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 зроблено такі висновки:

"Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. До того ж, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) визначено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню під час ухвалення найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Інтереси держави, зокрема, охоплюють інтереси жителів територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Хоча в Конституції України й не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема громад, з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює у тому числі й захист інтересів громади".

Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Кіровоградської області таким органом місцевого самоврядування є Кіровоградська обласна рада.

Згідно з п. 1.2 Статуту, КНП "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" є лікарняним закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Відповідно до п. 1.3. вказане підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства "Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради".

Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області в особі Кіровоградської обласної ради.

Засновником, власником та органом управління підприємством є Кіровоградська обласна рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику, а в галузевому відношенні підпорядковується управлінню охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Підприємство є юридичною особою публічного права (п.4.1 Статуту).

За ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у комунальній власності територіальної громади міста.

Частиною 1 ст.17 вказаного Закону передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 18-1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

До відання обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад ( пп. 20 ч. 1 ст. 43 указаного Закону).

Оскільки засновником комунального підприємства та власником його майна є територіальна громада Кіровоградської області в особі Кіровоградської обласної ради, яка фінансує і контролює його діяльність, а також зобов`язана контролювати законність та ефективність використання підприємством коштів обласного бюджету за договорами про закупівлю товарів, тому обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням майна та коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Є слушним твердження Прокурора, що використання коштів обласного бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка згідно зі ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Так, у межах справи №924/564/22 (постанова від 22.08.2023) Верховний Суд досліджував питання належного позивача та дійшов висновку, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів широкого кола осіб - мешканців відповідної області. Орган місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, зобов`язаний забезпечувати раціональне використання комунального майна та інших ресурсів.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.9 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 сформулювала такий висновок: "Оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17".

Отже, Прокурор обґрунтовано визначив позивачем за поданим позовом Кіровоградську обласну раду.

Заперечення Кіровоградської обласної ради проти визначення її позивачем у справі спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Кіровоградська обласна вважає, що належним позивачем у справі має бути Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, як головний розпорядник коштів обласного бюджету, які забезпечують фінансування КНП "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради".

Так, відповідно до частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють визначені законом повноваження щодо управління бюджетними асигнуваннями, взяття бюджетних зобов`язань, організації та забезпечення цільового й ефективного використання бюджетних коштів. Визначення Департаменту головним розпорядником коштів обласного бюджету згідно з розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 21.12.2022 № 1016-р підтверджує наявність у нього відповідних бюджетних повноважень. Проте з цього не випливає, що Департамент є єдиним органом, уповноваженим захищати всі інтереси, пов`язані з використанням таких коштів, або що інший орган, наділений самостійними повноваженнями щодо управління комунальним майном, позбавлений можливості здійснювати їх судовий захист.

Так само покладення на головних розпорядників бюджетних коштів обов`язків щодо їх ефективного, результативного та цільового використання, а також проведення розрахунків за енергоносії, не свідчить про виключність компетенції Департаменту у спірних правовідносинах. Для визначення належного органу необхідно розмежувати повноваження, пов`язані з виконанням обласного бюджету, та повноваження засновника комунального закладу й органу, який здійснює управління майном спільної власності територіальних громад. Ці повноваження мають різний зміст і можуть належати різним суб`єктам, тому наявність у Департаменту статусу головного розпорядника бюджетних коштів не є достатньою підставою для автоматичного виключення Кіровоградської обласної ради з кола органів, уповноважених захищати відповідні інтереси.

Суд зазначає, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Як встановлено матеріалами справи, Кіровоградська обласна прокуратура зверталась до Кіровоградської обласної ради з листами щодо отримання інформації по оспорюваним договорам, на що отримала відповідь, в якій повідомлено, серед іншого, що позов не подавався (том 1 а.с. 45-46).

11.06.2026 Кіровоградська обласна прокуратура направила Кіровоградській обласній раді повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 1 а.с. 145- 147).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 вказала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Отже, матеріали справи підтверджують попереднє звернення прокурора до Кіровоградської обласної ради із запитом щодо вжиття заходів із захисту інтересів держави та дотримання порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру". Відсутність вжиття будь-яких заходів задля усунення порушень свідчить про бездіяльність органу, що є достатньою підставою для звернення Прокурора з позовом до суду.

Визначення у справі іншого позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації обґрунтовано посиланням на Закон України "Про правовий режим воєнного стану". З посиланням на ст. 10 вказаного Закону Прокурор вказує, що на цей час уповноваженим державним органом у спірних правовідносинах є Кіровоградська обласна рада, повноваження якої тимчасово здійснює Кіровоградська обласна державна адміністрація.

Проте, Кіровоградська обласна державна адміністрація не є військовою адміністрацією населеного пункту в розумінні ч. 3 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та не здійснює управління закладами охорони здоров`я, засновником яких є Кіровоградська обласна рада.

Згідно наведеного у позові обґрунтування, суд не встановив підстав для здійснення представництва інтересів у спірних правовідносинах Кіровоградською обласною державною адміністрацією.

Встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №911/2032/17.

2. Щодо вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

У ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (далі - Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно частини 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, зазначені положення Закону дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Підпункт 2 пункту 19 вказаних Особливостей (в редакції станом на дату укладення оспорюваних угод) передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Отже, підпункт 2 пункту 19 Особливостей за своїм змістом відповідав пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" і хоча такий пункт не містив межі максимального відсоткового збільшення, однак такі Особливості не змінюють Закон України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, положення Особливостей не можуть тлумачитися як такі, що змінюють або скасовують дію відповідних положень Закону, зокрема, в частині визначеного максимального відсоткового збільшення ціни у разі коливання ціни на ринку товару.

Як встановлено матеріалами справи, Додатковою угодою №5 від 25.08.2023 змінено ціну товару з 5,875781 грн з ПДВ кВт*год згідно Додаткової угоди №4 від 11.08.2023 на 6,726384 грн з ПДВ кВт*год, тобто на 14,48% більше.

Отже, зазначене збільшення ціни за одиницю товару не відповідало обмеженням, установленим пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане призвело до зміни істотної умови договору з порушенням установленого законом обмеження, що є підставою для визнання Додаткової угоди №5 від 25.08.2023 недійсною відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Водночас суд критично оцінює доводи Прокурора щодо перевищення за оспорюваною додатковою угодою фактичного рівня коливання ціни електричної енергії на ринку, оскільки попередня зміна договірної ціни відбулася з іншої законодавчої підстави — у зв`язку зі зміною регульованого тарифу.

Поряд з цим, наведене обґрунтування є слушним в контексті оцінки Додаткової угоди №6 від 29.09.2023.

Так, підставою для укладення зазначеної додаткової угоди стала цінова довідка Торгово-промислової палати № 893/23 від 04.09.2023, у якій наведено порівняння цін за липень та серпень 2023 року (том 1, а. с. 235–236).

Водночас додатковою угодою № 5 від 25.08.2023 ціну електричної енергії було змінено з 01.08.2023, а додатковою угодою № 6 від 29.09.2023 — з 11.09.2023.

Як установлено, середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) станом на 11.09.2023 становила 4077,80 грн/МВт·год, що на 1,41 % менше порівняно із середньозваженою ціною станом на 01.08.2023, яка становила 4136,27 грн/МВт·год.

Отже, наведені показники свідчать про зниження, а не збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на РДН станом на дату, з якої додатковою угодою № 6 передбачено застосування нової ціни.

Разом із тим, навіть якщо для оцінки пропорційності збільшення ціни за додатковою угодою № 6 від 29.09.2023 виходити з показників середньозваженої ціни на РДН станом на 01.08.2023 та 29.09.2023, відповідне зростання становить 6,03 % (з 4136,27 грн/МВт·год до 4385,97 грн/МВт·год). Однак, додатковою угодою № 6 від 29.09.2023 ціну за одиницю електричної енергії збільшено на 8,92 % порівняно з ціною, встановленою додатковою угодою № 5 від 25.08.2023.

Таким чином, навіть за умови врахування динаміки середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за період з 01.08.2023 до 29.09.2023, розмір збільшення договірної ціни за додатковою угодою №6 перевищує встановлений рівень коливання ринкової ціни, що свідчить про недотримання вимоги щодо пропорційності зміни ціни за одиницю товару.

Суд наголошує, що період коливання ціни товару на ринку, який підлягає врахуванню при погодженні зміни ціни за одиницю товару на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей, визначений безпосередньо законодавцем, а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Зазначена норма має імперативний характер, а тому сторони договору не наділені правом на власний розсуд змінювати визначений законодавством період коливання ціни товару на ринку шляхом погодження інших умов договору. Сторони можуть конкретизувати порядок документального підтвердження такого коливання, однак не можуть змінювати встановлені законодавством умови застосування відповідної підстави для зміни істотних умов договору.

Окрім того, внаслідок встановлення наявності підстав для визнання недійсною Додаткової угоди №5 від 25.08.2023, передбачене Додатковою угодою №6 від 29.09.2023 збільшення ціни підлягає оцінці з урахуванням ціни, яка діяла до укладення додаткової угоди № 5.

За таких обставин, при визнанні недійсною додаткової угоди №5 від 25.08.2023, збільшення ціни за додатковою угодою № 6 від 29.09.2023 призводить до перевищення встановленого п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" максимального відсотку.

Отже, укладення Додаткової угоди № 6 не відповідає вимогам законодавства про публічні закупівлі, що є підставою для визнання її недійсною відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо доводів Прокурора про порушення вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України суд зазначає таке.

Як установлено, оспорюваними додатковими угодами передбачено застосування зміненої ціни за одиницю електричної енергії до періодів, що передували датам їх укладення, тобто фактично поширено дію нової ціни на товар, який на момент укладення відповідних додаткових угод уже був поставлений.

Водночас саме по собі таке порушення, з огляду на положення ст. 217 ЦК України, є підставою для визнання відповідних додаткових угод недійсними лише в частині поширення нової ціни на електричну енергію, поставлену до дати їх укладення, за умови можливості збереження інших положень правочинів.

Однак судом уже встановлено інші самостійні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними в цілому, а тому порушення вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України додатково підтверджує обґрунтованість позовних вимог, однак не зумовлює необхідності обмежувати недійсність оспорюваних додаткових угод лише їх окремою частиною.

Суд відхиляє заперечення відповідача 2 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", які ґрунтуються змінами в законодавстві, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про публічні закупівлі" №4888-IX від 27.05.2026, оскільки недійсність оспорюваних додаткових угод не обґрунтовується сукупним перевищенням 10-відсоткового обмеження внаслідок послідовного збільшення ціни за додатковими угодами № 5 та № 6.

Наведені відповідачем законодавчі зміни не спростовують установлених судом підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними та не впливають на правову оцінку спірних правовідносин.

3. Щодо вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність додаткових угод № №5, 6 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором з урахуванням останніх змін згідно додаткової угоди №4 від 11.08.2023, а отже розрахунок за Договором за період серпень-грудень 2023 року має здійснюватися сторонами за ціною 5,875781 грн/кВт/год з ПДВ.

Згідно Актів приймання передачі за вказаний період всього поставлено 71 187 кВт*год електричної енергії, за яку оплачено 520 020,30 грн.

При тому, що без врахування оспорюваних укладених додаткових угод, при ціні електричної енергії відповідно до Додаткової угоди №4 від 11.08.2023 мали сплатити 418 279,22 грн (71 187 кВт*год х 5,875781 грн).

Таким чином, безпідставно сплачено - 101 741,08 грн (520 020,30 грн - 418 279,22 грн).

Так як заявлено до стягнення суму меншу - 101 718,86 грн, суд задовольняє позовні вимоги в межах заявленої до стягнення суми.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради.

У задоволенні позовних вимог Прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, суд відмовляє з огляду на те, що остання не є належним органом, в інтересах якого підлягає здійсненню захист спірних прав та інтересів держави.

Посилання відповідача на те, що стягнення коштів є санкцією та надмірним втручанням у право власності, є безпідставними, оскільки заявлені до стягнення кошти є не штрафною санкцією, а коштами, сплаченими за товар за ціною, яка визначена сторонами з порушенням установленого законом порядку зміни істотних умов договору.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на відповідачів та розподіляється між ними таким чином:

за вимогою про визнання недійсними додаткових угод - на обох відповідачів, до яких пред`явлено таку вимогу, та розподіляється між ними порівно;

за вимогою про стягнення коштів - на відповідача 2, до якого пред`явлено таку вимогу.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, задовольнити повністю.

Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 25.08.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 07.04.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, 25, літ. Б, оф. 5, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41427817) та Комунальним некомерційним підприємством "Староосотський ДОП санаторій Кіровоградської обласної ради", правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" (вул. Габдрахманова, 18/29, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 01994936).

Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 29.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 07.04.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, 25, літ. Б, оф. 5, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41427817) та комунальним некомерційним підприємством "Староосотський ДОП санаторій Кіровоградської обласної ради", правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" (вул. Габдрахманова, 18/29, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 01994936).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, 25, літ. Б, оф. 5, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41427817) на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради (р/р UА828999980314060544000011001, загальний фонд, отримувачем є Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області /24060300 (ЄДРПОУ 37918230) грошові кошти в сумі 101 718,86 грн.

У задоволенні позову прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради" (вул. Габдрахманова, 18/29, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 01994936) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3 328 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, 25, літ. Б, оф. 5, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41427817) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 6 656,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 03.11.2026.

Суддя В.В.Тимошевська