Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №295/11680/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11680/25

Категорія 38

2/295/808/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за заявою анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2021565126_CARD від 24.11.2018 у розмірі 31614,25 грн, що складається з: 17273,36 грн заборгованість по тілу кредиту, 14340,89 грн заборгованість по відсотках і судові витрати.

В обґрунтування вимог вказує, що 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного договору, позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема, за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2021565126_CARD від 24.11.2018, укладеною між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Так, 24.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг та прийняв пропозицію АТ «ОТП Банк» й погодився із тим, що договір разом із правилами, тарифами, публічним договором є невід`ємною його частиною, які він зобов`язується належно та неухильно їх виконувати. Відповідно до заяви-анкети, визначено умови обслуговування кредитної лінії. Зокрема, за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою-анкетою, тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за заявою анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2021565126_CARD від 24.11.2018 виконав в повному обсязі. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Останній платіж відповідачем було внесено 01.05.2021. Як далі стверджує позивач, 09.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте остання не була отримана відповідачем.

Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву у визначений строк на адресу суду не надійшов.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У наведений в ухвалі процесуальний строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Із урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Положеннями частин 1, 2 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.11.2018 між АТ «ОТП-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2021565126_CARD. Згідно умов цього договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та отримано електронний платіжний засіб тип картки: MC Gold, валюта рахунку: гривня, номер карткового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 14).

24.11.2018 ОСОБА_1 підписав також паспорт споживчого кредиту, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 17047,00 грн. на споживчі цілі (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору) на строк 36 місяців (з правом пролонгації). У паспорті містилась також інформація про процентні ставки, а саме: 0,01% річних, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів та 5%, що діє після закінчення пільгового періоду, порядок погашення кредиту та інші умови (а.с. 16).

У користування ОСОБА_1 видано кредитну картку № НОМЕР_2 . На підтвердження отримання картки відповідачем було складено розписку, в якій останній своїм підписом підтвердив отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк», термін дії 06/21, та що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений. Тобто, відповідач безумовно прийняв пропозицію банку (а.с. 17).

Факт користування відповідачем кредитними коштами, погашення кредиту підтверджується випискою по рахунку (а.с. 46-57).

Таким чином, судом встановлено, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачем в належній формі був укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит та можливість користуватись кредитними коштами зі сплатою відсотків за користування кредитом, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти, порушив свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, тобто допустив неналежне виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №265, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняло право грошової вимоги, що належали клієнту, і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості (а.с. 7-11).

Згідно з витягом з додатку № до договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2021565126 від 24.11.2018 на суму 31614,25 грн (а.с. 12).

Відповідно до доданого до позову розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24.03.2023 становить 31614,25 грн, що складається з: 17273,36 грн заборгованість по тілу кредиту, 14340,89 грн заборгованість по відсотках (а.с. 18-45, 58).

10 червня 2025 року засобами поштового зв`язку позивач направив ОСОБА_1 вимогу №0609/30 від 09 червня 2025 року про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №2021565126 від 24.11.2018 року, яка отримана останнім не була (а.с. 58-62).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2021565126 від 24.11.2018 на суму 31 614,25 грн.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в межах заявлених вимог в загальному розмірі 31614,25 грн.

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, копію додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, акт про надання правової допомоги №18/12-25/03 від 18.12.2025, з яких вбачається, що вартість послуг адвоката становить 8 500,00 грн.

Також судом приймається до уваги, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021у справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт та наданих адвокатом послуг, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 8 500,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

З огляду на викладене та керуючись ст. 3, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором №2021565126_CARD від 24.11.2018 у розмірі 31 614,25 грн., судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса: м. Дніпро, вул.Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Дата складання повного судового рішення – 03.11.2026.

Суддя - Д.В.Кузнєцов