Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №908/1224/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №908/1224/26

Суддя: Чус Оксана Володимирівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1224/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Левшина Г.В., Андрейчук Л.В.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 (повне рішення складено 16.07.2026, суддя Педорича С.І.)

у справі № 908/1224/26

за позовом: ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)

до відповідача: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (скорочене найменування - НЕК «УКРЕНЕРГО») до відповідача - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (скорочене найменування - АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») про стягнення збитків (втраченої вигоди) у загальному розмірі 417 640,73 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5011,68 грн просить покласти на відповідача.

Підставою для звернення з позовом до суду стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість - не зареєструвало в ЄРПН від`ємні розрахунки коригування при здійснені господарських операцій в рамках договору про надання послуг з диспетчерського управління №0503-03041 від 27.05.2026, що спричинило позивачу збитки на суму 417640,73 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026, позов задоволено повністю.

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) збитки, завдані внаслідок порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість (не реєстрація від`ємного розрахунку коригування в ЄРПН) при здійсненні господарських операцій, у розмірі 417 640,73 грн (чотириста сімнадцять тисяч шістсот сорок гривень 73 коп.).

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) суму судового збору в розмірі 5011,68 грн (п`ять тисячі одинадцять гривень 68 коп.).

Не погодившись з зазначеним судовими рішеннями, через систему «Електронний суд», представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 у справі №908/1224/26 та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» відмовити в повному обсязі;

розгляд скарги здійснювати за участю представника АТ «Запоріжжяобленерго»;

судові витрати покласти на Позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 по справі № 908/1224/26, є таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

По-перше, на думку скаржника, була відсутня його вина у завданні шкоди. Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено право особи на відшкодування збитків (реальних збитків та упущеної вигоди), а за статтею 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22 задоволено позовні вимоги АТ «Запоріжжяобленерго», визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у не приведенні у відповідність розрахунку Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017, шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн; зобов`язано ДПС України привести у відповідність розрахунок Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування ПДВ до достовірних значень за період 07.2015-11.2017 шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 це рішення залишено без змін, а ухвалою Верховного Суду від 15.02.2024 ДПС України відмовлено у відкритті касаційного провадження, тому рішення набрало законної сили та є чинним.

Так, судом встановлено, що 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ змінився алгоритм обрахунку показника Перевищ (override по періодам) за кожен звітний період окремо починаючи з липня 2015 року, що призвело до зменшення суми податку Накл (Регліміт), на яку позивач має право зареєструвати ПН/РК, на 290 346 772, 63 грн.

Таким чином, протиправні дії ДПС України призвели до утворення 09.11.2017 у АТ «Запоріжжяобленерго» в системі електронного адміністрування ПДВ від`ємного значення на суму 290 346 772, 63 грн, що не давало можливості виконати норму п.192.1.1 ст.192 ПКУ та зареєструвати РК в ЄРПН, отримані від постачальників на зменшення їх податкових зобов`язань; це від`ємне значення продовжувало обліковуватись на рахунку в СЕА ПДВ і прямо впливало на можливість своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН у всіх наступних періодах.

Тому нереєстрація АТ «Запоріжжяобленерго» від`ємного розрахунку коригування в ЄРПН сталась не з вини відповідача, а у зв`язку з об`єктивними обставинами, які знаходяться поза межами впливу товариства та виникли через протиправні дії ДПС України.

По-друге, не було доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду, - і за відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає. Відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими; при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними, у свою чергу відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

АТ «Запоріжжяобленерго» вважає, що позивачем недоведено належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, посилаючись на висновки Верховного Суду щодо стандартів доказування (принцип змагальності, стандарт переваги більш вагомих доказів) у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, та на положення частини першої статті 73, частини першої статті 74, частини першої статті 76, частини першої статті 77 ГПК України.

Згідно зі статтею 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; факт вчинення відповідачем податкового правопорушення у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/20686/20, що відповідає і правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19, пункт 38 постанови).

Належних доказів встановлення компетентними органами факту порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що має своїм наслідком безумовну втрату позивачем віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, до позовної заяви не додано. За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 417 640,73 грн. - відсутні.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Андрейчук Л.В., Левшина Г.В.

Ухвалою суду від 05.08.2026 апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 у справі № 908/1224/26 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

14.08.2026 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 7517,52 грн, відповідно до квитанції від 13.08.2026.

Ухвалою суду від 16.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 у справі № 908/1224/26. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 07.10.2026 о 10 год. 00 хв.

18.09.2026 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає таке.

АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" в апеляційній скарзі вказує про відсутність вини у заподіянні шкоди ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" із вказівкою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22, яким задоволено позовні вимоги АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" та визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у не приведенні у відповідність розрахунку Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017, шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн.

ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" повторно зазначає, що справа №280/5659/22, на яку посилається скаржник, жодним чином не стосується предмету спору в цій справі, а є лише спробою уникнути відповідальності та перекласти вину за нанесення заподіяних збитків у розмірі 417 640,73 грн. на Державну податкову службу, апелюючи до "об`єктивних обставин, які знаходять поза межами впливу Відповідача та виникли через протиправні дії ДПС України", однак об`єктивні обставини - це такі обставини, на які суб`єкт не може вплинути (змінити та/або відмінити їх дію). З метою уникнення нанесення ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" збитків АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" було здатне/спроможне здійснити ряд дій, а саме: здійснити поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку на свій рахунок СЕА ПДВ (?ПопРах) і тим самим забезпечити собі можливість реєстрації мінусових РК, отриманих від ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО", та добросовісно не допустити нанесення збитків своєму контрагенту; оплатити на поточний рахунок ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" суму завданого збитку, про що вимагалося у претензії №01/3982 від 20.01.2026. Відсутність доказів вжиття хоч одного із вказаних заходів, направлених на запобігання нанесення Позивачу збитків, заперечує об`єктивність обставин, незалежних від АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО".

Податковий кодекс України чітко окреслює обов`язки платників ПДВ при здійсненні реєстрації в ЄРПН мінусових розрахунків коригування до податкових накладних (далі - РК) (ст. 192 ПКУ): платник податку (продавець) надсилає РК до платника податку (покупця); платник податку (покупець) реєструє РК в ЄРПН.

Податковий кодекс України не містить положень/уточнень/норм, які вказують на особливі правила реєстрації мінусових РК для випадків, коли платник податку (покупець) на своєму рахунку СЕА ПДВ не має реєстраційного ліміту.

Отже, проблема наявності/відсутності реєстраційного ліміту на СЕА ПДВ - це виключно зона відповідальності/контролю конкретного платника ПДВ та контролюючих органів, але не інших платників ПДВ.

Таким чином, доводи АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" щодо відсутності вини у завданні ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" збитків на суму 417 640,73 грн. є лише спробою Відповідача уникнути відповідальності та перекласти вину на податковий орган.

Посилання АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22, залишене без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, є недоцільним, адже обставини, викладені у вказаних процесуальних документах, жодним чином не відносяться до предмету спору та не підтверджують факт відсутності вини Скаржника у цій справі.

Згідно з частиною другою ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

За таких обставин наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Щодо відсутності причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Відповідно до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Докази реєстрації Скаржником у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки в Єдиному реєстрі податкових накладних від`ємних розрахунків коригування відсутні.

Крім того, саме внаслідок бездіяльності Скаржника, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" було позбавлене права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 417 640,73 грн.

Відтак вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Скаржника щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні за від`ємними розрахунками коригування та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Отже, в даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

З огляду на зазначене, причиною є нереєстрація Відповідачем в ЄРПН РК, наслідком є відсутність у Позивача можливості декларування зменшення податкового зобов`язання з ПДВ та неотримання доходу.

ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" звертає увагу Суду на позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22, де позивач - ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО", відповідач - ТОВ "ЧОЕК", справа про відшкодування збитків через порушення відповідачем податкового законодавства; у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій;

Таким чином, обов`язок зареєструвати в ЄРПН мінусовий РК покладено саме на АТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО".

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО", а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 по справі №908/1224/26 залишити без змін.

07.10.2026 від позивача до ЦАГС надійшла заява якою просить провести судове засідання, 07.10.2026 о 10:00, по справі №908/1224/26 без участі представника ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО". Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 р. по справі №908/1224/26 залишити без змін.

07.10.2026 позивач та відповідач наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників. Про день і час розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (а.с. 175-180).

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 07.10.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» (п. 1 Статуту).

НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).

Відповідно до пункту 55 частини першої ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» НЕК «УКРЕНЕРГО» виконує функції оператора системи передачі (юридичної особи), відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

27.05.2019 між НЕК «УКРЕНЕРГО» (далі - ОСП, Виконавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», після зміни типу та найменування товариства - Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (далі - Користувач, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг з диспетчерського управління №0503-03041 (надалі - Договір), який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору Виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління об`єктами Користувача у складі ОЕС України , а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - Послуга). Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 17.09.2021) передбачено, що розрахунок за Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числі місяця, наступного за розрахунковим (включно) Адміністратором комерційного обліку (далі АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком» (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими Правилами ринку.

Акт корегування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта корегування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті корегування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

На виконання умов договору позивач сформував та надав відповідачеві Акт від 30.11.2022 надання послуги згідно з Договором за листопад 2022 року.

Відповідно до акту загальна вартість послуги за листопад 2022 року становила 21387150,34 з ПДВ (ПДВ - 3564525,06 грн).

За вказаною господарською операцією позивачем складена та зареєстрована податкова накладна №2699 від 30.11.2022, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.92, 99).

17.03.2023 ОСП (позивач) та Користувач (відповідач) погодили Акт коригування до акту від 30.11.2022 надання Послуги згідно з договором №0503-03041 від 27.05.2019 (далі - Акт коригування від 17.03.2023).

Відповідно до інформації, відображеній в Акті корегування від 17.03.2023, загальна вартість Послуги за листопад 2022 року була зменшена на 229066,08 грн (в т. ч. ПДВ - 38177,68 грн) і становила 21158084,26 грн (в т. ч. ПДВ - 3526347,38 грн).

На підставі скорегованих даних позивачем складена податкова накладна №1455 від 17.03.2023 до податкової накладної №2699 від 30.11.2022 (а.с.94).

На підставі Акту коригування від 17.03.2023 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало 21.03.2023 о 08:07 год. через систему електронного документообігу M.E.DOC до АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» розрахунок коригування №1455 від 17.03.2023 до податкової накладної від 30.11.2022 №2699 (далі - РК №1455) на загальну суму коригування «-» 229066,08 грн (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту «-» 38177,68 грн) для здійснення подальшої його реєстрації в ЄРПН (дата час доставки: 21.03.2023 о 08:07 год.), а.с.103.

За твердженнями позивача РК №1455 було відправлено повторно, а саме 03.04.2023 та 30.12.2024 через зміну на законодавчому рівні форми ПН/РК.

Наразі статус РК №1455 - «Доставлений контрагенту».

27.09.2024 НЕК «УКРЕНЕРГО» та АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» погодили Акт коригування від 27.09.2024 до акту від 30.11.2022 надання Послуги згідно з Договором від 27.05.2019 (далі - Акт коригування від 27.09.2024).

Відповідно до інформації, відображеній в Акт коригування від 27.09.2024, загальна вартість Послуги за листопад 2022 року була зменшена на 926104,66 грн (в т. ч. ПДВ - 154350,78 грн) і становила 20231979,60 грн (в т. ч. ПДВ - 3371996,60 грн).

На підставі скорегованих даних позивачем сформовано податкову накладну №2276 від 27.09.2024(а.с.96).

На підставі Акту коригування від 27.09.2024 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало 04.10.2024 о 14:51 год. через систему електронного документообігу M.E.DOC до АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» розрахунок коригування №2276 від 27.09.2024 до податкової накладної №2699 від 30.11.2022 (далі - РК №2276) на загальну суму коригування «-» 926104,66 грн (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту «-» 154350,78 грн) для здійснення подальшої його реєстрації в ЄРПН (дата час доставки: 04.10.2024 о 15:09 год.), а.с.105.

Наразі статус РК №2276 - «Доставлений контрагенту».

Також позивачем було сформовано та надано відповідачеві Акт від 31.10.2022 надання послуги згідно з Договором за жовтень2022 року.

Відповідно до акту загальна вартість послуги за жовтень 2022 року становила 25776588,84 грн з ПДВ (ПДВ - 4296098,14 грн).

За вказаною господарською операцією позивачем складена та зареєстрована податкова накладна №2505 від 31.10.2022, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.92, 98).

21.02.2023 позивачем складено акт коригування до акту надання Послуги від 31.10.2022, за яким згідно скорегованих даних вартість послуги становила 259522,87,28 з ПДВ (ПДВ - 4325381,21 грн).

На підставі скорегованих даних позивачем складена та зареєстрована податкова №1305 від 21.02.2023 до податкової накладної накладна №2505 від 31.10.2022 (а.с.93).

26.09.2024 НЕК «УКРЕНЕРГО» та АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» погодили акт коригування від 26.09.2024 до акту від 31.10.2022 надання Послуги згідно з договором №0503-03041 від 27.05.2019 (з урахуванням Акту коригування від 21.02.2023 до акту від 31.10.2022 надання Послуги згідно з договором від 27.05.2019) (далі - Акт коригування від 26.09.2024).

Відповідно до інформації, відображеній в Акт коригування від 26.09.2024, загальна вартість Послуги за жовтень 2022 року була зменшена на 1350673,64 грн (в т. ч. ПДВ - 225112,27 грн) і становила 24601613,64 грн (в т. ч. ПДВ - 4100268,94 грн).

На підставі скорегованих даних позивачем складена податкова накладна №2032 від 26.09.204 до податкової накладної накладна №2505 від 31.10.2022 (а.с.95).

На підставі Акту коригування від 26.09.2024 НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслало 03.10.2024 об 11:08 год. через систему електронного документообігу M.E.DOC до АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО розрахунок коригування №2032 від 26.09.2024 до податкової накладної №2505 від 31.10.2022 (далі - РК №2032) на загальну суму коригування «-» 1350673,64 грн (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту «-» 225112,27 грн) для здійснення подальшої його реєстрації в ЄРПН (дата час доставки: 03.10.2024 об 11:33 год.), а.с.104.

Наразі статус РК №2032 - «Доставлений контрагенту».

Позивач, посилаючись на те, що від дати складання податкових накладних (31.10.2022 та 30.11.2022), до яких складено РК№1455, РК№2032 та РК№2276, наразі минуло більше 1095 днів, то відповідач - АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» не може забезпечити здійснення їх реєстрації в ЄРПН, що в свою чергу спричинило втрату НЕК «УКРЕНЕРГО» права на зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 417640,73 грн.

Вказану суму позивачем віднесено до складу витрат через відсутність права задекларувати зменшення податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Договором, що призвело до зменшення прибутку та зниження фінансового результату.

20.01.2026 позивачем засобами електронного зв`язку (e-mail: kanc08@zoe/com.ua) направлено відповідачу претензію на суму 417640,73 грн (а.с.97, 100-102).

Тож з огляду на вищевикладені обставини, позивач позбавлений права на декларування податкового кредиту ПДВ та на декларування зменшення податкового зобов`язання з ПДВ.

Оскільки строки реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних та розрахунків коригування минули, позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 417640,73 грн (суми незадекларованого податкового кредиту/незадекларованого зменшення податкового зобов`язання з ПДВ).

Стягнення з відповідача на користь позивача 417640,73 грн збитків є предметом судового розгляду у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував наступне.

Суд виходив із того, що між сторонами існують договірні зобов`язання (ст. 11, 509, 526, 626, 628, 629 ЦК України), а за статтею 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків; для стягнення збитків потрібні всі елементи правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок і вина.

Хоча обов`язок зареєструвати податкову накладну є публічно-правовим, його невиконання може завдати покупцю збитків, тому належним способом захисту є позов про відшкодування збитків.

Суд встановив, що за статтею 192 ПК України саме отримувач (покупець) реєструє розрахунок коригування на зменшення суми компенсації, а РК не може бути зареєстрований пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідач не зареєстрував від`ємні РК у встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, доказів реєстрації не надав, тому позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до податкового кредиту та зменшити податкове зобов`язання на суму 417640,73 грн, що є збитками.

Суд визнав наявним прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та збитками і всі елементи складу господарського правопорушення, пославшись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Вина відповідача презюмується (ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 614 ЦК України), і він її не спростував: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22 (залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023) набрало законної сили 18.10.2023, і до закінчення 1095-денного строку у відповідача було достатньо часу для реєстрації РК або поповнення рахунку в СЕА ПДВ, чого він не зробив.

З огляду на це суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 417640,73 грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Предметом спору є вимога ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про стягнення збитків (втраченої вигоди) у загальному розмірі 417 640,73 грн, завданих порушенням відповідачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість - нереєстрацією в ЄРПН від`ємних розрахунків коригування при здійсненні господарських операцій в рамках договору про надання послуг з диспетчерського управління №0503-03041 від 27.05.2026.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ст. 526 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень сторін стосовно обсягів та вартості зазначених в актах.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої ст.611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок постачальника товарів / послуг зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем товару / послуги, невиконання цього обов`язку може завдати останньому збитків. Тому належним способом захисту для покупця товару / послуги може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Порядок отримання податкового кредиту, терміни та порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунку коригування до податкових накладних визначається Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) визначені в статті 192 Податкового кодексу України.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (ст. 192.1 ПК України).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (ст. 192.1.1 ПК України).

Відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

[…]

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно зі ст. 192.3 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, постачальник може зменшувати податкові зобов`язання тільки після реєстрації розрахунку коригування тільки в певному періоді, в якому виникло право на зменшення.

Згідно з положеннями пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (пункт 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Матеріалами справи встановлено, що доказів реєстрації відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, в Єдиному реєстрі податкових накладних від`ємних розрахунків коригування - не надано.

Колегія суддів констатує, що саме внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 417640,73 грн.

Одночасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, оскільки протиправна бездіяльність відповідача, наявність збитків у позивача та причинно-наслідковий зв`язок між ними доведені належними й допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 і від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

Доводи скаржника про відсутність його вини та недоведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з частиною першою статті 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, а особа вважається невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, обов`язок спростувати презумпцію вини та довести відсутність своєї вини у заподіянні шкоди покладається на відповідача.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 280/5659/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприведення у відповідність розрахунку Накл (реєстраційного ліміту) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень та зобов`язано привести його у відповідність шляхом збільшення відповідного показника на 290 346 772,63 грн.

Таким чином, обставини, пов`язані з невідповідністю реєстраційного ліміту, які перешкоджали реєстрації розрахунків коригування, були усунуті після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили 18.10.2023. Від цієї дати й до закінчення встановленого пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України 1095-денного строку для реєстрації розрахунків коригування відповідач мав можливість вжити необхідних заходів для їх реєстрації, зокрема шляхом поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Однак доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання відповідного обов`язку відповідач не надав, а розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань так і не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин посилання скаржника на те, що нереєстрація розрахунків коригування зумовлена виключно протиправною бездіяльністю ДПС України, не спростовує його відповідальності за подальше невиконання відповідного обов`язку після усунення перешкод для реєстрації. Сам факт існування адміністративного спору не звільняв відповідача від необхідності вжити всіх залежних від нього заходів для реєстрації розрахунків коригування в межах установленого законом строку. Отже, відповідач не довів відсутності своєї вини у завданні збитків позивачу.

Відхиляючи доводи скаржника про недоведеність складу цивільного правопорушення, колегія суддів також ураховує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі № 925/556/21, Податковий кодекс України не передбачає можливості включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності зареєстрованої контрагентом податкової накладної або розрахунку коригування. При цьому платник податку не наділений повноваженнями самостійно забезпечити реєстрацію такого документа іншим платником податку.

Отже, нездійснення відповідачем реєстрації розрахунків коригування позбавило позивача можливості скористатися передбаченим податковим законодавством механізмом коригування податкових зобов`язань та спричинило виникнення збитків.

За встановлених у справі обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та неможливістю позивача зменшити податкові зобов`язання на відповідну суму ПДВ.

Посилання скаржника на необхідність підтвердження податкового правопорушення виключно матеріалами податкової перевірки також є безпідставними, оскільки предметом цього спору є відшкодування збитків у порядку господарського судочинства, а не застосування заходів податкової відповідальності.

Розмір завданих позивачу збитків у сумі 417 640,73 грн підтверджений належними доказами та скаржником не спростований.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин, необхідних для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати завдані збитки, а доводи апеляційної скарги в цій частині вважає необґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, порушень норм матеріального чи процесуального права не встановлено, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга - без задоволення.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 у справі № 908/1224/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 у справі

№ 908/1224/26 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.11.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Г.В. Левшина

Суддя Л.В. Андрейчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua