Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №926/2652/26
Суддя: Рим Тарас Ярославович
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокуСправа № 926/2652/26
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Прядко О. В.,
Манюк П. Т.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін
апеляційну скаргу:Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс",
на рішення:Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2026 (повний текст рішення складено 17.08.2026, суддя Гушилик С. М.),
у справі:№ 926/2652/26,
за позовом:Керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області (надалі – Прокурор) в інтересах держави в особі Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (надалі – Магальська СР або Позивач-1) та Державної екологічної інспекції Карпатського округу (надалі – ДЕІ або Позивач-2),
до відповідача:Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" (надалі – ДП "Ліси України" або Відповідач),
про:стягнення 198'103,02 грн шкоди.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Прокурор в інтересах позивачів звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ДП "Ліси України" про стягнення 198'103,02 грн шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання постійним лісокористувачем обов`язків щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень від незаконних рубок невстановленими особами здійснено незаконну порубку 71 дерева порід "Клен" та "Акація" у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва філії "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України", чим навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 198'103,02 грн, визначеному висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 19.03.2026 № СЕ-19/126-26/1556-ФХЕД.
3. На думку Прокурора, невжиття належних заходів щодо охорони та збереження лісу свідчить про протиправну бездіяльність постійного лісокористувача, яка перебуває у причинному зв`язку із заподіяною шкодою. У зв`язку з цим обов`язок щодо її відшкодування має бути покладено на ДП "Ліси України" як правонаступника філії "Сокирянське лісове господарство", в особі філії "Подільський лісовий офіс".
4. Предметом позову є: стягнення 198'103,02 грн шкоди.
5. Підставою позову є неналежне виконання ДП "Ліси України" обов`язків щодо охорони та захисту лісових насаджень від незаконних рубок.
6. Рішенням від 13.08.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги.
7. Рішення суду мотивоване тим, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" як постійний лісокористувач не забезпечило належної охорони та захисту лісових насаджень від незаконних рубок, унаслідок чого невстановленими особами здійснено незаконну порубку 71 дерева порід "Акація" та "Клен" у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва філії "Сокирянське лісове господарство", чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 198 103,02 грн.
8. Суд першої інстанції встановив, що факт незаконної порубки дерев підтверджується актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 03.01.2023, протоколом огляду місця події від 03.01.2023 та матеріалами кримінального провадження № 12023262020000031 від 04.01.2023. Розмір заподіяної шкоди підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 19.03.2026 № СЕ-19/126-26/1556-ФХЕД, який суд визнав належним, допустимим і достовірним доказом, а здійснений експертом розрахунок арифметично правильним та таким, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
9. Посилаючись на положення статей 19, 63, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 1166 Цивільного кодексу України та правові висновки Верховного Суду, суд зазначив, що відповідальність за шкоду, заподіяну незаконною порубкою дерев, несуть не лише безпосередні порушники, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу.
10. При цьому суд виходив із того, що сам факт незаконної порубки дерев на підвідомчій Відповідачу території свідчить про неналежне виконання ним обов`язків щодо охорони лісових насаджень. Відповідач не довів своєчасного та належного здійснення відповідних заходів і не спростував презумпції своєї вини. Суд відхилив доводи відповідача щодо невстановлення точної дати порубки дерев, зазначивши, що відповідач не довів належного та своєчасного виконання його працівниками обов`язків з охорони лісу та виявлення порушень, а тому виходив із дати фактичного виявлення незаконної порубки – 03.01.2023.
11. Крім того, суд визнав обґрунтованими підстави представництва Прокурором інтересів держави в особі Магальської СР та ДЕІ, оскільки зазначені органи самостійно не вжили заходів судового захисту.
12. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної бездіяльності Відповідача, наявності шкоди, причинного зв`язку між такою бездіяльністю та завданими збитками, а також вини Відповідача, відсутність якої ним не доведено, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та стягнув з ДП "Ліси України" 198'103,02 грн шкоди на користь Магальської СР.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
13. Не погодившись із указаним рішенням, ДП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
14. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
15. Оскільки рішення господарського суду ухвалено у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (198'103,02 грн), апеляційний суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання.
16. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 14.09.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 2, а. с. 27-32).
17. Відповідно до частин 1 та 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
18. Отримавши від сторін пояснення щодо апеляційної скарги, суд вважає за можливе ухвалити цю постанову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
19. Суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, а також неналежно дослідив і оцінив докази.
20. Суд безпідставно визнав наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Магальської СР та ДЕІ, оскільки зазначені органи не навели обставин, які перешкоджали їм самостійно звернутися до суду. При цьому суд не врахував, що ДЕІ не брала участі у виявленні незаконної порубки дерев та визначенні розміру екологічної шкоди, а первинний розрахунок збитків у сумі 154'024,31 грн здійснили працівники філії "Сокирянське лісове господарство", які не були уповноважені на його проведення.
21. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам Відповідача щодо достовірності висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 19.03.2026 № СЕ-19/126-26/1556-ФХЕД, яким розмір шкоди визначено в сумі 198'103,02 грн, оскільки експертне дослідження проведено на підставі акта № 1 із розрахунком шкоди, складених працівниками філії "Сокирянське лісове господарство", достовірність вихідних даних яких не підтверджена. При цьому експерт у висновку послався на законодавство про надзвичайні екологічні ситуації, яке не стосується спірних правовідносин. Крім того, суд не врахував, що акт № 1 та протокол огляду місця події від 03.01.2023 підтверджують лише дату виявлення незаконної порубки дерев, а не рік її вчинення. Водночас для застосування індексації такс відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" необхідно встановити саме рік вчинення незаконної порубки. Отже, визначення розміру шкоди станом на 2023 рік за відсутності доказів вчинення порубки протягом цього року не відповідає вимогам зазначеної постанови, а висновок експерта не підтверджує достовірності здійсненого розрахунку.
22. Суд першої інстанції залишив поза увагою заперечення відповідача щодо допустимості використання матеріалів кримінального провадження № 12023262020000031 як доказів у справі. Зокрема, постанова прокурора Єфтемія О. М. від 04.05.2026 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування не визначає, які саме відомості дозволено розголошувати, що суперечить вимогам статті 222 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, не підтверджено повноважень Єфтемія О. М. на винесення такої постанови як керівника окружної прокуратури або старшого групи прокурорів відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні". Письмові докази, долучені до позовної заяви, не були належним чином засвідчені відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
23. Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність ДСГП "Ліси України", не встановивши конкретних порушень вимог лісового законодавства з боку Відповідача. Прокурор не зазначив, яких саме передбачених законодавством заходів щодо охорони лісу Відповідач не вжив, та не надав доказів невиконання ним відповідних обов`язків. Водночас працівники Новоселицького лісництва 03.01.2023 під час обходу самостійно виявили незаконну порубку 71 дерева у кварталі 30а, виділі 1, склали відповідні документи, здійснили розрахунок збитків та того ж дня повідомили правоохоронні органи. Зазначені обставини свідчать про належне виконання працівниками лісової охорони обов`язків щодо виявлення та фіксації порушень лісового законодавства. Відсутність доказів конкретної протиправної бездіяльності Відповідача та причинного зв`язку між його поведінкою і заподіяною шкодою свідчить про недоведеність необхідних елементів складу цивільного правопорушення та виключає покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди.
24. Крім того, кримінальне провадження № 12023262020000031 від 04.01.2023 за фактом незаконної порубки дерев залишається незавершеним, безпосередніх винуватців не встановлено, ДП "Ліси України" як заявник і потерпіла особа не отримувало інформації про хід досудового розслідування.
Відзив Прокурора
25. Підставою для представництва Прокурором інтересів держави стало невжиття Магальською СР та ДЕІ заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев. Незважаючи на отримані повідомлення прокуратури, зазначені органи самостійно до суду не звернулися та не заперечували проти подання позову прокурором. Такі обставини свідчать про наявність підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
26. Доводи апелянта щодо неналежності та недопустимості доказів, отриманих у межах кримінального провадження, є необґрунтованими, оскільки прокурор Єфтемій О.М., який здійснював процесуальне керівництво, постановою від 04.05.2026 надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України. Його повноваження підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та положеннями статей 36 і 110 цього Кодексу. Законність постанови прокурора не підлягає перевірці в межах господарського судочинства. Також необґрунтованими є заперечення щодо неналежного засвідчення письмових доказів, оскільки позов подано через підсистему "Електронний суд", а додані документи засвідчено електронним підписом посадової особи. При цьому Апелянт не конкретизував, які саме докази оформлено з порушенням процесуальних вимог.
27. Висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 19.03.2026 є належним, допустимим і достовірним доказом розміру заподіяної шкоди, оскільки відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та статті 98 Господарського процесуального кодексу України. Можливість використання висновків експертиз, проведених у межах кримінального провадження, підтверджується практикою Верховного Суду. Встановлені експертом обставини узгоджуються з протоколом огляду місця події, складеним за участю майстра лісу та підписаним ним без зауважень, і актом огляду, складеним постійним лісокористувачем. Доказів, які спростовують висновок експерта, Відповідач не надав.
28. За таких обставин рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2026 відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а підстави для його скасування відсутні.
Відзив Позивача-1
29. Прокурор звернувся до суду в інтересах держави з дотриманням вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Незаконну порубку дерев здійснено на території Магальської територіальної громади, тому Магальська СР є належним позивачем у цій справі.
30. Матеріали кримінального провадження використано з дотриманням вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України. Висновок судової інженерно-екологічної експертизи, складений у межах кримінального провадження, є допустимим доказом за умови дотримання встановлених вимог до експерта та належного засвідчення його копії. Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23. Суд першої інстанції дослідив висновок експерта, надав йому оцінку та врахував під час ухвалення рішення.
31. Обов`язок охороняти лісові насадження від незаконних рубок покладено на постійного лісокористувача відповідно до статей 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України. У разі неналежного виконання цього обов`язку лісокористувач несе відповідальність за заподіяну шкоду. Встановлення осіб, які безпосередньо здійснили незаконну порубку, не має вирішального значення для відповідальності лісокористувача за порушення вимог щодо охорони лісів.
32. Відповідач не надав доказів вжиття належних заходів для охорони лісових насаджень та запобігання незаконним рубкам. З урахуванням презумпції вини заподіювача шкоди й положень статті 1166 Цивільного кодексу України наявні підстави для покладення на нього обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
33. Отже, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, належно оцінив докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують законності й обґрунтованості ухваленого рішення.
Відзив Позивача-2
34. Представництво Прокурором інтересів держави в особі ДЕІ здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі статтею 94 Лісового кодексу України, статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 06.08.2026 № 122, Інспекція уповноважена здійснювати державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо охорони лісів та звертатися до суду для захисту інтересів держави. Отже, ДЕІ є компетентним органом у спірних правовідносинах, в інтересах якого Прокурор звернувся з позовом.
35. Розрахунок шкоди здійснений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Експерт врахував породи незаконно зрубаних дерев, діаметри їхніх пнів та провів індексацію такс з урахуванням інфляції за попередні роки.
36. Інші доводи Позивача-2 щодо належності та допустимості висновку судової інженерно-екологічної експертизи, правильності визначення розміру шкоди та наявності підстав для покладення відповідальності на постійного лісокористувача за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним у відзивах Прокурора та Позивача-1.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
37. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
38. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2026 у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.
39. З огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів має перевірити:
39.1. Наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Магальської СР та ДЕІ.
39.2. Наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення як підстави для покладення на Відповідача обов`язку з відшкодування заподіяної шкоди.
Щодо підстав представництва Прокурором інтересів держави
40. Згідно із статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
41. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
42. Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
43. Отже, для вирішення питання про наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі необхідно встановити, у чому саме полягає порушення інтересів держави та чи обґрунтував Прокурор необхідність їх захисту.
44. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного суду від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 в справі № 1-1/99).
45. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
46. Порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев та неналежного виконання постійним лісокористувачем обов`язків щодо охорони лісових насаджень. Відповідно до частини третьої статті 1 Лісового кодексу України всі ліси на території України становлять лісовий фонд України та перебувають під охороною держави. Невідшкодування заподіяної шкоди порушує інтереси держави у сфері охорони та збереження лісових ресурсів.
47. Органами, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, Прокурор визначає Магальську СР та ДЕІ.
Щодо Магальської СР
48. Відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 29 Бюджетного кодексу України 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, належать до доходів спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) – 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя – 70 відсотків.
49. Оскільки порубку дерев здійснено на території Магальської територіальної громади, до бюджету якої відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 29 та підпункту 4 пункту 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню 50 % коштів від відшкодування заподіяної шкоди, Магальська СР є належним позивачем у цій справі.
Щодо ДЕІ
50. Згідно із статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
51. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 № 201 (надалі – Положення № 201) Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції, та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.
52. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 201 інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема: про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу, та згідно пункту 10 розділу ІІ вищевказаного Положення визначено, що Інспекція вживає установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
53. Отже ДЕІ є органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.
54. Колегія суддів відхиляє доводи Апелянта про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави ДЕІ через те, що вона не брала участі у виявленні незаконної порубки та розрахунку шкоди (див. пункт 11 цієї постанови), оскільки підставою для такого представництва є те, що ДЕІ, будучи уповноваженим органом на звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди, самостійно не вжила заходів щодо судового захисту інтересів держави. Водночас питання належності та достовірності розрахунку, складеного працівниками лісового господарства, підлягає окремій оцінці під час дослідження доказів у справі.
Щодо здійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави
55. З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Прокурор відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до Магальської СР із запитом від 07.05.2026 № 52-792ВИХ-26 (том 1, а. с. 36-38) щодо порушення невстановленими особами законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У відповіді від 20.05.2026 № 389 (том 1, а. с. 39) сільська рада повідомила, що про наявність кримінального провадження дізналася із запиту прокуратури, самостійно з позовом про стягнення шкоди до суду не зверталася, шкода залишається невідшкодованою. При цьому сільська рада не заперечувала проти звернення Прокурора з відповідним позовом та надала реквізити рахунку для зарахування коштів.
56. Аналогічний запит № 52-791ВИХ-26 від 07.05.2026 (том 1, а. с. 40-42) скеровано ДЕІ. У відповіді від 11.05.2026 № 01-03/2137 (том 1, а. с. 43) інспекція зазначила, що позову про стягнення шкоди не подавала, інформацією про її відшкодування не володіє та не заперечує проти звернення прокуратури до суду.
57. Оскільки уповноважені органи самостійно не звернулися до суду з позовом про стягнення з ДП "Ліси України" шкоди в розмірі 198'103,02 грн, місцевий суд зробив правильний висновок, що у Прокурора виникли підстави для представництва інтересів держави шляхом подання цього позову.
Щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення шкоди (повного складу правопорушення)
58. Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
59. Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
60. Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
61. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
62. Отже, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегії суддів необхідно перевірити правильність висновків місцевого суду щодо наявності повного складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправність поведінки (бездіяльності), заподіяння шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вину.
Протиправна поведінка (бездіяльність)
63. Протиправна поведінка – це протиправне, шкідливе діяння (дія або бездіяльність) фізичної або юридичної особи, що тягне застосування правовідновлювальних заходів.
64. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправна поведінка найчастіше виражається в активних діях, які спричинили збитки в майновій сфері особи чи немайнових відносинах.
65. Водночас поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує або виконує недостатньо чи неефективно.
66. Бездіяльність – це пасивна поведінка особи, яка проявилася в невиконанні нею дій, які вона повинна та могла в даній ситуації здійснити.
67. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ)...
68. Відповідно до пункту 1 абзацу 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
69. Статтею 64 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані… здійснювати охорону лісів від… незаконних рубок…
70. Згідно із частинами 1 та 2 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від … незаконних рубок … Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
71. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
72. Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
73. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20, від 11.01.2024 у справі № 922/618/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 27.03.2024 у справі № 908/65/23, від 30.01.2025 у справі № 907/48/24, від 11.02.2026 у справі № 907/278/25, від 19.02.2026 у справі № 918/612/25, від 13.08.2026 у справі № 918/1274/25 та інших.
74. Сторони не заперечують, що Відповідач є постійним лісокористувачем ділянки лісу у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва філії "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України".
75. Помічник лісничого Новоселицького лісництва ОСОБА_1 за участю старшого майстра лісу ОСОБА_2 та лісника ОСОБА_3 03.01.2023 склав акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (том 1, а. с. 13-15), яким зафіксовано незаконну порубку 71 дерева порід "Акація" та "Клен" у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва філії "Сокирянське лісове господарство". Виявлення незаконної порубки стало підставою для звернення до поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
76. За фактом незаконної порубки дерев 04.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12023262020000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України, та розпочато досудове розслідування (том 1, а. с. 22). Згідно з витягом із зазначеного реєстру процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори ОСОБА_4 , Романюк П. І. та Столяр О. О.
77. До матеріалів кримінального провадження долучено протокол огляду місця події від 03.01.2023, складений працівниками відділення № 4 (м. Новоселиця) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП у Чернівецькій області за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (том 1, а. с. 16-21). У протоколі зафіксовано незаконну порубку 71 дерева порід "Акація" та "Клен" у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва філії "Сокирянське лісове господарство", із визначенням розміру шкоди в сумі 154'024,31 гривень.
78. Статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
79. Такий дозвіл надано прокурором Новоселицького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 постановою від 04.05.2026 (том 1, а. с. 35), у зв`язку з чим доводи Відповідача про порушення заборони на розголошення відомостей досудового розслідування (див. пункт 22 цієї постанови) є необґрунтованими.
80. Отже, матеріалами справи підтверджено факт незаконної порубки 71 дерева на ділянці, що перебуває у постійному користуванні Відповідача. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що Відповідач не забезпечив належної охорони лісових насаджень від незаконних рубок, чим допустив порушення обов`язків, установлених статтями 19, 64 та 86 Лісового кодексу України.
81. Колегія суддів не погоджується з аргументом Апелянта, зазначеним у пункті 23 цієї постанови. Адже відсутність чіткого переліку заходів не звільняє Відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків (аналогічний висновок Викладений у пункті 70 Постанови Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 927/32/23).
82. При цьому виявлення незаконної порубки працівниками Новоселицького лісництва, її документування та повідомлення правоохоронних органів підтверджують лише вжиття заходів після вчинення порушення і самі по собі не свідчать про належне виконання Відповідачем обов`язку щодо запобігання незаконним рубкам.
83. Колегія суддів відхиляє посилання Апелянта на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.02.2021 у справі № 906/366/20. Зазначивши, що відсутність у постійного лісокористувача інформації про незаконну рубку та її своєчасне виявлення може свідчити про неналежне виконання обов`язків з охорони лісу, Верховний Суд не формулював протилежного висновку про те, що саме по собі виявлення незаконної рубки свідчить про належне виконання таких обов`язків.
84. Колегія суддів також не погоджується із доводами Апелянта, наведеними у пункті 24 цієї постанови, оскільки незавершеність кримінального провадження та невстановлення осіб, які безпосередньо здійснили незаконну порубку дерев, не звільняють Відповідача від цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання обов`язків з охорони лісу. Така відповідальність є самостійною і не залежить від результатів досудового розслідування чи притягнення безпосередніх порушників до кримінальної відповідальності. Також статус Відповідача як заявника або потерпілого у кримінальному провадженні не спростовує його відповідальності за шкоду, заподіяну лісовим ресурсам унаслідок незабезпечення їх належної охорони.
85. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність такого елементу складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка у формі бездіяльності.
Щодо шкоди та її розміру
86. В межах кримінального провадження для підтвердження незаконної рубки дерев, а також визначення розміру завданої цим шкоди було проведено експертизу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-26/1556-ФХЕД від 19.03.2026 (надалі – Висновок експерта) (том 1, а. с. 23-32) розмір шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок незаконної порубки відповідно до акту № 1 та розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства станом на 2023 рік становить 198'103,02 гривень. Цей розмір визначений на підставі такс, що викладених у додатку 1 до постанови КМ України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяну лісу" (надалі – Постанова № 665). Судову експертизу провів судовий експерт Андрущак Яніна, яка на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
87. Колегія суддів відхиляє доводи Апелянта про недостовірність Висновку експерта, викладені в пункті 21 цієї постанови.
88. Відомості, використані експертом для визначення розміру шкоди, підтверджуються іншими доказами у справі. Зокрема, факт незаконної порубки 71 дерева порід "Акація" та "Клен" у кварталі 30а, виділі 1 Новоселицького лісництва зафіксовано в акті огляду місця вчинення правопорушення від 03.01.2023 (див. пункт 75 цієї постанови) та протоколі огляду місця події від 03.01.2023 (див. пункт 77 цієї постанови). Зазначені документи узгоджуються між собою щодо місця порубки, кількості та порід зрубаних дерев. Апелянт не вказав на конкретні розбіжності в цих відомостях, які могли б поставити під сумнів вихідні дані експертного дослідження.
89. Розрахунок шкоди проведено за таксами, передбаченими додатком 1 до Постанови № 665. Тому посилання експерта на законодавство про надзвичайні екологічні ситуації не впливає на правильність розрахунку. Апелянт не зазначив, яку саме таксу застосовано неправильно або яку помилку допущено в обчисленні.
90. Колегія суддів відхиляє доводи Апелянта про необґрунтованість визначення розміру шкоди станом на 2023 рік. Експерт провів розрахунок за цей період відповідно до питання, поставленого постановою слідчого від 03.02.2026. Встановлення часу фактичного зрізання дерев не входило до предмета експертного дослідження. При цьому акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та протокол огляду місця події від 03.01.2023 підтверджують виявлення незаконної порубки саме цього дня. Відповідач не надав доказів її вчинення в іншому році, тому посилання на таку можливість ґрунтується на припущенні.
91. Відповідно до пункту 2 Постанови № 665 та затвердженого нею Порядку проведення індексації такс, їх розмір щороку перераховується з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік. Отже, під час визначення шкоди станом на 2023 рік необхідно застосовувати індекс споживчих цін за 2022 рік.
92. Як убачається зі сторінок 11-14 Висновку експерта, у первинному розрахунку працівники філії "Сокирянське лісове господарство" не врахували індекс споживчих цін за 2022 рік у розмірі 126,6 %. Експерт усунув цей недолік та обчислив шкоду за таксами, наведеними в додатку 1 до Постанови № 665, з урахуванням порід дерев і діаметрів їхніх пнів. Детальний розрахунок наведено в таблиці 2 на сторінках 13-14 Висновку експерта. Таким чином, збільшення суми шкоди зі 154'024,31 грн до 198'103,02 грн зумовлене застосуванням передбаченої законодавством індексації.
93. Оспорюючи визначений експертом розмір шкоди, Відповідач не подав жодного альтернативного розрахунку, не надав висновку іншого експерта та не ініціював призначення експертизи в межах розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Заперечення суми збитків без наведення будь-яких належних доказів не може бути підставою для відхилення висновку.
94. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, у сумі 198'103,02 грн підтверджується Висновком експерта, який є належним і допустимим доказом у справі.
Причиновий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою
95. Протиправна бездіяльність Відповідача, що мала наслідком незаконну рубку лісу, спричинила втрату лісових ресурсів. Отже, суд встановив наступний елемент складу правопорушення – причинний зв`язок.
Вина
96. Відповідач відсутності своєї вини не довів. Тому наявній останній елемент складу цивільного правопорушення вину.
97. Отже, у цій справі доведеними є всі елементи складу цивільного правопорушення. Тому колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову.
IV. ВИСНОВКИ
98. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
99. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2026 у справі № 926/2652/26 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
100. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
101. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2026 у справі № 926/2652/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіПрядко О. В.
Манюк П. Т.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua