Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: оренди
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №911/84/26
Суддя: Горбасенко П.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. Справа № 911/84/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Горбасенка П.В.
суддів: Колесника Р.М.
Сковородіної О.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяви Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Зубр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй»
на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 (повний текст складено та підписано 19.06.2026) у справі № 911/84/26 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Зубр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй»
про стягнення 83 299, 00 грн
УСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Бориспільської районної ради «Зубр» (далі - КП Бориспільської райради «Зубр» / позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» (далі - ТОВ «ІБК «Еліт Строй» / відповідач) про стягнення 83 299, 00 грн, з яких: 58 146, 03 грн основного боргу та 25 152, 97 грн пені.
Господарський суд Київської області ухвалою від 09.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 911/84/26, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Господарський суд Київської області рішенням від 19.06.2026 у справі № 911/84/26 задовольнив позовні вимоги повністю, стягнув з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» на користь КП Бориспільської райради «Зубр» 58 146, 03 грн основного боргу, 25 152, 97 грн пені та 3 028, 00 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 у справі № 911/84/26 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІБК «Еліт Строй» на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 у справі № 911/84/26, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду Київської області матеріали цієї справи та встановив КП Бориспільської райради «Зубр» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.09.2026 у справі № 911/84/26 частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «ІБК «Еліт Строй», змінив рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 у частині вирішення позовних вимог про стягнення пені та розподілу судових витрат, зменшивши розмір пені, що підлягає стягненню з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» на користь КП Бориспільської райради «Зубр», з 25 152, 97 грн до 19 622, 07 грн, а розмір судового збору - з 3 028, 00 грн до 2 826, 95 грн, тоді як в іншій частині рішення залишив без змін.
01.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява КП Бориспільської райради «Зубр» (далі - заявник 1) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою заявник 1 просить суд стягнути з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом означеної справи.
Обґрунтовуючи відповідну заяву, позивач посилається на те, що:
- у відзиві на апеляційну скаргу представником КП Бориспільської райради «Зубр» було заявлено про подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції;
- між КП Бориспільської райради «Зубр» та Адвокатським бюро «Романа Сацика» укладено договір про надання правової допомоги № 2135 від 22.09.2025, на підставі якого позивачу надавалася професійна правнича допомога під час апеляційного перегляду справи № 911/84/26;
- правовий супровід справи у суді апеляційної інстанції включав підготовку відзиву на апеляційну скаргу вартістю 8 000, 00 грн (4 години), підготовку заперечень на відповідь на відзив вартістю 6 000, 00 грн (3 години) та підготовку заперечень на додаткові пояснення вартістю 6 000, 00 грн (3 години), у зв`язку з чим загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 20 000, 00 грн;
- факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі підтверджується актом про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026 та платіжною інструкцією № 408 від 17.09.2026;
- заявлений до стягнення розмір витрат відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності з огляду на характер і обсяг наданої адвокатом правничої допомоги під час апеляційного перегляду означеної справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 01.10.2026 заяву КП Бориспільської райради «Зубр» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Колесника Р.М., Сковородіної О.М.
05.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «ІБК «Еліт Строй» (далі - заявник 2) про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), згідно з якою відповідач просить суд стягнути з КП Бориспільської райради «Зубр» 175 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 115 000, 00 грн понесено під час розгляду справи у суді першої інстанції та 60 000, 00 грн - під час апеляційного перегляду справи.
В підтвердження заявлених вимог ТОВ «ІБК «Еліт Строй» зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 100 000, 00 грн та заявлено про подання доказів їх розміру в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тоді як в апеляційній скарзі попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат визначено у сумі 50 000, 00 грн.
Також відповідач посилається на укладення між ТОВ «ІБК «Еліт Строй» та адвокатом Асряном А.О. договору про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026, на підставі якого, за твердженнями заявника 2, адвокатом надавалася професійна правнича допомога під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. ТОВ «ІБК «Еліт Строй» зауважує, що вартість роботи адвоката погоджена сторонами у протоколах узгодження послуг до означеного договору та становить 10 000, 00 грн за годину.
За доводами відповідача, вартість професійної правничої допомоги, наданої під час розгляду справи у суді першої інстанції, становить 115 000, 00 грн за 11,5 годин роботи адвоката, а під час апеляційного перегляду справи - 60 000, 00 грн за 6 годин роботи. На підтвердження фактичного надання відповідних послуг та їх вартості заявник 2 посилається на акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.06.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 28.09.2026, зазначаючи, що відповідно до їх умов оплата наданих адвокатом послуг має бути здійснена протягом трьох банківських днів з дня підписання відповідного акта.
Перевищення фактичного розміру витрат над попередньо визначеним орієнтовним розрахунком на 15 % у суді першої інстанції та на 20 % у суді апеляційної інстанції відповідач пояснює обставинами, які, за його твердженнями, не могли бути передбачені на час подання відповідних розрахунків, зокрема необхідністю підготовки додаткових процесуальних документів у зв`язку з процесуальними діями позивача.
ТОВ «ІБК «Еліт Строй» вважає заявлений розмір витрат реальним, необхідним, розумним та співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, витраченим на її виконання часом і значенням справи для відповідача. При цьому, посилаючись на частини 5, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить не здійснювати механічний розподіл витрат пропорційно частці задоволених позовних вимог, зазначаючи, що необхідність апеляційного оскарження була зумовлена, зокрема, неправильним розрахунком пені позивачем, а понесені витрати спрямовувалися на захист правової позиції відповідача у справі в цілому.
Крім того ТОВ «ІБК «Еліт Строй» вважає заяву та докази понесених витрат поданими у межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 28.09.2026, а п`ятий день після її ухвалення - 03.10.2026 припав на суботу, у зв`язку з чим останнім днем відповідного строку, на переконання заявника 2, є 05.10.2026. Водночас у разі встановлення судом факту пропуску означеного процесуального строку відповідач просить поновити його на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України, покликаючись на незначний строк пропуску, обізнаність позивача з попередньо заявленим розміром судових витрат та відсутність порушення його прав унаслідок такого поновлення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 06.10.2026 заяву ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) також передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Колесника Р.М., Сковородіної О.М.
07.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання КП Бориспільської райради «Зубр» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про стягнення 175 000, 00 грн таких витрат у повному обсязі.
Обґрунтовуючи означене клопотання, позивач зазначає, що надані відповідачем акти приймання-передачі послуг передбачають обов`язок замовника здійснити їх оплату протягом трьох банківських днів з дня підписання відповідного акта, однак доказів фактичної сплати заявлених сум, зокрема платіжних інструкцій, банківських виписок, квитанцій чи інших розрахункових документів, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» не надало. На переконання позивача, самі лише підписані акти приймання-передачі послуг не підтверджують фактичного понесення відповідачем витрат у заявленому розмірі.
До того ж КП Бориспільської райради «Зубр» посилається на неспівмірність заявлених до відшкодування 175 000, 00 грн із ціною позову, яка становила 83 299, 00 грн, складністю справи, характером спірних правовідносин, обсягом фактично виконаної адвокатом роботи та часом, необхідним для її виконання. Позивач вважає погодинну ставку адвоката у розмірі 10 000, 00 грн надмірною з огляду на характер спору та обсяг необхідної професійної правничої допомоги.
Також позивач заперечує проти покладення на нього заявлених відповідачем витрат у повному обсязі, покликаючись на результати апеляційного перегляду справи. За розрахунком КП Бориспільської райради «Зубр», позовні вимоги за результатами такого перегляду залишилися задоволеними у розмірі 77 768, 10 грн із заявлених 83 299, 00 грн, тобто на 93,36 %, тоді як позитивний для відповідача результат становив лише 6,64 % від загальної ціни позову. У зв`язку з цим позивач вважає вимогу ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про покладення на нього 100 % заявлених витрат такою, що не відповідає принципу пропорційного розподілу судових витрат.
Водночас КП Бориспільської райради «Зубр» заперечує проти доводів відповідача про виникнення спору внаслідок неправомірних дій позивача та наголошує, що звернення до суду було зумовлене неналежним виконанням ТОВ «ІБК «Еліт Строй» своїх грошових зобов`язань, тоді як за результатами апеляційного перегляду підтверджено обґрунтованість вимог позивача про стягнення 58 146, 03 грн основного боргу та 19 622, 07 грн пені. З огляду на викладене позивач вважає заявлений відповідачем розмір витрат неспівмірним, необґрунтованим та таким, що не відповідає результатам розгляду справи, а тому вважає відсутніми підстави для задоволення заяви ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки подані КП Бориспільської райради «Зубр» та ТОВ «ІБК «Еліт Строй» заяви стосуються виключно розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції розглядає їх без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Горбасенка П.В. у відрядженні з 01.10.2026 по 19.10.2026, судді Сковородіної О.М. у відпустці з 15.10.2026 по 28.10.2026 та судді Колесника Р.М. у відпустці з 26.10.2026 по 30.10.2026, з урахуванням передбаченої частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо ухвалення додаткового судового рішення тим самим складом суду, розгляд заяв про розподіл судових витрат здійснено після виходу суддів, які входять до складу колегії суддів, з відрядження та відпусток, у розумний строк.
При цьому судова колегія враховує, що у поданих під час апеляційного перегляду означеної справи запереченнях на відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ІБК «Еліт Строй» заперечувало проти заявленого КП Бориспільської райради «Зубр» у відзиві на апеляційну скаргу орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Зокрема, відповідач зазначав, що зміст відзиву переважно відтворює висновки рішення суду першої інстанції та дублює раніше наведену позивачем аргументацію, у зв`язку з чим його підготовка, на переконання ТОВ «ІБК «Еліт Строй», не потребувала заявлених витрат часу та зусиль.
Дослідивши заяви КП Бориспільської райради «Зубр» та ТОВ «ІБК «Еліт Строй» щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заперечення останнього щодо заявлених позивачем витрат, клопотання КП Бориспільської райради «Зубр» про зменшення витрат відповідача, а також наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
За змістом частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Водночас відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Положеннями частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Поряд із цим частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, положення частини 8 статті 129 та частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню у взаємозв`язку, оскільки можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті спору пов`язується процесуальним законом не лише з поданням відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення такого рішення та попереднім повідомленням суду про намір їх подати, а й з неможливістю з поважних причин подати ці докази до закінчення судових дебатів у справі.
Так, у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 Верховний Суд, вирішуючи питання застосування частини 1 статті 246 Цивільного процесуального кодексу України, яка за змістом є аналогічною частині 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, зауважив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У цій же постанові Верховний Суд, врахувавши, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, а позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази про їх понесення протягом п`яти днів після його ухвалення - 03.01.2023, які були датовані за період із 09.12.2021 по 03.08.2022, тобто до моменту ухвалення рішення, вважав, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви представника про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Подібний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 902/1055/25.
У вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що, подаючи відповідні докази разом із заявою про ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення по суті спору, заявник не обґрунтував поважність причин неподання (неможливості подання) таких доказів до закінчення судових дебатів, зокрема в аспекті того, що переважна більшість цих доказів була датована до закінчення судових дебатів та, відповідно, до ухвалення судом рішення по суті спору, тобто існувала та могла бути подана заявником до суду до закінчення судових дебатів.
Щодо інших доказів, а саме акта приймання-передачі, підписаного у дату ухвалення судом рішення по суті спору, платіжної інструкції, складеної після ухвалення такого рішення, та іншого акта приймання-передачі наданих послуг, підписаного на наступний день після ухвалення рішення, Верховний Суд окремо дослідив обставини їх складання та умови погодження сторонами розміру гонорару.
Вирішуючи питання щодо можливості подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає за доцільне врахувати також правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 08.04.2026 у справі № 340/2762/25.
Так, частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положення частини 7 статті 139 та частини 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, у контексті яких Верховним Судом сформульовано відповідні правові висновки, за своїм змістом є аналогічними положенням частини 8 статті 129 та частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України та однаково регулюють порядок і строки подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат у разі вирішення питання про їх розподіл після ухвалення судового рішення по суті спору.
У постанові від 08.04.2026 у справі № 340/2762/25 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.
Дослідивши зміст заяви учасника справи про намір подати докази на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення рішення, Верховний Суд встановив, що таке формулювання не містить конкретних поважних причин, які б унеможливлювали своєчасне подання наявних доказів до ухвалення рішення.
Встановивши, що майже всі документи, надані після ухвалення судового рішення на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, були підписані до ухвалення рішення судом першої інстанції, а частина витрат була оплачена до постановлення судового рішення, Верховний Суд виснував, що поведінка позивачки та її представника, яка виразилася у ненаданні доказів понесення судових витрат на правничу допомогу, що вже були наявні станом на час ухвалення судового рішення, а також незазначення поважних причин, які унеможливлювали своєчасне подання таких доказів до завершення судового розгляду, зумовила відмову у їх відшкодуванні з відповідача. Тому наступне надання відповідних доказів не може виправдовуватися процедурами, передбаченими частиною 7 статті 139, частинами 3-5 статті 143 та статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, які застосовуються виключно за наявності підстав, чітко визначених законом.
З урахуванням наведеного правового регулювання та правових висновків Верховного Суду дотримання стороною п`ятиденного строку для подання доказів після ухвалення судового рішення не є достатньою підставою для вирішення питання про розподіл відповідних витрат, якщо докази на підтвердження їх розміру існували до ухвалення такого рішення, а сторона не обґрунтувала поважних причин, які унеможливлювали їх своєчасне подання.
Водночас наведений підхід слід відмежовувати від випадків, коли відповідний доказ об`єктивно сформовано лише після ухвалення судового рішення.
З урахуванням зазначених положень процесуального закону та правових висновків Верховного Суду апеляційний господарський суд надалі оцінює дотримання позивачем і відповідачем установленого порядку подання доказів на підтвердження заявлених ними витрат на професійну правничу допомогу.
Стосовно заявлених КП Бориспільської райради «Зубр» 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи випливає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що його інтереси у суді апеляційної інстанції представляє Адвокатське бюро «Романа Сацика» на підставі договору про надання правової допомоги № 2135 від 22.09.2025, та навів попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, КП Бориспільської райради «Зубр» зазначило, що вартість аналізу матеріалів апеляційної скарги та підготовки відзиву на апеляційну скаргу становить 10 000, 00 грн із розрахунку 5 годин роботи адвоката, а також повідомило про очікувані витрати у розмірі 6 000, 00 грн за підготовку заперечень на відповідь на відзив.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач також повідомив, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення, та просив стягнути з відповідача 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, до ухвалення постанови за результатами апеляційного перегляду КП Бориспільської райради «Зубр» повідомило суд апеляційної інстанції про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення.
01.10.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 28.09.2026, позивач подав заяву про ухвалення додаткової постанови, у якій просив стягнути з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду цієї справи.
На підтвердження заявленого розміру витрат КП Бориспільської райради «Зубр» послалося на договір про надання правової допомоги № 2135 від 22.09.2025, а також надало акт про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026 та платіжну інструкцію № 408 від 17.09.2026.
Відповідно до акта про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026 вартість наданої позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції визначена у загальному розмірі 20 000, 00 грн, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 8 000, 00 грн за 4 години роботи; підготовка заперечень на відповідь на відзив - 6 000, 00 грн за 3 години роботи; підготовка заперечень на додаткові пояснення - 6 000, 00 грн за 3 години роботи.
Таким чином остаточно заявлений позивачем розмір витрат на підготовку відзиву на апеляційну скаргу є меншим порівняно з наведеним у відзиві попереднім розрахунком: замість 10 000, 00 грн за 5 годин роботи адвоката КП Бориспільської райради «Зубр» заявило до розподілу 8 000, 00 грн за 4 години роботи.
ТОВ «ІБК «Еліт Строй» у поданих під час апеляційного перегляду справи запереченнях на відзив на апеляційну скаргу заперечувало проти заявленого позивачем орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.
Відповідач зазначав, що зміст відзиву переважно відтворює висновки рішення суду першої інстанції та дублює раніше наведену позивачем аргументацію, у зв`язку з чим його підготовка, на переконання ТОВ «ІБК «Еліт Строй», не потребувала заявлених витрат часу та зусиль.
Проте до оцінки доводів відповідача щодо співмірності заявлених позивачем витрат необхідно встановити дотримання КП Бориспільської райради «Зубр» визначеного процесуальним законом порядку подання доказів на їх підтвердження.
Акт про надану правову допомогу № 3 складено 01.09.2026, а платіжну інструкцію № 408 - 17.09.2026, тоді як постанову за результатами апеляційного перегляду цієї справи ухвалено 28.09.2026.
Отже, як акт про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026, яким визначено остаточний перелік, обсяг та вартість наданої позивачу під час апеляційного перегляду професійної правничої допомоги, так і платіжна інструкція № 408 від 17.09.2026 існували до ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 у справі № 911/84/26.
Однак до ухвалення постанови за результатами апеляційного перегляду справи КП Бориспільської райради «Зубр» зазначених доказів суду не подало, долучивши їх лише до заяви про ухвалення додаткової постанови від 01.10.2026.
Ані у відзиві на апеляційну скаргу, в якому позивач повідомив про намір надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, ані у заяві про ухвалення додаткової постанови КП Бориспільської райради «Зубр» не навело конкретних поважних причин, які унеможливлювали подання вже наявних у нього акта про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026 та платіжної інструкції № 408 від 17.09.2026 до ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 у справі № 911/84/26.
Повідомлення позивачем у відзиві на апеляційну скаргу про намір подати докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення не підтверджує дотримання передбачених частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передумов для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті спору, оскільки таке повідомлення не містить обґрунтування неможливості з поважних причин подати відповідні докази раніше.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, відповідно до якого у разі, якщо сторона подає після прийняття рішення по суті позовних вимог докази, що вже існували до його ухвалення, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів до закінчення судових дебатів; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Колегія суддів також враховує відмінність обставин цієї справи від обставин, які були предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 21.07.2025 у справі № 909/399/24, оскільки у тій справі докази, подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови по суті спору, були сформовані вже після її ухвалення. Натомість у справі, що розглядається, акт наданих послуг та платіжна інструкція, якими позивач підтверджує заявлений до розподілу розмір витрат, існували до ухвалення постанови від 28.09.2026.
За таких обставин дотримання КП Бориспільської райради «Зубр» установленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку для подання доказів після ухвалення постанови не усуває необхідності дотримання передумов, визначених частиною 1 статті 221 цього Кодексу.
Оскільки надані позивачем акт про надану правову допомогу № 3 від 01.09.2026 та платіжна інструкція № 408 від 17.09.2026 існували до ухвалення постанови від 28.09.2026 у справі № 911/84/26, однак КП Бориспільської райради «Зубр» не навело поважних причин, які унеможливлювали їх своєчасне подання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на встановлене необхідність надавати оцінку доводам відповідача щодо неспівмірності заявленого позивачем розміру витрат зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим на їх виконання часом відсутня, позаяк недотримання КП Бориспільської райради «Зубр» установленого процесуальним законом порядку подання доказів є достатньою підставою для відмови у задоволенні його заяви.
В розрізі ж заявлених ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 175 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу апеляційний господарський суд зазначає таке.
Зі змісту заяви відповідача випливає, що до розподілу заявлено 115 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, та 60 000, 00 грн таких витрат, пов`язаних з апеляційним переглядом справи.
В обґрунтування заявлених витрат ТОВ «ІБК «Еліт Строй» посилається на договір про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026, укладений з адвокатом Асряном А.О., протоколи погодження договірної ціни, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.06.2026 на суму 115 000, 00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 28.09.2026 на суму 60 000, 00 грн.
Відповідач зазначає, що у відзиві на позовну заяву ним було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 100 000, 00 грн, тоді як в апеляційній скарзі попередньо визначено відповідні витрати в суді апеляційної інстанції в сумі 50 000, 00 грн.
Обґрунтовуючи своєчасність подання доказів, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» зазначає, що остаточний розмір усіх понесених ним витрат на професійну правничу допомогу міг бути визначений лише після завершення апеляційного перегляду справи, а тому вважає правомірним подання доказів щодо всієї суми 175 000, 00 грн протягом п`яти днів після ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026.
Доводи відповідача про можливість подання доказів щодо всієї суми 175 000, 00 грн протягом п`яти днів після ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 судова колегія відхиляє з огляду на таке.
Передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України порядок подання доказів на підтвердження розміру судових витрат пов`язаний із розглядом справи у відповідній судовій інстанції. Тому витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи місцевим господарським судом, та витрати, пов`язані з її апеляційним переглядом, підлягають окремій оцінці щодо дотримання порядку і строків подання доказів на їх підтвердження.
Зміна судом апеляційної інстанції результату вирішення спору може зумовити виникнення у сторони права на розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак не усуває необхідності дотримання встановленого процесуальним законом порядку та строків подання доказів на підтвердження таких витрат.
Так, відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Отже, виникнення у сторони права на новий розподіл судових витрат унаслідок зміни результату вирішення спору та дотримання цією стороною встановленого процесуальним законом порядку підтвердження їх розміру є взаємопов`язаними, однак самостійними процесуальними питаннями.
Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 02.09.2025 у справі № 910/11996/23. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що у зв`язку з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення у відповідача виникло право на відшкодування судових витрат, понесених, зокрема, у суді першої інстанції.
Поряд з тим Верховний Суд, аналізуючи застосування частини 8 статті 129 та статті 221 Господарського процесуального кодексу України, врахував правові висновки, викладені в інших постановах Верховного Суду, щодо дотримання порядку подання доказів на підтвердження витрат, понесених у відповідній судовій інстанції. Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на практику, за якою у розподілі витрат, понесених у судах попередніх інстанцій, було відмовлено через неподання доказів таких витрат у встановленому процесуальним законом порядку та відсутність обґрунтування поважності причин їх неподання.
У частині заявлених відповідачем 115 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу апеляційний господарський суд враховує, що рішення Господарського суду Київської області у цій справі ухвалено 19.06.2026.
Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.06.2026, відповідно до якого вартість професійної правничої допомоги, наданої ТОВ «ІБК «Еліт Строй» під час розгляду справи в суді першої інстанції, становить 115 000, 00 грн за 11,5 годин роботи адвоката, у визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк відповідачем до місцевого господарського суду не подавався.
Не було подано зазначений акт і протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 у справі № 911/84/26.
Водночас під час розгляду справи місцевим господарським судом ТОВ «ІБК «Еліт Строй» заявляло про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Тому визначальним у цьому випадку є не відсутність відповідної заяви відповідача, а неподання у передбачений процесуальним законом строк доказів, якими відповідач наразі обґрунтовує остаточний розмір понесених у суді першої інстанції витрат - 115 000, 00 грн.
Право відповідача претендувати на розподіл цих витрат, яке пов`язується зі зміною результату вирішення спору в апеляційному порядку, не звільняє його від обов`язку дотриматися встановленого Господарським процесуальним кодексом України порядку подання доказів на підтвердження їх розміру.
За наведених обставин зміна постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026 не усуває наслідків недотримання відповідачем порядку подання доказів щодо розміру витрат, понесених під час розгляду справи місцевим господарським судом.
У заяві про ухвалення додаткової постанови ТОВ «ІБК «Еліт Строй» також просить у разі встановлення судом факту пропуску відповідного процесуального строку поновити його на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом частини 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
У додатковій постанові від 13.06.2023 у справі № 740/612/19 Верховний Суд зауважив, що Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів щодо розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Водночас поновлення такого строку можливе за умови встановлення поважності причин його пропуску.
Зі змісту заяви випливає, що необхідність поновлення строку ТОВ «ІБК «Еліт Строй» пов`язує з визначенням остаточного розміру витрат після завершення апеляційного перегляду справи та особливостями обчислення п`ятиденного строку після ухвалення постанови від 28.09.2026.
Проте наведені обставини стосуються дій відповідача після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції та не пояснюють, з яких причин акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.06.2026 та інші докази, покладені в основу визначення остаточного розміру витрат у суді першої інстанції, не були подані протягом передбаченого законом строку після ухвалення рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2026.
Обставин, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для своєчасного подання відповідних доказів, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» не навело.
Отже, наведені відповідачем обставини не дають підстав визнати причини пропуску процесуального строку на подання доказів щодо 115 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу поважними.
З огляду на визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України наслідок неподання доказів протягом установленого строку заява ТОВ «ІБК «Еліт Строй» у частині розподілу 115 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, підлягає залишенню без розгляду.
За такого процесуального наслідку суд не переходить до оцінки по суті заперечень КП Бориспільської райради «Зубр» щодо співмірності зазначених витрат із ціною позову та складністю справи, обґрунтованості погодинної ставки, кількості витрачених адвокатом годин, пропорційності розподілу витрат результатам вирішення спору та наявності підстав для застосування частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення цих питань передбачає дотримання заявником установленого процесуальним законом порядку підтвердження розміру витрат, заявлених до розподілу.
Стосовно заявлених ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 60 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом справи, судова колегія враховує, що в апеляційній скарзі відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат у розмірі 50 000, 00 грн та повідомив про намір подати докази щодо їх остаточного розміру у передбачений процесуальним законом строк.
У заяві про ухвалення додаткової постанови відповідач визначив остаточний розмір витрат, пов`язаних з апеляційним переглядом справи, у сумі 60 000, 00 грн.
В обґрунтування цієї частини вимог ТОВ «ІБК «Еліт Строй» посилається на договір про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026, протоколи узгодження послуг № 6 від 05.07.2026, № 7 від 09.08.2026, № 8 від 21.08.2026 та № 9 від 14.09.2026, а також акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 28.09.2026.
За умовами пункту 3.1 договору про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026 за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до означеного договору.
Пунктом 4.1 цього ж договору передбачено, що розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.
Таким чином безпосередньо договором про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026 не визначено ані розміру погодинної оплати роботи адвоката, ані конкретної вартості правничої допомоги, пов`язаної з апеляційним переглядом цієї справи. За погодженими сторонами умовами відповідний розмір винагороди визначається у додатках до договору.
Протоколом узгодження послуг № 6 від 05.07.2026 сторони погодили підготовку апеляційної скарги тривалістю 3 години за ставкою 10 000, 00 грн за одну годину роботи адвоката.
У протоколі узгодження послуг № 7 від 09.08.2026 передбачено підготовку заперечень на відзив тривалістю 1 година за тією ж ставкою.
За протоколом узгодження послуг № 8 від 21.08.2026 сторони погодили підготовку додаткових пояснень тривалістю 1 година за ставкою 10 000, 00 грн за годину, а протоколом № 9 від 14.09.2026 - ще 1 годину підготовки додаткових пояснень за аналогічною ставкою.
Тож, всі протоколи узгодження послуг, якими визначено конкретні види правничої допомоги, кількість годин та вартість однієї години роботи адвоката, були складені до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 28.09.2026.
Проте до ухвалення зазначеної постанови відповідач протоколи № 6-9 суду апеляційної інстанції не подав, долучивши їх лише до заяви про ухвалення додаткової постанови.
Причин, які об`єктивно перешкоджали поданню цих документів до завершення апеляційного розгляду справи, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» не зазначило.
Оскільки протоколи узгодження послуг № 6-9 існували до ухвалення постанови від 28.09.2026 та могли бути подані суду апеляційної інстанції у належний процесуальний строк, підстави для їх врахування під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 датований 28.09.2026, тобто днем ухвалення постанови за результатами апеляційного перегляду справи.
Водночас дата складання акта не дає підстав установити, що цей документ існував до моменту ухвалення постанови та відповідач мав об`єктивну можливість подати його раніше. Тому до акта № 2 не можуть бути застосовані ті ж процесуальні наслідки з тих же підстав, що й до протоколів узгодження послуг № 6-9.
Однак наведене не змінює результату вирішення заяви відповідача в цій частині.
За змістом частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Як установлено вище, договір про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2026 не містить погодженої сторонами ставки 10 000, 00 грн за годину роботи адвоката чи загальної вартості правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 60 000, 00 грн, натомість передбачає визначення розміру винагороди, умов та порядку розрахунків у відповідних додатках.
Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 28.09.2026 засвідчує зазначені сторонами обсяг наданої правничої допомоги та її загальну вартість. Проте за неможливості врахування протоколів узгодження послуг № 6-9 цей акт не дає змоги встановити погоджений сторонами відповідно до умов договору порядок формування заявленого до відшкодування розміру винагороди адвоката.
Ставка 10 000, 00 грн за годину, конкретні види робіт та їх тривалість визначені протоколами № 6-9, які в сукупності з актом № 2 давали б можливість перевірити формування заявленої відповідачем суми 60 000, 00 грн. Зазначені протоколи існували до ухвалення постанови від 28.09.2026, однак своєчасно суду подані не були, а поважних причин їх неподання відповідач не навів.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.04.2026 у справі № 902/1055/25, щодо необхідності обґрунтування поважних причин неподання до ухвалення рішення доказів, які на той час уже існували та могли бути подані заявником.
Щодо доводів КП Бориспільської райради «Зубр» про відсутність доказів фактичної сплати відповідачем вартості професійної правничої допомоги суд апеляційної інстанції враховує, що за змістом частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат враховується вартість професійної правничої допомоги, яка не лише фактично сплачена, а й підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Тому відсутність доказів фактичної оплати заявленої суми не є самостійною та достатньою підставою для відмови у її розподілі.
Водночас ця обставина не впливає на результат розгляду заяви ТОВ «ІБК «Еліт Строй» у частині 60 000, 00 грн, оскільки відповідач не підтвердив у передбаченому процесуальним законом порядку розмір витрат, заявлених до розподілу.
Ураховуючи викладене, ТОВ «ІБК «Еліт Строй» не підтвердило у передбаченому процесуальним законом порядку заявлений до розподілу розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 60 000, 00 грн, а тому заява відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.
За таких обставин необхідність у подальшій оцінці доводів КП Бориспільської райради «Зубр» щодо неспівмірності заявлених відповідачем витрат із ціною позову та складністю справи, обґрунтованості погодинної ставки 10 000, 00 грн, кількості витраченого адвокатом часу, а також у вирішенні питання про пропорційний розподіл цих витрат відповідно до результатів апеляційного перегляду справи відсутня, адже передумовою такої оцінки є належне підтвердження розміру витрат у визначеному процесуальним законом порядку.
З тих же підстав судова колегія не переходить до оцінки доводів ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про необхідність покладення заявлених ним витрат на позивача на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі стверджуваними неправильними діями останнього при визначенні розміру пені, а також заперечень КП Бориспільської райради «Зубр» щодо таких доводів. Застосування правил розподілу судових витрат, у тому числі передбачених частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, можливе після встановлення розміру витрат, належним чином підтверджених у передбаченому процесуальним законом порядку.
Отже, за результатами розгляду заяв сторін про розподіл витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви КП Бориспільської райради «Зубр» про стягнення з ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи.
Щодо заяви ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про розподіл 175 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу судова колегія виснувала про залишення її без розгляду в частині 115 000, 00 грн витрат, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, та відмову в її задоволенні в частині 60 000, 00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
За встановлених обставин підстави для покладення на іншу сторону заявлених КП Бориспільської райради «Зубр» та ТОВ «ІБК «Еліт Строй» витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Зубр» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
2. Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткової постанови в частині розподілу 115 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції.
3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткової постанови в частині розподілу 60 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 02.11.2026.
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Судді Р.М. Колесник
О.М. Сковородіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua