Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №927/163/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Справа№ 927/163/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Хрипуна О.О.

Колесника Р.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 23.06.2026

у справі №927/163/26 (суддя Т.О. Новик)

за позовом Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради

до Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

про стягнення 8 404 944,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради до Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" про стягнення 8404944,88 грн заборгованості, з яких: 8114275,96 грн боргу, 56799,93 грн інфляційних нарахувань, 213194,26 грн пені, 20674,73 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору про постачання теплової енергії № 277/25/137/25 від 10.03.2025 в частині своєчасних розрахунків за поставлену теплову енергію за період березень-квітень 2025 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" 4 057 137,98 грн боргу за теплову енергію, 106 597,13 грн пені, 28 399,97 грн інфляційних втрат, 10 337,37 грн 3% річних та 50 429,67 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що у порушення умов договору відповідач 50 відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 та від 30.04.2025 у строк до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, не сплатив, у зв`язку з чим прострочив виконання обумовленого Договором відповідного зобов`язання з оплати за поставлену теплову енергію в розмірі 4 057 137,98 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. За таких обставин вимога позивача в частині стягнення 4 057 137,98 грн боргу є правомірною.

Разом з тим суд дійшов висновку, що враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України та пункту 3.7. Договору, строк сплати решти 50 відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 та від 30.04.2025, є таким, що станом на час ухвалення судом рішення у цій справі не настав, оскільки зі змісту абзацу 3 пункту 3.7. Договору вбачається, що сплата решти 50 відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії, Споживач здійснює після фінансування компенсацій, передбачених ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

При цьому суд зазначив, що підписавши Договір, сторони погодилися з тим, що остаточний розрахунок за фактично передану теплову енергію проводиться після фінансування компенсації згідно з чинним законодавством, тобто сторонами погоджено зобов`язання не вчиняти до проведення фінансування дій щодо проведення остаточного розрахунку за отриману теплову енергію.

З огляду на викладене, суд вважав, що строк остаточних розрахунків за Договором №277/25/137/25 від 10.03.2025 не настав, тому позовні вимоги про стягнення решти 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 та від 30.04.2025, в розмірі 4 057 137,98 грн є передчасними.

Суд також дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування на встановлену судом суму боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 23.06.2026 у справі №927/163/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому скаржник ствержує, що замість поняття «розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії» (що означає 100% обсягу), суд застосував власне формулювання - «сплата решти 50 відсотків». Таким чином, суд вийшов за межі своїх повноважень, перебравши на себе функції сторін Договору та змінивши його умови. Скаржник зазначає, що словосполучення «розрахунок за фактично переданий…» означає весь обсяг енергії та всю суму за актом приймання-передачі теплової енергії, а не її частину.

Разом з цим, апелянт зазначив, що він не заперечує щодо існування заборгованості, однак позовні вимоги про стягнення основного боргу є передчасними, заборгованість не має ознак простроченої, вина відповідача відсутня, позивачем не доведений на підставі належних та допустимих доказів факт настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за Договором, тому позов у похідних вимогах про стягнення штрафних санкцій (в формі 3% річних, пені, інфляційних втрат), нарахованих за порушення виконання грошових зобов`язань за Договором є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Позивач зауважує на тому, що з тексту Договору від 10.03.2025 № 277/25/137/25 про постачання теплової енергії, а саме з пункту 3.7. вказаного Договору вбачається, що решту 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання- передачі теплової енергії, "Споживач" сплачує "Теплопостачальній організації" до 31 грудня 2025 року (включно). Таким чином, у вищевказаному Договорі чітко встановлений термін виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати за поставлену теплову енергію. Однак у вказаний термін АТ "Облтеплокомуненерго" не виконало зобов`язання щодо оплати за поставлену теплову енергію.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.07.2026, справу №927/163/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2026 у справі №927/163/26 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області справу №927/163/26.

29.07.2026 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Спаських Н.М. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/163/26.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2026, справу №927/163/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Хрипун О.О., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2026 у справі №927/163/26. Судове засідання призначено на 22.09.2026.

17.08.2026 матеріали справи №927/163/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 16.09.2026.

Розгляд справи відкладено на 20.10.2026.

15.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 20.10.2026.

У судовому засіданні 20.10.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 20.10.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

10.03.2025 між Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (теплопостачальна організація) та Акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" (споживач) укладений Договір №277/25/137/25 про постачання теплової енергії (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого постачання теплової енергії (Товару) здійснюється Теплопостачальною організацією до місця передачі теплової енергії "Споживачу" - вводи зовнішніх інженерних мереж до об`єктів кінцевих споживачів "Споживача".

Відповідно до п. 1.2 Договору Теплопостачальна організація зобов`язується у період з 10 березня 2025 року і до дати закінчення опалювального періоду 2024/2025 р.р., яка визначається рішенням, прийнятим відповідними органами місцевого самоврядування, поставляти Споживачу теплову енергію (Товар), а Споживач - приймати і оплачувати поставлену теплову енергію (Товар) за регульованими тарифами, встановленими згідно діючого законодавства України для Теплопостачальної організації. Теплова енергія постачається для надання в подальшому Споживачем послуг з постачання теплової енергії, послуг з постачання гарячої води та постачання теплової енергії власним споживачам за категоріями:

- 1 категорія - населення;

- 2 категорія - бюджетні організації та установи;

- 3 категорія - релігійні організації;

- 4 категорія - інші.

Пунктом 1.3 Договору передбачений орієнтовний обсяг теплової енергії, яка буде поставлена Споживачу протягом дії Договору, складає 5 184 Гкал, та розподіляється по категоріям відповідно, а саме:

- для "населення" орієнтовний обсяг теплової енергії за березень 2025 року складає 221 Гкал, за квітень 2025 року -1413 Гкал, разом: 3634 Гкал;

- для "бюджетних організацій та установ" орієнтовний обсяг теплової енергії за березень 2025 року складає 733 Гкал, за квітень 2025 року - 467 Гкал, разом: 1200 Гкал;

- для "інших" споживачів орієнтовний обсяг теплової енергії за березень 2025 року складає 214 Гкал, за квітень 2025 року - 136 Гкал, разом: 350 Гкал

- що стосується релігійних організацій, показники обсягу теплової енергії, яка буде поставлена споживачу протягом березня-квітня 2025 року, відсутні.

Згідно з п. 1.4 Договору ціна 1 Гкал теплової енергії визначається згідно із чинними тарифами Теплопостачальної організації на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання (в розрізі категорій споживачів), які встановлені відповідними рішеннями органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

На день підписання цього Договору тарифи Теплопостачальної організації становлять:

- для населення вартість 1 Гкал складає 1332,45 грн без ПДВ;

- для бюджетних організацій вартість 1 Гкал складає 3933,59 грн без ПДВ;

- для інших споживачів вартість 1 Гкал складає 3895,51 грн без ПДВ;

- для релігійних організацій вартість 1 Гкал складає 3828,83 грн без ПДВ.

Вартість поставленої теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією Споживачу на підставі актів приймання-передачі теплової енергії.

За умовами пункту 2.1. Договору Ціна цього Договору дорівнює вартості всієї теплової енергії, що буде поставлена по цьому Договору. Орієнтовна ціна Договору складає 13 111 031,76 грн (тринадцять мільйонів сто одинадцять тисяч тридцять одна грн. 76 коп.), в тому числі ПДВ - 2 185 171,96 грн.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що до 10 числа місяця наступного за розрахунковим Теплопостачальна організація зобов`язана на підставі Звіту про спожиту теплову енергію по категоріях споживачів, скласти та надати Споживачу два примірники підписаного та скріпленого печаткою Акту приймання-передачі теплової енергії. В Акті відображаються наступні дані: розрахунковий період, кількість поставленої теплової енергії по групах кінцевих споживачів (населення, бюджет, релігійні організації, інші), вартість поставленої теплової енергії по групах згідно з діючими тарифами, загальна кількість та вартість поставленої теплової енергії, що підлягає сплаті.

Акт приймання-передачі теплової енергії надається Теплопостачальною організацією з урахуванням встановлених сторонами та підтверджених спільно порушень умов постачання теплової енергії (Товару).

Протягом п`яти робочих днів з дати отримання від Теплопостачальної організації Акту приймання-передачі теплової енергії Споживач зобов`язаний підписати, скріпити печаткою та повернути Теплопостачальній організації один примірник Акту приймання-передачі теплової енергії (п. 3.5 договору).

Сплата за поставлену теплову енергію, яка є предметом цього Договору, здійснюються Споживачем наступним чином:

- щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим Споживач сплачує Теплопостачальній організації 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання- передачі теплової енергії;

- решту 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання-передачі теплової енергії, Споживач сплачує Теплопостачальній організації до 31 грудня 2025 року (включно). При цьому остаточний розрахунок за Договором здійснюється на підставі звірки взаєморозрахунків, здійсненої станом на день оплати. У разі наявності непрофінансованих компенсацій, передбачених ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії Споживач здійснює після фінансування таких компенсацій згідно з чинним законодавством (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору строк поставки теплової енергії (Товару) - у період з 10 березня 2025 року і до дати закінчення опалювального періоду 2024/2025 р.р., яка визначається рішенням, прийнятим відповідними органами місцевого самоврядування. Постачання теплової енергії здійснюється на підставі письмових звернень Споживача про початок та закінчення постачання теплової енергії за цим Договором із зазначенням конкретного об`єкту або об`єктів Споживача. Сторони домовилися, що постачання теплової енергії Теплопостачальною організацією здійснюється виключно з урахуванням її власних технічних можливостей.

Пунктами 5.1.1, 5.1.3 Договору передбачено, що Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за поставлену теплову енергію (Товар) та виконувати умови та порядок оплати поставленої теплової енергії (Товару) в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

При несвоєчасному здійсненні розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, від простроченої суми за кожен день такого прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми (п. 6.5. договору).

Розбіжності та спори між "Сторонами", пов`язані з виконанням, зміною та розірванням даного Договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод до Договору (п. 8.1. договору).

Згідно з п. 9.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до дати закінчення опалювального періоду 2024/2025 р.р. (включно), яка визначається рішенням, прийнятим відповідними органами місцевого самоврядування, а в частині розрахунків за поставлену теплову енергію до 31.12.2025 р., але у будь-якому випадку до повного їх виконання. "Споживач" приймає та використовує теплову енергію на підставі наданих "Теплопостачальній організації" письмових звернень про початок та закінчення постачання теплової енергії у опалювальний період 2024/2025 р. р., початок і закінчення якого визначаються рішеннями, прийнятими відповідними органами місцевого самоврядування.

Припинення дії Договору не звільняє "Споживача" від обов`язку повної сплати за поставлену теплову енергію (п. 9.5. договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 8114275,96 грн за період з березня 2025 року по квітень 2025 року за Актами приймання-передачі теплової енергії:

-від 31.03.2025 (у березні 2025 року) на загальну суму 5 366 714,80 грн (з ПДВ);

- від 30.04.2025 (у квітні 2025 року) на загальну суму 2 747 561,16 грн (з ПДВ).

Вище вказані акти приймання-передачі теплової енергії, а також звіти про спожиту теплову енергію по категоріях споживачів за березень - квітень 2025 року підписані сторонами та скріплені їх печатками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.14-15).

Відповідно до інформації про стан розрахунків по договорах станом на 01.01.2026 у відповідача заборгованість за договором №927/25/137/25 від 10.03.2025 не сплачена у повному обсязі та становить 8114275,86 грн (а.с. 16).

02.01.2026 позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №01/05/3, у якій позивач просив у строк передбачений нормами чинного законодавства України сплатити на розрахунковий рахунок КП "ТКЕ" ЧМР наявну заборгованість у розмірі 8114275,96 грн, яку відповідач залишив без виконання.

Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

За твердженням позивача сума несплаченого основного боргу на дату подання позову до суду становить 8114275,96 грн.

З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по оплаті вартості природного газу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 566799,93 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2026 по 31.01.2026, 213194,26 грн пені за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 та 20674,73 грн 3% річних за період прострочення з 01.01.2026 по 31.01.2026.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

За приписами ст. 19 вказаного Закону діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом статті 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії, зокрема, віднесено додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

У частині 1 статті 12, частині 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що надання житлово-комунальних послуг (до яких належить послуга з постачання теплової енергії) здійснюється виключно на договірних засадах; послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначають чинні на час укладення Договору Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198 (постанова втратила чинність 02.12.2025 на підставі Постанови КМУ № 1528 від 26.11.2025).

За змістом пунктів 23, 26 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, передбачений на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору.

Споживач теплової енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані; повідомляти теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії; надавати необхідні розрахункові документи на вимогу представників теплопостачальної організації для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам вузла обліку; повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору; не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди); у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання; не займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо (пункт 40 Правил користування тепловою енергією).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 18.06.2025 № 888 затвердила Правила користування тепловою енергією.

Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, але не раніше дня втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" (п. 4 Правил № 888).

Отже вказана постанова набрала чинності 02.12.2025.

Пунктом 3 вказаних Правил визначено, що теплогенеруючі, теплотранспортуючі та теплопостачальні організації зобов`язані привести правовідносини між собою та з іншими користувачами систем теплопостачання у відповідність до Правил протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою. Зобов`язання відповідних користувачів системи теплопостачання з проведення розрахунків, що виникли до укладення договорів купівлі-продажу, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до Правил, залишаються чинними до повного погашення заборгованості на умовах договорів у сфері теплопостачання, укладених до набрання чинності цією постановою.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 2 пункту "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів па комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Судом вище встановлено, що за умовами п. 3.7. Договору сплата за поставлену теплову енергію, яка є предметом цього Договору, має здійснюватися Споживачем наступним чином:

- щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим Споживач сплачує Теплопостачальній організації 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання-передачі теплової енергії;

- решту 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання-передачі теплової енергії, Споживач сплачує Теплопостачальній організації до 31 грудня 2025 року (включно). При цьому остаточний розрахунок за Договором здійснюється на підставі звірки взаєморозрахунків, здійсненої станом на день оплати. У разі наявності непрофінансованих компенсацій, передбачених ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії Споживач здійснює після фінансування таких компенсацій згідно з чинним законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 530 ЦК України та умови погодженого сторонами пункту 3.7. Договору 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 на суму 5 366 714,80 грн та від 30.04.2025 на суму 2 747 561,16 грн, відповідач мав оплатити у строк до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, зокрема: 2 683 357,40 грн за Актом від 31.03.2025 - до 20.04.2025 та 1 373 780,58 грн за Актом від 30.04.2025 - до 20.05.2025.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, беручи до уваги положення укладеного сторонами договору №277/25/137/25 про постачання теплової енергії від 10.03.2025, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 057 137,98 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Разом з тим, з аналізу умов п. 3.7. Договору слідує, що сплату решти 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії, Споживач здійснює після фінансування компенсацій, передбачених ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

У зв`язку з цим, враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України та пункту 3.7. Договору, місцевий суд дійшов вірного висновку, що строк сплати решти 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 та від 30.04.2025, є таким, що станом на час ухвалення судом рішення у цій справі не настав.

Заперечуючи проти вказаних вище висновків суду, скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що наведене в абз. 3 п. 3.7 договору словосполучення «розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії» означає весь обсяг енергії та всю суму за актом приймання-передачі теплової енергії, а не її частину, з чим колегія суддів не погоджується, оскільки аналіз абз. 3 п. 3.7 договору дає підстави для висновку, що такий стосується безпосередньо порядку сплати решту 50 (п`ятдесяти) відсотків суми, зазначеної в Акті приймання-передачі теплової енергії, а не сплати всієї суми за актом приймання-передачі теплової енергії.

Протилежні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище та є лише власним тлумаченням скаржником умов укладеного з позивачем договору №277/25/137/25 про постачання теплової енергії від 10.03.2025.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що строк остаточних розрахунків за Договором №277/25/137/25 від 10.03.2025 не настав, тому позовні вимоги про стягнення решти 50 (п`ятдесят) відсотків суми, зазначеної в Актах приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2025 та від 30.04.2025, в розмірі 4 057 137,98 грн є передчасними.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 213 194,26 грн пені за період з 01.01.2026 по 31.01.2026, інфляційних втрат у сумі 56 799,93 за період з 01.01.2026 по 31.01.2026, та 20 674,73 грн 3% річних за період прострочення з 01.01.2026 по 31.01.2026.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, абз. 1 ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, беручи до уваги, що розмір несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за Договором становить 4 057 137,98 грн, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, що за перерахунком суду становить 106 597,13 грн за заявлений позивачем період з 01.01.2026 по 31.01.2026.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлену теплову енергію, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок з урахуванням належної до стягнення суми боргу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, що за перерахунком суду становить 1 269, 74 грн та інфляційних втрат, що за перерахунком суду становить 38 399,97 грн інфляційних втрат та 10 337,37 грн 3% річних за заявлений позивачем період.

Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 23.06.2026 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2026 у справі №927/163/26 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго".

Матеріали справи №927/163/26 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2026 після виходу судді Колесника Р.М. з відпустки

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.О. Хрипун

Р.М. Колесник