Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №915/728/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/728/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Курінна К.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури – Черніговська О.С.

від Ради – не з`явився

від ТОВ «Світ здоров`я» - Лемішка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров`я»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026, ухвалену суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв про забезпечення позову

у справі №915/728/26

за позовом: першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва

до відповідачів:

1) Миколаївської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров`я»

про: визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року перший заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров`я» (далі ТОВ «Світ здоров`я»), в якому просить суд:

1) визнати незаконним і скасувати рішення Ради від 25.04.2024 №31/37 «Про передачу ТОВ «Світ здоров`я» в оренду земельної ділянки для будівництва спортивно-оздоровчого центру по просп. Богоявленському ріг вул. Кобера у Інгульському районі м. Миколаєва»;

2) визнати незаконним і скасувати рішення Ради від 27.06.2024 №34/75 «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ «Світ здоров`я» для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу по просп. Богоявленському ріг вул. Кобера у Інгульському районі м. Миколаєва»;

3) визнати недійсним укладений між Радою та ТОВ «Світ здоров`я» договір оренди землі від 06.09.2024 №11784, який 16.10.2024 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №57204617;

4) скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Світ здоров`я» на об`єкт незавершеного будівництва - спортивно-оздоровчий центр 5% готовності (літ. А) по пр. Жовтневому у місті Миколаєві (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.06.2014 №5911836);

5) зобов`язати ТОВ «Світ здоров`я» повернути територіальній громаді в особі Ради земельну ділянку площею 7643 кв.м з кадастровим номером 4810136900:05:026:0004 у придатному для використанні стані шляхом знесення об`єкту незавершеного будівництва - спортивно-оздоровчий центр 5% готовності (літ. А) по пр. Жовтневому у місті Миколаєві.

Позов мотивований незаконною передачею земельної ділянки комунальної власності рекреаційної зони в оренду у позаконкурентний спосіб, незаконною зміною її цільового призначення для будівництва АЗС та необхідністю приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва.

В процесі розгляду справи, від Прокурора до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходів до забезпечення позову, а саме:

1) заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Державному реєстрі прав, вчиняти реєстраційні дії відносно об`єкту незавершеного будівництва спортивно-оздоровчого центру 5% готовності (літ. А) по пр. Жовтневому у місті Миколаєві (запис в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2014 №5911836);

2) заборонити ТОВ «Світ здоров`я» укладати договори щодо об`єкту незавершеного будівництва, а також проведення на земельній ділянці з кадастровим 4810136900:05:026:0004 по пр. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера у місті Миколаєві будь-яких будівельних робіт;

3) заборонити Раді та ТОВ «Світ здоров`я» укладати будь-які договори, вносити зміни у вже існуючий договір оренди та змінювати цільове призначення, щодо земельної ділянки площею 7643 кв.м з кадастровим номер 4810136900:05:026:0004 по пр. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера у місті Миколаєві, в тому числі на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2024 №31/37 та рішення Миколаївської міської ради від 27.06.2024 №34/75, про зміни до договору оренди землі від 06.09.2024 №11784 або додаткової угоди до нього.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 заяву Прокурора задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову у справі №915/728/26, а саме:

1) заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Державному реєстрі прав, вчиняти реєстраційні дії відносно об`єкту незавершеного будівництва - спортивно-оздоровчого центру 5% готовності (літ. А) по просп. Жовтневому у місті Миколаєві (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.06.2014 №5911836);

2) заборонено ТОВ «Світ здоров`я» укладати договори щодо об`єкту незавершеного будівництва - спортивно-оздоровчого центру 5% готовності (літ. А) по просп. Жовтневому у місті Миколаєві (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.06.2014 №5911836), спрямовані на відчуження та/або перехід прав на вказаний об`єкт незавершеного будівництва до інших осіб та/або на зміну вказаного об`єкта незавершеного будівництва;

3) заборонено проведення на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:05:026:0004 по просп. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера у місті Миколаєві будь-яких будівельних робіт.

В решті вимог заяви відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що застосування цих заходів безпосередньо пов`язане із предметом позову, є адекватним, співмірним та розумним заходом, оскільки забезпечить реальне виконання судового рішення в майбутньому, у разі задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Світ здоров`я» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- Прокурором не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, що ТОВ «Світ здоров`я» вчиняє будь-які дії, направлені на відчуження спірного об`єкта незавершеного будівництва, або зміни його правового статусу чи характеристик. Навпаки, ТОВ «Світ здоров`я» залишається власником цього об`єкту вже протягом майже 12 років;

- заборона будівництва прирівнюється до припинення договору, недійсність якого судом ще не встановлена. В той же час, продовжують діяти такі його обов`язки як щомісяця сплачувати орендну плату, належно утримувати ділянку, нести ризик пошкодження об`єкта тощо;

- суд заборонив проведення на земельній ділянці «будь-яких будівельних робіт», не конкретизувавши їх виду, характеру, обсягу, мети або наслідків. Таке формулювання допускає довільне й необмежене тлумачення під час виконання оскаржуваної ухвали, створює правову невизначеність щодо меж установлених обмежень;

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувану ухвалу він отримав лише 28.07.2026.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 витребувано у Господарського суду Миколаївської області копії матеріалів справи №915/728/26, необхідних для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров`я» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про забезпечення позову, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження копій матеріалів з суду першої інстанції.

26.08.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 поновлено ТОВ «Світ здоров`я» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про забезпечення позову у справі №915/728/26, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 25.09.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу №915/728/26 до розгляду на 13.10.2026 о 13:30 год.

23.09.2026 від Прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що доводи скаржника не спростовують висновків суду.

23.09.2026 від ТОВ «Світ здоров`я» надійшла заява про участь його представника (Шкляр Ольги Володимирівни) у судовому засіданні 13.10.2026 о 13:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 28.09.2026 задоволена.

Головуючий суддя Богацька Н.С. з 08.10.2026 по 15.10.2026 відповідно до наказу голови суду від 06.10.2026 №270-в перебувала у відпустці, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги 13.10.2026 о 13:30 год. не відбувся.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 учасників справи №915/728/26 повідомлено про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 27.10.2026 о 13:45 год; надано можливість представнику ТОВ «Світ здоров`я» (Шкляр Ользі Володимирівні) взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

19.10.2026 від ТОВ «Світ здоров`я» надійшла заява про участь іншого представника (Лемішки Ігоря Петровича) у судовому засіданні 17.10.2026 о 13:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 26.10.2026 задоволена.

Рада своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу не надала, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання 13.10.2026 з`явилися Прокурор та представник ТОВ «Світ здоров`я». Рада в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник ТОВ «Світ здоров`я» просив задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Прокурор заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду – без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою частково задоволено заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту незавершеного будівництва, ТОВ «Світ здоров`я» - укладати відповідні договори щодо спірного об`єкту, а також проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних робіт.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами другим та четвертим частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У постанові Верховного Суду від 09.09.2022 у справі №904/7630/21 висловлено позицію, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 вказано на те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового забезпечення позову з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є немайнові вимоги Прокурора до Ради та ТОВ «Світ здоров`я» про визнання незаконними та скасування рішень Ради, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку, а тому заборона суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкту незавершеного будівництва, а також заборона ТОВ «Світ здоров`я» укладати договори, які спрямовані на відчуження та/або перехід прав на вказаний об`єкт незавершеного будівництва до інших осіб та/або на зміну вказаного об`єкта незавершеного будівництва, а також заборона проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних робіт безпосередньо пов`язане з предметом позову та спрямоване на забезпечення реального виконання можливого рішення суду у разі його задоволення.

З огляду на положення частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України та пунктів другого та четвертого частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а також частини третьої цієї статті, колегія суддів зауважує, що застосований захід є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки ці заходи накладено в межах заявлених позовних вимог та не означає вирішення спору по суті, а лише спрямований на забезпечення можливості виконання майбутнього рішення у разі задоволення позову.

Обраний захід не виходить за межі заявлених позовних вимог та не створює для відповідачів обмежень, які були б неспівмірними із предметом спору.

Доводи скаржника щодо неконкретизованості встановленої судом заборони проведення на спірній земельній ділянці будь-яких будівельних робіт не спростовують висновків суду, оскільки вжитий захід не передбачає необхідності деталізації кожного виду, характеру, обсягу чи можливих наслідків робіт, на які поширюється відповідне обмеження. Знову ж таки, метою забезпечення позову є ефективний захист порушених або оспорюваних прав, а також гарантуванням реальної можливості виконання майбутнього судового рішення в разі задоволення позову.

Відтак, відсутність конкретизації змісту такої заборони не свідчить про її правову невизначеність. Більш того, доводи скаржника є лише припущенням щодо можливого утруднення виконання оскаржуваної ухвали в майбутньому, однак не спростовують необхідності застосування відповідного заходу забезпечення позову та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали в цій частині

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає про те, що скаржником наразі не доведено недоцільності чи неспівмірності заходів забезпечення, про вжиття яких просив у суду Прокурор, доводи його апеляційної скарги зводяться фактично до незгоди із самим фактом застосування забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про забезпечення позову у справі №915/728/26 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров`я» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про забезпечення позову у справі №915/728/26 залишити без змін.

Постанова, відповідно до вимог статті 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.11.2026.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська