Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №541/3880/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3880/25

Номер провадження 2/541/162/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 листопада 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді — Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання — Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», про зобов`язання вчинити дії, скасування заборгованості та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Полтаваобленерго», за участю третьої особи — ТОВ «Полтаваенергозбут», у якому просить захистити її права як споживача електричної енергії у зв`язку з незгодою з даними комерційного обліку та нарахованою заборгованістю за спожиту електричну енергію.

На обґрунтування позову зазначає, що є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається на договір від 20 червня 2004 року № 261374, укладений із Миргородською філією ВАТ «Полтаваобленерго», а також на договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 листопада 2023 року № 1190123208. Указує, що потужність електроустановки за відповідними документами зазначалася в різних значеннях.

Позивачка стверджує, що показники лічильника передавала через мобільний застосунок та особистий кабінет, фіксувала їх в абонентських книжках і здійснювала оплату за спожиту електричну енергію. Водночас, на її думку, відповідачем допущено неправильне відображення показників лічильника та обсягів споживання, унаслідок чого виникла заборгованість.

Зокрема, позивачка посилається на фотографію лічильника станом на 01 грудня 2024 року, на якій зафіксовано показник 4629 кВт·год, тоді як у даних, на які вона посилається, зазначено показник 4692 кВт·год.

Позивачка також зазначає, що станом на час звернення до суду сума заборгованості становила 412,02 грн, з якою вона не погоджується. Вважає, що відповідач повинен виправити дані обліку спожитої електричної енергії та передати відповідну інформацію постачальнику електричної енергії.

Крім того, позивачка просить стягнути на її користь 100 000 грн моральної шкоди, яку пов`язує з порушенням своїх прав як споживача, а також заявляє вимогу щодо витрат у сумі 653 грн. Щодо моральної шкоди зазначає про бажання спрямувати відповідні кошти на потреби Збройних Сил України.

Позиція відповідача

АТ «Полтаваобленерго» проти задоволення позову заперечувало.

У своїх поясненнях відповідач зазначав, що здійснює діяльність як оператор системи розподілу електричної енергії, а його функції щодо комерційного обліку та передавання відповідних даних слід відмежовувати від функцій постачальника електричної енергії, який проводить розрахунки за спожиту електроенергію та веде грошові розрахунки зі споживачем.

Відповідач посилався на те, що фактичні показники лічильника за попередні розрахункові періоди своєчасно не надходили, у зв`язку з чим застосовувалися розрахункові показники. За поясненнями відповідача, передавання фактичних показників розпочалося з 01 жовтня 2024 року.

На підтвердження своєї позиції відповідач надав відомості щодо показників лічильника та обсягів споживання за відповідні періоди, а також пояснення щодо порядку їх формування.

Окремо відповідач заявляв про понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. Питання про їх розподіл підлягає вирішенню з урахуванням поданих доказів, змісту заяви про відшкодування витрат та положень ЦПК України.

Позиція третьої особи

ТОВ «Полтаваенергозбут» у своїх поясненнях зазначало, що здійснює постачання електричної енергії споживачу та веде розрахунки за спожиту електричну енергію.

Третя особа вказувала, що для проведення перерахунку вартості спожитої електричної енергії необхідні відповідні скориговані дані комерційного обліку, отримані від оператора системи розподілу. Також у поясненнях зазначалася сума заборгованості 442,46 грн станом на 20 жовтня 2025 року.

Обставини, встановлені судом

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують правовідносини, пов`язані з розподілом, постачанням та обліком електричної енергії за об`єктом споживання, щодо якого позивачка заявляє спірні вимоги.

На підтвердження своїх доводів позивачка надала, зокрема, документи щодо договірних відносин, абонентські книжки, платіжні документи, фотографію лічильника та листування з відповідачами.

АТ «Полтаваобленерго» надало відомості щодо показників лічильника та обсягів споживання за окремі періоди, а також пояснення щодо застосування розрахункових показників у випадках, коли фактичні показники своєчасно не надходили.

Листом від 01 вересня 2025 року, наданим у відповідь на звернення від 05 серпня 2025 року, АТ «Полтаваобленерго» повідомило про ненадходження фактичних показників лічильника щомісяця в попередні періоди та зазначило, що передавання фактичних показників розпочалося з 01 жовтня 2024 року. У відповіді також наведено посилання на пункт 8.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

У матеріалах справи наявні документи щодо оплати електричної енергії, проте самі платіжні документи містять відомості про сплачені суми та не дають змоги без зіставлення з даними особового рахунку встановити конкретний обсяг електричної енергії, за який проведено кожний платіж.

Судом також ураховується, що раніше розглядався спір між позивачкою та АТ «Полтаваобленерго», пов`язаний із припиненням електропостачання. За наявними відомостями, постановою Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2025 року припинення електропостачання було визнано неправомірним та присуджено 5 000 грн моральної шкоди, в іншій частині вимог відмовлено. Обставини тієї справи оцінюються в межах їх преюдиційного значення та не ототожнюються автоматично з обставинами, які є предметом розгляду в цій справі.

Оцінивши наявні докази, суд доходить таких висновків.

Мотиви суду

Щодо вимоги про коригування обсягів споживання електричної енергії та передавання скоригованих даних постачальнику

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відносини між споживачами, постачальниками електричної енергії та операторами системи розподілу регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, у відповідних редакціях, чинних у спірні періоди.

Пункт 8.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачає правила щодо зняття та передавання показників лічильників у межах визначеного порядку комерційного обліку. Застосування розрахункових показників у разі ненадходження фактичних показників має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин, даних обліку та дотримання встановленої процедури.

У цій справі позивачка стверджує, що фактичні показники лічильника передавала, а відповідач відображав інші значення. Однак для встановлення помилки в комерційному обліку необхідно з`ясувати, які показники були фактично зафіксовані, коли саме вони передавалися оператору системи розподілу, чи були отримані відповідачем, які показники внесені до обліку та в чому полягає конкретна розбіжність за відповідні розрахункові періоди.

Надані позивачкою абонентські книжки та фотографія лічильника можуть підтверджувати окремі відомості про показники, проте без належного зіставлення з даними про передавання та отримання показників не доводять, що відповідач отримав їх у встановлені строки, але безпідставно не врахував.

Зокрема, фотографія лічильника станом на 01 грудня 2024 року із показником 4629 кВт·год сама по собі не встановлює, яким був показник на попередні контрольні дати, коли саме його було передано відповідачу та чи був він отриманий і зареєстрований у відповідній системі. Також вона не є достатньою для встановлення конкретного обсягу електричної енергії, який підлягав би коригуванню за кожний спірний період.

Натомість відповідач надав пояснення та таблиці щодо показників лічильника, у яких розмежовано фактичні та розрахункові показники. Сам факт використання розрахункових показників не свідчить автоматично про неправомірність дій оператора системи розподілу, якщо фактичні показники не були передані або отримані у встановленому порядку. Водночас такі розрахункові дані не звільняють відповідача від обов`язку доводити правомірність своїх дій у разі наведення конкретних та підтверджених доказами заперечень щодо правильності обліку.

Однак у межах цієї справи позивачка не надала достатніх доказів, які б дозволяли встановити щодо кожного спірного розрахункового періоду конкретні фактичні показники, дату їх передавання, факт отримання відповідачем та величину розбіжності з даними, внесеними до обліку. Не надано й такого зіставного розрахунку, за яким суд міг би визначити конкретні обсяги електричної енергії, що підлягають коригуванню.

Окремо суд ураховує розбіжність щодо адреси об`єкта споживання, оскільки частина документів містить адресу будинку АДРЕСА_2 , а інші пов`язують спірний особовий рахунок із будинком АДРЕСА_1 . За відсутності належного зіставлення відповідних первинних документів суд не може безумовно ототожнити всі наявні відомості обліку з одним і тим самим об`єктом споживання.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка не довела належними та достатніми доказами факту неправильного обліку електричної енергії з боку АТ «Полтаваобленерго» та не обґрунтувала конкретного обсягу даних, які підлягають коригуванню.

Отже, підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання АТ «Полтаваобленерго» скоригувати обсяги споживання електричної енергії та передати постачальнику відповідні виправлені дані суд не встановив.

Щодо вимоги про скасування заборгованості

Вирішуючи вимогу про скасування заборгованості, суд виходить із того, що її правова природа відрізняється від вимоги про виправлення даних комерційного обліку.

АТ «Полтаваобленерго» здійснює функції оператора системи розподілу, тоді як ТОВ «Полтаваенергозбут» є постачальником електричної енергії та здійснює розрахунки зі споживачем за спожиту електричну енергію. Тому питання щодо правильності грошових нарахувань і стану розрахунків необхідно оцінювати з урахуванням функцій відповідного суб`єкта та змісту заявлених позовних вимог.

Позивачка зазначає, що станом на час звернення до суду заборгованість становила 412,02 грн, тоді як у поясненнях ТОВ «Полтаваенергозбут» наведено суму 442,46 грн станом на 20 жовтня 2025 року. Зазначені суми стосуються різних дат, а тому сама по собі їх відмінність не доводить неправильності розрахунків. Для встановлення наявності та розміру заборгованості необхідно дослідити стан особового рахунку за відповідні періоди, нарахування, платежі та дані, на підставі яких проводилися розрахунки.

Платіжні документи, надані позивачкою, підтверджують сплату відповідних сум, однак самі по собі не свідчать про відсутність заборгованості на конкретну дату та не підтверджують, що нарахування були здійснені неправильно. Для такого висновку необхідно зіставити платежі з нарахуваннями та станом особового рахунку за відповідні періоди.

При цьому позивачка пов`язує наявність заборгованості з неправильним обліком обсягів споживання електричної енергії. Однак факт неправильного обліку, який міг би бути підставою для відповідного перерахунку, належними та достатніми доказами не доведено.

Крім того, грошові розрахунки зі споживачем здійснює постачальник електричної енергії. ТОВ «Полтаваенергозбут» залучено до справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а не як відповідача за вимогою про скасування грошової заборгованості. Суд вирішує справу в межах позовних вимог та не може покласти на третю особу обов`язок, який позивачка просить покласти на відповідача, без належної процесуальної підстави.

За таких обставин суд не встановив достатніх підстав для задоволення вимоги про скасування заборгованості за рахунок АТ «Полтаваобленерго».

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності встановлених законом умов цивільно-правової відповідальності.

Для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати моральну шкоду суд має встановити факт її заподіяння, протиправність поведінки відповідача, причинний зв`язок між цією поведінкою та шкодою, а також вину відповідача, якщо законом не передбачено відповідальності незалежно від вини. Обставини, на які позивачка посилається як на підставу цієї вимоги, підлягають доказуванню відповідно до загальних правил цивільного судочинства.

Позивачка пов`язує завдання моральної шкоди з обставинами обліку електричної енергії та нарахуванням заборгованості. Водночас у цій справі не встановлено належними та достатніми доказами неправомірності дій або бездіяльності АТ «Полтаваобленерго» щодо обліку електричної енергії, на які позивачка посилається як на підставу відшкодування шкоди.

Сам факт виникнення спору щодо показників лічильника, обсягів споживання або розміру заборгованості не є достатнім для висновку про наявність усіх умов цивільно-правової відповідальності. Позивачка повинна довести, у чому саме полягала заподіяна їй моральна шкода, якими доказами підтверджуються відповідні обставини та як ця шкода пов`язана з конкретною протиправною поведінкою відповідача.

Суд також ураховує наявність попереднього спору між позивачкою та АТ «Полтаваобленерго», у межах якого було вирішено питання щодо правомірності припинення електропостачання та присуджено 5 000 грн моральної шкоди. Водночас правові наслідки рішення в іншій справі визначаються його змістом і межами встановлених обставин. Саме по собі попереднє присудження моральної шкоди не доводить наявності підстав для стягнення 100 000 грн у цій справі, оскільки предметом розгляду тут є інші фактичні обставини та інша підстава заявленої вимоги.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка не довела необхідної сукупності умов для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати моральну шкоду в заявленому розмірі 100 000 грн. Тому в задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Посилання позивачки на намір спрямувати кошти на потреби Збройних Сил України не змінює правової природи заявленої вимоги та не звільняє її від необхідності довести передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди.

Щодо інших витрат і судових витрат

Позивачка також заявила вимогу щодо витрат у сумі 653 грн. Питання про їх відшкодування вирішується залежно від правової природи цих витрат, їх зв`язку з розглядом справи, наявності доказів фактичного понесення та дотримання вимог ЦПК України.

Відповідно до статей 133, 137 та 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Їх розподіл здійснюється з урахуванням результату вирішення спору, підтвердження розміру витрат, їх необхідності та співмірності.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати позивачки не підлягають покладенню на відповідача, якщо інше не випливає з установленої правової природи конкретної витрати та положень процесуального закону.

Висновок суду

З урахуванням установлених обставин, оцінених доказів та наведених норм матеріального і процесуального права суд доходить висновку, що позивачка не довела належними та достатніми доказами обставин, які є підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Підстав для задоволення вимог про коригування обсягів споживання електричної енергії, передавання скоригованих даних постачальнику, скасування заборгованості та відшкодування моральної шкоди суд не встановив.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 259–265, 268, 273 ЦПК України, статтями 15, 16, 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», про зобов`язання скоригувати обсяги споживання електричної енергії та передати постачальнику скориговані дані, скасування заборгованості й відшкодування моральної шкоди — відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

Суддя О. А. Городівський