Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №911/248/21 (911/1940/23) — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. м. Київ Справа №911/248/21 (911/1940/23)

За позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод»

про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки

у межах справи №911/248/21

про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, село Проліски, вул. Броварська, буд 4)

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники учасників:

від позивача: Головіна О.І.

від боржника-відповідача-1: не з`явився

від відповідача:-2: не з`явився

від відповідача-3: Сухаревський В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Історія справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до боржника – Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у справі № 911/248/21 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, ідентифікаційний код 31936646) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута – Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №310 від 12.03.2013, адреса: 43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Коперника, буд. 36).

В червні 2023 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (позивач / АТ «Укрексімбанк») у межах провадження у справі №911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (боржник / відповідач-1 / ПрАТ «Бориспільський автозавод»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (відповідач-2 / ТОВ «Базтехсервіс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (відповідач-3 / ТОВ «Чернігівський автозавод») про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки

В обґрунтування позовних вимог позивач-банк посилається на те, що:

- після передачі в 2007 році земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:004:0028 в іпотеку банку іпотекодавцем – Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» без згоди іпотекодержателя були збудовані на зазначеній земельній ділянці нові будівлі та споруди, а також зареєстровано право власності на таке новостворене нерухоме майно;

- також, в результаті реконструкції адміністративно-побутового корпусу із столовою (літ. А-IV) площею 3056,3 кв.м, який було передано в іпотеку банку на підставі іпотечного договору, без згоди іпотекодержателя було добудовано нові поверхи (п`ятий та мансардний), право власності на які було зареєстровано як на окремий об`єкт нерухомості «адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер - 199893332208)»;

- в подальшому, за волевиявленням іпотекодавця, на підставі передавальних актів, а також мирової угоди від 27.04.2016, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, без згоди іпотекодержателя відповідні частки у праві власності на такі об`єкти нерухомості були передані пов`язаним особам Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», що, на думку позивача, було вчинено з метою уникнення сплати боргу перед ним;

- на даний час об`єкти нерухомості, які були споруджені на земельній ділянці, яка перебуває в іпотеці банку, належать на праві спільної часткової власності Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (відповідачу-1), Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (відповідачу-2) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (відповідачу-3);

- окрім цього, на земельній ділянці, яка виступає предметом іпотеки на підставі іпотечного договору, без згоди іпотекодержателя було збудовано нежитлове приміщення - котельню площею 73,7 кв.м. (реєстраційний номер 952476432208), право власності на яке було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (відповідачем-3);

- станом на 04.02.2019 (дата введена в дію положень Закону від 03.07.2018 №2478-VIII) іпотека за іпотечним договором не була припиненою, заборгованість за кредитними договорами не була погашена та зобов`язання за кредитними договорами не були виконані, а тому на правовідносини іпотеки між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» наразі розповсюджується дія частини 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Вказане, на думку позивача, дає підстави стверджувати, що зведені на земельній ділянці, яка перебуває в іпотеці банку на підставі іпотечного договору, будівлі та споруди є предметом іпотеки в силу приписів ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Водночас, враховуючи передачу іпотекодавцем – Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» відповідної частки у праві власності на таке майно третім особам – Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», такі особи набули статусу іпотекодавця за іпотечним договором на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та мають всі права і обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.

З огляду на вищезазначене, позивач вважає себе іпотекодержателем спірного майна та стверджує, що його право порушене через невиконання позичальником – Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» своїх зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим він звернувся з цим позовом до суду та просить суд:

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: діагностичний центр автомобільної техніки загальною площею 415 кв.м, літ. А (реєстраційний номер 1035414532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 95/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – діагностичний центр автомобільної техніки загальною площею 415 кв.м, літ. А (реєстраційний номер 1035414532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс», ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: офісно-складська будівля «А-ІІ» загальною площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер 485907332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/14, на умовах, передбачених Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 4/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – офісно-складська будівля «А-ІІ» загальною площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер 485907332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/14, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 95/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – офісно-складська будівля «А-ІІ» загальною площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер 485907332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/14, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: компресорна загальною площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер 485894232208), Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/9, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 99/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – компресорна загальною площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер 485894232208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/9, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: станція пожежогасіння загальною площею 90 кв.м (реєстраційний номер 485884232208), що складається з: станція пожежогасіння Ж-І, ганок ж-1, підвал Ж-І та розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/15, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 99/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – станція пожежогасіння загальною площею 90 кв.м (реєстраційний номер 485884232208), що складається з: станція пожежогасіння Ж-І, ганок ж-1, підвал Ж-І та розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/15, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс», ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: будівля цеху передпродажної підготовки автобусів літ АІ загальною площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер 407002332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 95/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – будівля цеху передпродажної підготовки автобусів літ АІ загальною площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер 407002332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, яка належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 4/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна - будівля цеху передпродажної підготовки автобусів літ А1 загальною площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер 407002332208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс», ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, II черга, A-VI, загальною площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер 199893332208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293, 68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 95/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, II черга, A-VI, загальною площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер 199893332208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293, 68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 4/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, II черга, A-VI, загальною площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер 199893332208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Базтехсервіс», ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод», а саме: склад металу Б-І загальною площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер 186599532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 95/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – склад металу Б-І загальною площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер 186599532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, який належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: 4/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна - склад металу Б-І загальною площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер 186599532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- визнати за АТ «Укрексімбанк» право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Чернігівський автозавод», а саме: нежитлове приміщення, котельня загальною площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер 952476432208), розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007;

- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за Генеральною угодою №151107N1 від 22.06.2007 в сумі 210795293,68 грн звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, а саме: нежитлове приміщення, котельня загальною площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер 952476432208), розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, яка належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.06.2024 (суддя Лутак Т.В.) у справі №911/248/21 (911/1940/23), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025, у задоволенні позовних вимог АТ «Укрексімбанк» про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено повністю.

Вищевказані судові рішення мотивовані тим, що позивачу-банку було відомо про деякі об`єкти нерухомості, що будувалися на переданій в іпотеку земельній ділянці, адже, додатковою угодою №151107К26-48 від 26.05.2014 до кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007 та додатковою угодою №151107К29-46 від 26.05.2014 до кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007 сторони (позивач та відповідач-1) доповнили вказані кредитні договори підпунктом 5.1.12 у такій редакції: «До 31.07.2014 надати банку правовстановлюючі та правореєструючі документи на об`єкти, які зазначені в звіті про оцінку майна позичальника від 09.12.2013, виконаного ТОВ «Експертцентр», та які на даний час не оформлені в іпотеку/заставу за кредитами позичальника в банку, та забезпечити оформлення даних об`єктів в іпотеку/заставу банку». Суди зазначили, що відповідно до положень статей 216, 262 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли банк дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача іпотечного майна. Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (відповідачем-3) заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин при розгляді даної справи. Суди дійшли до висновків, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо заявлених ним та визнаних судом обґрунтованими вимог у цій справі, оскільки він звернувся з позовом до суду 15.06.2023, тоді як право пред`явити вимогу про звернення стягнення на іпотечне майно у позивача виникло 31.12.2014, а тому строк позовної давності за такими вимогами сплив 31.12.2017.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №911/248/21 (911/1940/23) касаційна скарга позивача (АТ «Укрексімбанк») задоволена частково, рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у цій справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Направляючи цю справу №911/248/21 (911/1940/23) на новий розгляд до Господарського суду Київської області, Верховний Суд у вказаній постанові від 27.08.2025 вказав, зокрема, що:

- суди у цій справі дійшли правильних висновків про те, що з моменту реєстрації права власності іпотекодавця на будівлі та споруди вказані об`єкти нерухомості наряду з земельною ділянкою (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) в силу приписів ст. 5 Закону України «Про іпотеку» набули статусу предмета іпотеки у відповідності до іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007, генеральної угоди №151107N1 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007 та норм матеріального права;

- враховуючи передачу іпотекодавцем – Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» відповідної частки у праві власності на іпотечне майно юридичним особам – Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», суди у цій справі дійшли правильного висновку про обґрунтованість твердження позивача про те, що такі особи набули статусу іпотекодавця за іпотечним договором на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та мають всі права і обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки;

- суди встановили, що не можна вважати предметом іпотеки у відповідності до іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007, генеральної угоди №151107N1 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007 та вказаних норм матеріального права нежитлове приміщення, котельня площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208), оскільки вказаний об`єкт нерухомості побудований відповідачем-3 – Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» на іншій земельній ділянці, а саме земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:002:0003, та належить відповідачу-3 на праві власності, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами;

- якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України);

- доводи позивача про те, що строк позовної давності щодо спірних правовідносин розпочався з 04.02.2019 – дати введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIІІ та з огляду на приписи п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України позовна давність у даній справі не може вважатись пропущеною, є безпідставними. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо;

- оскільки судами правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються нежитлового приміщення, котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208) з підстав їх необґрунтованості, то заява про застосування строків позовної давності до цих правовідносин не застосовується;

- доводи позивача про те, що строк позовної давності щодо спірних правовідносин розпочався з 04.02.2019 року - дати введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIІІ відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на встановлені судами обставини справи щодо початку перебігу строку позовної давності щодо спірних правовідносин, а також з огляду на те, що Законом №2478-VIІІ не визначено інших строків позовної давності, ніж ті, що передбачені нормами Цивільного кодексу України до спірних правовідносин;

- висновки попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог через сплив строку позовної давності у повному обсязі є передчасними, оскільки під час розгляду цього спору не враховано те, що у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог;

- судам належало з`ясувати наявність або відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності щодо часток ПрАТ «Бориспільський автозавод», ТОВ «Базтехсервіс», враховуючи, що позовні вимоги про визнання права іпотеки на спірні об`єкти нерухомості та про звернення стягнення на предмети іпотеки звернуті до ПрАТ «Бориспільський автозавод», ТОВ «Базтехсервіс» та ТОВ «Чернігівський автозавод», в той час коли лише останнім подано відповідну заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності у спірних правовідносинах;

- крім того, визнаючи обґрунтованими позовні вимоги, проте відмовляючи у їх задоволенні через пропуск позивачем строків позовної давності, судами не враховано, що ПрАТ «Бориспільський автозавод» належить частка у кожному об`єкті нерухомості, який є предметом цього спору, а поданий у цій справі позов містить вимоги як визнання права іпотеки так і звернення стягнення на предмет іпотеки. Водночас, виходячи із норм абз. 7 частини 1 статті 59 КУзПБ та частини 6 статті 64 КУзПБ майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог іпотекодержателя. Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заявлених Банком як іпотекодержателем позовних вимог до Боржника у справі про банкрутство щодо звернення стягнення на майно у ліквідаційній процедурі, адже це суперечитиме вимогам частини шостої статті 64 КУзПБ щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника у справі про банкрутство.

Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025 у справі №911/248/21 (911/1940/23) відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз`яснення постанови Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №911/248/21 (911/1940/23).

Процесуальні дії суду при новому розгляді справи:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 справу №911/248/21 (911/1940/23) передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою суду від 12.09.2025, зокрема, прийняла її до свого провадження та призначила підготовче засідання на 06.11.2025 в якому на підставі ст.216 Господарського процесуального кодексу України неодноразово оголошувалася перерва (протокол судового засідання від 06.11.2025 та від 01.12.2025).

30.10.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків, що містяться в постанові Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №911/248/21 (911/1940/23). У вказаних поясненнях відповідач-3, посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №911/248/21 (911/1940/23), просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача-3 повністю. Відповідач-3 послався, зокрема, на те, що інформація стосовно забудованих та реконструйованих на переданій в іпотеку земельній ділянці об`єктів нерухомості була відображена у відповідних державних реєстрах, а позивач мав можливість отримати цю інформацію та своєчасно звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Відтак, згідно з позицією відповідача-3, позивач мав можливість захистити своє порушене право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки протягом трьох років після закінчення кінцевого строку погашення кредиту 31.12.2014, однак позивач пропустив трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем-3.

03.11.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, у якому позивач послався на поважність причин пропуску ним строку позовної давності у цій справі. Позивач при цьому зазначив, що хоча суд касаційної інстанції вважав необґрунтованими доводи позивача в частині визначення позивачем початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах з 04.02.2019 – дати введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, однак це перешкоджає позивачу у доведенні поважності причин пропуску строку позовної давності. За твердженням позивача, поважна причина пропуску ним строку позовної давності полягає в тому, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, який був введений в дію 04.02.2019. Тому, за позицією позивача, позивач до 04.02.2019 не мав правових підстав звертатись з даним позовом до суду, що перешкоджало позивачу звернутись до суду з позовною заявою про захист свого цивільного права у строк до 31.12.2017. Також позивач послався на те, що в матеріалах даної справи відсутні докази того, що позивач перевіряв та мав доступ до предмета іпотеки у строк з 09.09.2013 по 31.12.2017, а звіт про оцінку майна від 09.12.2013, виконаний ТОВ «Експертцентр», до матеріалів справи не було залучено, а тому відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач був повідомлений позичальником про забудову переданої в іпотеку земельної ділянки та про передачу спірного майна на користь його пов`язаних осіб. З вказаних підстав позивач у клопотанні від 31.10.2025 просив суд визнати поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності у цій справі.

05.11.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшло заперечення на клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності у цій справі. Відповідач-3, з посиланням на статтю судді Великої Палати Верховного Суду «Новий розгляд справи після скасування рішення Верховним Судом: проблеми забезпечення змагальності та права на справедливий суд», зазначив, що новий розгляд справи в суді першої інстанції здійснюється з певними обмеженнями. Тому, на думку відповідача-3, при новому розгляді справи суд не може прийняти заяву відповідача про застосування позовної давності, якщо відповідач не мав процесуальних перешкод зробити цю заяву під час первісного розгляду справи, та, відповідно, враховуючи принцип рівності сторін, суд не може прийняти і заяву позивача про поважність причин пропуску строку позовної давності.

06.11.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких позивач послався на те, що Верховний Суд при прийнятті постанови від 27.08.2025 у цій справі №911/248/21 (911/1940/23) помилково керувався тим, що позивачем заявлені позовні вимоги до боржника, який перебуває в ліквідаційній процедурі, про звернення стягнення на майно такого боржника. Позивач зазначив, що предмет позову позивача у цій справі взагалі не містить позовних вимог до боржника, який перебуває в ліквідаційній процедурі, про звернення стягнення на частки у праві власності на спірні об`єкти нерухомості, які належать на праві власності ПрАТ «Бориспільський автозавод».

18.11.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заперечень відповідача-3 на клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Позивач послався на те, що доводи відповідача-3 про неможливість прийняття судом до розгляду клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності не ґрунтуються на процесуальному законі. Вказане клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності не містить нових доказів та не є зміною предмета чи підстав позову у цій справі, а тому, як зазначає позивач, підлягає розгляду судом.

26.11.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач-3 повторив свої заперечення на клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності. Відповідач-3 послався на те, що таке клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивач міг подати до суду першої інстанції ще під час первісного розгляду цієї справи в 2023 році. Подаючи таке клопотання лише в 2025 році на етапі повторного розгляду справи позивач, за твердженням відповідача-3, намагається у такий спосіб спростувати висновки суду касаційної інстанції, які містяться у постанові від 27.08.2025 у цій справі, та порушити тим самим принцип res judicata.

10.12.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач-3 знову повторив свої заперечення щодо клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Також до вказаних письмових пояснень відповідач-3 додав викопіювання зі звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 з метою спростування доводів, які містились у вказаному клопотанні позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, стосовно відсутності посилань у зазначеному звіті саме на спірні об`єкти нерухомості.

11.12.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшла заява про застосування позовної давності. У вказаній заяві відповідач-2 послався на сплив строку позовної давності та заявив про застосування судом позовної давності до позовних вимог позивача до відповідача-2 у цій справі.

11.12.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача-3 про долучення до матеріалів справи в якості доказу викопіювання із звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013, яке відповідач-3 подав суду разом з додатковими поясненнями від 10.12.2025. Позивач при цьому послався на те, що незрозуміло, на якій підставі вказаний звіт ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 був одержаний відповідачем-3. Також позивач послався на те, що відповідно до ухвали суду від 12.09.2025 у цій справі кінцевим строком для подання доказів було 31.10.2025, в той час як відповідач-3 вказаний доказ подав лише 10.12.2025 після закінчення встановленого строку.

У підготовче засідання 15.12.2025 з`явились позивач та відповідач-3. Інші учасники справи, а саме відповідач-1 та відповідач-2 в підготовче засідання не з`явились, про підготовче засідання були повідомлені, клопотань про відкладення підготовчого засідання не заявляли, а тому суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача-1 та відповідача-2.

В підготовчому засіданні 15.12.2025, за наслідками з`ясування заперечень позивача щодо клопотання відповідача-3 про долучення до матеріалів справи в якості доказу звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013, який відповідач-3 подав суду разом з додатковими поясненнями від 10.12.2025, суд протокольною ухвалою вказані заперечення позивача залишив без задоволення та долучив до матеріалів справи вказані додаткові пояснення відповідача-3 від 10.12.2025 разом із звітом ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013.

Суд при цьому враховує, що відповідно до частини 1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті; відповідно до статті 13 вказаного Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Правила ст.13 та ст. 177 ГПК України спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Тому, враховуючи завдання підготовчого провадження щодо остаточного визначення предмета спору та збирання відповідних доказів, суд, дотримуючись принципів змагальності та рівності сторін, на стадії підготовчого провадження може прийняти докази, які на стадії підготовчого провадження були подані як стороною позивача, так і стороною відповідача (відповідачів), в тому числі докази, які хоч і не були подані учасниками справи разом з першою заявою по суті вимог, але були ними подані до суду до закінчення підготовчого провадження у справі.

В аспекті дотримання принципу змагальності та дотримання сторонами процесуальних строків при здійсненні ними їхніх процесуальних прав та обов`язків суд також зазначає, що сам позивач в обґрунтування свого клопотання від 31.10.2025 про поважність причин пропуску строку позовної давності у цій справі посилався, зокрема, на те, що звіт про оцінку майна від 09.12.2013, виконаний ТОВ «Експертцентр», до матеріалів справи не залучений, а тому, згідно з позицією позивача, відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості. Посилаючись у клопотанні від 31.10.2025 на звіт ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 та зміст цього звіту, позивач, однак, сам цей звіт (його копію чи витяг) до свого клопотання не надав. Тому подання відповідачем-3 на стадії підготовчого провадження 10.12.2025 в якості доказу викопіювання вказаного звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна не оцінюється судом як неналежне здійснення відповідачем-3 його процесуальних прав, а є, натомість, реалізацією принципу змагальності господарського судочинства. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. При цьому, як також вказував Верховний Суд, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Щодо доводів позивача про неясність того, на якій підставі вказаний звіт ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 був одержаний відповідачем-3, суд зазначає, що оцінка доказів на предмет їх допустимості здійснюється судом за його внутрішнім переконанням під час розгляду та вирішення господарської справи. Тому ці доводи позивача про недопустимість доказу самі по собі не можуть бути підставою для відмови суду у прийнятті цього доказу, поданого відповідачем-3.

Тому заперечення позивача щодо клопотання відповідача-3 про долучення до матеріалів справи в якості доказу звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 є неспроможними.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №911/248/21 (911/1940/23) до розгляду по суті на 22.01.2026. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо заяви відповідача-2 від 11.12.2025 про застосування позовної давності.

09.01.2026 до Господарського суду Київської області від позивача клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності в аспекті позовних вимог позивача до відповідача-2. У вказаному клопотанні позивач повторив свою правову позицію про те, що поважна причина пропуску позивачем строку позовної давності полягає в тому, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, який був введений в дію 04.02.2019. Тому, за позицією позивача, позивач до 04.02.2019 не мав правових підстав звертатись з даним позовом до суду, що перешкоджало позивачу звернутись до суду з позовною заявою про захист свого цивільного права у строк до 31.12.2017. Також позивач послався на те, що в матеріалах даної справи відсутні докази того, що позивач перевіряв та мав доступ до предмета іпотеки у строк з 09.09.2013 по 31.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2026 призначено судове засідання у справі №911/248/21 (911/1940/23) на 09.02.2026, оскільки 22.01.2026 судове засідання у справі №911/248/21 (911/1940/23) не відбулось у зв`язку з відсутністю у приміщенні суду електропостачання.

Протокольними ухвалами від 09.02.2026 та від 19.02.2026 судове засідання у справі №911/248/21 (911/1940/23) відкладено на 19.02.2026 та 09.04.2026 відповідно.

31.03.2026, 02.04.2026 та 29.04.2026 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

01.04.2026 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшли додаткові письмові пояснення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області від 01.04.2026 №42-АР «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ» у відповідності до частини 9 статті 32 ГПК України та підпункту 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл справ, зокрема, цієї справи №911/248/21(911/1940/23).

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи справу №911/248/21 (911/1940/23) передано на розгляд судді Третьяковій О.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 справа №911/248/21 (911/1940/23) прийнята до провадження судді Третьякової О.О., судове засідання для розгляду справи по суті спору призначено на 22.04.2026.

У судове засідання 22.04.2026 з`явився позивач, не з`явились відповідачі, протокольною ухвалою судове засідання було відкладено на 13.05.2026. Про відкладення судового засідання відповідачам направлено ухвалу суду від 22.04.2026.

У судове засідання 13.05.2026, 03.06.2026 та 17.06.2026 з`явились позивач та відповідач-3, які надали пояснення по суті справи. Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомляли, а тому суд відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності відповідача-1 та відповідача-2, повідомлених про розгляд справи. В судовому засіданні суд протокольною ухвалою оголошував перерву відповідно на 03.06.2026 та на 17.06.2026. Про перерву в судовому засіданні відповідачу-1 та відповідачу-2 направлено в ухвалу суду від 13.05.2026 та ухвалу суду від 03.06.2026.

За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів у відкритому судовому засіданні 17.06.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення у справі буде проголошено 29.06.2026.

У судовому засіданні 29.06.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини цього рішення суду у справі №911/248/21 (911/1940/23).

Щодо неявки відповідача-1 та відповідача-2 суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За приписами частини 1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 1 ст.2 та частини 1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач-1 та відповідач-2 були повідомлені про розгляд судом цієї справи №911/248/21 (911/1940/23), оскільки їм були направлені ухвали суду у цій справі. Крім того, відповідач-2 скористався правом заявити суду про свою правову позицію по суті справи, подавши заяву від 11.12.2025 про застосування позовної давності. Крім того, відповідач-1 та відповідач-2 не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача-1 та відповідача-2.

Розглянувши подані документи, проаналізувавши позовні вимоги та пояснення позивача, заперечення проти позовних вимог та пояснення відповідачів, а також подані учасниками справи заяви та клопотання, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд встановив такі обставини.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ:

1. Позивач – Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») є кредитором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021, а також постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та постановою Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 911/248/21.

Вимоги АТ «Укрексімбанк» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» виникли з генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1, кредитного договору від 22.06.2007 №151107К26, кредитного договору від 22.06.2007 №151107К29 та іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67.

2. Так, 22.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», яке у подальшому було перейменоване в Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (банк-кредитор, позивач, АТ «Укрексімбанк»), та Закритим акціонерним товариством «Бориспільський автозавод», яке у подальшому було перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» (позичальник-боржник, відповідач-1, ПрАТ «Бориспільський автозавод»), було укладено генеральну угоду №151107N1.

Генеральна угода №151107N1 регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника (п. 1.2 генеральної угоди).

Відповідно до п. 1.3 генеральної угоди метою цієї генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Згідно з п. 1.5 генеральної угоди кожний кредитний договір укладається у вигляді окремого додатку та є невід`ємною частиною генеральної угоди. Обумовлено, що текст кредитного договору може бути скоригований відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні.

Пунктом 1.6 генеральної угоди передбачено, що у відповідному кредитному договорі сторони визначають валюту, суму кредиту, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування ними, рахунки для обслуговування кредиту та інші умови.

В рамках дії вказаної генеральної угоди між банком і позичальником було укладено кредитний договір від 22.06.2007 №151107К26 та кредитний договір від 22.06.2007 №151107К29, а саме.

3. 22.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк-кредитор, позивач), та Закритим акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (позичальник-боржник, відповідач-1) як додаток І.1. до генеральної угоди було укладено кредитний договір №151107К26, згідно з умовами якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 89242251,49 грн на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У період з 19.09.2007 по 26.05.2014 між кредитором та боржником було підписано додаткові угоди №151107К26-1 - № 151107К26-49 до кредитного договору від 22.06.2007 №151107К26.

Відповідно до п. 3.2.2 договору № 151107К26 кінцевий строк погашення кредиту - 31.12.2014.

Підпунктами 3.2.5, 3.2.6, 3.2.9 договору №151107К26 передбачено як встановлюється процента ставка за кредитом, визначено розмір плати за управління кредитом та розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором.

Згідно з пунктом 3.4.1 договору №151107К26 позичальник зобов`язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов`язковими.

Відповідно до п. 8.1 договору №151107К26 цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Одночасно із укладенням договору №151107К26 між сторонами було підписано додаток №1 до договору – «Графік зниження ліміту заборгованості». Остаточний Графік надання та погашення кредиту викладено у додатковій угоді від 26.05.2014 №151107К26-48.

Матеріалами даної справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору № 151107К26 у період його дії банком було надано позичальнику кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 89242251,49 грн.

4. 22.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк - кредитор, позивач), та Закритим акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (позичальник - боржник, відповідач 1) як додаток І.2 до генеральної угоди було укладено кредитний договір №151107К29, за умовами якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 29135009,00 грн на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У період з 19.09.2007 по 26.05.2014 між сторонами було підписано додаткові угоди №151107К29-1 - №151107К29-47 до кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007.

Відповідно до п. 3.2.2 договору №151107К29 кінцевий строк погашення кредиту - 31.12.2014.

Підпунктами 3.2.5, 3.2.6, 3.2.9 договору №151107К29 передбачено як встановлюється процента ставка за кредитом, визначено розмір плати за управління кредитом та розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором.

Згідно з п. 3.4.1 договору №151107К29 позичальник зобов`язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов`язковими.

Відповідно до п. 8.1 договору №151107К29 цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Одночасно із укладенням договору №151107К29 між сторонами було підписано додаток № 1 до договору «Графік надання та погашення кредиту». Остаточний «Графік збільшення та зменшення ліміту заборгованості» викладено у додатковій угоді від 26.05.2014 №151107К29-46.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору №151107К29 у період його дії банком було надано позичальнику кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 29135009,00 грн.

5. В забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1 та всіх кредитних договорів, які є додатками до цієї генеральної угоди, 22.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», яке у подальшому було перейменоване в Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор, позивач-іпотекодержатель), та Закритим акціонерним товариством «Бориспільський автозавод», яке у подальшому було перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод" (боржник, відповідач-1-іпотекодавець), було укладено іпотечний договір №151107Z67.

10.07.2007, 09.09.2008 та 27.12.2011 між сторонами укладено договори про внесення змін до іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67.

Пунктом 1.3 іпотечного договору (з урахуванням внесених змін від 09.09.2008) передбачено, що предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме:

1.3.1. земельна ділянка загальною площею 7,520 га (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, цільове призначення - для обслуговування будівель та споруд; заставна вартість вказаної земельної ділянки становить 31000000,00 грн;

1.3.2. будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 4, загальною заставною вартістю 112304918,00 грн, а саме:

- головний виробничий корпус (літ. А-ІІ) площею 7679,9 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918001, виданим Бориспільським районним БТІ, головний виробничий корпус має реєстраційний №17087708, номер запису 940 в книзі 8;

- склад запасних частин (літ. Г-ІІ) площею 4016,6 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918300, виданим Бориспільським районним БТІ, склад запасних частин має реєстраційний №17081958, номер запису 941 в книзі 8;

- адміністративно-побутовий корпус із столовою (літ. А-ІV) площею 3056,3 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918367, виданим Бориспільським районним БТІ, адміністративно-побутовий корпус із столовою має реєстраційний № 17082678, номер запису 944 в книзі 8;

- магазин «Волга» і корпус загально-промислового призначення (літ. Д-ІІ) площею 2766,6 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 № 14918578, виданим Бориспільським районним БТІ, магазин «Волга» і корпус загально-промислового призначення має реєстраційний №17082095, номер запису 942 в книзі 8;

- виробничий корпус (літ. В-ІІІ) площею 644,8 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918405, виданим Бориспільським районним БТІ, виробничий корпус має реєстраційний №17082258, номер запису 945 в книзі 8;

- трансформаторна (літ. Б-І) площею 108,9 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918328, виданим Бориспільським районним БТІ, трансформаторна має реєстраційний №17082775, номер запису 943 в книзі 8;

- кафе на 12 місць (літ. А-І) площею 67,9 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2007 №14918439, виданим Бориспільським районним БТІ, кафе на 12 місць має реєстраційний №17087832, номер запису 939 в книзі 8;

- котельня, зовнішні теплові мережі (літ. Н-1) площею 156,5 кв.м; згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2007 №14497948, виданим Бориспільським районним БТІ, котельня має реєстраційний №18790782, номер запису 1043 в книзі 9;

- І черга. Перенесення ставків-накоплювачів (літ. М), прохідна (літ. Л-1) площею 19,7 кв.м., огорожа (літ. № 1), під`їзна дорога (літ. № І) ЗАТ «Бориспільський автозавод». Згідно з даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2007 №14498169, виданим Бориспільським районним БТІ, прохідна, ставки, під`їзна дорога, огорожа мають реєстраційний № 18790125, номер запису 1042 в книзі 9.

Земельна ділянка, вказана в підпункті 1.3.1, та будівлі й споруди, вказані в підпункті 1.3.2, надалі разом та окремо - предмет іпотеки.

За домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору (з урахуванням внесених змін від 09.09.2008) загальна вартість предмету іпотеки становить 143304918,00 грн.

Відповідно до п. 1.5 іпотечного договору предмет іпотеки залишається у володінні й користуванні іпотекодавця.

Згідно з п. 1.6 іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Пунктом 2.1.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та користування предметом іпотеки за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця.

Відповідно до п.2.3.3 іпотечного договору іпотекодавець має право зводити, знищувати, проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), що є предметом іпотеки за цим договором, здійснювати істотні поліпшення предмета іпотеки, а також передавати предмет іпотеки у спільну діяльність лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Згідно з п. 4.1 іпотечного договору взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Пунктом 4.2 іпотечного договору передбачено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення зобов`язань за кредитним договором;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3 іпотечного договору відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 5.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань іпотекодавцем, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.2 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 5.8 іпотечного договору реалізація предмета іпотеки в інших випадках здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Згідно з п. 7.3 іпотечного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором та виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором.

Пунктом 7.4 іпотечного договору передбачено, що з усіх питань, що неврегульовані в цьому договорі, сторони керуються чинним законодавством України.

Обтяження визначеного в п. 1.3 вищезазначеного договору нерухомого майна іпотекою було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 22.06.2007 та в цей же день були внесені відповідні записи щодо заборони відчуження такого майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

6. Проте, позичальником за період дії кредитного договору №151107К26 та кредитного договору №151107К29 було лише частково виконано свої обов`язки по поверненню кредитів, сплаті відсотків за користування кредитами і комісії за користування кредитами, у зв`язку з чим банк звернувся з вимогою до позичальника від 18.08.2015 №195-04/5600 про дострокове погашення заборгованості в повному обсязі, а в подальшому із позовом до суду про стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.

7. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/3902/15 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» на користь АТ «Укрексімбанк» за кредитним договором від 22.06.2007 № 151107К26: 78742251,49 грн - основної заборгованості по кредиту, 20657766,05 грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2032295,44 грн - основної заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 19569287,89 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3457022,06 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 449790,78 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 27584303,52 грн - інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 5287720,84 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 680688,29 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 1572134,82 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 381063,64 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 43292,45 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, і за кредитним договором від 22.06.2007 №151107К29: 17635000,00 грн - основної заборгованості по кредиту, 4540344,90 грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 426929,05 грн - основної заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 4230530,68 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 769045,07 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 93154,30 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 6318983,13 грн - інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 470288,55 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 144889,41 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 366731,68 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 78881,30 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9256,50 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, а також судові витрати: 73080,00 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/3902/15 змінено; резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/3902/15 викладено у наступній редакції: «позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 22.06.2007 №151107К26, а саме: 78742251,49 грн - основної заборгованості по кредиту, 19569287,89 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1572134,82 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 27584303,52 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 10526263,04 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1873938,03 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 298705,78 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 4451504,64 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1300369,83 грн - заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 253434,07 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 32885,07 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 562394,99 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, та заборгованість за кредитним договором від 22.06.2007 №151107К29, а саме: 17635000,00 грн - основної заборгованості по кредиту, 4230530,68 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 366731,68 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 6318983,13 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 2271308,24 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 414667,96 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 64889,63 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 470288,55 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 279816,77 грн - заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 53686,81 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 7164,68 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 126219,77 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, а також 66900,40 грн - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви».

8. Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/248/21 визнано частково вимоги АТ «Укрексімбанк» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 210866734,07 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 41161730,63 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 26395545,44 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 143304918,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, вимоги у розмірі 141367630,69 грн відхилено.

Вказаною ухвалою суду визнано вимоги АТ «Укрексімбанк» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», які виникли з генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1, кредитного договору від 22.06.2007 №151107К26, кредитного договору від 22.06.2007 №151107К29 та іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67, на загальну суму 210866734,07 грн, з яких: 96377251,49 грн - заборгованість за кредитом, 12797571,28 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1580186,60 грн - заборгованість за комісією за управління кредитом, 26395545,44 грн - пеня за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 12319565,65 грн - 3 % річних за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 61325173,21 грн - інфляційні втрати за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 66900,40 грн - витрати зі сплати судового збору у справі №911/3902/15 та 4540,00 грн - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі №911/248/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/248/21 щодо визнання кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», викладено її в редакції цієї постанови; пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/248/21 змінено, викладено його в наступній редакції: «Визнати частково вимоги АТ «Укрексімбанк» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 210866734,07 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 42225648, 63 грн - четверга черга задоволення вимог кредиторів, 26395545,44 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 142241000,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, вимоги у розмірі 141367630,69 грн – відхилити».

Постановою Верховного Суду від 02.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 911/248/21 залишено без змін.

9. Позивач стверджує, що станом на 22.05.2023 заборгованість позичальника перед банком за кредитними договорами від 22.06.2007 №151107К26 та від 22.06.2007 №151107К29, укладеними в рамках генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1, становить 210795293, 68 грн, з яких: 96377251,49 грн - заборгованість за кредитом, 12797571,28 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1580186,60 грн - заборгованість за комісією за управління кредитом, 26395545,44 грн - пеня за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 12319565,65 грн - 3 % річних за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 61325173,21 грн - інфляційні втрати за прострочення зобов`язань за кредитними договорами.

10. Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» перебуває в процедурі банкрутства (справа №911/248/21, яка відкрита ухвалою від 08.02.2021, постановою від 23.01.2023 визнано Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру), а позивач – АТ «Укрексімбанк» є його кредитором, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021, постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та постановою Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №911/248/21.

Під час ліквідаційної процедури Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» ліквідатором вчинялися дії щодо продажу належного банкруту майна, зокрема, майна, яке є предметом забезпечення згідно з п. 1.3 іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67.

Так, 29.08.2023 складено протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону - 84169680, 00 грн, а також складено акт № 1 про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство від 29.08.2023, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало, а АТ «Укрексімбанк» прийняло за ціною 84169680,00 грн майно, що було предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк» згідно з п. 1.3 іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67.

З вищевказаних протоколу про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону від 29.08.2023 та акту №1 про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство від 29.08.2023 вбачається, що у даному випадку було здійснено продаж майна боржника забезпеченому кредитору відповідно до ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим відбулося часткове погашення вимог забезпеченого кредитора.

21.09.2023, на підставі ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства, акту про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство від 29.08.2023, протоколу про проведення аукціону від 17.08.2023 та протоколу про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону від 29.08.2023, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Василець Т.В. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) №1121, яке посвідчує право власності АТ «Укрексімбанк» на нерухоме майно, що було придбане останнім за 84169680,00 грн і раніше належало Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод».

11. Отже, за рахунок іпотечного майна, що було визначено п. 1.3 іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67, частково погашено заборгованість відповідача-1 за кредитними договорами від 22.06.2007 №151107К26 та від 22.06.2007 №151107К29, укладеними в рамках генеральної угоди від 22.06.2007 № 151107N1, а саме у розмірі 84169680,00 грн.

Так, станом на 16.10.2023 заборгованість ПрАТ «Бориспільський автозавод» перед АТ «Укрексімбанк» за кредитними договорами від 22.06.2007 №151107К26 та від 22.06.2007 № 151107К29, укладеними в рамках генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1, яка була підтверджена судовими рішеннями у справі №911/248/21, становить 126625613,68 грн, з яких: 26585329,37 грн - заборгованість за кредитом, 26395545,45 грн - пеня за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 12319565,65 грн - 3 % річних за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, 61325173,21 грн - інфляційні втрати за прострочення зобов`язань за кредитними договорами, що також зазначено позивачем у його письмових поясненнях від 07.11.2023 №0000606/35134-23 (від 13.11.2023 вх. № 21347/23), проте, без зміни прохальної частини позовної заяви та уточнення його позовних вимог відповідно до дійсної на даний час суми заборгованості.

12. Як також встановлено судом відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, після укладення іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67 на переданій в іпотеку земельній ділянці (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) відповідачем-1, без згоди позивача-іпотекодержателя, були побудовані у періоді не пізніше вересня 2016 нові будівлі та споруди, а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 19.09.2016;

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 01.10.2014;

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 01.10.2014;

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 02.10.2014;

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 26.05.2014;

6) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 09.09.2013;

Також, в результаті реконструкції адміністративно-побутового корпусу з їдальнею (А-IV), площею 3056,3 кв.м, який було передано в іпотеку банку на підставі іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67, відповідачем-1, без згоди іпотекодержателя, було добудовано нові поверхи (п`ятий та мансардний), право власності на які було зареєстровано як на окремий об`єкт нерухомості:

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208); дата першої державної реєстрації права власності за відповідачем-1: 08.10.2013.

Інформація про вказані сім нових будівель та споруд відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформаційні довідки з якого містяться в матеріалах цієї справи.

13. В подальшому відповідні частки у праві власності на вищевказані сім об`єктів нерухомості були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та/або Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» і на даний час зведені на переданій в іпотеку земельній ділянці будівлі та споруди належать на праві спільної часткової власності відповідачам, а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208) зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 5/100);

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208) зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208) зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208) зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

6) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208) зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100).

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 199893332208) зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

14. При цьому як вбачається з відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також долучених до матеріалів цієї справи документів, право власності на вищевказані об`єкти було зареєстровано власниками в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на таких підставах:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м:

19.09.2016 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.08.2016, видавник: ПП «Будсервіс-проект Плюс»; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, серія та номер: КС142162420481, видана 29.08.2016, видавник: Департамент ДАБІ у Київській області; довідка, серія та номер: 1339, видана 13.09.2016, видавник: Щасливська сільська рада.

В подальшому, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» 95/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 07.12.2016 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- акт приймання-передачі частини нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 04.11.2016, видавник: ПрАТ «Бориспільський автозавод», ПрАТ «Чернігівський автозавод»; протокол засідання Наглядової ради, серія та номер: б/н, виданий 26.10.2016, видавник: ПрАТ "Бориспільський автозавод";

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м:

01.10.2014 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 28608433, видане 25.10.2014, видавник: Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В подальшому, на підставі мирової угоди від 27.04.2016, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» 95/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 18.05.2016 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- ухвала, серія та номер: 911/692/16, видана 12.05.2016, видавник: Господарський суд Київської області.

Також 4/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт були передані Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та 26.02.2018 зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»; протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»;

3) компресорна площею 66,4 кв.м:

01.10.2014 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 28607709, видане 25.10.2014, видавник: Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В подальшому, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» 99/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 26.02.2018 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»; протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»;

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м:

02.10.2014 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 28607156, видане 25.10.2014, видавник: Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В подальшому, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» 99/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 26.02.2018 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»; протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»;

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м:

26.05.2014 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 24235744, видане 15.07.2014, видавник: Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В подальшому, на підставі мирової угоди від 27.04.2016, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» 95/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 18.05.2016 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- ухвала, серія та номер: 911/692/16, видана 12.05.2016, видавник: Господарський суд Київської області.

Також 4/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт були передані Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та 22.02.2018 зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»; протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»;

6) склад металу площею 1136,8 кв.м:

09.09.2013 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 1641, видане 07.06.2010, видавник: Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області.

В подальшому, на підставі мирової угоди від 27.04.2016, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» 95/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт, які 18.05.2016 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- ухвала, серія та номер: 911/692/16, видана 12.05.2016, видавник: Господарський суд Київської області.

Також 4/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт були передані Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та 22.02.2018 зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; Передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»;

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, площею 1170,7 кв.м:

08.10.2013 зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" на підставі:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер 15264344, видане 24.12.2013 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В подальшому, на підставі мирової угоди від 27.04.2016, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» 95/100 часток у праві власності на адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м, які 18.05.2016 були зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- ухвала, серія та номер: 911/692/16, видана 12.05.2016, видавник: Господарський суд Київської області.

Також 4/100 часток у праві власності на вказаний об`єкт були передані Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та 22.02.2018 зареєстровані за останнім на праві власності на підставі:

- передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод»; акт приймання-передачі активів, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод» та ТОВ «Базтехсервіс»; протокол, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2017, видавник: ТОВ «Бориспільський автомобільний завод».

15. Частинами 5 та 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007) було встановлено, що якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов`язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець. Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.

В подальшому законодавець змінив підхід до вказаного правового регулювання і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII статтю 5 Закону України «Про іпотеку» після частини четвертої було доповнено новою частиною п`ятого такого змісту:

«У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору».

Згідно з пунктами 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Отже, цією нормою передбачено правило зворотної дії в часі положень Закону від 03.07.2018 №2478-VIII до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Закон від 03.07.2018 №2478-VIII набрав чинності 04.11.2018 та згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень його введено у дію через три місяці з дня набрання чинності, тобто 04.02.2019.

Із встановлених обставин цієї справи вбачається, що станом на 04.02.2019 (дата введення в дію положень Закону від 03.07.2018 № 2478-VIII) іпотека за іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007 не була припиненою, а заборгованість, яка виникла згідно кредитного договору № 151107К26 та кредитного договору № 151107К29, не була погашена.

За таких обставин, з моменту реєстрації права власності іпотекодавця на зазначені сім будівель та споруд вказані об`єкти нерухомості наряду з земельною ділянкою (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) в силу приписів ст. 5 Закону України «Про іпотеку» набули статусу предмета іпотеки у відповідності до іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007, генеральної угоди №151107N1 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007, кредитного договору № 151107К29 від 22.06.2007 та вказаних вище норм матеріального права.

Право іпотеки на об`єкти нерухомого майна, які були побудовані та реконструйовані на земельній ділянці, що перебувала в іпотеці згідно іпотечного договору № 151107Z67 від 22.06.2007, та щодо яких визнано обґрунтованими вимоги позивача, виникло з моменту реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомості за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод», а саме: 1) 19.09.2016 - на діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208); 2) 01.10.2014 - на офісно-складську будівлю площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208); 3) - 01.10.2014 на компресорну площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208); 4) 02.10.2014 - на станцію пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208); 5) 26.05.2014 - на будівлю цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208); 6) 09.09.2013 - на склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208); 7) 08.10.2013 - на адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208), що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

16. Банку-позивачу з травня 2014 було відомо про деякі об`єкти нерухомості, що будувалися на переданій в іпотеку земельній ділянці, адже додатковою угодою №151107К26-48 від 26.05.2014 до кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007 (том 3, а.с. 96) та додатковою угодою № 151107К29-46 від 26.05.2014 (том 3, а.с. 225) до кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007 сторони (позивач та відповідач 1) доповнили вказані кредитні договори підпунктом 5.1.12 у такій редакції: «До 31.07.2014 надати банку правовстановлюючі та правореєструючі документи на об`єкти, які зазначені в звіті про оцінку майна позичальника від 09.12.2013, виконаного ТОВ «Експертцентр», та які на даний час не оформлені в іпотеку/заставу за кредитами позичальника в банку, та забезпечити оформлення даних об`єктів в іпотеку/заставу банку».

Так, в звіті про оцінку майна позичальника від 09.12.2013, виконаному ТОВ «Експертцентр», відображені деякі новозбудовані об`єкти нерухомого майна, а саме:

- дільниця передпродажної підготовки автобусів площею 330,0 кв.м, рік будівництва – 2009;

- склад металу площею 1136,8 кв.м, рік будівництва – 2010;

- адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, загальною площею 1170,7 кв.м., рік будівництва – 2012.

Крім того, інформація стосовно збудованих та реконструйованих, на переданій в іпотеку земельній ділянці, об`єктів нерухомості була відображена у відповідних публічних державних реєстрах.

Також, як встановлено судом на підставі пункту 3.2.2 кредитних договорів № 151107К26 від 22.06.2007 та №151107К29 від 22.06.2007, кінцевим строком погашення кредитів було 31.12.2014.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора (позивача) у зв`язку з невиконанням боржником (відповідачем 1) умов договору щодо погашення кредиту у визначений строк.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, кредитор-позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця про звернення стягнення на іпотечне майно протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником-відповідачем-1 забезпеченого іпотекою зобов`язання, а саме по закінченню кінцевого строку погашення кредиту - 31.12.2014. Тому строк позовної давності за вимогами про звернення стягнення на іпотечне майно сплив після 31.12.2017.

При цьому, позивач з моменту виявлення фактів невиконання або неналежного виконання боржником-відповідачем-1 основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, тобто з 31.12.2014, та відповідно з моменту виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки мав за розумної обачності протягом такого тривалого часу здійснити перевірку належного виконання іпотекодавцем-відповідачем-1 умов іпотечного договору та, зокрема, своєчасно дізнатися про факт зміни предмета іпотеки, тобто про факт побудови та реконструкції об`єктів нерухомості на переданій в іпотеку земельній ділянці та про факт порушення своїх прав як іпотекодержателя-кредитора у зв`язку з цим.

Водночас, право пред`явити вимоги про визнання права іпотеки на спірне майно та звернення стягнення таке майно, яке було побудоване іпотекодавцем-відповідачем-1 без згоди іпотекодержателя-позивача на переданій в іпотеку земельній ділянці, виникло з моменту реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомості за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод», а саме:

- 19.09.2016 на діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208), а тому строк позовної давності сплив у вересні 2019;

- 01.10.2014 на офісно-складську будівлю площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208), а тому строк позовної давності сплив у жовтні 2017;

- 01.10.2014 на компресорну площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208), а тому строк позовної давності сплив у жовтні 2017;

- 02.10.2014 на станцію пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208), а тому строк позовної давності сплив у жовтні 2017;

- 26.05.2014 на будівлю цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208), а тому строк позовної давності сплив у травні 2017;

- 09.09.2013 на склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208), а тому строк позовної давності сплив у вересні 2016;

- 08.10.2013 на адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208), а тому строк позовної давності сплив у жовтні 2016.

З огляду на вищезазначене, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності щодо заявлених ним вимог у цій справі стосовно вказаних семи об`єктів нерухомого майна, враховуючи, що строки позовної давності для вимог стосовно усіх вказаних семи новозбудованих об`єктів нерухомого майна сплинули не пізніше вересня 2019, а позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідачів у справі №911/1940/23 лише в червні 2023.

17. Судом також встановлено, що об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення, котельня площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208) був побудований відповідачем-3 (Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод») не на переданій в іпотеку позивачу-іпотекодержателю земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:004:0028, а на іншій земельній ділянці, а саме, на земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:002:0003, та належить відповідачу 3 на праві власності, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема: декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 28.04.2016 №КС143161191585, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.06.2016 № 61818153, державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №816963.

З наявного у матеріалах технічного паспорту на котельню, вбачається, що на вільній від іпотеки земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:002:0003, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», останнім було здійснено будівництво нежитлового приміщення, котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208).

Тобто вказаний об`єкт – котельня не має відношення до переданої в іпотеку позивачу-іпотекодержателю земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:004:0028, оскільки він знаходиться на іншій земельній ділянці.

18. Звертаючись в червні 2023 з цим позовом до відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 про визнання права іпотеки та про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач у позовній заяві стверджує, що з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:004:0028, яка належить на праві власності відповідачу-1 та перебуває, на підставі іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007, в іпотеці позивача, були споруджені вісім будівель та споруд, які наразі зареєстровані на праві спільної часткової власності за Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (відповідачем-1) і його пов`язаними особами – Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (відповідачем-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (відповідачем-3), а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 5/100);

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

6) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 199893332208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

7) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

8) нежитлове приміщення, котельня площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 1/1).

Позивач вважає себе іпотекодержателем спірних восьми об`єктів нерухомого майна та стверджує, що його право порушене через невиконання позичальником - Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» своїх зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.

Після направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до постанови Верховного Суду від 27.08.2025 №911/248/21 (911/1940/23), у якій Верховний Суд відхилив доводи позивача про те, що строк позовної давності щодо спірних правовідносин розпочався з 04.02.2019 - дати введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIІІ, позивач розширив свою правову позицію у спорі, подавши суду під час нового розгляду справи клопотання від 31.10.2025.

У вказаному клопотанні позивач посилається на поважність причин пропуску ним строку позовної давності у цій справі. За твердженням позивача, поважна причина пропуску ним строку позовної давності полягає в тому, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, який був введений в дію 04.02.2019. Тому, за позицією позивача, позивач до 04.02.2019 не мав правових підстав звертатись з даним позовом до суду, що перешкоджало позивачу звернутись до суду з позовною заявою про захист свого цивільного права у строк до 31.12.2017. Також позивач у вказаному клопотанні послався на те, що в матеріалах даної справи відсутні докази того, що позивач перевіряв та мав доступ до предмета іпотеки у строк з 09.09.2013 по 31.12.2017, а звіт про оцінку майна від 09.12.2013, виконаний ТОВ «Експертцентр» до матеріалів справи не було залучено, а тому відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості.

Крім того, після направлення цієї справи на новий розгляд та подання відповідачем-2 суду під час нового розгляду справи заяви від 11.12.2025 про застосування позовної давності, позивач подав до суду також клопотання від 09.01.2026. У вказаному клопотанні позивач посилається на поважність причин пропуску ним строку позовної давності в аспекті позовних вимог позивача до відповідача-2.

19. Відповідач-1 – Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Григор`єва В.В. у своїх письмових поясненнях по суті спору, наданих при первісному розгляді справи, зазначає, що позовні вимоги у дані справі не впливають на права та обов`язки банкрута – Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», задоволення чи відмова в задоволенні позовних вимог у даній справі не вплине на фінансове становище банкрута, а визнання ним позовних вимог чи заперечення щодо їх задоволення може тлумачитись як надання переваги та лобіювання інтересів одних кредиторів перед іншими або ж тлумачитись як прояв конфлікту інтересів, а тому він притримується нейтральної позиції в даному спорі та покладається на розсуд суду.

20. Відповідач-2 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» відзиву та письмових пояснень по суті даного спору суду під час первісного розгляду справи не надав.

Після направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Верховного Суду від 27.08.2025 №911/248/21 (911/1940/23) відповідач-2 подав суду під час нового розгляду справи заяву від 11.12.2025 про застосування позовної давності до вимог позивача до відповідача-2.

21. Відповідач-3 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», заперечуючи проти задоволення позову, при первісному розгляді стверджував що:

- відповідач-3 набув права власності на 95/100 часток у нерухомому майні на підставі договору інвестування будівництва об`єктів нерухомості від 23.03.2007 (далі інвестиційний договір), що також підтверджено ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16;

- позовні вимоги не узгоджуються з принципом непорушності права приватної власності, оскільки у позовній заяві позивач просить суд визнати за ним право іпотеки на частину нерухомого майна, побудованого (реконструйованого) Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за власні кошти на підставі інвестиційного договору;

- відповідач-3 вважає, що ст. 5 Закону України «Про іпотеку» прямо свідчить про те, що для визнання об`єкта нерухомого майна, щодо якого проведено будівництво, об`єктом іпотеки необхідно, щоб таке нерухоме майно було або реконструйоване або самочинно збудоване, тобто норми ст. 5 Закону України «Про іпотеку» не розповсюджуються на новостворені об`єкти нерухомого майна, побудовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», на підставі дозвільних документів та введених в експлуатацію відповідно до чинного законодавства;

- Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» частку (95/100) у нерухомому майні, побудовану/реконструйовану на підставі інвестиційного договору, за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», а не на підставі правочинів, пов`язаних із відчуженням часток, що належали на праві власності Приватному акціонерному товаристві «Бориспільський автозавод», а тому відсутні підстави для визнання побудованих/реконструйованих згідно інвестиційного договору будівель та споруд об`єктами іпотеки;

- нежитлове приміщення, котельня площею 37,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208, побудоване Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою 16.04.2016 у Департаменті ДАБІ у Київській області за номером КС143161191585 та знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер 3220888000:03:002:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18270233208, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» і ніколи не передавалася позивачу в іпотеку, а відтак нежитлове приміщення, котельня площею 37,7 кв.м. та земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3220888000:03:002:0003 не можуть бути визнані предметом іпотеки і на них не може бути звернено стягнення;

- станом на дату підготовчого провадження у даній справі позивач втратив юридичний статус іпотекодержателя, а іпотека, що виникла на підставі іпотечного договору № 151107Z67 від 22.06.2007, припинена внаслідок оформлення Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» права власності на предмет іпотеки, а тому неможливо провести на законних підставах державну реєстрацію права іпотеки щодо нових об`єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:004:0028 та які є предметом позову.

Також, відповідач-3 заявив про застосування позовної давності до спірних правовідносин при розгляді даної справи.

Крім того, після направлення цієї справи на новий розгляд постановою Верховного Суду від 27.08.2025 №911/248/21 (911/1940/23) та подання позивачем під час нового розгляду справи клопотання від 31.10.2025, у якому позивач послався на поважність причин пропуску ним строку позовної давності у цій справі, відповідач-3, в свою чергу, подав пояснення від 10.12.2026 та від 31.03.2026, у яких відповідач-3 стверджує, що при новому розгляді справи позивач не вправі завити клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, а відповідач-2 не вправі подати заяву про застосування строку позовної давності, оскільки, як стверджує відповідач-3, новий розгляд справи в суді першої інстанції повинен здійснюватися з обмеженнями та в межах лише тих заперечень та вимог, які були заявлені при первісному розгляді справи.

22. Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги АТ «Укрексімбанк» про визнання за ним права іпотеки, а також звернення стягнення на нерухоме майно, яке, без згоди іпотекодержателя, було збудовано та реконструйовано на земельній ділянці після передання її в іпотеку.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ, ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі письмовими та електронними доказами, суд при вирішені даного спору керується наступними нормами права та приходить до наступних висновків.

23. Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини та інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Частиною 1 статті 628 цього Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом),тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин

24. Суд зазначає, що між банком-позивачем як кредитором та відповідачем-1 як позичальником на підставі кредитних договорів від 22.06.2007 №151107К261 та №151107К29 виникли майнові правовідносини за кредитним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ст.1054 параграфа 2 глави 71 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1052 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Також, у ст. 629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права «pacta sunt servanda», відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

25. Як також встановлено судом, в забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1 та всіх кредитних договорів, які є додатками до цієї генеральної угоди, в тому числі і кредитних договорів від 22.06.2007 №151107К261 та №151107К29, 22.06.2007 між позивачем як іпотекодержателем та відповідачем як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір № 151107Z67, далі – іпотечний договір.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека – це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; відчужувати предмет іпотеки, крім встановлених законом випадків, коли відчуження предмета іпотеки заборонено; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Отже, договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов`язань, регулювання якого здійснюється ст.ст.572 – 593 Цивільного кодексу України і спеціальним законом,

26. Відповідно до наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що після укладення іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67 на переданій в іпотеку земельній ділянці (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) відповідачем-1, без згоди позивача-іпотекодержателя, були побудовані нові будівлі та споруди, а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208);

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208);

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208);

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208);

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208);

6) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208).

Також в результаті реконструкції адміністративно-побутового корпусу з їдальнею (А-IV), площею 3056,3 кв.м, який було передано в іпотеку банку на підставі іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67, відповідачем 1, без згоди іпотекодержателя, було добудовано нові поверхи (п`ятий та мансардний), право власності на які було зареєстровано як на окремий об`єкт нерухомості:

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208).

27. У частинах 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67) зазначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

28. Відповідно до частин 5 та 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов`язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець. Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.

29. Тлумачення вказаних норм Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67), свідчить, що:

- іпотека як право на чужу річ поширюється на конкретну індивідуально-визначену річ, що визначена в договорі;

- існують такі окремі об`єкти цивільних прав, як земельна ділянка і об`єкт незавершеного будівництва, який зведений на цій ділянці. Унаслідок цього відбувається окреме регулювання іпотеки земельної ділянки та визначення, за яких випадків об`єкт незавершеного будівництва, який зведений на цій ділянці, буде предметом іпотеки;

- частини 5 та 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67) регулювали правовідносини щодо передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій вже були розташовані будівлі чи об`єкт незавершеного будівництва на момент укладення договору іпотеки. У такому разі предметом іпотеки були і будівлі (споруди) чи об`єкт незавершеного будівництва передачі;

- учасники цивільних відносин за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір могли встановити в договорі іпотеки, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки. У випадку відсутності такої вказівки в договорі іпотеки, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки, підстави для поширення іпотеки на такі об`єкти відсутні.

Такі висновки про правильне застосування норм права зроблені в постанові Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц та постанові Верховного Суду від 27.08.2025 про направлення цієї справи №911/248/21 (911/1940/23) на новий розгляд.

30. Законодавець в подальшому змінив підхід до вказаного правового регулювання і, як також зазначено з цього приводу у постанові Верховного Суду від 27.08.2025 про направлення цієї справи №911/248/21 (911/1940/23) на новий розгляд, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 № 2478-VIII ст. 5 Закону України «Про іпотеку» було доповнено частиною п`ятою такого змісту:

"У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору".

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Як вже зазначалося, зміни до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» внесено Законом України № 2478-VIII від 03.07.2018, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого він застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Цією нормою передбачено правило зворотної дії в часі положень Закону від 03.07.2018 № 2478-VIII до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Закон від 03.07.2018 № 2478-VIII набрав чинності 04.11.2018 та згідно з п. 1 Прикінцевих та перехідних положень його введено у дію через три місяці з дня набрання чинності, тобто 04.02.2019.

31. Із встановлених обставин справи вбачається, що станом на 04.02.2019 (дата введення в дію положень Закону від 03.07.2018 № 2478-VIII) іпотека за іпотечним договором від 22.06.2007 №151107Z67 не була припиненою, а заборгованість, яка виникла згідно з кредитним договором № 151107К26 та кредитним договором № 151107К29, не була погашена.

Тобто на спірні правовідносини у даній справі поширюються положення ст. 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 № 2478-VIІІ.

Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки або спорудженням нових будівель на переданій в іпотеку земельній ділянці, чи ні, іпотека поширюється й на такі реконструкцію і побудову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/4650/17 та від 31.05.2022 у справі № 922/1374/20.

32. Суд також враховує загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, який закріплено ст. 381 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Також необхідно зазначити, що новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011 та від 31.05.2022 у справі № 922/1374/20.

Отже, як встановлено судом, після укладення іпотечного договору від 22.06.2007 №151107Z67 на переданій в іпотеку земельній ділянці (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) відповідачем-1 були побудовані нові будівлі та споруди і зареєстровано право власності на таке нерухоме майно, а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208), 19.09.2016 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208), 01.10.2014 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208), 01.10.2014 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208), 02.10.2014 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208), 26.05.2014 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

6) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208), 09.09.2013 - зареєстровано права власності за відповідачем 1;

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208), 08.10.2013- зареєстровано права власності за відповідачем 1.

Вказаний адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208), який знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, не є новоствореним об`єктом нерухомості, а з`явився в результаті реконструкції адміністративно-побутового корпусу з їдальнею (А-IV), площею 3056,3 кв.м, та фактично є його частиною (п`ятий та мансардний поверх), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з моменту реєстрації права власності іпотекодавця на вищезазначені будівлі та споруди, вказані об`єкти нерухомості наряду з земельною ділянкою (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) в силу приписів ст. 5 Закону України «Про іпотеку» набули статусу предмета іпотеки у відповідності до іпотечного договору від 22.06.2007 № 151107Z67, генеральної угоди від 22.06.2007 №151107N1, кредитного договору від 22.06.2007 №151107К26, кредитного договору від 22.06.2007 № 151107К29 та вказаних вище норм матеріального права.

33. Як також встановлено судом, відповідні частки у праві власності на об`єкти нерухомості, які були побудовані та реконструювані на переданій в іпотеку земельні ділянці (кадастровий номер 3220888000:03:004:0028) і на які поширюються приписи ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в подальшому, за волевиявленням іпотекодавця, на підставі передавальних актів, а також мирової угоди від 27.04.2016, що була затверджена ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/692/16, без згоди іпотекодержателя, були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» і на даний час належать на праві спільної часткової власності відповідачам, а саме:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 5/100);

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 99/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208), зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

6) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 199893332208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100);

7) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208), зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» (розмір частки 4/100), Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» (розмір частки 95/100) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (розмір частки 1/100).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань іпотекодержатель в силу ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Звернення стягнення на предмет застави повинно задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки в такому випадку ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України.

Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Отже, враховуючи передачу іпотекодавцем - Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" відповідної частки у праві власності на іпотечне майно третім особам - Товариству з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод", суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про те, що такі особи набули статусу іпотекодавця за відповідним іпотечним договором на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та мають всі права і обов`язки іпотекодавця за цим іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.

34. Для визнання нерухомого майна предметом іпотеки в порядку ст. 5 Закону України «Про іпотеку» не має жодного значення чи за власні кошти чи за рахунок інших осіб іпотекодавець побудував новий об`єкт нерухомості на переданій в іпотеку земельній ділянці або реконструював вже існуючий предмет іпотеки.

Оскільки відповідно до матеріалів справи саме іпотекодавець-відповідач-1 здійснював будівництво та реконструкцію спірних будівель і споруд, саме на нього була оформлена дозвільна документація, а в подальшому зареєстровано право власності на таке майно, то наявні всі підстави для застосування приписів ст. 5 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Крім того, суд вважає на необхідне звернути увагу, що за змістом ст. 5 Закону України «Про іпотеку» рішенням суду не встановлюється право іпотеки, тобто судове рішення не породжує права іпотеки, а лише підтверджує/констатує наявне у позивача право іпотеки набуте раніше на законних підставах, яке не визнається, заперечується або оспорюється відповідачами.

З огляду на вищезазначене, суд вважає спростованими твердження відповідача-3 про:

- відсутність підстав для визнання побудованих/реконструйованих згідно інвестиційного договору будівель та споруд об`єктами іпотеки:

- те, що станом на дату підготовчого провадження у даній справі позивач втратив юридичний статус іпотекодержателя, а іпотека, що виникла на підставі іпотечного договору № 151107Z67 від 22.06.2007, припинена внаслідок оформлення Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» права власності на предмет іпотеки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 27.08.2025 про направлення цієї справи №911/248/21 (911/1940/23) на новий розгляд.

Тому доводи відповідача-3 в цій частині суд відхиляє як необґрунтовані.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача-3 в частині того, що не можна вважати предметом іпотеки у відповідності до іпотечного договору №151107Z67 від 22.06.2007, генеральної угоди № 151107N1 від 22.06.2007, кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007, кредитного договору № 151107К29 від 22.06.2007 та вказаних вище норм матеріального права нежитлове приміщення, котельня площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208), оскільки вказаний об`єкт нерухомості побудований відповідачем-3 на іншій земельній ділянці, яка не передана позивачу в іпотеку.

35. За таких обставин, надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими в частині, що стосується таких об`єктів нерухомості як:

1) діагностичний центр автомобільної техніки площею 415 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035414532208),

2) офісно-складська будівля площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485907332208),

3) компресорна площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485894232208),

4) станція пожежогасіння площею 90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485884232208),

5) будівля цеху передпродажної підготовки автобусів площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 407002332208),

6) склад металу площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 186599532208),

7) адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, А-VІ, загальною площею 1170,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199893332208).

Позовні вимоги в частині, що стосуються нежитлового приміщення - котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208) є недоведеними та спростованими наявними у матеріалах справи документами. А тому в позовних вимогах в частині, що стосуються нежитлового приміщення - котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208), необхідно відмовити за необґрунтованістю такої частини вимог.

36. Разом з тим, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Як було вказано з цього приводу в постанові Верховного Суду 27.08.2025 про направлення цієї справи №911/248/21 (911/1940/23) на новий розгляд, право на судовий захист особистого немайнового або майнового права та інтересу, а саме можливість реалізації порушеного права у судовому порядку обмежується певним строком, яким є позовна давність, сплив якої хоча і не обмежує права на звернення за судовим захистом, однак зі спливом якої припиняється можливість реалізації у примусовому порядку порушеного права.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

37. Суд враховує, що відповідач-1 про застосування позовної давності у цій справі не заявив.

Відповідач-2 при первісному розгляді справи про застосування позовної давності не заявив.

При первісному розгляді цієї справи лише відповідач-3 подав заяву про застосування позовної давності до вимог позивача у справі.

Направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 27.08.2025 №911/248/21 (911/1940/23), зазначив, зокрема, що судам належало з`ясувати наявність або відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності щодо часток ПрАТ «Бориспільський автозавод» (відповідача-1) та ТОВ «Базтехсервіс» (відповідача-2), враховуючи, що позовні вимоги про визнання права іпотеки на спірні об`єкти нерухомості та про звернення стягнення на предмети іпотеки звернуті до ПрАТ «Бориспільський автозавод» (відповідача-1), ТОВ «Базтехсервіс» (відповідача-2) та ТОВ «Чернігівський автозавод» (відповідача-3), в той час коли лише відповідачем-3 подано відповідну заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності у спірних правовідносинах.

Водночас Верховний Суд у постанові від 27.08.2025 у цій справі №911/248/21 (911/1940/23) з огляду на встановлені судами обставини справи щодо початку перебігу строку позовної давності щодо спірних правовідносин, а також з огляду на те, що Законом №2478-VIІІ не визначено інших строків позовної давності, ніж ті, що передбачені нормами Цивільного Кодексу України до спірних правовідносин, відхилив доводи позивача про те, що строк позовної давності щодо спірних правовідносин розпочався з 04.02.2019 - дати введення в дію Закону № 2478-VIІІ.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.08.2025 у цій справі №911/248/21 (911/1940/23) звернув увагу на встановлені судами обставини того, що ПрАТ «Бориспільський автозавод» належить частка у кожному об`єкті нерухомості, який є предметом цього спору, а поданий у цій справі позов містить вимоги як визнання права іпотеки так і звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог іпотекодержателя (висновки Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у cправі №910/23952/15). Враховуючи наведене, за висновком Верховного Суду, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заявлених банком як іпотекодержателем позовних вимог до боржника у справі про банкрутство щодо звернення стягнення на майно у ліквідаційній процедурі, адже це суперечитиме вимогам частини шостої статті 64 КУзПБ щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника у справі про банкрутство.

Після направлення цієї справи на новий розгляд відповідач-2 під час нового розгляду справи подав суду заяву від 11.12.2025 про застосування позовної давності.

Крім того, після направлення цієї справи на новий розгляд позивач під час нового розгляду справи подав суду клопотання від 31.10.2025, у якому позивач посилається на поважність причин пропуску ним строку позовної давності стосовно позовних вимог до відповідача-3.

Крім того, після направлення цієї справи на новий розгляд та подання відповідачем-2 суду під час нового розгляду справи заяви від 11.12.2025 про застосування позовної давності, позивач подав до суду також клопотання від 09.01.2026. У вказаному клопотанні позивач посилається на поважність причин пропуску ним строку позовної давності в аспекті позовних вимог позивача до відповідача-2. Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку позовної давності стосовно позовних вимог до відповідача-2 тими ж самими доводами, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку позовної давності стосовно позовних вимог до відповідача-3, а саме. За твердженням позивача, поважна причина пропуску ним строку позовної давності полягає в тому, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень За твердженням позивача, поважна причина пропуску ним строку позовної давності полягає в тому, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, який був введений в дію 04.02.2019.

38. Вирішуючи спір в частині заяв та доводів відповідача-2 та відповідача-3 про застосування позовної давності, а також заяви та доводів позивача про поважність причин пропуску ним строку позовної давності стосовно позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3, суд зазначає наступне.

38.1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Як також зазначено в постанові Верховний Суд у постанові від 27.08.2025 у цій справі №911/248/21 (911/1940/23), позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

За змістом правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, правило щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №922/4169/19.

Виходячи з вимог ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

38.2. За таких обставин, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються нежитлового приміщення, котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208) з підстав їх необґрунтованості, то заява відповідача-3 про застосування строків позовної давності до вимог в цій частині не застосовується.

38.3. Доводи відповідача-3 про те, що при новому розгляді справи позивач був не вправі завити клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, а відповідач-2 був не вправі подати заяву про застосування строку позовної давності, оскільки, як стверджує відповідач-3, новий розгляд справи в суді першої інстанції повинен здійснюватися з обмеженнями та в межах лише тих заперечень та вимог, які були заявлені при первісному розгляді справи, суд відхиляє з огляду на таке.

Суд зазначає, що частиною 1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд здійснює судочинство у цій справі відповідно до процесуального закону, чинного на час розгляду і вирішення справи, як це передбачено частиною 3 ст.3 ГПК України.

Джерела права, що застосовуються судом при розгляді справи, визначені в ст.11 ГПК України.

Отже, сама по собі наукова стаття, на яку посилається відповідач-3 в обґрунтування своєї позиції про те, що новий розгляд справи в суді першої інстанції повинен здійснюватися з обмеженнями та в межах лише тих заперечень та вимог, які були заявлені при первісному розгляді справи, відображає суб`єктивну думку її автора, не є процесуальним законом та не може бути застосована судом як джерело права при розгляді справи.

Відповідно до частини 1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Тому процесуальні обмеження при новому розгляді справи у порядку позовного провадження, якщо вони існують, можуть бути встановлені саме Господарським процесуальним кодексом України як джерелом права.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норми про те, що новий розгляд справи в суді першої інстанції здійснюється лише в межах тих доводів та заперечень, які були заявлені учасниками справи при первісному розгляді справи.

Натомість частиною 4 ст.56 ГПК України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Суд зауважує, що необхідно розрізняти зміну підстав позову та доповнення його новими обставинами чи посиланням на інші норми закону.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.

Коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. При цьому у разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту. Відповідна правова позиція щодо застосування наслідків спливу позовної давності наведена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі 3-14гс14.

Питання щодо поважності причин пропуску, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому, закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2024 у справі №910/6041/19 та від 25.01.2018 у справі № 910/7394/17.

Відповідно до частини 5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, питання того, чи строк позовної давності був пропущений позивачем без поважних причин чи за наявності поважних причин, стосується насамперед повноти дослідження обставин справи та змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами, а не нових підстав позову.

До того, ж само про собі клопотання позивача від 31.10.2025 та від 09.01.2026, у яких позивач посилається на поважність причин пропуску ним строку позовної давності щодо вимог до відповідача-2 та відповідача-3 у цій справі, не містить яких-небудь нових доказів, які не були подані позивачем при первісному розгляді справи.

За вказаних обставин доводи та клопотання позивача від 31.10.2025 та від 09.01.2026 про поважність причин пропуску ним строку позовної давності щодо вимог до відповідача-2 та відповідача-3 не розцінюються судом як зміна позивачем підстав позову при новому розгляді справи і тому підлягають дослідженню та вирішенню судом під час розгляду цієї справи.

Доводи відповідача-3 про те, що позивач порушує принцип res judicata поданням клопотання про поважність причин пропуску строку позовної давності лише після направлення цієї справи на новий розгляд постановою Верховного Суду від 27.08.2025 №911/248/21 (911/1940/23), суд також відхиляє, оскільки вказане рішення касаційного суду про скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд не є остаточним у суті спору.

Тому доводи відповідача-3 про те, що при новому розгляді цієї справи позивач не вправі був заявляти клопотання від 31.10.2025 та від 09.01.2026 про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, не ґрунтуються на процесуальному законі та судом відхиляються.

З цих же підстав підлягають відхиленню й доводи відповідача-3 про те, що при новому розгляді цієї справи відповідач-2 був не вправі подати заяву про застосування строку позовної давності.

Суд також зауважує, що позовна давність в цивільному праві України є інститутом матеріального права, а не процесуальним.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду. Такий правовий висновок міститься в пункті 21 постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №910/27026/14.

До того ж у постанові Великої Палати Верховного від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 з посиланням на практику ЄСПЛ міститься правова позиція про те, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Тому подання відповідачем-2 заяви від 11.12.2025 про застосування позовної давності щодо вимог позивача до відповідача-2 у цій справі є правом самого відповідача-2. Вказана заява про застосування позовної давності також підлягає дослідженню та вирішенню судом під час розгляду цієї справи.

38.4. Оцінюючи по суті доводи та клопотання позивача від 31.10.2025 та від 09.01.2026 про поважність причин пропуску ним строку позовної давності щодо вимог до відповідача-2 та відповідача-3, суд зазначає таке.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У чинному законодавстві не наведено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності, необхідно врахувати, що поважними визнають лише ті обставини, які є об`єктивно не непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №910/27026/14.

Суд відхиляє доводи позивача, який в обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності посилається на те, що позивач до 04.02.2019 не мав правових підстав звертатись до суду з цим позовом до відповідачів з урахування того, що право на іпотеку у позивача на спірні об`єкти нерухомості виникло виключно на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII, який був введений в дію лише 04.02.2019.

Суд зауважує, що за змістом ст.256 Цивільного кодексу України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, це строк для звернення до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, а не строк для застосування одного конкретного способу захисту цивільного права або інтересу.

Позов у цій справі спрямований на захист прав позивача як кредитора відповідача-1 у зв`язку з невиконанням боржником (відповідачем-1) умов кредитних договорів №151107К26 від 22.06.2007 та №151107К29 від 22.06.2007 щодо сплати передбачених платежів у визначений строк та здійсненням боржником (відповідачем-1) будівництва нових об`єктів нерухомого майна на іпотечній ділянці без згоди позивача-іпотекодержателя. Як встановлено судом, кінцевим строком погашення кредитів було 31.12.2014.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що право на звернення до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав та інтересів у позивача виникло не пізніше 31.12.2014. Той факт, що у періоді з 31.12.2014 по 01.01.2018 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII ще не діяв і що позивач через це протягом 2014-2018 років ще не міг скористатись таким способом судового захисту, як визнання права іпотеки на новозбудовані відповідачем-3 на іпотечній земельній ділянці спірні об`єкти нерухомості (який був встановлений вказаним Законом від 03.07.2018 №2478-VIII), само по собі не свідчить про те, що позивач не міг звернутись до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав та інтересів та скористатись іншим передбаченим законом станом на 2014-2018 рр. способом захисту. Зокрема, частиною 1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» (у редакції станом на 31.12.2014) було передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, посилання позивача на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII був введений в дію лише 04.02.2019, не є доказом виникнення у позивача об`єктивних перешкод для звернення до суду з вимогою про захист своїх порушених цивільних прав та інтересів у межах встановленого строку позовної давності.

38.5. Щодо доводів позивача про те, що в матеріалах даної справи відсутні докази того, що позивач перевіряв та мав доступ до предмета іпотеки у строк з 09.09.2013 по 31.12.2017, а звіт про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 до матеріалів справи не було залучено, а тому відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що вказані доводи позивача не стосуються поважності причин пропуску строку позовної давності, а спрямовані на повторення позивачем його позиції при первісному розгляді справи про те, що строк позовної давності позивачем не був пропущений.

Також суд враховує, що згідно з п. 3.9.3 кредитних договорів банк має право проводити перевірки заставленого майна, а позичальник зобов`язаний сприяти проведенню банком таких перевірок та щокварталу надавати банку інформацію та документи для здійснення переоцінки заставленого майна.

Інформація стосовно збудованих та реконструйованих, на переданій в іпотеку земельній ділянці, об`єктів нерухомості була відображена у відповідних державних реєстрах, а тому позивач мав можливість отримати цю інформацію відповідно до норм чинного законодавства і своєчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач з моменту виявлення фактів невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, тобто з 31.12.2014, та відповідно з моменту виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки мав за розумної обачності протягом такого тривалого часу здійснити перевірку належного виконання іпотекодержателем умов іпотечного договору та, зокрема, своєчасно дізнатися про факт зміни предмету іпотеку, тобто про факт побудови та реконструкції об`єктів нерухомості на переданій в іпотеку земельній ділянці.

Крім того, як було встановлено судом, банку-позивачу з травня 2014 було відомо про деякі об`єкти нерухомості, що будувалися на переданій в іпотеку земельній ділянці, адже додатковою угодою №151107К26-48 від 26.05.2014 до кредитного договору №151107К26 від 22.06.2007 (том 3, а.с. 96) та додатковою угодою № 151107К29-46 від 26.05.2014 (том 3, а.с. 225) до кредитного договору №151107К29 від 22.06.2007 сторони (позивач та відповідач-1) доповнили вказані кредитні договори підпунктом 5.1.12 у такій редакції: «До 31.07.2014 надати банку правовстановлюючі та правореєструючі документи на об`єкти, які зазначені в звіті про оцінку майна позичальника від 09.12.2013, виконаного ТОВ «Експертцентр», та які на даний час не оформлені в іпотеку/заставу за кредитами позичальника в банку, та забезпечити оформлення даних об`єктів в іпотеку/заставу банку».

Оскільки позивач був одним із підписантів зазначених додаткових угод №151107К26-48 від 26.05.2014 та № 151107К29-46 від 26.05.2014, умови яких містили посилання на звіт про оцінку майна позичальника від 09.12.2013, виконаний ТОВ «Експертцентр», то це свідчить про те, що позивач був обізнаний із змістом вказаного звіту від 09.12.2013, у т.ч. переліком об`єктів, які були зазначені в цьому звіті.

Тому якщо у вказаному звіті про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 не було посилань на об`єкти нерухомості, з приводу яких виник спір у цій справі, то позивач мав знати про це. Так, само, якщо у вказаному звіті про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 були посилання на об`єкти нерухомості, з приводу яких виник спір у цій справі, або принаймні на деякі з цих об`єктів, то позивач також мав знати про це.

Відповідно до частини 2 ст.42 та частини 1 ст.43 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; добросовісно користуватися процесуальними правами.

Тому якщо у вказаному звіті про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 не було посилань на об`єкти нерухомості, з приводу яких виник спір у цій справі, то позивач не був позбавлений можливості надати суду цей доказ або заявити клопотання про витребування цього доказу в разі неможливості надати суду цей доказ самостійно.

Відповідач-3, з метою спростування доводів позивача про те, що відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості, надав суду в якості доказу вказаний звіт про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013.

У вказаному звіті про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 відображені деякі з новозбудованих об`єктів нерухомого майна, з приводу який виник спір у цій справі, а саме:

- дільниця передпродажної підготовки автобусів площею 330,0 кв.м, рік будівництва – 2009;

- склад металу площею 1136,8 кв.м, рік будівництва – 2010;

- адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, ІІ черга, загальною площею 1170,7 кв.м., рік будівництва – 2012.

Отже, позивач не міг не знати про те, що звіт про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013 стосується в тому числі деяких новозбудованих об`єктів нерухомого майна, з приводу який виник спір у цій справі. Тому доводи позивача в цій частині не є належним здійсненням позивачем своїх процесуальних прав та обов`язків.

Щодо доводів позивача про неясність того, на якій підставі вказаний звіт ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 був одержаний відповідачем-3, суд повторює, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Недопустимі докази – це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Доводи позивача про неясність підстави одержання відпровідачем-3 вказаного звіту ТОВ «Експертцентр» про оцінку майна від 09.12.2013 самі по собі не свідчать про те, що цей доказ був одержаний відповідачем-3 внаслідок порушення закону.

Тому у суду відсутні підстави не приймати в якості доказу вказаний звіт про оцінку майна ТОВ «Експертцентр» від 09.12.2013, який відповідач-3 надав суду з метою спростування доводів позивача про те, що відсутні підстави стверджувати, що у зазначеному звіті йде посилання саме на спірні об`єкти нерухомості.

За вказаних обставин доводи позивача в цій частині суд відхиляє як неспроможні.

39. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 26-29 постанови від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц, виснувала, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів.

За вказаних обставин суд, встановивши порушення відповідачами права іпотеки позивача стосовно семи будівель та споруд, які були побудовані та реконструйовані на земельній ділянці, що перебувала в іпотеці згідно іпотечного договору № 151107Z67 від 22.06.2007, без згоди іпотекодержателя та щодо яких визнано обґрунтованими вимоги позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині, які стосуються часток ПрАТ «Бориспільський автозавод» (відповідача-1) у праві спільної часткової власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Виконуючи вказівки постанови Верховного Суду від 27.08.2025 у цій справі №911/248/21 (911/1940/23) стосовно необхідності дослідження, зокрема, того, що поданий у цій справі позов містить вимоги як визнання права іпотеки, так і звернення стягнення на предмет іпотеки, в той час як нормами абз. 7 частини 1 статті 59 та частини 6 ст.64 КУзПБ визначено порядок задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника у справі про банкрутство, судом встановлено, що прохальна частина позовної заяви у цій справі не містить вимог про звернення стягнення на належні боржнику-відповідачу-1, який перебуває в ліквідаційній процедурі, частки у праві спільної часткової власності на спірні об`єкти нерухомості. Під час розгляду цієї справи по суті позивач також підтвердив, що у межах цієї справи позивач не заявляє позовних вимог про звернення стягнення на належні боржнику-відповідачу-1 частки у праві спільної часткової власності на спірні об`єкти нерухомості.

Водночас суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі в частині, які стосуються часток ТОВ «Базтехсервіс» (відповідача-1) та ТОВ «Чернігівський автозавод» (відповідача-3) у праві спільної часткової власності на вказані об`єкти нерухомого майна, через пропуск позивачем строків позовної давності щодо цієї частини вимог.

У задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються нежитлового приміщення, котельні площею 73,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952476432208), суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог судовий збір за подання позивачем позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача-1 в загальній сумі 84546 грн з урахуванням задоволених семи позовних вимог немайнового характеру до відповідача-1 (а саме по 2684,00 грн за сім вимог за подання позову, що сукупно становить 18788,00 грн; 28182,00 грн за подання апеляційної скарги та 37576,00 грн за подання касаційної скарги стосовно зазначених вимог).

Керуючись статтями 7, 59 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 4-9, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Базтехсервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки у межах провадження у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» задовольнити частково.

2. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належні Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 5/100 (п`ять сотих) часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – діагностичний центр автомобільної техніки, загальною площею 415 кв.м., літ.А (реєстраційний номер 1035414532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

3. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – офісно-складську будівлю «А-ІІ», загальною площею 1015,2 кв.м (реєстраційний номер 485907332208), розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/14, на умовах, передбачених Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

4. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – компресорну, загальною площею 66,4 кв.м (реєстраційний номер 485894232208), розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/9, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

5. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – станцію пожежогасіння, загальною площею 90 кв.м (реєстраційний номер 485884232208), що складається з: станція пожежогасіння Ж-І, ганок ж-1, підвал Ж-І та розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4/15, на умовах, передбачених Іпотечним договором №151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

6. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – будівлю цеху передпродажної підготовки автобусів літ АІ, загальною площею 335,6 кв.м (реєстраційний номер 407002332208), розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

7. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, II черга, A-VI, загальною площею 1170,7 кв.м (реєстраційний номер 199893332208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

8. Визнати за Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) право іпотеки на належну Приватному акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 1/100 (одну соту) частку у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна – склад металу Б-І загальною площею 1136,8 кв.м (реєстраційний номер 186599532208), розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4, на умовах, передбачених Іпотечним договором № 151107Z67 від 22.06.2007, який укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. за реєстровим №3797.

9. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

10. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 84546 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок шість) грн 00 коп. судового збору.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

Суддя О.О. Третьякова